Сі Цзіньпін очищає партію та армію, закликаючи свій народ «бути готовим до всього»

Adevărul, Румунія

Останні поширені новини у світових ЗМІ про КНР стосуються і її економічних показників, і повідомлень про Національно-визвольну армію Китаю, де відбуваються кадрові зміни. Так, під слідством знаходяться старші офіцери ракетних військ, а їх начальника нещодавно навіть відправлено у відставку. Все це пояснюється тим, що президент Сі Цзіньпін взявся посилювати контроль над збройними силами в контексті нової кампанії зі зміцнення дисципліни серед членів компартії та викорінення корупції в армії. Але, як пише у своїй статті «Сі Цзіньпін очищає партію та армію. Кілька чиновників ракетних військ зникли з поля зору громадськості» на сайті Аdevarul.ro румунський автор Джордж-Андрей Крістеску, такі факти можуть свідчити також про те, що намагання протягом останнього десятиріччя китайського президента особисто контролювати армію можна вважати провальними. Не випадково на двох нещодавніх зустрічах високого рівня в Пекіні Сі Цзіньпін говорив військовим і цивільним очільникам, що вони повинні «зосередитися на вирішенні невирішених проблем, які спостерігаються в партійних організаціях на всіх рівнях щодо встановлення абсолютного контролю партії над армією». Центральна військова комісія — вищий військовий керівний орган Китаю, який очолює Сі Цзіньпін, — взялася створювати «механізм раннього попередження про ризики доброчесності в армії» та оголосила про розслідування корупції при закупівлі обладнання, яке здійснювалося протягом майже шести років. У цьому ж матеріалі повідомляється, що з поля зору громадськості зникли кілька чиновників ракетних сил НВАК. Це ті особи, які відповідали за контроль над ядерними та звичайними ракетними арсеналами країни. Чи не тому Лі Ючао, командувач китайськими ракетними військами, не згадувався в офіційних звітах про підвищення Сі Цзіньпіном генералів НВАК наприкінці минулого місяця? Зазвичай це може означати, що триває слідство. Згаданий командувач також не був присутній на традиційних заходах військового керівництва. Якщо посилатися на повідомлення канадської консалтингової фірми Cercius, яка відстежує китайську політику, теперішній статус близько десятка нинішніх і колишніх посадовців ракетних військ під питанням, включно з Лі Ючао та його заступником Лю Гуанбінєм.

Також наприкінці минулого року, пояснюють експерти Cercius, були затримані кілька китайських чиновників нижчого рівня, що підтверджує масштаб розслідування, внаслідок якого можуть бути заарештовані вищі посадовці, як це відбувається при відкритті слідчих дій. А Род Лі, директор з вивчення та аналізу в Інституті аерокосмічних досліджень Китаю при Університеті ВПС США, вважає, що деякі, якщо не всі зі згаданих осіб могли бути затримані через недисциплінованість або корупцію. Якщо посилатися на нещодавнє повідомлення South China Morning Post, то кілька офіцерів ракетних військ, у тому числі вищезгадані Лі Ючао та його заступник Лю Гуанбінь таки підпали під розслідування. Оскільки офіційного повідомлення ще не було оприлюднено, то важко визначити, хто ще потрапить під слідчі жорна. Та раніше, на початку літа, була інформація про Центральну комісію з перевірки дисципліни — орган внутрішнього контролю комуністичної партії Китаю, — яка оголосила, що понад 39 вищих військових і політичних службовців були заарештовані після 20-го з’їзду партії у жовтні минулого року. Хоча це не дістало розголосу і не були оприлюднені імена всіх притягнутих до кримінальної відповідальності, але є вістка, що саме керівники китайських ракетних військ мають відношення до витоку такої інформації. «Причиною стало те, що за межами Китаю ми наразі маємо досить детальну інформацію про структуру ракетних військ. І йдеться про розголошення таємниці», — пояснив свої здогадки один із чиновників.

Не зосереджуючись на самому факті про притягнення до відповідальності китайських військових, слід мати на увазі, що сьогодні Сі Цзіньпін вважається найбільш впливовим лідером Китаю з часів Мао Цзедуна. І саме зараз він взявся усувати політичних конкурентів і карати ендемічну корупцію. З 2012 року було спіймано на корупційних діяннях майже 5 мільйонів чиновників нижчого рівня, тисячі урядників вищого рівня, а також керівників технологічної, фінансової та енергетичної галузей і навіть їхніх власних антикорупційних наглядових служб. І ще достеменно не зрозуміло, чи посилена увага Сі Цзіньпіна до армії викликана конкретним випадком чи загальною занепокоєністю про політичну лояльність. Адже ракетні сили є одним із найбільш стратегічно важливих підрозділів НВАК, що відповідає за швидко зростаючу китайську наземну систему ядерного стримування, а також за ракетні системи для ймовірної атаки Тайваню, і за обмеження доступу і вільного пересування американських військ у західній частині Тихого океану.

У такому контексті один з аналітиків порушує питання реформування китайського війська, посилаючись на коментар директора Центру досліджень військових справ Китаю в Університеті національної оборони США Філліпа Сондерса, який вважає, що військові були однією з перших цілей Сі Цзіньпіна після того, як він прийшов до влади, і в рамках радикальної реформи мав на меті утвердити свою владу над силою, що, на його думку, почала занепадати та вийшла з-під контролю комуністичної партії. «Через десять років з’явилося нове покоління лідерів, частково цей страх нести відповідальність за корупцією пропав. Необхідно періодично робити акценти на антикорупційній кампанії та знову наголошувати, з політичної точки зору, на темі партійної лояльності», — пояснює події в КНР Сондерс.

До речі, напередодні Дня армії 1 серпня, який знаменує створення збройних сил Китаю, місцеві офіційні ЗМІ опублікували серію статей, закликаючи державників «зміцнити військове правління». «Той факт, що про ці проблеми знову почали говорити, може бути кодовою фразою, яка свідчить, що абсолютної лояльності до партії ще не досягнуто, — пояснює Лайл Морріс, старший науковий співробітник Центру аналізу Китаю. — Сі Цзіньпін консолідував контроль над НВАК у безпрецедентний спосіб. Але це ще не означає, що він тотальний».

Протягом останнього десятиліття Сі Цзіньпін передав органи військового нагляду, такі як бюро аудиту та комісія з перевірки дисципліни, під юрисдикцію органів партійного контролю. І щоб запобігти змові з іншими відомствами, активізував партійні органи в армії та визначив загальні правила з запобігання корупційним діям командирів. Але найголовніше — він зосередив у своїх руках контроль над армією, розширивши повноваження голови Центральної військової комісії і закріпивши ці зміни у відповідному документі. Дехто з експертів вважає, що останнє розслідування діяльності офіцерів ракетних військ свідчить про провал цих реформ. «Очевидно, що були невирішені питання у призначенні керівництва ракетними військами. Оскільки Сі сам обрав цих людей, його авторитет скомпрометований. Тепер йому потрібно пом’якшити негативний вплив на армію», — сказав Ендрю Янг, колишній міністр оборони Тайваню.

Не менш цікава ще одна публікація з цього сайту під заголовком «Ознаки того, що Сі Цзіньпін готує Китай до війни, тоді як Захід дивиться в інший бік». Її автор пише: у червні поточного року президент Сі Цзіньпін заявив, що необхідно готуватися до «екстремальних обставин», і його країна повинна бути готова до «найсерйозніших і екстремальних сценаріїв», щоб пережити небезпечні «сильні вітри, бурхливі хвилі і навіть шторми». Усе це — чіткі кодові слова для визначення «небезпеки війни». Лідер Китаю повернувся до цієї теми місяць тому під час візиту до командування Східного округу, у юрисдикції якого Тайванська протока, закликаючи збільшити «реальну бойову підготовку для підвищення здатності боротися та перемагати».

Такої інформації достатньо, аби дійти висновку стосовно напряму діяльності китайського керівництва на сучасному етапі. Але в контексті поточних світових подій, пов’язаних з намаганнями РФ «сказати своє слово» у справі забезпечення людства продовольством, не можна не звернути увагу саме на позицію у такому чутливому питанні очільників КНР. Адже це також стосується обороноздатності. Вони вважають, що не повинні залежати від примх росіян, зокрема, від їх намагань перекрити вивезення на продаж українського зерна. І, як кажуть, налаштовані самі собі дати раду у забезпеченні китайського продовольчого ринку. Так, дбаючи про забезпечення країни продовольством і плануючи для цього збільшити розмір сільськогосподарських угідь, Сі Цзіньпін пропонує вирубати угіддя лісові. Офіційна мета полягає в тому, щоб вирощувати більше зерна, хоча Китай виробляє більш ніж достатньо рису, пшениці та кукурудзи, щоб прогодувати за можливого воєнного часу своє населення. Але у передбаченні великої війни китайське керівництво вважає за належне не покладатися на величезний імпорт соєвих бобів, кукурудзи, пшениці та інших зернових для годування тварин, бо цей імпорт в разі воєнних дій швидко вичерпується. І оскільки в країні сьогодні практично закінчується земля для посівів, то єдиний спосіб збільшити її — викорчовувати щойно посаджені дерева після дорогих і високо оцінених зусиль з відновлення лісів після сильних повеней 1998 року (які і стали наслідком раніше вирубаних лісів).

У попередньо проведеному аналізі китайські вчені повідомили, що минулорічна вирубка значно випереджає темпи вирубки лісів в Амазонці. Зараз у Китаї більше немає лісів для викорчовування, залишилися лише дрібні фермерські сади. Навіть свинарники руйнують, щоб звільнити кілька квадратних метрів землі під посіви… До речі, будучи дуже успішним експортером все більш прогресивних і дорогих промислових товарів, Китай може легко дозволити собі імпорт продуктів харчування та кормів, тому вся ця вирубка лісів з метою збільшити оброблювані землі у декого з китайців (і не тільки) викликає певні міркування…

У червні поточного року Сі Цзіньпін закликав готуватися до «екстремальних обставин», бо Китай має бути готовий «до найсерйозніших і екстремальніших сценаріїв». А вже у липні Сі Цзіньпін закликав збільшити «реальну бойову підготовку для підвищення здатності боротися та перемагати».

Згідно з проведеним аналізом, заклики Сі Цзіньпіна стосовно безперервної «бойової підготовки» та його інтенсивні заклики до «оновлення китайського народу» свідчать про причини, які ми навіть уявити не можемо, пише автор цієї статті. Бо його справжня мета може полягати в тому, щоб перетворити свій невойовничий народ на воюючий, враховуючи його особисте почуття сорому за те, що його країна у різні часи зазнала низки поразок від колишніх загарбників — тюркських, монгольських і чжурчженьських племен Маньчжурії, і потім японців, які могли б і досі бути там, якби вони не напали на США.

І наприкінці автор дозволяє собі зробити висновок, що якщо досі майбутня китайська війна здавалася лише розмовами, то всі ці сьогоднішні ознаки є щонайменше підставою для роздумів.

Підготував Олег Махно