Ризикована дружба Угорщини з Китаєм

Віктору Орбану подобається роль провокатора в Європі

 

 

 

В рамках «політики відкриття Сходу» уряд угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана активізує зв’язки із Китаєм. Таким чином один з наших західних сусідів прагне вивести свою економічну діяльність на вищий від наявного рівень, не дуже зважаючи при цьому на політику Європейського Союзу щодо Пекіну. Але користь від непрозорих проектів неоднозначна. Комплексна і наполеглива експансія Китаю до Європи не припиняється. А Угорщина з її проросійським урядом, під орудою Віктора Орбана, демонстративно зневажливо ставиться до загальноєвропейських цінностей ЄС, що підтверджує зайвий раз її економічна політика загравання з Китаєм. Це зовсім не покращує її геополітичну вагу, водночас, збільшує ступінь економічної і політичної залежності країни від наполегливого у своїй діяльності Китаю.

* * * * *

Віктору Орбану подобається роль провокатора, яка закріпилася за ним у Європі, зазначається у статті популярного швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung. Він показово протиставляє себе своїм європейським колегам, прагнучи набути слави принципового політика, для якого доля Угорщини — понад усе. Але куди поділася принциповість глави уряду Угорщини, коли справа почала стосуватися відносин з Китаєм! Він враз стає ну дуже поступливим. Зокрема, в березні 2020-го року з великою, як кажуть, помпою зустрічав в аеропорту партію гуманітарної допомоги Китаю в рамках боротьби з пандемією коронавірусу, одночасно тавруючи бездіяльність Євросоюзу. А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, нагадує автор статті, нещодавно критично пройшовся по «ліберально-пропагандистській кампанії» проти вакцини Sinopharm, вважаючи її геополітично мотивованою. На цю вакцину, зазначається у швейцарському виданні, Угорщина — єдина з країн ЄС, що має ліцензію для екстреного застосування. А за останні кілька тижнів Угорщина одноосібно блокує дві резолюції ЄС, які критикують Китай.

Віктор Орбан та Сі Цзіньпін на зустрічі 2019 року в Шанхаї

Угорський уряд не дуже переймається тим, що його прихильність до політики Пекіна дуже не подобається Берлінові та Брюсселю, йдеться далі у статті. П. Сіярто навіть заявив, що застереження з цього приводу чи декларації ЄС «беззмістовні і шкідливі». При цьому Будапешт, звертаючись до Китаю, обіцяє його підтримувати, тоді як решта країн континенту прагне мати більш незалежні відносини із КНР, маневруючи між економічними та геополітичними інтересами.

 

Відкриття Сходу

Угорський прем’єр-міністр В. Орбан вважає, що така стратегія підпадає під «політику відкриття Сходу». Ще під час свого візиту до Пекіна в 2009-му році він висловився, що «…ми підняли прапор Заходу, але у світовій економіці вітер дме зі Сходу». З економічної точку зору це дуже конкретна логіка політики дій маленької країни. Адже він, як представник партії Fidesz, прийшов до влади в 2010-му році, після глобальної фінансової кризи, внаслідок якої Угорщина не могла сподіватися на поблажливість західноєвропейських інвесторів чи на допомогу Міжнародного валютного фонду. У такому разі отримання якихось коштів з Китаю та Росії створювали для Угорщини достатнє поле для маневру.

Кошти такі незабаром дійсно почали надходити з Москви. Зокрема, ними фінансувалося будівництво двох нових реакторних блоків для АЕС «Пакш». Позика була еквівалентна більш ніж 11 млрд швейцарським франкам. Своєю чергою, інвестиції з Китаю не виправдали будапештських очікувань, адже в період з 2005-го по 2020-й рік вони склали трохи менше 6 млрд швейцарських франків.

Третина таких інвестицій пішла на налагодження залізничного сполучення між Будапештом з Белградом, будівництво якого виконувалося в рамках стратегічної ініціативи Китаю «Пояс і шлях». У такій ситуації Угорщина, як країна, що забезпечила Пекіну вхід до ЄС, була більш корисною для китайців: в обмін на придбання Китаєм угорських державних облігацій китайські громадяни (а це 80 % з 20 тис. осіб), з 2012-го по 2017-й рік дістали дозвіл на перебування у ЄС та шенгенську візу. Кому саме з китайських заявників надати такий дозвіл — вирішувала Угорщина, яка взялася виконувати таке зобов’язання не так вже й прискіпливо, зазначається у статті Neue Zürcher Zeitung.

Схоже на те, що пандемія і тиск з боку США ще більше зближують Будапешт і Пекін. Так, Угорщина — єдина з країн ЄС, яка відмовилася підтримати американську ініціативу «Чиста мережа» (в її рамках США намагаються вилучити концерн Huawei з світових процесів розвитку цифрових мереж). Ця китайська компанія, яку наразі звинувачують у шпигунстві, управляє деякими мережами, великими виробничими потужностями та дослідницьким центром у східно-центральноєвропейській частині Угорщини.

Довідково:

Ініціатива США «Чиста мережа» (Clean Network) охоплює держави і телекомунікаційні компанії, які опікуються захистом своїх національних інтересів і конфіденційності даних своїх громадян від «агресивного втручання зловмисних гравців, зокрема Комуністичної партії Китаю».

 

Престижне студентське містечко

Присутність китайців незабаром буде більш помітною: як свідчить платформа журналістських розслідувань Direkt36, уряди двох країн домовились у 2019-му році, що елітний китайський університет Фудань у 2024-му році відкриє в Будапешті свою філію. Це буде перший такий студентський кампус за межами Китаю.

Довідково:

Direkt36 — авторитетне угорське видання, аналітичний центр, некомерційна агенція журналістських розслідувань, що засноване у 2014-му році.

Місія діяльності полягає у викритті неправомірних дій та зловживань владою.

Угорська держава бере на себе видатки на будівництво у розмірі 1,7 млрд швейцарських франків, значною мірою за рахунок китайської позики. Це більше, ніж Угорщина витратила у 2019-му році на всю свою систему вищої освіти, повідомив портал Direkt36.

Натомість Пекін отримує значні вигоди від проекту у Будапешті. Кампус побудують для майже 6 тис. студентів та викладачів. Університетом Фудань цікавляться заможні клієнти, які готові сплачувати чималі кошти за навчання. Заробітна плата для викладачів також в рази перевищуватиме рівень національних ставок.

Довідково:

Університет Фудань знаходиться у місті Шанхай. Заснований в 1905-му році на завершальній стадії правління династії Цин.

Один з найпрестижніших і найстаріших китайських вищих навчальних закладів. Незмінно входить до списку топ-100 найкращих університетів світу. Є членом китайської ліги C9 та міжнародної мережі університетів Universitas 21.

Складається з 4-х кампусів. В університеті студенти навчаються за фізико-математичними, гуманітарними, соціальними та медичними спеціальностями.

Прес-секретар уряду Угорщини Золтан Ковач не погоджується з критикою, що лунає на адресу проекту, посилаючись на провідну позицію університету Фудань у міжнародних рейтингах. Угорщина не повинна втрачати можливість для налагодження співпраці з Китаєм, вважає З. Ковач, оскільки внесок нового проекту в економічну та академічну співпрацю Угорщини з Китаєм буде відчутний.

Однак саме деталі співпраці вказують на «сіру зону», до якої Угорщина знову вступає зі своїми китайськими угодами. Згідно з інформацією Direkt36, та, відповідно, до деяких відомих наявних документів, новий університет належатиме фонду, де жодна з двох держав не матиме більшості голосів. Таким чином, Угорщина оминає умови ЄС, за якими вимагається проведення тендеру у випадку укладання важливих державних контрактів. А у цьому випадку генеральним підрядником без жодної конкуренції виступає державна китайська будівельна компанія China State Construction Engineering Corporation (CSCEC).

 

Обхід існуючих правил

Майже таку ж модель обрано для налагодження залізничної лінії Будапешт — Белград, у будівництві якої також беруть участь компанії друга дитинства Орбана, мільярдера Лерінца Месароша. Вже кілька місяців поспіль угорський уряд передає великі державні активи приватним фондам, підконтрольним уповноваженим особам з тим, щоб оминути верховенство права та європейські вимоги. Критики вважають такі дії угорського уряду корупційними.

Укладаючи з могутнім Китаєм непрозору «мільярдну» угоду, оточення В. Орбана дуже ризикує інтересами усієї своєї країни, зазначається у швейцарському виданні. Нещодавнє будівництво автостради в Чорногорії, у якої зараз великі борги, продемонструвало що таке насправді кредитні запозичення з Китаю. А які цілі переслідує Китай, намагаючись відкрити у Будапешті філію свого університету? Якщо зважати на таку ж діяльність у інших країнах, то стає зрозумілим, що Пекін такими інвестиціями прагне досягти не лише економічні, але й стратегічні цілі.

Органи безпеки Угорщини вже непокояться пожвавленням роботи китайських спецслужб, агенти яких вже контролюють кола, наближені до уряду країни. А у Швеції та США китайські культурно-академічні інституції звинувачуються у політичному впливі. У цих двох країнах припинена діяльність десятків Інститутів Конфуція, тоді як у Угорщині навпаки, нові такі філії відкрилися.

Довідково:

Глобальна мережа Інститутів Конфуція (Confucius Institutes) — система науково-навчальних закладів, що популяризують китайську мову, культуру та мистецтво. В усьому світі станом на 2019 рік працювало 530 таких відділень. Мета Інститутів Конфуція полягає також в сприянні культурним обмінам та підтримці місцевого населення на міжнародному рівні. Інститути Конфуція за останні роки наражаються на критику через небезпечно зростаючий комуністичний вплив у тих країнах, де вони функціонують.

Система Інститутів Конфуція почала діяти з 2004-го року. Розробником програм інститутів і безпосереднім керівником є державна Канцелярія міжнародної ради з китайської мови (Hanban). Інститути співпрацюють з місцевими відділами коледжів і університетів. Фінансування розподіляється між Hanban і установами, що приймають Інститути Конфуція. Додаткова програма передбачає співпрацю з місцевими загальноосвітніми школами.

Китай порівнює Інститути Конфуція з іншими організаціями з просування мови і культури, такими як Португальський інститут культури, Бразильський культурний центр, Британська рада, Французький альянс, Італійський інститут, іспанський Інститут Сервантеса і Німецький інститут Гете. Однак, на відміну від них, численні Інститути Конфуція працюють безпосередньо в університетських містечках, через що виникають проблеми з академічною свободою.

Наразі в Україні є п’ять таких центрів, організованих при різних національних університетах. Стратегічними ризиками чи можливими економічними й іншими залежностями від Китаю університетське управління і політичне керівництво України не переймаються. Їх цікавить економічний зиск.

Останніми роками університет Фудань більш тісно пов’язується у своїй діяльності з Комуністичною партією Китаю. Зокрема, у 2019 році міністерство освіти КНР вилучило зі статуту навчальної установи положення про свободу досліджень, а натомість внесло те, що стосується деяких обов’язків університету перед КПК.

В угорських ЗМІ не раз згадувалася тісна співпраця університету зі спецслужбами Китаю. Тим не менше, це не зупиняє угорський уряд, і він продовжує розбудовувати студентський кампус. При цьому використовуються інші, більш рішучі форми діяльності, ніж це було ще у 2018-му році, коли все це обґрунтовувалася боротьбою з Джорджем Соросом та захистом від шкідливого закордонного впливу. Тоді боротьба з мільярдером закінчилася вигнанням з Будапешту такого ж престижного Центральноєвропейського університету (Central European University), який він заснував.

 

Схожі публікації