18 червня іранці будуть обирати подальший шлях розвитку своєї країни

Вадим Волохов

13-ті президентські вибори в Ісламській Республіці Іран призначені на 18 червня 2021 року. Згідно з чинним законодавством, з 11 по 15 травня відбулася реєстрація кандидатів. З 16 травня Рада вартових конституції ІРІ приступила до процедури схвалення кандидатів, після чого не пізніше 27 травня список кандидатів затвердять і за три тижні до дня голосування розпочнеться передвиборна кампанія.

Новий президент має набрати більше 50 % голосів виборців. Якщо жоден з кандидатів не набере такої кількості голосів, передбачено проведення другого туру.

За даними Виборчого штабу ІРІ, у виборах 2021 року обиратимуть президента 59,3 млн громадян Ірану. Чинний президент ІРІ Хассан Роухані вже не балотуватиметься, оскільки двічі обирався на президентський пост.

Чинний міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф, який представляє крило поміркованих політиків нової формації, повідомив, що не бажає балотуватись на пост президента. Це пов’язано із гучним скандалом через його критику Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), де він звинувачував всемогутню організацію в обмеженні повноважень цивільних органів влади.

Новим моментом у реєстрації кандидатів є те, що Рада вартових конституції внесла зміни у процедуру і відтепер громадяни ІРІ, яким не виповнилося 40 років, не мають права балотуватися у президенти. Так, в реєстрації дістав відмову популярний серед іранської молоді міністр інформації і комунікаційних технологій Мохаммад-Джавад Азарі Яхромі.

За даними іранської інформаційної агенції Tasnim, в цьому році чимало заявок на реєстрацію надійшло від кандидатів з військовим минулим. Річ у тому, що до 2021 року військовослужбовці спочатку мали звільнитись з військової служби, а вже потім отримати дозвіл на участь у виборах. В 2021 році Рада вартових конституції скасувала цей пункт і відтепер представники вищого командного складу збройних сил мають право висувати свої кандидатури на вибори — як до органів місцевої влади, так і на вищі державні посади.

За даними агенції Tasnim, нові положення в процесі президентських виборів викликали досить велике занепокоєння у членів партії демократів, які обґрунтовано побоюються мілітаризації політичного життя в Ірані та значного обмеження прав та свобод громадян.

За даними засобів масової інформації ІРІ, станом на 15 травня зареєструвались кандидатами в президенти біля 300 громадян, серед них:

	Хамід Реза Хаджі Бабаї — колишній міністр освіти ІРІ (2009–2014 рр.), депутат Меджлісу з 2016 року. Представник партії консерваторів.
	Хуссейн Дехкан — чинний радник Верховного лідера ІРІ аятоли Алі Хаменеї, колишній міністр оборони. Консерватор.
	Мохаммад Бакір Калібаф — спікер Меджлісу (парламенту) ІРІ, екс-мер Тегерану, начальник національної поліції ІРІ, колишній командувач ВПС КВІР. Консерватор.
	Сайєд Ібрагім Раїсі — голова судової гілки влади ІРІ. Прихильник партії консерваторів. Заступник Головного судді у 2004–2014 рр., генеральний прокурор у 2014–2016 рр. Член Ради експертів ІРІ з 2006 року. Знаходиться у санкційних списках США та ЄС з листопада 2019 року. Виступає за створення «сильного Ірану». На президентських виборах 2017 року програв чинному президенту Х. Роухані.
	Алі Ларіджані — колишній спікер Меджлісу ІРІ (три терміни поспіль). Був директором радіомовлення ІРІ, секретарем Вищої ради національної безпеки, головою делегації на переговорах щодо СВПД. На президентських виборах 2005 року набрав лише 6 % голосів. На початку політичної кар’єри був у таборі консерваторів, а згодом приєднався до поміркованих демократів.
	Махмуд Ахмадінеджад — колишній президент ІРІ (2005–2013 рр.) Ультраконсерватор та прихильник жорсткої лінії. На президентських виборах 2017 року Рада вартових конституції відмовила йому в реєстрації кандидатом у президенти.
	Алі Акбар Велаяті — генеральний секретар Всесвітнього форуму ісламської просвіти.
	Мохсен Резаї — генерал-майор КВІР ІРІ, протягом 17-ти років був командувачем КВІР (1980–1997 рр.). Єдиний в збройних силах тричі нагороджений Орденом Фатха 1-го ступеню. Двічі балотувався у президенти в 2009 і 2013 роках і програв М. Ахмадінеджаду та Х. Роухані відповідно. Прихильник жорсткої політики впевнений, що Ірану потрібен новий шлях розвитку.
	Сайєд Джалілі — колишній секретар Вищої ради національної безпеки ІРІ (2007–2013 рр.), прихильник консерваторів.
	Мохсен Хашемі Рафсанджані — голова міської ради Тегерану.
	Сайєд Мохаммад — колишній директор компанії Khatam-al Anbiya Construction, яка є структурою КВІР та підпорядковується командувачу КВІР ІРІ. Консерватор.
	Садех Халіліян — колишній міністр сільського господарства ІРІ.
	Сайєд Амір-Хоссейн Газізаде Хашемі — заступник спікера Меджлісу ІРІ.
	Ростам Гасемі — колишній міністр нафти ІРІ.
	Алі Мотахарі — консервативний політик, депутат Меджлісу з 2008 року, заступник спікера Меджлісу у 2016–2019 рр.
	Мостафа Таджзаде — колишній заступник міністра внутрішніх справ ІРІ.
	Есхак Джахангірі — перший віце-президент ІРІ.
	Аббас Ахунді — колишній міністр транспорту ІРІ.
	Абдолнасер Хемматі — голова Центрального банку ІРІ.
	Мохаммад Шаріатмадарі — міністр праці ІРІ.
	Мохаммад-Хассан Намі — колишній міністр зв’язку та інформаційних технологій ІРІ, заступник начальника Об’єднаного штабу Армії ІРІ. Навчався в КНДР.

Важливою особливістю президентських виборів 2021 року є жорстка боротьба між консерваторами та демократами. Партія консерваторів налаштована будь-що вирвати перемогу у демократів.

Чинний президент Ірану Хассан Роухані

Ключовим моментом у боротьбі за президентське крісло є подальша доля СВПД. Прихильники жорсткої лінії активно використовують всі доступні засоби пропаганди для дискредитації політики чинного президента Х. Роухані. Вони широко поширюють думку, що Сполучені Штати обіцяють зняти санкції проти Ірану в обмін на зниження активності Ірану у ядерній сфері, але це тільки слова, і цього не станеться, бо США не потрібен сильний і незалежний від них Іран.

Демократи впевнені, що дії консерваторів можуть загальмувати переговорний процес у Відні, але не зупинять його. Вихід США в односторонньому порядку із СВПД в 2018 році та фактично припинення дії «ядерної угоди» надав можливість Тегерану відмовитись від обмежень та довести процес збагачення урану до історичного максимуму. Наразі переговори щодо повернення Ірану та США до СВПД виглядають все менш реалістичними по мірі того, як спливає час президентства Х. Роухані.

Для реформаторів ситуація дуже загрозлива тим, що санкції досі чинні і непослідовна політика Білого дому в питанні повернення до СВПД боляче б’є по позиціях Х. Роухані. Якщо передбачити, що за час до виборів сторонам вдасться домовитись, то реформатори можуть виставити єдиного кандидата і у нього буде шанс на перемогу. Вашингтон це має розуміти і повинен поспішати з рішенням і не дати консерваторам змоги перемогти, бо тоді з новим президентом та урядом консерваторів буде дуже важно домовлятись.

Дуже важливим для реформаторів буде питання активності виборців. В країні склалася важка економічна ситуація на фоні пандемії. За прогнозами соціологів, явка виборців може становити 39 % (на президентських виборах 2017 року явка була на рівні 73 %). За всю історію Ісламської Республіки Іран явка виборців ніколи не знижувалась до рівня в 50 %.

Голова судової гілки влади Ірану Ібрагім Раїсі

Тому реформаторам потрібно виставити єдиного кандидата, як це роблять консерватори. За попередніми даними, від консерваторів може бути кандидатом у президенти голова судової гілки влади Ірану Ібрагім Раїсі. На президентських виборах 2017 року він отримав 15,8 млн голосів виборців. У разі перемоги консерваторів єдиним шляхом розвитку Ірану у найближчі 8 років буде політика конфронтації із Заходом та США. Дипломатичне вікно для спілкування зі світом може зачинитись.

В цьому випадку можна передбачити, що вектор зовнішньої політики Тегерану більше повернеться до Китаю та Росії, що значною мірою впливатиме на ситуацію в регіоні. Зростатиме вплив Ірану у «Шиїтському півмісяці» (Ірак, Сирія, Ліван, Ємен), де активно діють пов’язані з Іраном шиїтські збройні формування. В середині країни ще більше зміцниться КВІР і стане домінуючою силою, яка буде ще жорсткіше обмежувати права та свободи громадян.

За даними інформаційної агенції Fars, 29 квітня ц. р. було проведене опитування щодо вірогідного переможця президентських перегонів. 42 % опитуваних були готові віддати свої голоси за І. Раїсі. Його популярність базується на широкомасштабній кампанії по боротьбі з корупцією, яку він розпочав в 2017 році. Крім того, він ініціював розробку законодавчих актів, які би захищали права жінок від побутового насильства.

Таким чином, виходячи з того, що ключовим зовнішньополітичним моментом у боротьбі кандидатів на пост президента Ірану є «ядерна угода» та відносини країни зі світом, з впевненістю можна говорити, що іранці 18 червня будуть обирати не просто президента, а подальший шлях розвитку своєї країни, від чого залежатиме її місце у світі. Фактично наступні вибори — це боротьба реформаторів за виживання, а консерваторів — за перемогу будь-якою ціною і за розбудову «нового шляху Ірану».