Розпад Югославії. Уроки для України

Частина 1. Історія розпаду Югославії

 

 

 

До югославських подій майже тридцятирічної давнини можна ставитися по-різному, як і сприймати різноманітні висновки про їх причину. Та є одна, так би мовити, категорія людей, у якої свій, конкретний погляд на розпад наприкінці 20 століття колишньої Югославії. Оскільки їй, цій категорії, випало і спостерігати за цим «процесом», і у деякій мірі брати у ньому безпосередню участь. Маються на увазі українські військовослужбовці, яких ООН запросила на охоплені війною Балкани. Ця міра окреслювалася їхньою миротворчістю. Саме наші «блакитні шоломи» своїми професійними діями підтвердили правильний вибір ООН, бо як ніхто інший з іноземних колег-миротворців змогли самовіддано виконувати свої обов’язки, ще й відстоюючи одночасно авторитет України, на той час незалежність якої налічувала кілька років…

До когорти тодішніх наших миротворців відноситься президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Віктор Гвоздь. За час свого перебування на Балканах він встиг добре з’ясувати причини тогочасного розбрату у колись Федеративній Республіці Югославії, брати участь у багатьох миротворчих операціях, супроводжувати членів українських делегацій, що прибували на Балкани з високою політичною місією і навіть виконувати обов’язки військового аташе у Хорватії, що змогла у складних умовах відстояти свою незалежність…

Нещодавно на ICTV демонструвався підготовлений тележурналістом Тарасом Шаком матеріал про ті події в колишній Югославії. Такий цікавий, насичений інформацією сюжет зробити непросто. Адже слід було не так нагадати про розвал європейської держави, як показати, чи здійснилося те, що їй пророкували. Зрозуміло, в контексті сучасних подій, в тому числі і на теренах колишнього СРСР. Загалом, авторові цього вдалося досягти. Завдяки в тому числі і участі у такій роботі В. Гвоздя, якого можна вважати одним з небагатьох, хто добре знається на тих подіях, що на початку дев‘яностих змінили геополітичну ситуацію не тільки на Західних Балканах але і в Європі загалом.

Важливо, що це слід досить детально вивчати саме зараз, щоб позитивний та негативний досвід використовувати в тій непростій ситуації, що сьогодні склалася в Україні та довкола неї.

— У мене виникло бажання, — поділився своїми планами В. Гвоздь, — зробити кілька документальних фільмів про події у колишній Югославії, розпочинаючи з вісімдесятих років минулого століття, включно зі смертю Броза Тіта, і аж до часів, коли сформувалося Косово. Нині корисно більш детально висвітити все, що там відбувалося, в тому числі і за лаштунками європейської і світової політики.

 

Дивіться частину першу цієї історії:

Найбільший військовий конфлікт у центрі Європи після Другої світової війни. «Десятиденна війна» в Словенії., війни в Хорватії, Боснії, Косово. Югославський концтабір на острові Голі-Оток. Мостар: місто на вибухонебезпечному стику трьох культур. Битва за Вуковар. Сили безпеки ООН UNPROFOR, їх роль у створенні умов миру і безпеки на Балканах. Хронологія розпаду Югославії.

 

Частина 2. Українські миротворці на Балканах

 

Схожі публікації