За матеріалами інтерв’ю міністра оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер

Минулий рік ознаменований головуванням в Раді Європи провідної держави Євросоюзу, одного з провідних геополітичних суб’єктів сучасної Європи — економічно потужної Німеччини, роль якої у ЄС чи НАТО важко переоцінити.

Про основні завдання, які сьогодні стоять, зокрема, перед федеральним міністерством оборони Німеччини і Бундесвером нещодавно розповідала міністр оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер. Наразі це застосування підрозділів Бундесверу за кордоном, захист держави і оборонні функції в рамках НАТО. Про це можна прочитати і на офіційній сторінці Бундесверу, повідомляє на своїх сторінках швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.

Щодо готовності і спроможності військовослужбовців Бундесверу виконувати сьогодні поставлені завдання, то федеральний міністр оборони Німеччини підкреслила, що ні у кого не викликають сумнівів така якість німецьких військовослужбовців, як високий професійний рівень. Щоправда, матеріально-технічне забезпечення потребує покращення, над чим зараз і працює міністерство.

Досить серйозним і актуальним є питання потенційних оборонних можливостей Європи у справі забезпечення власної безпеки без участі США. Підтверджуючи наявність певних розбіжностей з цього приводу з президентом Франції Еммануелем Макроном, який наполягає на стратегічній незалежності Європи, Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що Європі ще тривалий час буде необхідна допомога США.

Федеральний міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер

На думку міністерки, між Німеччиною і Францією існувала раніше та існує наразі певна «гармонія протиріч». Зокрема і у військовій сфері. У двосторонніх дебатах, вважає міністр оборони Німеччини, обидві держави єдині у тому, що Європа повинна більше розвивати власні оборонні спроможності. Адже європейці врешті-решт повинні бути спільні у своїх діях у питаннях забезпечення безпеки та оборони. Лідери обох країн вважають, що наразі потрібні не просто нові стратегічні документи і теоретичні розмірковування, а реальні вчинки та, насамперед, послідовне впровадження того, що з цього приводу вже вирішили в Європі.

Щоправда, є відмінність у довгостроковій меті. А саме у визначенні того, чи слід потенційні можливості Європи пов’язувати з роллю США в якості рівноправного партнера по НАТО? Чи навпаки, європейського потенціалу досить, щоб Європа могла не опиратися на НАТО і США? Постановка такого питання не нова, вважає Аннегрет Крамп-Карренбауер, достатньо згадати принципову позицію з цього приводу Шарля де Голя…

Очільниця військового відомства Німеччини переконує, що допомога та військова участь США відповідає національним інтересам ФРН, яка протягом останніх десятиліть від участі у НАТО лише вигравала. А також вважає, що у теперішній ситуації, коли наразі США зосередилися на інших регіонах світу, не можна, щоб американці залишали поза своєю увагою відносини з Європою. Насамперед у сфері оборонної політики та, ясна річ, у торгівлі. Якщо взяти за приклад вільні економічні зони, які саме зараз інтенсивно розвиваються в Індо-Тихоокеанському регіоні, то щось схоже повинно відбуватися і щодо Європи. Не обов’язково розбудовувати нове «Трансатлантичне торговельно-інвестиційне партнерство» (Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP), досить лише торгової угоди, яка зміцнюватиме роль Європи і Німеччини у світі і сприятиме спільному процвітанню в довгостроковій перспективі.

Також А. Крамп-Карренбауер звертає увагу на те, що Європі надзвичайно важлива така співпраця зі США, адже завдяки цьому можна  контролювати дії окремих країн, насамперед Росії, на теренах якої наразі постійно модернізуються та переозброюються збройні сили і яка тепер має можливість застосовувати високоточні гіперзвукові ракети. Це — виклик для НАТО і Європи, тому вони повинні у трансатлантичному союзі стояти пліч-о-пліч, в тому числі  з партнерами з американського континенту.

Окреме питання — кошти, які Європа виділятиме в тому разі, коли доведеться відмовитися від допомоги США. Вони досить серйозні. Йдеться в тому числі про безпілотні літальні апарати, космічні системи тощо. Розрахунки спільних спроможностей НАТО до 2031 року вже сьогодні свідчать, що це справа непроста. Показник у 2 % від валового внутрішнього продукту на оборону в рамках НАТО досить значний. А в разі відмови від допомоги США Німеччині доведеться виділяти на оборону значно більше двох відсотків. Саме тому бути разом зі США більш вигідно.

Якщо Європа має намір відігравати більш помітну роль, то необхідно буде збільшувати видатки на оборону, вважає А. Крамп-Карренбауер. Так, Німеччині, як найбільш заможній європейській країні, наступного року доведеться інвестувати у спільну оборону близько 47 млрд євро. До речі, США витрачають майже у 12 разів більше. Маючи достатньо можливостей, але поділяючи спільні цінності та інтереси з Америкою, Німеччині слід намагатися вирішувати важливі питання спільно, вважає А. Крамп-Карренбауер.

Оцінюючи роль і вірогідні впливи геополітичних гігантів, Росії і Китаю, як країн, що становлять найбільшу загрозу для Заходу, федеральний міністр оборони Німеччини визнала, що Росія, як була, так і залишається серйозним викликом для Європи.

Щодо Китаю, то вона оцінює небезпеки від його впливів лише у довгостроковій перспективі. Ця країна, вважає федеральний міністр оборони Німеччини, є цікавим партнером у справі вирішення загальнолюдських проблем, зокрема при запобіганні змінам клімату, також вона є вигідним торговим партнером. Без Китаю неможливо формувати взаємостосунки з навколишнім світом.

Сьогодні Німеччині слід мати на увазі, що суперництво між двома наддержавами світу створює для неї певну дилему, оскільки США є військовою гарантією існування, тоді як Китай є її найважливішим торговим партнером.

У Німеччині починають усвідомлювати, що нова адміністрація США за президентства Джозефа Байдена сподіватиметься від провідної країни Європи відселення більших коштів на оборону. Водночас, зазначила міністр оборони, є підстави сподіватися «на більш позитивну тональність з боку США у відносинах з Німеччиною». І певним політичним силам ФРН слід було стримано реагувати на стиль правління Дональда Трампа і не використовувати його як привід для відмови від раніше даних обіцянок. Така аргументація у Німеччині більше не працює, зазначила А. Крамп-Карренбауер. Вона сподівається, що дискусія у Вашингтоні стосовно оголошеного Д. Трампом виведення частини контингенту ЗС США відновиться.

Також федеральний міністр оборони Німеччини визнала, що репутація Бундесверу у суспільстві наразі невисока, що пов’язано з проблемами його «матеріальної готовності». На даний момент близько третини танків, кораблів і літаків Бундесверу небоєготові. Але в той же час нагадала, що політична відповідальність за міністерство оборони вже протягом 15 років лежить на всіх партіях коаліційного уряду.

Основою оборони держави та політикою НАТО, за висловом Генерального інспектора Сухопутних військ Бундесверу генерал-лейтенанта Альфонса Маіса, повинно стати досягнення Бундесвером стану «готовності до ведення бойових дій та здатності перемагати». А. Крамп-Карренбауер підкреслює, що тільки міцна Німеччина може зберегти мир.

Генеральний інспектор Сухопутних військ Бундесверу генерал-лейтенант Альфонс Маіс

Незважаючи на активну участь німецьких військових у справі подолання пандемії коронавірусу, суспільство сприймає Бундесвер більш стримано, ніж ставляться до своєї армії громадяни сусідніх країн. Однією з причин такого А. Крамп-Карренбауер вважає відмову від загального військового обов’язку. Наразі міністр оборони вважає, що її завдання — повернути повагу населення до Бундесверу, активніше залучаючи військових до суспільного життя, покращуючи їх фінансування.

Актуальними залишаються питання залучення підрозділів до закордонних операцій, відновлення обороноздатності національних збройних сил у спосіб постачання новітніх зразків озброєння і військової техніки, вдосконалення системи тилового забезпечення та оптимізації організаційно-штатної структури.

Одним із тривожних сигналів щодо стану справ у Бундесвері стало виявлення Службою військової контррозвідки (MAD) осередку праворадикального екстремізму у вигляді «самопроголошених громадян рейху». Найбільший резонанс викликало виявлення та своєчасна ліквідація праворадикального осередку у складі Командування спеціальних сил (KSK), що змусило міністра частково розформувати цей елітний підрозділ. Його військовослужбовці брали участь у спеціальних операціях за кордоном, зокрема проти Талібану в Афганістані, і неодноразово ризикували власним життям, зазнаючи бойових втрат.

Скандальні події в KSK висвітлили ще одну проблему Бундесверу, пов’язану з недостатнім висвітленням у ЗМІ привабливості служби в елітних підрозділах, що позначилося на іміджу військових.

Міністр оборони Німеччини вважає, що збройні сили є точним відбитком суспільства та вважає своїм завданням змінити таку ситуацію на краще.

А. Крамп-Карренбауер пропонує збільшити кількість жінок на керівних посадах у війську, у бойових та штабних підрозділах та спеціальних підрозділах. Але не раніше 2030 року, особливо щодо посад у вищому військовому керівництві. Найбільш реальні місця для жінок-військовослужбовців на генеральських посадах є поки що лише у військово-медичній службі.

Як бачимо, необхідність вдосконалювати систему колективної безпеки і бойових спроможностей національних збройних сил керівники країн-лідерів Європейського Союзу і НАТО починають поступово усвідомлювати. Зміна адміністрації США та прихід до влади президента-демократа Дж. Байдена з оптимізмом сприймається в Європі загалом та у Німеччині — зокрема.