Новий курс країни визначатиме наступне покоління політиків

Die Welt

У Німеччині триває обговорення останніх подій, пов’язаних з партією «Християнсько-демократичний союз» (ХДС), що входить до правлячої коаліції. Адже 26 вересня ц. р. відбудуться вибори до німецького Бундестагу, де призначатиметься новий канцлер, оскільки Ангела Меркель згортатиме свою політичну діяльність. Новий курс Німеччини визначатиме наступне покоління політиків.

Чи буде цей курс виваженим, чи збережеться балансування між уподобаннями партійного електорату та національними пріоритетами Німеччини, як це спостерігається за правлячої коаліції християнських партій ХДС, ХСС та СДПН? Адже цей курс залежав від підходів правлячої коаліції та особисто канцлера до співробітництва з міжнародними партнерами, структурами безпеки, насамперед НАТО, від трансатлантичних зобов’язань Німеччини та обструкціоністської позиції адміністрації президента США Д. Трампа щодо Європи, гібридних впливів Росії на європейські цінності, міграційної хвилі тощо.

Прем’єр-міністр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет, якого 16 січня ц. р. вперше у віртуальному режимі обрано головою правлячої партії ХДС, має шанс очолити християнський блок партій ХДС-ХСС під час виборів до парламенту Німеччини. Зазначимо, він симпатизує Росії, вважаючи, що на міжнародній арені її недостатньо підтримують ЄС і, зокрема, Німеччина, позитивно сприймає окупацію росіянами Криму, одночасно застерігаючи від «антипутінського популізму» і осуджуючи «демонізацію Росії». Характерним було його сприйняття отруєння у Лондоні колишнього агента російських спецслужб С. Скрипаля — А. Лашет був єдиним політиком у ХСС, який звинуватив у цьому не Москву, а Лондон, вважаючи, що Великобританія сформувала в рамках НАТО антиросійську платформу.

16 січня ц. р. Армін Лашет обраний головою партії «Християнсько-демократичний союз»

Він також виступав з критикою НАТО і ЄС, вважаючи, що вони недостатньо активно залучають Росію до справи з усунення проблем у Сирії, підтримував будівництво трубопроводу «Північний потік-2» тощо. І хоча він підтримує загальну лінію партії ХДС та навіть часом критикує дії Кремля за зневажання міжнародного права, але якою саме буде міжнародна позиція ФРН за його правління, як новообраного голови ХДС, передбачити досить складно. Очевидно, що найбільше перейматиметься питаннями внутрішньополітичного життя, проблемами економічного характеру. А ось саме його надмірна прихильність до Москви може ускладнити для нього змагання за посаду канцлера Німеччини.

Одначе, експерти констатують, що у партії ХДС наразі немає такого харизматичного лідера на зразок А. Меркель, навколо якої об’єднувалася більшість електорату. Хіба що прем’єр-міністр федеральної землі Баварія Маркус Зедер з коаліційної партії «Християнсько-соціальний союз» (ХСС), який у своєму привітанні до учасників віртуального з’їзду продемонстрував своє державницьке мислення, розуміння внутрішньодержавних проблем і завдань. Він на шість років молодший за 60-річного А. Лашета, тому хтозна, як саме складуться обставини та хто буде представлений як очільник ХДС-ХСС на майбутніх парламентських виборах. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, електорат найбільше симпатизує М. Зедеру. Саме він може очолити двопартійну коаліцію християнських партій на виборах до Бундестагу і, в разі своєї перемоги, стане наступним федеральним канцлером.

Хто стане кандидатом на посаду канцлера Німеччини від ХДС-ХСС: новий голова партії ХДС Армін Лашет чи голова партії ХСС Маркус Зедер?

Як повідомляється у німецькій газеті Die Welt, щойно обраний голова партії ХДС А. Лашет виступив з терміновою заявою на партійному з’їзді у федеральній землі Баден-Вюртемберг, де особливо міцні позиції його майбутнього опонента і голови партії ХСС М. Зедера. У цій заяві він застерігає, що за підсумками парламентських виборів у країні може виникнути урядова «червоно-червоно-зелена» коаліція. Тобто, що до складу федерального уряду Німеччини можуть увійти представники Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), Лівої партії та Партії зелених. Попереджаючи про такий можливий склад правлячої коаліції, А. Лашет зазначив, що її неефективність продемонстрував місцевий уряд Берліну. Політик упевнений, що під час чергових виборів до парламенту Німеччини визначатиметься її подальший курс. Примітно, що прем’єр-міністр цієї федеральної землі, представник Партії зелених Вінфрід Кретчман, не виключав можливості створення коаліції саме у такому складі. Він навіть сказав, що це «необхідно зробити, якщо дбати про майбутнє країни».

Також А. Лашет вважає, що насамперед від ХДС залежатиме, «чи зможемо ми втримати виборців», і це буде можливо лише тоді, коли «всі ми будемо триматися разом». До речі, ця промова виголошувалася перед партійним керівництвом осередку «ХДС-Південний Захід», де більшу кількість голосів на підтримку голови партії отримав Фрідріх Мерц…

Однопартійці по ХДС Армін Лашет і Фрідріх Мерц

До слова, напередодні А. Лашет лише за незначної переваги переміг на виборах керівника партії ХДС у Ф. Мерца. Він, як новий голова ХДС, прагнув справити позитивне враження на однопартійців, особливо як досвідчений економіст. Зокрема повідомив, що знає про побажання численних приватних підприємств сімейного типу у Баден-Вюртемберзі, як і про те, що вони не потребують фінансової підтримки від федерального уряду, вимагаючи лише, «щоб їм дали спокій».

У німецькій газеті повідомляється, що земельні організації партії ХДС на онлайн-з’їздах ухвалили свої виборчі і державні програми. Так, осередок партії ХДС у Баден-Вюртемберзі, у разі приходу до влади після виборів 14 березня ц. р., намагатиметься збільшити фінансування для сімей, удосконалення внутрішньої безпеки та розбудови швидкісного Інтернету. Осередок партії ХДС у федеральній землі Рейнланд-Пфальц підготував програму «Новий початок у Рейнланд-Пфальці», де перевага надається насамперед освіті, економічній та медичній політиці.

У Баден-Вюртемберзі на земельних виборах осередок партії ХДС очолює міністр культури Сюзанна Айзенманн, у Рейнланд-Пфальці — Крістіан Бальдауф.

Армін Лашет: до літа — жодних змін у стратегії партії

А. Лашет впевнений, що наразі Німеччині надзвичайно загрожує пандемія. Тому створення перспективної довготривалої концепції діяльності партії після зняття карантинних обмежень не реалістичне принаймні до літа ц. р., оскільки нові штами вірусу з Великобританії та Південної Африки і далі мутуватимуть. Наразі невідомо, які виклики постануть перед німецьким суспільством. Важливо забезпечити основні права громадян після зменшення кількості інфікувань. Але, як вважає А. Лашет, про це говорити передчасно. І відзначає позитивну роль канцлера А. Меркель у справі подолання коронавірусу.

* * * * *

Таким чином, політична боротьба за головну посаду в країні — канцлера Німеччини — триває. Традиційного автоматичного успадкування членами партії посади канцлера після того, як її залишить А. Меркель, не відбудеться.

Щодо самої А. Меркель, то протягом 18 років свого перебування на посаді канцлера вона усунула потенційних конкурентів у партії ХДС, через що християнським демократам нині бракує політиків загальнонаціонального масштабу. Новообраному керівнику ХДС А. Лашету доведеться вести гостру боротьбу з партнерами по коаліційному союзу партій ХДС-ХСС за право очолити блок на парламентських перегонах та претендувати на посаду федерального канцлера Німеччини.

На передвиборну боротьбу впливатимуть об’єктивні і суб’єктивні «атрибути», зокрема:

• пандемія коронавірусу з новими мутаціями штамів хвороби та невизначеність методів боротьби з ними;
• міжнародна політика нової адміністрації США, її особливість стосовно внутрішніх процесів в Німеччині, ЄС і НАТО;
• внутрішня ситуація в ЄС, спроможність Євросоюзу відстояти свою геополітичну суб’єктність та розвивати відносини з партнерами на основі спільних європейських цінностей;
• позиція Китаю щодо відносин з партнерами в ЄС, з огляду на міжнародну політику США та інших держав;
• втручання Росії і її країн-сателітів у міжнародну політику ЄС, включно у виборчу кампанію Німеччини;
• рівень рецесії економіки у провідних країнах регіону і світу, що може призвести до згортання соціальних програм та викликати зміни електоральних уподобань;
• тренди на автономізацію та національний егоїзм серед деяких країн ЄС, що можуть дестабілізувати ситуацію у прикордонних з Німеччиною країнах;
• міграційні потоки до Європи через Німеччину чи до Німеччини, політика уряду з цього приводу;
• розвиток або провал інфраструктурних проектів, що суттєво впливають на економічний розвиток регіонів Німеччини, насамперед «Північний потік-2» у її східних регіонах.