Обидві сторони влаштує нейтралітет

Вадим Волохов

Нарешті, у квітні поточного року, після трьох років конфронтації, сталася довгоочікувана подія. На непрямих переговорах у Відні, що розпочалися 6 квітня, США та Іран домовилися, що намагатимуться синхронізувати зняття Вашингтоном санкцій з обмеженням Іраном збагачення урану. В роботі засідання Спільної комісії Ірану та міжнародної п’ятірки брали участь представники Великої Британії, Німеччини, Китаю, Росії та Франції. Учасники засідання намагались визначити конкретні кроки щодо повного відновлення СВПД.

Енріке Мора Бенавенте

За дорученням Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, роботу Спільної комісії очолив заступник генерального секретаря з політичних питань Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS) Енріке Мора Бенавенте.

Іран відмовився зустрічатися безпосередньо зі Сполученими Штатами, тому європейці вели своєрідний шатдаун дипломатії, а американська делегація на чолі зі спеціальним посланником Робертом Маллі працювала окремо в сусідньому готелі.

Іран на переговорах репрезентував заступник міністра закордонних справ Аббас Арагчі, який свого часу відіграв вирішальну роль на переговорах щодо СВПД. Було сформовано дві робочі групи, які і намагались розробити «дорожню карту» повернення до СВПД. Але навіть якщо і буде досягнуто домовленості, на перевірку потрібен деякий час, з огляду на технічні ускладнення і відсутність довіри з обох сторін.

Перед початком роботи комісії постало питання: а з чим саме Тегеран та Вашингтон вийшли на переговори?

Вашингтон заявив про готовність до переговорів по СВПД та запропонував частково зняти санкції в обмін на часткове повернення Ірану до «ядерної угоди».

Тегеран повторив свої вимоги, а саме, повне зняття санкцій, які були запроваджені США після їх виходу із «ядерної угоди» в травні 2018-го року та підтвердження початку процесу зняття санкцій.

У зв’язку з цим слід мати на увазі, що за роки дії санкцій Тегеран зумів не тільки адаптуватися до них, але і наростити свої промислові потужності, і тим самим актуальність сьогоднішньої зустрічі частково втратила свою актуальність. Міжнародні аналітики практично в один голос стверджують, що іранська економіка вийшла із рецесії, а об’єми продажу нафти тільки Китаю збільшились і дорівнюють «дотрампівському періоду».

Учасники засідання Спільної комісії у Відні, Австрія

Бажано зрозуміти, що на прорив у переговорах сьогодні не слід сподіватися з кількох причин, а саме:

• США не готові зламати стіну із 1600 санкцій, запроваджених стосовно Ірану;
• частину санкцій було ухвалено згідно з рішенням Конгресу США і для їх зняття знову потребується його згода;
• частину санкцій запроваджено «за підтримку Іраном міжнародного тероризму» і їх не можна просто зняти директивою президента Сполучених Штатів.

Річ у тому, що санкції запроваджувались в інтересах різних політичних груп, які їх лобіювали і які виступатимуть проти їх скасування. Адміністрації Дж. Байдена потрібно буде з усіма ними домовлятись і погоджуватися на компроміси. В першу чергу це стосується воєнно-промислового лобі, яке на продажу зброї країнам регіону заробляє величезні кошти.

З іншого боку, сьогодні Вашингтон побачив на власні очі, що його антиіранська політика фактично провалилась і що в регіоні Близького Сходу без участі Тегерану не вирішується майже жодного питання. Протидія Ірану з причин запровадження цих санкцій не дає змоги Вашингтону втілили свої плани в повному обсязі. Тому президентові США Дж. Байдену вигідно хоча б частково зняти санкції з Ірану і таким чином пом’якшити його позиції, що і стали причиною виходу США із країн регіону Близького Сходу.

При цьому слід усвідомити, що в цьому випадку не йдеться про створення нових американсько-іранських відносин. Обидві сторони влаштує нейтралітет. Сьогодні у Білого дому є вибір: пом’якшення відносин з Іраном пригальмує падіння впливу США в регіоні, інакше їм доведеться залишити регіон, що значною мірою змінить розстановку воєнно-політичних сил на Близькому Сході.

Ще одним фактором, який вплинув на рішення Вашингтону повернутись до СВПД є те, що Іран прискорив процеси збагачення урану і нині його кількість дозволить іранцям скоротити час на отримання ядерної зброї з кількох років до кількох місяців.

Таким чином, Іран хоче переконатися в економічних вигодах, а не тільки чути обіцянку про них, а Сполучені Штати Америки хочуть бути впевненими, що Міжнародне агентство з атомної енергії забезпечить повернення Ірану до дотримання умов «ядерної угоди».

І навіть більше, Вашингтон також прагне, щоб Іран повернувся до переговорів про обмеження іранської ракетної програми і припинив надавати підтримку своїм союзникам і шиїтським формуванням в регіоні, в першу чергу в Сирії, Іраку і Лівані.

По закінченні 9 квітня переговорів Іран заявив, що не зацікавлений у подальших переговорах, допоки США не відновлять статус-кво і не повернуться до «ядерної угоди». Голова іранської делегації у своїй заяві наголосив, що зняття американських санкцій стане першим і вкрай потрібним кроком у відродженні «ядерної угоди». Ісламська Республіка Іран повністю готова припинити свою ядерну активність у відповідь і повернутися до своїх зобов’язань у повному обсязі, щойно санкції США будуть зняті і перевірені.