Росія взялася переналаштовувати свою економіку під дією розв’язаної нею ж війни

Росія береться за мобілізацію своєї економіки

Ośrodek Studiów Wschodnich, Польща

Якщо Росія взялася переналаштовувати свою економіку під дією розв’язаної нею ж війни, то це не інакше, як свідчення того, що запроваджені міжнародною спільнотою санкції таки мають необхідний вплив, а також те, що їй навряд чи вдасться уникнути відповідних втрат аби як російське керівництво «не харахорилося» у своїх виступах, розрахованих перш за все на внутрішній електорат. Порушуючи цю тему, маю на увазі висновки аналітиків Заходу, зокрема, польських. Саме вони прискіпливо і слідкують за російсько-українською війною, і намагаються зробити для себе певні висновки з тим, аби бути готовими до подальшого розвитку подій, що можуть так чи інакше позначитися на стані справ польського суспільства, як повноправної частини ЄС.

Ось наприкінці минулого тижня саме про це написала у своєму матеріалі на сайті osw.waw.pl І. Вишневська під заголовком «Росія: мобілізаційна економіка». Авторка вказує, що серед нещодавно запроваджених у Росії нових законодавчих змін з метою адаптації функціонування економіки під час війни в Україні, на першому місці зміни ті, які дають змогу, зокрема, тимчасово користуватися підготовленими на період мобілізації запасами та об’єктами. Крім того, російський бізнес не матиме права відмовитися від виконання контрактів, необхідних для проведення «контртерористичних та інших» операцій ЗС РФ за кордоном, а працівники компанії повинні бути готові до тризмінної роботи без вихідних. 

І це ще не все.

Так, міноборони, МНС, ФСБ і Росгвардія РФ відтепер мають право вносити зміни до умов раніше підписаних контрактів, а державне оборонне замовлення, в тому числі на поповнення запасів, може здійснюватися без тендерів. Ухвалені акти у сфері фінансового ринку передбачають, серед іншого, збереження у таємниці даних про розмір валютних і видобувних запасів Росії. Також емітентів цінних паперів тимчасово звільнено від обов’язку щорічного оновлення інформації про фінансовий стан та акціонерів, а банкам дозволяється використовувати т. зв. негативну процентну ставку за депозитами в іноземній валюті. Крім того, аби уникнути падіння капіталізації компаній, до кінця 2023 року їм продовжується можливість придбання власних акцій.

До таких новин відноситься й ухвалення закону про одноразове підвищення податку «Газпрому» на видобуток природних ресурсів. В наслідок чого у поточному році компанія повинна перерахувати до держбюджету додатково 1,25 трлн рублів (зараз це еквівалент приблизно 22 млрд доларів). 

Посилаючись на Reuters, авторка огляду повідомляє, що в середині липня ц. р. «Газпром» мав повідомити принаймні одну з європейських газових компаній про можливе невиконання контрактів на постачання газу. За даними Reuters, обмеження на постачання російського газу стосуватимуться газогону «Північний потік-1», що у липні проходить планову технічну перевірку, а його функціонування призупинено.

До розміщеного у статті графіка авторка долучає коментарі з деякими уточненнями, що доповнюють всю так зв. картину російських законодавчих змін.

Таблиця. Найважливіші показники Московської біржі і курсу долара в рублях
в період з 11 по 18 липня
 (до закриття роботи)

Закон про спеціальні заходи у економіці фактично надає російській владі повноваження, які запроваджуються у разі загальної мобілізації. Такі зміни збільшують свободу Кремля у веденні війни в Україні, в той же час демонструючи, що російський промисловий і оборонний сектор (переважно державний) не спроможний забезпечити поточні потреби війська, тому необхідно також залучати інші галузі.

У матеріалі зауважується, що навіть за мирного часу російські приватні компанії не поспішали брати участь у виконанні державного оборонного замовлення через велику бюрократію та вимоги безпеки, проблеми зі стягненням дебіторської заборгованості із замовників або низьку прибутковість контрактів (зазвичай це були лише субпідрядники великих корпорації, пов’язані з людьми з російської владної еліти). В той же час російсько-українська війна та економічна криза, що починає охоплювати Росію, дають можливість і надалі зміцнювати політичну та економічну путінські модель управління.

Як наслідок, зростає роль держави в економіці, обмежується конкуренція, розвиваються корупційні механізми (про що, зокрема, свідчить збільшення можливостей реалізації державного оборонного замовлення без тендеру). До того ж Денис Мантуров, колишній міністр промисловості і торгівлі РФ, який вважається людиною Сергія Чемезова (близького друга Путіна з часів його роботи в Дрездені, президента «Ростеху» — державної оборонно-промислової корпорації), отримав посаду віце-прем’єра. Призначення його віце-прем’єром і загальний контроль над сектором озброєнь і політикою імпортозаміщення підвищують важливість «Ростеха» для економіки і доступ Чемезова до зростаючих бюджетних видатків, що виділяються з цією метою, і, таким чином, дають можливість переведення державних грошей на приватні рахунки. До війни «Ростех» був одним з головних бенефіціарів бюджетних коштів, що виділяються на держоборонзамовлення та забезпечення незалежності економіки від імпорту, і досягнення його поки що досить скромні.

На нову посаду призначено одну з дочок В. Путіна — Катерину Тихонову. Вона контролюватиме діяльність великого бізнесу в напрямку унезалежнення Росії від імпорту, бо стала заступником голови комітету з питань імпортозаміщення та технологічної незалежності Російського союзу промисловців і підприємців. Треба розуміти так, що це посилить контроль путінської еліти над бізнесом.

Одна з дочок В. Путіна — Катерина Тихонова.
Джерело: https://twitter.com/

Але навряд чи ці кадрові зміни підвищать ефективність політики імпортозаміщення, особливо за нинішніх умов, коли РФ відрізана від західних технологій, коментує новини авторка статті, зауважуючи, що попри значні бюджетні видатки падіння російської економіки не припинятиметься, що позначиться на товарному забезпеченні.

Щодо утаємничення валютних резервів російського Центробанку, то це не інакше, як намагання Кремля зреагувати на рішення Заходу заборонити імпорт російського золота (ембарго вже запровадили США, Великобританія, Канада та Японія; ЄС має намір зробити це найближчим часом). Російські валютно-металеві резерви становили 573 мільярди доларів США, тобто приблизно на 60 мільярдів доларів менше, ніж до початку нападу на Україну. Приблизно 300 мільярдів доларів США в іноземній валюті були заморожені на рахунках у західних банках, а ще понад 130 мільярдів доларів США було інвестовано в золото (приблизно 2,3 тисячі тон злитків). Засекречування інформації — один із методів Кремля, який прагне запобігти застосуванню Заходом санкцій і не дати можливості аналізувати ситуацію в російській економіці. Відразу зі вторгненням в Україну російська влада перестала публікувати дані про зовнішню торгівлю, видобуток та експорт нафти, про фінансовий стан більшості великих компаній та їхніх акціонерів, а також про подробиці у справі використання федерального бюджету. Правду кажучи, російська економіка все більше занурюється у тінь і стає непідконтрольною.

Рішення збільшити податкове навантаження «Газпрому» черговий раз демонструє ставлення Кремля до цього концерну та економіки загалом. Додаткові доходи від цієї компанії становлять приблизно 5 % доходів бюджету, запланованих урядом на весь 2022 рік. Таким чином російська влада намагається компенсувати падіння надходжень до бюджету ззовні нафтогазового сектору (останніми місяцями вони нижчі, ніж тогорічні), що має фінансувати зростаючі видатки. До речі, додаткове податкове навантаження на «Газпром» фактично співпадає з сумою дивідендів, які компанія мала виплатити акціонерам за 2021 рік (50 % акцій належить державі). 30 червня цього року, всупереч рекомендаціям Ради директорів, Загальні збори акціонерів ухвалили рішення про припинення таких виплат. Як наслідок, ціна акцій компанії обвалилася (вона впала більш ніж на 30 %), що призвело до глибокого падіння на Московській біржі. Торгівля акціями компанії протягом останніх тижнів свідчить, що деякі інвестори могли мати доступ до інсайдерської інформації та виграти від нестабільності. Водночас «Газпром» використовується Кремлем для протистояння із Заходом, насамперед з ЄС.

Щодо додаткової індексації військових пенсій (у лютому їх вже підвищили на 8,6 %, тобто на рівень інфляції 2021 року, у такому ж масштабі підвищили пенсії іншим непрацюючим пенсіонерам), то ця соціальна група починає висловлювати невдоволення (у Росії понад 42 млн пенсіонерів, тобто вони складають близько 30 % населення, і більшість бере участь у виборах). З іншого боку, і підвищення військових пенсій, і інших зарплат військовослужбовців спрямовані на підвищення привабливості військової служби та на те, що заохотити громадян добровільно вирушати до України на війну. У період кризи і падіння доходів призов до війська може стати одним зі способів усунення особистих фінансових проблем. Але чи можна вважати таку політику Кремля послідовною? У тому ж дописі авторка вказує, що все більше є таких фактів, що влада не виконує свої зобов’язання (особливо це стосується компенсацій сім’ям загиблих). А це підриває і без того низьку довіру до держави. Кремль постійно не звітує про те, у що обходиться РФ війна в Україні. Наприклад, за січень-квітень 2022 року прямі видатки РФ на національну оборону (без соціальних виплат) зросли на 45 %, порівняно з відповідним періодом минулого року.

Якщо звернути увагу саме на це, то слід нагадати, що влада вирішила з 1 червня проіндексувати пенсії військовим на 10 %. Водночас заборонила кредитним організаціям стягувати «соціально значущі виплати» (переважно пільги) військових пенсіонерів у рамках стягнення заборгованості. А особи, визнані непридатними до подальшої військової служби внаслідок бойових поранень, при звільненні в запас можуть оформити спеціальну матеріальну допомогу або продовжити службу на створених для них посадах. Також розширено категорію осіб, які мають право на компенсацію у разі загибелі військовослужбовця на полі бою (наприклад, на тих, хто виховував загиблого до досягнення ним повноліття не менше п’яти років). Також за новим законом можна надавати статус ветерана цивільним особам, які беруть участь у «спецоперації» в Україні.

Інакше кажучи, Росія не може без того, щоб повсякчас не одягати народ у шинель і не визначати «підступного ворога, що завжди перешкоджає у будівництві світлого майбуття». 

Підготував О. Махно

https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/analizy/2022-07-19/rosja-gospodarka-mobilizacyjna

 

Схожі публікації