Впливове німецьке видання «Tagesspiegel» надрукувало 23 липня ц. р. статтю власної політичної кореспондентки Андреа Дернбах (ANDREA DERNBACH), присвячену зміні уряду в Італії та аналізу можливих наслідків.

Маріо Драгі пішов у відставку.
Фото: LUDOVIC MARIN / AFP

Маріо Драгі займав чітку проєвропейську позицію щодо засудження і протидії агресії Росії в Україні, тому його відставка може мати негативні наслідки на стримування Кремля у війні та перспективи збереження європейської єдності. Особливо з огляду на те, що його опонентами та наступниками на посаду керівника уряду Італії виступають представники радикальних правих, профашистських сил, що підтримують політику Росії.

Німецьке видання зазначає, що щоденна газета, що видається у Мілані та має найбільший наклад серед газет Італії «Corriere della Sera», назвала Маріо Драгі «найважливішим з живих італійців», який вимушено пішов у відставку, на думку видання, через дрібні інтереси політичних партій.

 Наслідками його відставки стали обвал Міланської фондової біржі, падіння акцій італійських банків, подорожчання кредитів для Італії.

Уряд газета «Il fatto quotidiano» наступного дня з сумом зазначила, що «йдуть завжди найкращі».

Тепер, прогнозує «Tagesspiegel», Маріо Драгі, вірогідно, може стати провідною фігурою у банківському секторі Європи, спочатку як керуючий національного Banca d’Italia, пізніше  — як голова Європейського центрального банку. Адже наразі всіма визнається його легендарна роль як холоднокровного рятівника валюти Євро у розпал пандемії коронавірусу, коли Драгі сповідував принципи «хоч би чого це коштувало» та «за будь-яку ціну».

Проте у політиці, зазначає німецьке видання, Маріо Драгі мав не такий помітний успіх, як у банківській справі. Він свого часу більш охоче став би президентом країни, ніж врегульовувати конфлікти у строкатій урядовій коаліції з політичним спектром партій від лівого до праворадикального спрямування. Проте, оскільки він користувався авторитетом в якості гаранта стабільності з орієнтованістю на політику Євросоюзу, та оскільки ніхто на початку року в Італії не бажав проведення ще одних виборів, він змушений був погодитися на посаду прем’єр-міністра.

Підписання президентом Італії Сержіо Маттарелла указу про відставку Маріо Драгі.
Фото: PAOLO GIANDOTTI/IMAGO

https://www.tagesspiegel.de/politik/sturz-der-italienischen-regierung-europa-hat-nicht-nur-in-polen-und-ungarn-ein-demokratieproblem/28539872.html

___________________________________________

За оцінками політичних експертів, найбільш високі шанси стати новим прем’єр-міністром Італії наразі має екстремістка Джорджія Мелоні (Giorgia Meloni), яка має ультраконсервативні погляди та не заперечує своєї прихильності до фашистів.

Джорджія Мелоні, лідер партії Fratelli d’Italia («Брати Італії»)
виступає з промовою на заході своєї партії 20 липня ц. р.
Фото: ARD

Джорджія Мелоні наразі намагається отримати владу в Римі, рішення щодо цього прийняте нею та її партією вже кілька місяців тому. Вже після національних регіональних виборів навесні цього року, коли її партія «Брати Італії» була одним із переможців, Мелоні заявила: «Ми абсолютно готові керувати. Якщо італійці нададуть нам таку можливість, то ми гарантуємо, що також візьмемо на себе цю відповідальність».

Ще більш категоричне послання від 45-річного політика, яке вона поширила цього тижня, після відставки Маріо Драгі, заявивши, що «ми готові. Я готова. «Брати Італії» готові. І мені здається, що правоцентристи сьогодні також цілком готові». Тобто, вона заявляє, що готова очолити Італію після нових виборів 25 вересня ц. р.

Актуальне опитування підживлюють самовпевненість італійських правих і насамперед самої Джорджії Мелоні. «Брати Італії» наразі є найсильнішою партією з 23 відсотками прихильників. Праві радикали разом із «Лігою» Маттео Сальвіні та «Силою Італії» Сільвіо Берлусконі отримали би зараз 45 відсотків голосів виборців.

Лідер правоекстремістської партії «Брати Італії» Джорджія Мелоні.
За результатами опитувань її партія лідирує.
Фото: EPA

Найкращі перспективи стати наступником Драгі

Професор політики з Римського університету LUISS Лоренцо Кастеллані (Lorenzo Castellani) вважає, що Мелоні має найкращі перспективи стати наступником Драгі: «Правоцентристська коаліція лідирує і має шанси виграти вибори». Кастеллані вважає, що якщо правоцентристи отримають абсолютну більшість, то «як лідер, ймовірно, найсильнішої партії, Джорджія Мелоні може стати наступним прем’єр-міністром Італії».

Мелоні почала свою політичну кар’єру в неофашистській молодіжній організації. Наразі вона очолює партію, на гербі якої зображено зелено-біло-червоний вогонь, що в символіці італійських правих символізує вічний вогонь на могилі фашиста Муссоліні.

Коли Мелоні під час теледебатів просять дистанціюватися від ідей фашизму, вона гостро заперечує: «Мені немає за що вибачатися в житті». Водночас Мелоні скаржиться, що у двох із трьох телевізійних дискусій вона повинна говорити про «історію, а не про поточну політику, що є неправильним».

Жодного дистанціювання від Муссоліні

Беніто Муссоліні, вважає Мелоні, є «складною особистістю, яку слід розглядати в історичному контексті». Німецьке видання зазначає, що традиційне вітання, так званий «римський салют», часто можна побачити на вечірках «Братів Італії», який можна порівняти з гітлерівським вітанням у Німеччині. Партія Мелоні висунула онуку Муссоліні на виборах до міської ради Риму, а правнука Муссоліні  — на виборах до Європарламенту.

Мелоні роздратовано реагує на запитання про ці теми. Красномовна та енергійна римлянка називає себе консерватором і з гордістю зазначає, що вона є лідером партії Європейських консерваторів і реформаторів на європейському рівні. Окрім польської партії PiS, правоекстремістських «Шведських демократів» та іспанської «Vox», сюди також входять британські консерватори.

Професор політики Кастеллані заявляє, що досі незрозуміло, як може виглядати політика Мелоні на посаді прем’єр-міністра Італії з важливих моментів. Зокрема, «дуже мало відомо про її ідеї щодо економічної та фінансової політики. І про те, які відносини Італія повинна мати з Європейським Союзом».

 Ультраконсервативні погляди

І навпаки, в інших сферах політики Мелоні має чіткі ідеї і переконання. Як вона дала про це зрозуміти минулого місяця під час виборчої кампанії іспанської політичної партії Vox в Андалусії.

Кінець промови Мелоні став своєрідним підсумком її політичних переконань. Вона заявила, що її партія каже «Так»  — природній сім’ї, «Ні- ЛГБТ-лобі». «Так»  — культурі життя, «Ні»  — абортам. «Так»  — християнським принципам, «Ні»  — Ісламістському насильству. «Так»  — безпеці кордонів, «Ні»  — масовій імміграції. «Так»  — нашим співгромадянам, «Ні»  — міжнародному фінансовому світу. «Так»  — незалежності народів, «Ні»  — бюрократам у Брюсселі».

Це саме ті заяви і тональності, зазначає німецьке видання, до яких європейським партнерам доведеться підлаштовуватися з прем’єр-міністром Італії Мелоні. Проте принаймні в одному Мелоні погоджується з ЄС: вона на боці Києва у війні з Україною і засуджує те, що вона називає «російською агресивною війною».

https://www.tagesschau.de/ausland/italien-meloni-101.html

_______________________________________________

Видання відзначає, що протягом останніх років Угорщина відстоювала в ЄС надто ізоляціоністську та егоїстичну позицію, за що проти неї порушено два офіційних службових розслідування ЄС та висунуто погрозу щодо невиплати визначеної в рамках ЄС грошової суми компенсацій за втрати від пандемії. Претензії ЄС були пов’язані з порушенням на законодавчому рівні прав меншин в Угорщині та спільноти з нетрадиційними цінностями, а також порушенням прав свободи слова незалежних медіа.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Джерело: SimpleImages/Getty Images, Nicolas Maeterlinck/Belga/dpa/picture alliance; Montage: Infografik WELT

Схожі проблеми з Європейським судом виникали також у Польщі, зазначає німецьке видання, але після того, як ця країна зайняла дуже категоричну позицію щодо протистояння агресії Росії та прийняла у себе найбільшу кількість українців, позиція Єврокомісії до Варшави пом’якшилася. Польща надає Україні значну кількість військової техніки та озброєнь, вона забезпечила прихисток та соціальні гарантії найбільшій кількості українців з усіх країн ЄС. Угорщина навпаки зайняла обструкціоністську позицію, уряд Віктора Орбана виступає проти режиму санкцій ЄС стосовно Росії та не дозволяє транзит озброєнь з європейських держав до України через свою територію. Зважаючи на таке ставлення Орбана, цього разу Єврокомісія вирішили виявити свою принциповість, зазначає видання.

Для професора Центральноєвропейського університету та експерта з угорського конфлікту верховенства права Петри Бард (Petra Bárd), провадження, що наразі розпочаті проти Угорщини в Європейському суді, є ознакою того, що Єврокомісія запровадила проти Угорщини принципово нову процедуру дій. Якщо уряд Угорщини не виконає рішення Європейського суду, йому загрожують високі штрафи.

Крім того, зазначає видання, Єврокомісія також затримує кошти близько 5,8 мільярда євро, призначені для Угорщини в якості компенсації за кризу пандемії коронавірусу. Країну підозрюють не лише в упередженому ставленні до журналістів та перешкоджанні їх професійній діяльності, а й у розкраданні субсидій ЄС. Зрештою, для країни можуть скасувати мільярдні дотації з бюджету ЄС. Петра Бард відзначає в інтерв’ю «WELT AM SONNTAG», що в Будапешті панує серйозна стурбованість стосовно того, що країна може не отримати ці гроші.

Але для Орбана, зазначає «Die Welt», це вже не є приводом для стриманості, навпаки. Після заяви у суботу 23 липня ц. р. щодо неповаги до цінностей Заходу, прем’єр-міністр Угорщини потрапляє д кола відвертих прихильників Путіна, про що він заявив публічно.

Стосовно ЄС Орбан неодноразово висловлювався щодо існування теорій змови і заявляв, що Брюсселем керує «господар»  — американський інвестор і пропагандист демократії Джордж Сорос (George Soros). Цей мільярдер угорського походження, який пережив Голокост, протягом багатьох років був ворогом правого уряду в Будапешті. Орбан вимагав, з огляду на запроваджену ЄС процедуру щодо порушення прав сексуальних меншин, що «вони в ЄС можуть жити, як вони хочуть, але вони також повинні дозволити нам жити так, як хочемо ми».

Час грає на Орбана

Тим часом інші політичні сили уряду Орбана намагаються запобігти невиділенню мільярдів ЄС, тому минулого тижня з Будапешту до Брюсселя були направлені політичні емісари. Державний секретар у справах ЄС Міністерства юстиції Угорщини Янош Бока (János Bóka) заявив, що переговори з Єврокомісією увійшли в «нову фазу». Крім того, міністр юстиції та депутат Національної асамблеї Угорщини Юдіт Варга (Judith Varga) внесла до парламенту два законопроекти про боротьбу з корупцією та забезпечення прозорості процедур. Вважається, що такі кроки уряду Орбана вчинені заради того, щоб заспокоїти Єврокомісію.

Фактично, Віктор Орбан міг би наразі навіть тріумфувати. Щоправда, проросійська політика уряду Угорщини спонукає Єврокомісію бути більш жорсткою. Але Будапешт залишається своєрідним засобом стримування, спроможним блокувати подальші пакети санкцій ЄС проти Москви  — і, таким чином, шантажем наполягає на тому, щоб Єврокомісія поступилася та виділила Угорщині кошти на відновлення після пандемії через Фонд відновлення ЄС.

Крім того, хоча Орбан відчуває тиск з боку Брюсселя, на нього також впливають інфляція, яка зараз становить 12,6 відсотки, та енергетична криза. Але час грає на його користь, зазначає німецьке видання. Коаліція політичних партій Віктора Орбана «Угорський громадянський союз Фідес-KDNP» перемогла на парламентських виборах у квітні з переконливим результатом. Суперечки з Єврокомісією, навіть вуличні протести, на кшталт нинішніх виступів проти підвищення податків, певною мірою можна пережити, вважає «Die Welt».

Саме тому професор Центральноєвропейського університету та експерт з угорського конфлікту і верховенства права Петра Бард вважає цей сценарій вірогідним. Вона вважає, що «якісь зміни, приховані рішення, які мають на меті гарантувати, щоби жодна зі сторін не втратила обличчя, ледь помітні для європейської громадськості, саме і є одним із можливих шляхів». Адже Єврокомісія, на думку вченого, вже одного разу розглянула такий шлях у випадку з Польщею, то ж, могла би зробити те саме в Угорщині.

Останні програмні заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо його зневажливого ставлення до керівництва ЄС та європейських цінностей не залишилися непоміченими в Європі. Можна не сумніватися, що офіційна реакція з боку Брюсселя та Вашингтона не забариться. Але важливішим є розуміння того, що Угорщина, як і колись перед Другою світовою війною, остаточно стала на сторону Зла. У подальшому відносини з цією країною, якою керує промосковськи орієнтований уряд на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, будуть визначатися демократичними державами з урахуванням такого доконаного факту. Очевидно, що на Угорщину, як і на її сюзерена Росію очікують гірке прозріння та процедура денацифікації.