Використання росіянами інформаційних технологій

Як рвуться білі нитки московської пропаганди

«Day.Az», «1News.Az», Азербайджан

Тема використання росіянами інформаційних технологій завжди актуальна, бо саме таким чином  вони намагаються відстоювати/нав’язувати свою політику як у своєму суспільному середовищі, так і у близькому та далекому  закордонні. І в разі якоїсь події вся суть такої діяльності зводиться до того, що Росія, коли їх викривають, або заперечує свої наміри, або просто намагається знайти їм законні підстави (дарма, що вони шиються білими нитками). Як приклад – війна в Україні, яку Росія називає спеціальною операцією, чи, зокрема, мінування українських портів, що вона активно заперечує, бо, бачте, міни – українські (насправді викрадені росіянами ще за часів анексії Криму, коли «віджималися» склади українських ВМС).

Та зараз не стільки про матеріальні грабунки, скільки саме про інформаційну діяльність РФ на широких теренах, де вона  робить це зневажливо, на кшталт «нравится – не нравится, терпи красавица».  Щоправда, «красавиц» вже стільки, що одним прислів’ям  тему не закриєш, тим більше, не назбираєш підстав для виправдання (маються на увазі протиправні дії, геноцид чи звичайне нехтування законами війни). Тому Росія і викидає зі свого держбюджету чималі кошти на пропаганду, включно на  такий собі пропагандистський рупор «РИА Новости», що нишпорить по світових ЗМІ і намагається нав’язати проросійські настрої.  Не є тут винятком, як ми якось вже згадували,  і Азербайджан, що два роки тому успішно відвоював  свою територію, і де сьогодні вимагають зачинити цей російський засіб інформації через зневажливе ставлення його  ведучих до місцевої аудиторії. 

Азербайджанський аналітик Акпер Гасанов, відслідковуючи проросійську пропаганду стосовно його батьківщини, що, уточнюю, у 44-денній війні з Вірменією змогла поставити крапку у тридцятирічному протистоянні за Карабах,  у останньому зі своїх матеріалів «Провокація від «РИА Новости»: хто та чому її замовив?»  на сайті news.day.az нагадує аудиторії, що так зв.  рупор московської пропаганди заснований ще 24 червня 1941 року на підставі постанови Ради Народних Комісарів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про створення та завдання Радянського інформаційного бюро».  Наші дідусі та бабусі, пише автор,  чудово пам’ятають, як по радіо під час Другої світової війни лунало: «Від Радянського інформбюро!». Це були повідомлення про боротьбу  радянської армії з гітлерівською Німеччиною та її союзниками, про звільнення території сучасних Росії, Білорусі та України.

І ось тут автор вважає за належне загострити таку тему, об’єднавши  сучасні події на південному Кавказі з нинішньою війною в Україні, і звести її до спільного політичного знаменника для того, щоб зафіксувати, про що йдеться сьогодні насправді: «На жаль, зараз часи кардинально змінилися. Видання, яке є інформаційною онукою Совінфомбюро, нині виступає в ролі засобу виправдання спецоперації Росії. У безперервному ритмі публікуються повідомлення, загальний зміст яких полягає у спробі переконати весь світ, що Україна сама «винна» у тому, що з нею сталося… Про жахливість того, що відбувається в Україні, ясна річ, ніколи не розкажуть засоби масової пропаганди, які щедро фінансуються з державного бюджету Росії. Серед яких, поряд з ганебно відомим «Супутником» Марго Симоньян, є і «РИА Новости».

Протягом багатьох років «РИА Новости» надавало трибуну донецьким і луганським сепаратистам, пише Акпер Гасанов, називаючи їх тими самими гіляками в багатті війни, що нині палає на багатостраждальній українській землі. І є, як це не цинічно прозвучить, щось логічне та очікуване в тому, що російське видання «РИА Новости», одне з найбільших діючих державних інформаційних агенцій, надає трибуну одному з карабахських сепаратистів Артаку Бегларяну, представленому «держміністром НКС». Як можна бути «держміністром» ніколи не існуючої, ніким, у тому числі і РФ і навіть Вірменією не визнаної «держави», дивується А.Гасанов,  знають тільки Артак і провокатори з «РИА Новости». Хоча що тут скажеш, якщо такі ж російські «прийоми» мають місце ще з 2014 року і у нас, в Україні, коли росіяни намагаються «вивести у світ» керівництво» самопроголошених республік на Луганщині і Донеччині.

Щодо такого факту, то автор у своїй кореспонденції згадує повість Булгакова «Собаче серце», де  до посади начальника підвідділу очищення Москви від бродячих тварин дістався Поліграф Поліграфович Шариков — вчорашній бродячий пес Шарик. Але то, пише А.Гасанов,  — літературний твір, а тут – реальність. Відверто спрямована проти територіальної цілісності нашої (АР – ред.) країни. Яку Росія офіційно визнає. Та й президент РФ Володимир Путін, відповідаючи на закиди вірменської сторони щодо невтручання у перебіг 44-денної війни, відверто вказував, що вона ведеться на визнаних територіях Азербайджану. На цьому тлі дії «РИА Новости» можна було б вважати кричущою, провокаційною відсеб’ятиною.

Та цілком очевидно, що насправді «відсеб’ятини» такого масштабу в РФ просто не може бути, переконує автор. І де, як не  в Україні, азербайджанця  розуміють навіть дуже непогано, оскільки таких прийомів і у себе зафіксували достатньо. Річ у тому, що у такий спосіб РФ намагається одноосібно управляти процесами примирення не лише стосовно Баку та Єревана. Тут ще й Київ з Донецьком, Кишинів з Тирасполем, і ще кілька можливих суб’єктів, де Москва прагне виступати в ролі судді і примирителя, а насправді використовувати давній принцип «розділяй і володарюй». А засоби ЗМІ покликані відігравати у такій справі одну з основних ролей, тобто, бути такими собі інформаційними вогнеметами для спалювання істини.

Щодо подій, про які йдеться, то автор-азербайджанець прямо вказує, що «у Москві побоюються аби конфлікт між нашими країнами  остаточно не був вирішеним. Це не відповідає інтересам РФ. Їй важливо мати важелі тиску на Баку та Єреван. У РФ розуміють, що у разі налагодження миру між Азербайджаном та Вірменією відпаде потреба у російських миротворцях. Щоб уникнути такого, в РА активно підтримуються сили, які давно вже намагаються домогтися зміни влади в країні насильницьким шляхом». Чи бачать це у Баку? Так, бачать і розуміють, стверджує автор допису, зазначаючи далі, що  його країна, залишаючи за собою право заблокувати у себе сайт «РИА Новости», загалом спокійно спостерігає за тим, що відбувається. Тому що Азербайджан досить потужний, щоб реалізації його планів завадили карабахські сепаратисти і російські засоби масової пропаганди, які надають їм трибуну. Зрештою, їхніх колективних зусиль, переконаний автор, не вистачило, щоб вплинути на перебіг та підсумки 44-денної війни. 

На цьому можна було б і поставити крапку, якби тема російського інформаційного впливу не мала продовження, про що повідомляється у іншому матеріалі , розміщеному на тому ж сайті під заголовком «Чия б корова мукала, чи не настав час Роскомнагляду «зайнятися» агентством «РИА Новости». Таку відому російську приказку, вважає автор Я. Алієв, повною мірою можна віднести до Федеральної служби РФ з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій або, як її називають у народі, Роскомнагляду. «Абсурдний за своєю суттю для 21 століття орган, який взяв на себе функції великого цензора, нині тільки те  і чинить, що спочатку погрожує засобам масової інформації, зокрема інших суверенних держав, блокуванням на території РФ, а потім блокує доступ до них за поширення «упередженої», на його думку, інформації про події в Україні». Роскомнагляд на сьогоднішній день, повідомляє автор, заблокував багато провідних азербайджанських ЗМІ. Бо йому, бачте, не сподобалося нібито необ’єктивне висвітлення подій навколо повномасштабної війни в Україні, яку в РФ продовжують називати «спеціальною операцією». Тому вимагає видалити з сайту 1news.az всі небажані для російської влади новини, в яких, перш за все, війна називається війною, і де йдеться про російські втрати та інші дані, отримані з офіційних українських джерел.

На тлі таких розбірок із Роскомнаглядом на 100 відсотків державне російське інформаційне агентство «РИА Новости» випустило (вже вищезгадане — ред.) інтерв’ю з представником карабахських сепаратистів Артаком Беларяном, тобто, самозванцем, який вважає себе держміністром існуючої в його фантазіях «держави» під назвою «НКР».  Тобто, російська влада знову вдалася до провокації проти Азербайджану, порушуючи тим самим принципи добросусідства і підриваючи основи союзницьких відносин між Баку та Москвою, зауважується у матеріалі.  МЗС Азербайджану виступило із заявою, зазначивши, що таке суперечить положенням Угоди про дружбу, безпеку та стратегічне партнерство між Азербайджаном і Росією та Декларації про союзницьку взаємодію. «Поширення «РИА Новости» інформації, спрямованої проти територіальної цілісності Азербайджану, що пропагує сепаратистські тенденції, є порушенням вимог закону «Про інформацію, інформатизацію та захист інформації», і на підставі цього закону Азербайджану доступ до інформаційного інтернет-ресурсу цієї агенції на території країни обмежений», — оповістили у відомстві. А державна міграційна служба Азербайджанської Республіки розмістила на своєму офіційному сайті список осіб, яким відмовлено у видачі дозволів на тимчасове проживання та анульовані вже видані такі дозволи. До списку потрапили шеф-редактор «Sputnik-Азербайджан» Вероніка Антонова-Трезно та її чоловік – продюсер прес-центру вищезгаданого видання Павло Антонов, які є громадянами… Білорусі.

Шеф-редактору «Sputnik Азербайджан» відмовлено у продовженні тимчасового проживання в країні

До речі,  ми вже якось повідомляли на сайті «Борисфен Інтел» про звернення глави Асамблеї азербайджанців світу до президента І.Алієва з пропозицією закрити «Sputnik-Азербайджан», головою бакинського  бюро якого є полковник російської розвідки Віталій Денисов. Полковника призначили у Баку з Південної Осетії, де вільно почуваються сепаратисти. Не таємниця, що цей Sputnik також є одним із елементів пропагандистської машини, що діє в ім’я прославлення інтересів імперіалізму, підтримання ідей сепаратизму та поширення матеріалів провокаційного змісту. До речі, сьогодні  санкційними заходами у зв’язку з війною в Україні Sputnik заблоковано у 27 країнах Євросоюзу, Канаді та США. А першою країною, що заборонила діяльність агенції на своїй території, стала Латвія — у 2016 році. У листопаді того ж року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій йшлося про необхідність протидії російським ЗМІ, при цьому головними загрозами в документі було названо Sputnik та RT. Однією з останніх країн, що зачинили Sputnik, стала Молдова – наприкінці лютого поточного року. У Казахстані також відчувається аргументоване невдоволення у зв’язку з діяльністю Sputnik.

А тепер щодо російсько-української  війни. Заборона використовувати в РФ термін «війна» замість так званої спецоперації означатиме не просто припинення діяльності ЗМІ, а порушення кримінальної справи, що передбачає аж до 15 років позбавлення волі «за поширення недостовірної інформації про дії російських військових». Є й інші факти для змалювання  повної картини сюрреалістичного іміджу російського законодавства у його новій прошивці.

Публікації у стилі творців «денацифікації» та «демілітаризації» рясніють на сторінках Sputnik-Азербайджан, йдеться у наведеному матеріалі. Бо це не просто кремлівська пропаганда на тему війни в Україні, а одночасно загроза державності Азербайджану, переконує читача автор допису.  Адже розміщення матеріалів, що суперечать нормам міжнародного права та є зазіханням на суверенітет держави на медіаресурсі бакинського офісу Sputnik, має певні конкретні цілі у кремлівському дусі.

Симоньян дозріла, або Настав час відправити Sputnik у дальнє плавання

Не можна не згадати, що автор також порушує тему діяльності однієї з керівниць російської агенції, такої собі Симоньян, яка неодноразово озвучувала ідею видачі російських паспортів вірменам, які проживають у Карабасі. А фотографія міста Ханкенді з російським прапором у формі «модної» літери Z, якою в соцмережі вона поділилася з озвученням диких мрій про «приєднання» Карабаху до Росії, дає законний привід  беззаперечного блокування Sputnik в Баку, робить висновок автор, і його можна лише підтримати. Бо якщо в Росії дозволяють собі блокувати незалежні  медіаресурси, то чому, цікавиться автор, не прикритий Sputnik – джерело загрози національним інтересам та державності Азербайджану? І це не є питанням цензури та свободи слова. Це – питання державної безпеки. Замість того, щоб наглядати за своїми так званими ЗМІ, які відверто провокують своїх сусідів, росіяни спрямовують свої погляди та довгі руки у бік ЗМІ інших держав, що заважають їм проштовхувати брехливу та односторонню російську політику.

І наостанок. Російському «РИА Новости», сайт якого було заблоковано на території Азербайджану через опубліковані заяви сепаратистів, довелося вилучити згадані провокаційні матеріали. Чи не означає це, що росіяни визнають таки свою провину? Чи вони просто вилучають привід для невигідних для себе міркувань з тим, щоб через деякий час надалі знову «братися за своє» і радити тим, хто обурюється таким свавіллям, «терпеть, хоть и не нравится». Та усілякому терпінню настає колись кінець.

 

Олег Махно

  https://news.day.az/pшolitics/1467810.html

  https://1news.az/news/20220603015023582-Uzh-chya-by-korova-mychala-ili-Ne-pora-li-Roskomnadzoru-zanyatsya-agentstvom-RIA-Novosti

  https://1news.az/news/20220610012536573-Agentstvo-RIA-Novosti-udalilo-intervyu-vyzvavshee-gnev-azerbaidzhanskoi-obshcestvennosti

   https://1news.az/news/20220610112544388-SHef-redaktoru-Sputnik-Azerbaidzhan-otkazano-v-prodlenii-vremennogo-prozhivaniya-v-strane

  https://1news.az/news/20220506042237762-Simonyan-sozrela-ili-Prishlo-vremya-otpravit-Sputnik-v-dalnee-plavanie

Схожі публікації