Країни Західних Балкан та їх заздрість щодо перспектив України

14.06.2022 р. «Berliner Zeitung», Німеччина

У п’ятницю 17 червня ц.р. у Брюсселі має відбутися погодження позицій, а 22-23 червня оголошення рішення ЄС стосовно надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу.

Позитивне рішення з цього приводу, якого з нетерпінням очікує Україна, здійснюючи мужній спротив агресії Росії, сприятиме стабілізації міжнародних позицій України, призведе до виникнення нової реальності у випадку продовження війни Москви проти країни-потенційного члена ЄС.

Водночас вірогідні перспективи та позитивне рішення ЄС щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС викликало ревнощі у Грузії, яка вирішила, що вона більш гідна отримання такого статусу, зважаючи на раніше пройдений шлях та досягнення країни.

Зокрема, глава уряду Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що його країна чекає на «справедливе рішення» у відповідь на заявку на вступ в ЄС і закликав дочекатися остаточної відповіді Брюсселя.

Прем’єр-міністр Гарібашвілі заявив, що «якщо рішення ЄС буде несправедливим, він залишає за собою право «підняти завісу і сказати все», не уточнивши при цьому, що саме він має на увазі. Оприлюднення оцінки Єврокомісії щодо перспектив України очікується 17 червня, а остаточне рішення Євросоюзу — 22-23 червня ц.р.

Перспектива отримання Україною та Молдовою статусу кандидата на членство в ЄС спричинила навіть урядову кризу в Грузії, прем’єр-міністр Гарібашвілі звинуватив президентку країни Саломе Зурабішвілі у несправедливій критиці уряду за бездіяльність на шляху отримання Грузією статусу кандидата на вступ після подання відповідної заявки (https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/11/7351923/).

Протягом останнього часу також активізувалися зусилля ЄС навколо визначення перспектив розширення переліку країн ЄС за рахунок країн Західних Балкан, про що 12 червня ц.р. повідомила німецька «Berliner Zeitung».

Зокрема, у статті власного кореспондента видання Крістіне Данкбар (Christine Dankbar) відзначається, що Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив підтримку країнам регіону стосовно їх намірів вступу до ЄС. Проте, зазначає видання, така позиція Шольца пов’язана з ризиком, з огляду на розвиток війни в Україні.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (ліворуч) дає надію на вступ до ЄС прем’єр-міністру Північної Македонії Дімітару Ковачевському.
Джерело: «Berliner Zeitung», dpa/Michael Kappeler

Держави Західних Балкан вже двадцять років намагаються приєднатися до Європейського Союзу. Проте стільки ж часу процес їх вступу до ЄС майже не відбувається. Дотепер цей шлях змогли здійснити лише Хорватія та Словенія. На різних етапах перебувають переговори з Сербією, Косово, Албанією, Північною Македонією та Чорногорією. Але й тут тривалий час нічого не вирішується, зазначає німецьке видання.

Країни регіону Західних Балкан.
Джерело: «DW»

Тепер у справу вступає інший несподіваний конкурент, а саме — Україна здійснює реальні кроки на шляху вступу в ЄС.

«Berliner Zeitung», відзначає, що наміри України позитивно сприймаються у керівництва Євросоюзу, зокрема з боку президента Єврокомісії. Нещодавно Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) знову прибула до Києва, щоб обговорити цю тему з керівництвом України. Незабаром очікується заява від Єврокомісії стосовно наміру України вступити до ЄС, ця заява, найбільш вірогідно, матиме позитивний характер.

Від балканських держав, які одночасно з Україною відвідав канцлер Олаф Шольц, щодо намірів України та позиції Євросоюзу наразі не чути критики та невдоволення, принаймні, офіційно. Але неофіційно, схоже, у них також є роздратування щодо того, що країни Західних Балкан знову намагаються обійти поза чергою.

Протягом візиту до Косово канцлер Шольц намагався запевнити Косово, Сербію та Північну Македонію, що принаймні він особисто, серйозно ставиться до конкретної перспективи вступу до Євросоюзу всіх країн регіону. Шольц дав зрозуміти, що на його думку, до країн Західних Балкан не завжди ставилися справедливо, та що він хоче змінити такий перебіг подій. І така заява канцлера Німеччини, зазначає німецьке столичне видання, це вже принаймні щось для зацікавлених держав на їхньому шляху до ЄС.

Водночас, зазначає видання, вирішення цього питання є також важливим для самого Європейського Союзу, оскільки в регіоні стикаються багато інтересів геополітичних гравців світу. Тут присутня Сербія з її традиційно дружньою позицією по відношенню до Росії і навпаки, з постійними амбіціями і претензіями з боку Москви. Свій вплив у регіоні намагаються посилити також Китай і Туреччина.

Очевидно, що наміри міжнародної спільноти щодо надання статусу кандидата на вступ до ЄС Україні протягом агресивної загарбницької війни, яку веде Росія проти України, будуть негативно сприйняті у Москві. Сербія, як традиційно залежна від Росії країна, найбільш вірогідно, підтримає блокаду позитивного для України рішення, хоча й не зможе завадити йому. Водночас, перспективи вступу до ЄС самої Сербії розходяться з поглядами Москви на перспективи розвитку подій у Західних Балканах, та можуть призвести до демонстративних агресивних дій з боку Росії. Проте вступ до Євросоюзу є стратегічною метою Белграду, що може наполягати на ній, з огляду на національні та геополітичні інтереси.

У статусі кандидата Україні не можуть відмовити, насамперед через поточну воєнну ситуацію. Але це не повинно призводити до приниження інших кандидатів, зазначає видання, які вже давно намагаються вступити до Європейського Союзу. Адже «розчаровані друзі часом стають досить неприємними супротивниками».

Таким чином, на додаток до висловленого на державному рівні Грузії незадоволення, яка вважає себе більш гідною отримання статусу кандидата на вступ до ЄС, потенційними опонентами України на шляху євроінтеграції стали країни Західних Балкан. Навряд чи це змінить геополітичні пріоритети провідних гравців світу на теренах сучасної Європи. Більш за вступ до ЄС провідні країни Євросоюзу, а саме Німеччину, Францію, Італію та інших країн ЄС з їх орбіт впливу турбує успішний для України перебіг війни з Росією та можлива поразка Москви. Адже у такому випадку відразу втрачається вага і впливи Парижу, Берліну та Риму на перебіг процесів в ЄС, зокрема, пов’язаних з торгівлею російськими вуглеводнями. Морально-етична сторона війни Росії проти України забезпечені та самозакохані країни ЄС турбує мало. До прагматичних голосів німців, французів та їх сателітів по вигідній для цих країн торгівлі з Росією додаються позиції країн Західних Балкан, які раніше не були налаштовані на протистояння з Україною.

Тим часом, війна Росії в Україні продовжується. Російські ракети здійснюють удари по українських мирних містах і селах, вбивають українців, щоденно доводячи правильність курсу європейських країн на максимальне віддалення від Москви. Українці гинуть на полях війни. Їх підтримують та воюють поруч громадяни інших європейських країн у складі Іноземного легіону. Вступ до ЄС – правильний, але не єдиний крок, який Україна має зробити для перемоги у війні та встановлення нової системи координат у міжнародних відносинах з партнерами. Безумовно, будуть переглянуті всі міжнародні відносини в Європі, враховані помилки і визначені нові пріоритети.

Країни Західних Балкан будуть партнерами України. Наразі їм варто більше робити та справами допомагати Україні перемогти у війні проти спільного стратегічного ворога.

Про автора.Крістіне Данкбар

Крістіне Данкбар вивчала політологію та працювала на видавництвах «Tages Allgemeine Zeitung» taz, «Tango» та «Tagesspiegel», пізніше приєдналася до «Berliner Zeitung».