Засоби масової інформації у політичній боротьбі між німецькими партіями напередодні виборів до Бундестагу

Про популярні друковані ЗМІ Німеччини

 

 

Сергій Польовик

 

На осінь поточного року в ФРН повинні відбутися вибори до Бундестагу, після чого закінчиться багаторічне лідерство канцлера Ангели Меркель, яка уособлювала стабільність та політичну надійність німецької європейської політики. Тому сьогодні розгортається політична боротьба між німецькими партіями, що змагаються як за право утворити уряд (партійно-одноосібний чи коаліційний), так і за обрання свого представника на посаду канцлера. Сама така боротьба ускладнюється пандемією, внутрішньополітичними процесами, а також впливами на геополітичній світовій сцені в тому числі з боку Китаю та Росії. Що, своєю чергою, віддзеркалюється на засобах масової інформації.

Якщо мати на увазі мати Німеччину, то її ЗМІ, так би мовити, структуровані згідно із традиціями, сформованими медіахолдингами та медіагрупами, що входять до складу національних політично-економічних і промислових груп, міжнародних медіагруп чи картелів. Відомо, що взаємостосунки між засновниками, власниками медіахолдингів, лідерами відповідних політичних сил, топ-менеджментом досить специфічні і непрості. Це можна підтвердити коротким оглядом найбільш популярних друкованих ЗМІ Німеччини, що є, правду кажучи, досить мінливим «продуктом», на якому позначається політична кон’юнктура, через яку він може об’єднуватися з іншими «колегами», або навіть підпасти під повне їх підпорядкування, себто, бути ними поглинутим…

Щодо німецького ринку друкованих ЗМІ, то кількість загальнонаціональних газет там невелика і її доповнює добре розвинена місцева преса. Це наслідок того, що німецький медіаландшафт утворювався у післявоєнні роки, коли західні союзники закрили всі існуючі в нацистській Німеччині медіа і створили нову систему ЗМІ, роблячи наголос на випуск друкованих видань для окупаційних зон. Тому загальнонаціональних газет в Німеччині, як зазначалося вище, порівняно мало, а інші з’явилися вже після 1949 року, тобто після припинення формального окупаційного статусу Західної Німеччини і утворення ФРН. Умовно така преса ділиться на три категорії:

  • загальнонаціональні газети, що охоплюють всю територію держави;
  • надрегіональні газети, що поширюються у більш ніж в одному регіоні, але не по всій території країни;
  • місцева преса — газети одного регіону, одного району, міста.

З метою оптимізації власних фінансових витрат невеликі місцеві видання об’єднується у так звані видавничі ланцюги, вступаючи в асоційовані стосунки з певним видавничим концерном. Більш потужний партнер надає десяткам місцевих газет уніфікований контент, в якому висвітлюється внутрішня і зовнішня політика, друкуються тематичні огляди загальнодержавного рівня. Редакціям місцевих видань залишається підготувати лише місцеві новини. Таким чином місцеві газети зменшують фінансові видатки, а читачі отримують звичне для себе видання. У таких випадках не йдеться про незалежні видання, оскільки загальна політика формується ззовні, прийнятними термінами для визначення місцевих видань є «редакційні видання» (redaktionelle Ausgabe) та «публіцистичні одиниці» (publizistische Einheiten).

 

Загальнонаціональні щоденні газети

Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ, «Загальна газета Франкфурту») — одна з провідних найбільш популярних ліберально-консервативних міжрегіональних газет ФРН, в тому числі і за кордоном, з щоденним накладом 387 тис. примірників. Заснована у 1949 році у Франкфурт-на-Майні на підставі не колишньої окупаційної, а загальнодержавної ліцензії.

За своєю структурою є акціонерним товариством закритого типу. Основним акціонером є заснований у квітні 1959 року незалежний фонд FAZIT (FAZIT-Stiftung gemeinnützige Verlagsgesellschaft mbH), а сама газета не залежить від будь-якої партії чи політичної організації. Редакційна політика формується не головним редактором, як у більшості видань, а визначається групою з чотирьох відповідальних редакторів. Особливість газети — якісний аналіз політичних і економічних національних і міжнародних подій.

Наклад — 444 тис. примірників. Володіє однією з найпотужніших для німецької преси кореспондентських мереж в різних країнах світу. Щодня поширюється в 148 країнах світу. Її кореспонденти працюють у багатьох великих містах світу, таких як Брюссель, Рим, Вашингтон, Відень, Цюріх, а також у світових метрополіях (Париж, Лондон, Нью-Йорк). Має окремий недільний випуск під назвою Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung.

За даними щорічника Mediadaten, склад читачів газети у відсотковому співвідношенні наступний:

  • 59 % всього німецького істеблішменту;
  • 60 % усіх менеджерів німецьких банків;
  • 66 % усіх керуючих справами і генеральних директорів;
  • 67 % усіх зайнятих в стратегічних галузях планування народного господарства;
  • 60 % усіх, хто обіймає ключові пости в області фондових і валютних ринків, організацій, що займаються нерухомістю;
  • 64 % усіх зайнятих у фінансово-банківських галузях;
  • 64 % усіх зайнятих в пенсійних та інших соціальних фондах, у внутрішньогалузевих фінансово-кредитних областях.

У газеті факти чітко відокремлюються від коментарів. Frankfurter Allgemeine — з ліберальним спрямуванням, за політичною орієнтацією — більш «ліва», ніж Welt, але більш «права», ніж Die Tageszeitung. Публікує також думки і коментарі фахівців, які дотримуються інших політичних поглядів. Газета не підтримує жодну з політичних партій Німеччини. Окрема увага надається листам читачів.

Сайт: https://www.faz.net

 

Süddeutsche Zeitung (SZ, «Південнонімецька газета») — найбільша загальнонаціональна щоденна газета Німеччини ліволіберального спрямування, видається в Мюнхені концерном Süddeutscher Verlag. Заснована у жовтні 1945 року в Мюнхені.

Увагу приділяє подіям культурного життя. Рубрика «культур» йде відразу після рубрики «Політика».

Щопонеділка виходить додаток зі статей з The New York Times англійською мовою, по п’ятницях видається журнал SZ-Magazin, а по суботах — додаток за тиждень. У Мюнхені виходить додаток-афіша SZ Extra. Німецькі журналісти визнали її «провідною газетою» своєї держави.

Сайт: https://www.sueddeutsche.de

 

FrankfurterRundschau («Франкфуртський огляд») — газета, яка поширює в основному соціал-демократичні ідеї і виходить з 1945 року. Заснували сім видавців, які отримали ліцензію від американської окупаційної влади. Згодом видавалася соціал-демократом Карлом Герольдом і комуністом Арно Рудертом. К. Герольд з 1954-го по 1973-й рік вважався єдиним власником, видавцем і головним редактором газети. Наклад — 150 тис. примірників.

У 1975 році політична спрямованість матеріалів газети радикально змінилася: з «ліволіберальної», як вона сама себе визначала, стала газетою, що виступає «за постійні реформи нашого суспільства». Найбільш популярною була у 1960-ті роки, коли вона підтримувала студентські заворушення.

FrankfurterRundschau є багаторазовим лауреатом премії European Newspaper Award в різних категоріях.

Сайт: https://www.fr.de/

 

Die Welt («Світ») — консервативна права, найбільш впливова інформаційна щоденна газета Німеччини. Заснована в 1946 році у Гамбурзі, наразі видається у Берліні. Наклад — 264 тис. примірників.

Належить найбільшому німецькому видавничому концерну Springer-Verlag, що спеціалізується на друку масової періодики. Популярна серед представників німецької бізнес-еліти. Публікує аналітичні матеріали. Щонедільний варіант газети має назву Welt am Sonntag, таблоїдний варіант — Die Welt Kompakt.

Видання консервативного спрямування і є одним із засновників творчого альянсу LENA (Leading European Newspaper Alliance), до якого також входять іспанська El Pais, італійська La Repubblica, французька Le Figaro, бельгійська Le Soir, а також швейцарські Tages-Anzeiger і Tribune der Geneve.

Сайт: https://www.welt.de

 

Bild («Картина») — найбільша щоденна німецька щоденна ілюстрована газета-таблоїд, виходить друком з червня 1952 року. Її читають приблизно 12,1 млн осіб (без урахування читачів електронного видання), продається у всіх кіосках і магазинах країни. У Німеччині називається «бульварною» і є яскравим представником німецькомовної «жовтої преси». Друкується Springer-Verlag найбільшим у Німеччині накладом, переважна більшість тиражу поширюється не за передплатою, а в роздріб.

В епоху ФРН дотримувалася правих поглядів (підтримка політики США, диктатур у Греції та ПАР, капіталізму, ідеї про возз’єднання Німеччини), негативно ставилася до НДР, прихильників лівих і соціал-демократичних ідей. У списку її ворогів — уряд Ангели Меркель (як символ деполітизації німецької політики), а також крайні праві («Альтернатива для Німеччини»). Колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль є родичем колишнього редактора Bild Кая Дікманна. Разом з тим, газета як в минулому, так і в сьогоденні поляризує німецьке суспільство на своїх прихильників і супротивників.

Щоденний наклад — близько 3,4 млн примірників, з яких продається в середньому близько 2,66 млн. До 2020 року сайт газети щомісяця відвідувало 25 млн читачів. Газета не має у Німеччині серйозних конкурентів, має двадцять регіональних редакцій.

Сайт: https://www.bild.de

 

Handelsblatt («Торговельна газета») — провідна щоденна ділова фінансова газета. Видається з 1946 року у Дюссельдорфі групою Verlagsgruppe Handelsblatt з понеділка по п’ятницю. На сьогоднішній день є однією з найбільш впливових ділових газет Німеччини з найбільшим тиражем серед німецькомовних ділових газет. За межами Німеччини працює понад 200 редакторів та кореспондентів видання. З 1999 року співпрацює з американським видавництвом Dow Jones, яке випускає одну з найавторитетніших ділових газет світу Wall Street Journal.

Наклад — 148 тис. примірників.

Сайт: https://www.handelsblatt.com

 

Die Tageszeitung («Щоденна газета») — крайня ліва, незалежна від концернів і політичних сил газета, заснована в 1978 році як рупор ліворадикального і зеленого руху. Видається в Берліні.

За організаційною формою є кооперативом і належить співробітникам видання. Крім берлінського, існує кілька регіональних видавництв. Відома своїми провокативними, антивоєнними та антинаціоналістичними статтями. Видавництва Die Wochenzeitung та Die Tageszeitung разом друкують німецькомовний додаток під назвою Le Monde diplomatique.

 

Le Monde diplomatique («Дипломатичний світ») — французькі читачі називають газету Le Diplo — французький щомісячний політичний журнал, філіал концерну французької газети Le Monde. Наклад — 60 тис. примірників. Газета для урядових і дипломатичних кіл Франції та дипломатичних представництв за кордоном із спеціальною аналітичною інформацією з різноманітних міжнародних і зовнішньополітичних проблем. Видання належить Le Monde diplomatique SA, дочірній компанії Le Monde. Сьогодні Le Monde diplomatique — потужний міжнародний проект, який має 30 мовних версій у 50 країнах світу, представлений в Інтернеті та є знаковим медіа на світовому ринку преси. Наклад з кожним роком зростає. Це видання стало настільною книгою не тільки в міністерстві закордонних справ Франції та у французьких дипломатичних представництвах за кордоном, але майже у всіх дипломатичних відомствах різних країн світу.

Сайт: https://taz.de

 

 

Надрегіональні щоденні газети

Westdeutsche Allgemeine Zeitung (WAZ, «Західнонімецька загальна газета») — консервативна щоденна газета, що видається у місті Ессен та розповсюджується у федеральних землях Німеччини Північний Рейн-Вестфалія та Райнлнд-Пфальц. Заснована у квітні 1948 року. Наклад — близько 400 тис. примірників.

Основна і найбільша регіональна газета видавничої групи WAZ-Gruppe. Видається медіахолдингом Funke Mediengruppe, третім за обсягами видавцем газет і журналів Німеччини. Власники — сімейство Функе.

Сайт: https://www.waz.de

 

Neues Deutschland (ND, «Нова Німеччина») — міжрегіональна щоденна газета, цільовою аудиторією якої є в основному читачі зі східної частини країни. Газета позиціонує себе як «соціалістична щоденна газета». Допущена окупаційною владою до друку в 1946 році на хвилі об’єднання в радянській зоні окупації Соціал-демократичної партії Німеччини і Комуністичної партії Німеччини в Соціалістичну єдину партію Німеччини (СЄПН). Перший номер центрального органу СЄПН вийшов у квітні 1946 року, незабаром після установчого з’їзду партії. У НДР газета була одним з найбільш важливих інструментів пропаганди, які використовували СЄПН і Рада Міністрів НДР.

До об’єднання Німеччини Neues Deutschland виходила накладом в 1 млн примірників і посідала друге місце за накладом серед щоденних газет НДР після молодіжної газети Junge Welt («Молодіжний світ»). Після падіння Берлінської стіни тираж Neues Deutschland поступово знизився і становить в даний час близько 43 тис. примірників. Більшість її сучасних читачів є літні люди, вік яких вже перевищує шістдесят років.

Сайт: https://www.neues-deutschland.de

 

 

Інші щоденні газети Німеччини

Sächsische Zeitung («Саксонська газета») — найбільша регіональна німецька щоденна газета Східної Німеччини, з редакцією в Дрездені, головне видання газетної групи Sächsische Zeitung. Виходить з квітня 1946 року. Наклад — 227 тис. примірників (падіння на 40 % з 1998 року).

Незважаючи на назву, популярне в основному на сході Саксонії. Входить до складу німецької поліграфічної і видавничої медіагрупи DDV (Mediengruppe Deutsche Druck- und Verlagsgesellschaft). Товариство DDV Mediengruppe GmbH & Co. KG (дочірня компанія гамбурзького видавництва Gruner + Jahr, що належить медіаконцерну Bertelsmann) володіє 60 % прав власності газети. Ще 40 % належить компанії Deutsche Druck- und Verlagsgesellschaft mbH, яка є медіахолдингом Соціал-демократичної партії Німеччини. Медіагрупа DDV є одним з найповажніших роботодавців у регіоні Східної Саксонії.

Сайт: https://www.saechsische.de

 

Berliner Zeitung («Берлінська газета») — щоденна газета з найбільшим накладом у регіоні Берлін-Бранденбург. Заснована 21 травня 1945 року і спочатку була органом командування Червоної армії. Першим головним редактором був полковник Радянської армії Олександр Кірсанов. У редакції працювали радянські офіцери, антифашисти і члени Комуністичної партії Німеччини. У 1953 році Berliner Zeitung підпорядковується ЦК СЄПН.

Після об’єднання Німеччини газету придбало гамбурзьке видавництво Gruner + Jahr, що належить медіаконцерну Bertelsmann. Плани, що існували на початку 1990-х років та мали на меті зробити Berliner Zeitung німецьким аналогом Washington Post, не досягнуті. Наклад — близько 170 тис. прим.

Сайт: https://www.berliner-zeitung.de

 

Власником видання Berliner Zeitung є медіагрупа DuMont. Вона базується в Кельні і вважається однією з найбільших і найстаріших німецьких медіагруп. Прибуткова медіа група виникла ще у XVII столітті і на сьогодні управляється 12-тим поколінням власників. Наразі розширює свої можливості і форми діяльності, перетворюючись у 2021 році на групу компаній.

Сайт: https://www.dumont.de

 

Der Tagesspiegel («Дзеркало дня») — німецька ліберальна щоденна газета, володіє регіональними кореспондентськими офісами у Вашингтоні (США) та Потсдамі (Німеччина). Рік заснування — 1945-й. Власник: Verlag Der Tagesspiegel GmbH / Dieter von Holtzbrinck Medien GmbH. Єдина головна газета в столиці, яка з возз’єднанням Німеччини збільшила наклад, що сьогодні сягає 148 тис. примірників і вважається найбільшим передплатним і найбільш цитованим столичним виданням Німеччини. Однак за кількістю передплатників поза Німеччиною Der Tagesspiegel не відповідає статусу загальнонаціональної щоденної газети. Основна зона поширення — Західний Берлін.

З 2014 року розсилаються окремі матеріали видання Tagesspiegel Checkpoint, на яке підписано близько 100 тис. читачів (дані редакції станом на листопад 2019 року). У 2015 році розсилку відзначили премією Grimme Online Award.

Сайт: https://www.tagesspiegel.de

 

Stuttgarter Zeitung («Штутгартська газета») — ліберальна регіональна щоденна газета, виходить 5 днів на тиждень; з 2016 року — у видавничому домі Stuttgart і має спільну з виданням Stuttgarter Nachrichten редакцію. Зона поширення газети — Штуттгарт і околиці. Наклад — 189 тис. примірників (станом на 2019 рік).

У 2009 році видання отримало нагороду European Newspaper Award як найкраща регіональна газета року.

Сайт: https://www.stuttgarter-zeitung.de

 

 

Щотижневі громадсько-політичні журнали

Der Spiegel («Дзеркало») — один з найвідоміших щотижневих лівих журналів з накладом у понад 1 млн примірників, що визначає себе як «найбільш значущий інформаційно-політичний журнал Німеччини і Європи з найбільшим тиражем». Заснований у січні 1947 року.

Штаб-квартира видавництва SPIEGEL-Verlag знаходиться з 1952 року в Гамбурзі і випускає поряд з основним виданням також економічно-діловий щомісячник Manager-Magazin. 25 % акцій журналу належать спадкоємцям засновника, Рудольфа Аугштайна, 50,5 % акцій видавничого холдингу Rudolf Augstein GmbH належить товариству робітників. Рештою 24,5 % акцій володіє гамбурзьке видавництво Gruner + Jahr, що належить медіаконцерну Bertelsmann.

З 1990-х років відбувся поворот Der Spiegel до неоліберальних поглядів. Одночасно журналу дорікають у тому, що він все більше стає «бульварним» виданням, хоча статті залишаються об’ємними та цікавими. У 2020 році Der Spiegel спільно з Bellingcat і The Insider розслідували резонансні політичні справи та замовні вбивства, і довели причетність до них спецслужб Росії. Одне з таких розслідувань стосувалося отруєння Олексія Навального.

Ресурс Spiegel Online засновано у 1994 році. Належить спільно з Manager Magazin Online підприємству SPIEGELnet AG, 100 % акцій якого володіє видавництво. Матеріали пише редакційна команда. З 2000 року Spiegel Online дотримується жорсткого курсу економії. Авторам платять не за тарифом Spiegel, а за власним «Spiegel-Online-тарифом». На ресурсі можна безкоштовно знайти матеріали, які будуть надруковані в найближчому номері Der Spiegel, за винятком головної теми.

Опитування 1536 німецьких журналістів на початку 2005 року показало, що 33,8 % вважають Der Spiegel провідним виданням; 34,6 % опитаних таким виданням назвали Süddeutsche Zeitung, 4,6 % респондентів — Focus. У 1993 році дві третини опитаних журналістів віддали свої голоси на користь Der Spiegel.

Сайт: https://www.spiegel.de

 

Focus («Фокус») — німецький інформаційно-політичний щотижневий ілюстрований журнал ліберально-консервативного спрямування видавництва Hubert Burda Media з накладом 364 тис. примірників. Розрахований на середній клас німецького суспільства.

Видається з 1993 року в якості альтернативи журналу Der Spiegel. Разом з журналами Der Spiegel і Stern входить до трійки інформаційно-політичних щотижневих журналів Німеччини з найбільшими обсягами продажів.

У 2015 році штаб-квартира перенесена з Мюнхена до Берліна, з 2016 року головний редактор Роберт Шнайдер.

Сайт: https://www.focus.de

 

Stern («Зірка») — інформаційно-політичний щотижневий ілюстрований журнал гамбурзького видавництва Gruner + Jahr, що належить медіаконцерну Bertelsmann. Заснований у 1948 році, штаб-квартира — Гамбург. Займається політичними та соціальними проблемами, пропонує публіцистику та класичні репортажі.

Разом з Der Spiegel і Focus, Stern входить до трійки інформаційно-політичних щотижневих журналів Німеччини з найбільшими обсягами продажів.

Наклад — 466 тис. примірників (станом на 2019 рік), що на 57,7 % менше в порівнянні з 1998 роком. Спеціалізується на фотографіях, які займають цілий розворот, та деталізованих звітах репортажного жанру. Обсяги аудиторії Stern — 5,14 млн читачів.

Сайт: https://www.stern.de

 

 

Щотижневі газети

Die Zeit («Час») — німецька щотижнева газета, виходить з лютого 1946 року і належить компанії Zeit-Verlag Gerd Bucerius GmbH & Co. KG, що з 1996 року входить до видавничої групи Georg von Holtzbrinck. Видавець — Zeitverlag.

Газета ліберально-центристська, виходить у широкоформатному нордичному форматі (розмір 374×528 мм). Тираж першого випуску газети Die Zeit склав 25 тис. примірників. Наразі у світі щотижня продається понад 0,5 млн примірників.

Має свою онлайн-редакцію Zeit Online. У 2008 році редакція Zeit Online підтримала кампанію Netz gegen Nazis («Мережа проти нацистів»), в якій серед інших взяли участь Німецький футбольний союз і Олімпійська спортивна конфедерація Німеччини. На логотипі газети розміщено герб міста Бремен, хоча видавництво знаходиться в Гамбурзі. Причина — заборона на використання герба Гамбурга в післявоєнні роки, яка через багато років вже стала традицією.

Сайт: https://www.zeit.de

 

Junge Freiheit (JF, «Молода Свобода») — щотижнева газета з накладом 31 тис. примірників про політику і культуру, яка заснована студентами з м. Фрайбург у 1986 році і визначає себе як ліберально-консервативна. Її називають одним з основних друкованих органів політичної сили Neue Rechte («Нові Праві»). Багато з дописувачів і прихильників — члени ліберальної «Вільної демократичної партії Німеччини». Політична орієнтованість — праві.

У JF є одна секція для політики, одна — для культури і одна — для зовнішньої політики. Уваги економіці приділяється небагато. Подається чимало думок і коментарів, включно зі щотижневими статтями оглядачів. Щотижня друкуються інтерв’ю з відомими політиками, письменниками, ученими чи діячами культури. Вважається, що газета служить інтелектуальним органом німецьких правих.

Федеральне відомство захисту конституції Німеччини у землях Північний Рейн-Вестфалія та Баден-Вюртемберг протягом 10 років підозрювало газету у зв’язках із ультраправими.

Сайт: https://www.jungefreiheit.de

 

Схожі публікації