Пасивність ЄС у протидії Китаю в Південній Америці

Поки Шольц вагається, Китай укладає контракти

28.07.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Війна Росії проти України забирає на себе головну увагу європейських політиків та міжнародних експертів. Насувається опалювальний сезон, зима вимагає додаткових енергоресурсів, на чому зараз зосереджена діяльність європейських країн. Російський газ виявився, як і попереджали, дієвою зброєю та важелем примусу європейців до реалізації їх національної зовнішньої політики у контексті інтересів монополіста Росії. Типовими стали останні заяви мерів дев’яти міст найбільшого на території Німеччини острова Рюген, що на півночі Німеччини, та який входить до складу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія на узбережжі Балтійського моря. Лідери органів місцевої влади Рюгена виступили із письмовим звертанням до Федерального уряду Німеччини з вимогами запустити «Північний потік-2». Такі дії місцевої влади Німеччини свідчать, що з наближенням опалювального сезону в Європі будуть посилюватися тиск з боку Росії, панічні настрої серед населення. Холодна зима означає для німців додаткові й неочікувані проблеми внаслідок зменшення обсягів російського газу у них в будинках, проблеми з виробництвом на підприємствах, що використовує газ. Крім того, активізується діяльність проросійського лобі, що працює на створенні наративів залежності Німеччини і Європи від Росії та необхідності йти їй на поступки. Скільки при цьому ще загине українців, сполоханих німецьких бюргерів наразі не хвилює.

Тим часом, впливове німецьке видання «Die Welt» 27 липня ц. р. надрукувало статтю власного кореспондента Тобіаса Койфера (Tobias Käufer), в якій звертає увагу європейців на існування інших перспектив міжнародної кооперації, що не поступається російському газу, на які європейці наразі не звертають уваги.

Зокрема, все більш привабливою для решти світу стає Латинська Америка, зважаючи на її багаті природні поклади та сировинні ресурси. Китай, відзначає видання, використовує геополітичну можливість власного доступу до ресурсів регіону і забезпечує її практичними діями. Водночас Німеччина та Європа виявляють нерішучість, коли справа доходить до укладання торговельних угод, оскільки для них наразі більш важливими є зокрема екологічні проблеми. Це матиме фатальні наслідки для європейців, вважає видання.

Олаф Шольц та Сі Цзіньпін.
Джерело: P. Zelei Images/Getty Images; B. v. Jutrczenka/pa/dpa;
L. Hongguang/pa/Xinhua News A; Montage: Infografik WELT/J. Baumgarten

Вакуум у впливах у регіоні, що виник внаслідок нерішучості та неповороткості європейців, швидко заповнюється за рахунок активних дій Китаю. ЄС знову втрачає ініціативу та програє Пекіну у засвоєнні потенційно вигідних та перспективних ринків.

 

Маленька неконфліктна країна регіону Уругвай має лише 3,5 мільйонів жителів і жодним чином не є економічним гігантом. За площею країна, що лежить на Ріо-де-ла-Плата (Rio de la Plata ) становить лише половину Німеччини.

Довідково. Уругвай

Уругвай, офіційно Східна Республіка Уругвай — держава в південно-східній частині Південної Америки, на узбережжі Атлантичного океану. Межує з Бразилією та Аргентиною.

[свернуть]

 

Уругвай багатий на м’ясо та сільськогосподарську продукцію, а також має багато незаселеного простору, що може бути використаним для застосування відновлюваних джерел енергії, зокрема з Китаю. Крім того, протягом останніх кількох днів, відзначає «Die Welt», ця країна, що розташована між Бразилією та Аргентиною, опинилася в центрі запеклої геополітичної боротьби між світовими державами за частку ринку та вільну торгівлю.

Довідково. Ла-Плата

Ла-Плата або Ріо-де-ла-Плата — естуарій, що утворився при злитті річок Уругвай і Парана. Ла-Плата — воронкоподібне поглиблення на південно-східному узбережжі Південної Америки, що розтягнулося на 320 км від злиття річок до Атлантичного океану. 

Естуарій — однорукавне, лійкоподібне гирло річки, що розширюється в напрямку моря або океану. Утворюється, коли море затоплює гирло річки, а припливи та відпливи виносять осадові породи в море і не дають естуарію заповнитися ними та перетворитися на дельту.

[свернуть]

 

І знову Китай всіх випереджає. Несподівано консервативний президент Уругваю Луїс Альберто Лакалле Поу (Luis Alberto Lacalle Pou) напередодні саміту МЕРКОСУР минулого тижня висловився за переговори з Пекіном щодо підписання угоди про вільну торгівлю. Він заявив, зокрема, що «ми повинні досягти угоди про вільну торгівлю, щоб створити процвітання для нашого народу. Спочатку з Китаєм, потім з іншими країнами».

Шляхом укладання очікуваної торговельної угоди з Уругваєм Пекін першим вийде на внутрішній ринок об’єднання держав Меркосур у складі Бразилії, Аргентини, Парагваю та Уругваю, які сумарно мають 270 мільйонів населення. Техніко-економічне обґрунтування такого проекту двома країнами вже схвалене. Діючи окремо від інших країн-учасниць об’єднання, обидві країни значно посилюють тиск на інші країни МЕРКОСУР, які тепер також мають вести переговори з Китаєм і вимушені звинувачувати Уругвай у тому, що він ставить під загрозу подальше існування МЕРКОСУР, випереджаючи інших.

Довідково. Меркосур

Меркосур — економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об’єднання.

До нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.

Засновано: 26 березня 1991 р. у м. Асунсьйон, Парагвай.

[свернуть]

 

Тиск буде посилюватися і на Європу, зазначає німецьке видання, адже вона знову відстає і заважає сама собі на шляху розвитку. Тому що угода про вільну торгівлю між ЄС і Меркосур вже фактично погоджена і готова до підписання але протягом трьох років відкладається і не підписується. Зокрема, Федеральний уряд Німеччини відмовляється наразі підписувати цю угоду через те, що правий популістський президент Жаїр Болсонару (Jair Bolsonaro ) дозволяє вирубати дощові ліси в Амазонці. Крім того, зазначає «Die Welt», у Брюсселя також є серйозні застереження.

Угода з ЄС провалюється через політику Болсонару

Вагання Німеччини мають негативні наслідки, зазначає «Die Welt», зокрема у глобальній економічній кризі, викликаній війною в Україні. Ринки руйнуються або стають не такими легкодоступними, як раніше. Зокрема, не ратифікована Канадою угода про вільну торгівлю CETA (The EU-Canada Comprehensive Economic and Trade Agreement).

Кілька тижнів тому виконавчий директор Федерації німецької промисловості Німеччини на запит WELT повідомив, що «Федеральний уряд Німеччини в рамках свого головування у G7 повинен надіслати рішучий сигнал щодо відкриття ринків та багатосторонності. Німеччина повинна проводити кампанію за укладення торговельних угод, зокрема, з країнами МЕРКОСУР та Австралією, і активно сприяти реформі Світової організації торгівлі СОТ».

Відтоді мало що змінилося, зазначає німецьке видання. Пасивне ставлення Європи до процесів навколо Уругваю не змінюється. У Південній Америці Німеччина та ЄС розігрують свої власні плани та сподіваються, що вибори в Бразилії в жовтні завершаться на їхню користь. Це означає, що на виборах у цій найбільшій і найпотужнішій державі МЕРКОСУР вірогідно переможе лівий популіст Лула да Сілва (Lula da Silva), який вже керував країною з 2003 до 2011 року.

Довідково. Луїс Інасіо Лула да Сілва

Луїс Інасіо Лула да Сілва — президент Федеративної Республіки Бразилія з 1 січня 2003 р. до 1 січня 2011 р.

Від часів участі у профспілковому русі більш відомий не за прізвищем, а на прізвисько «Лула». Пізніше цей елемент був офіційно включений до складу прізвища.

Співзасновник і почесний голова соціалістичної Партії трудящих.

П’ять разів брав участь у президентських виборах. Перші три рази (у 1989, 1994 та 1998 роках) програв. Був обраний у 2002 році та переобраний у 2006 році.

У 2010 році журнал «Тайм» назвав Лулу «найвпливовішою людиною світу».

12 липня 2017 року, у справі про корупцію та відмивання грошей, засуджений до 9,5 років ув’язнення. У листопаді 2019 року вийшов на волю, а в березні 2021 року Федеральний верховний суд Бразилії скасував усі звинувачення на адресу Лули та Сілви.

[свернуть]

 

Під час його першого терміну на посаді в Амазонці було вирубано майже вдвічі більше вікових лісів, ніж сьогодні за Болсонаро, до того ж, Лула порушив екологічні обіцянки, дані ним під час виборчої кампанії, зокрема, щодо заборони використання в сільському господарстві генетично модифікованого насіння. Проте під час свого другого терміну перебування на посаді президента країни Лула зміг досягти скорочення вирубки лісів приблизно до нинішнього рівня, за правління Болсонаро.

Але Європа сподівається, що зможе проштовхнути угоду про вільну торгівлю з Лулою, який користується великою популярністю серед неурядових організацій, тому очікується, що з ним на чолі влади слід сподіватися на менший опір громадськості, ніж проти ненависного прихильника збереження навколишнього середовища Болсонару. Цього разу під час виборчої кампанії в Бразилії Лула обіцяє дотримання стратегії нульової вирубки лісів. Такої декларації про наміри, зазначає німецьке видання, має бути достатньо, щоб європейці відновили переговори з ним, не втративши обличчя.

Поки Європа вичікує, Китай отримує вплив

Однак, якщо Болсонару виграє вибори всупереч очікуванням і всупереч поточним опитуванням, європейська політична гра провалиться. Тоді Федеральному міністру економіки та захисту навколишнього середовища Німеччини Роберту Хабеку (Robert Habeck) доведеться розвертати політику Німеччини у протилежному напрямі і також вести переговори з Болсонару щодо Договору ЄС-Меркосур. Або просто чекати ще чотири роки і дозволити Китаю вільно діяти на власний розсуд.

Тим часом Пекін створює нові реалії. Директор Інституту міжнародної торгівлі Католицького університету в уругвайській столиці Монтевідео Ігнасіо Бартесагі (Ignacio Bartesaghi), заявив в інтерв’ю «WELT», що «Китай вже є головним партнером по співпраці в Латинській Америці і може значно розширити співпрацю в Уругваї власними невеликими інвестиціями».

Угода з Уругваєм, яка ось-ось буде завершена і підписана, є перш за все сигналом іншим геополітичним гравцям. Політик та економіст Ігнасіо Бартесагі заявляє, що «Китай вже завоював позиції в Латинській Америці, в Чилі, Перу та Коста-Ріці. Він веде переговори з Еквадором, Панамою». У випадку підписання торговельної угоди з Уругваєм тепер додається ще один пазл до загальної мозаїки, у той час як Європа продовжує вичікувати та втрачає час.

Якщо Китай досягне успіху з цією угодою, Пекін матиме перевагу над Брюсселем у двох ключових питаннях майбутнього: з одного боку, буде прокладено шлях до ще більшої вільної торгівлі з латиноамериканським ринком, яким Європа досі нехтувала. З іншого боку, Китай матиме доступ до такої важливої ​​сировини як літій, який є важливим для електронної промисловості та виробництва мобільних засобів комунікації, а також широкого виробництва продуктів харчування в регіоні.

 

У ставленні до перспектив розвитку власних геополітичних впливів у регіоні Південної Америки та розвитку економічних відносин з країнами регіону типовим є пасивний споглядацькій підхід чиновників в ЄС та, зокрема у Німеччині до перспектив міжнародного співробітництва з Уругваєм. Нерішуча та пасивна Європа не просто втрачає власні геополітичні шанси і перспективи. Вона сприяє активному захопленню нових ринків з боку агресивного Китаю. Пекін утверджується й на американському континенті, використовуючи перевірену з іншими партнерами стратегію «м’якої сили», тобто економічного закабалення країн та підкупу їх лідерів, що погоджуються на китайські обіцянки та економічні й фінансової преференції. Розраховуватися за дешеві китайські кредити державам потрібно буде національними багатствами та геополітичними преференціями, які переходять до рук Китаю.

Євросоюз поки зайнятий власними політичними, організаційними та військовими проблемами, він традиційно втрачає темп і здатність до опору експансії і зміцненню Китаю. Уругвай є лише черговим свідченням безпорадності Євросоюзу у відносинах з Китаєм, що матиме негативні наслідки для європейців у майбутньому. Шляхів протистояння та відстоювання інтересів країн ЄС і, зокрема Німеччини, не спостерігається.

https://www.welt.de/politik/ausland/plus240146833/Rohstoffe-aus-Suedamerika-Waehrend-Scholz-zoegert-macht-China-Vertraege.html

Схожі публікації