Новий етап російсько-української війни. Особливості та наслідки

Росії не треба боятися, вона лише прикриває свій страх войовничою риторикою

 

Іван Січень

За повідомленнями ГШ ЗС України, противник завершив перегрупування своїх військ та активізує наступальні дії. По суті, це є початком нового етапу війни, в ході якого Росія намагатиметься захопити всю територію Донецької області. Втім, ситуація на фронті вже визначається низкою відмінностей від попередніх подій. Ми порушували цю тему у попередніх статтях, однак розвиток подій має динамічний характер і потребує уточнень. Крім того, хотілося б звернути увагу на можливі політичні наслідки змін у війні Росії проти України. Вони також можуть бути досить вагомими.

 

…Нинішній етап російсько-української війни характеризується низкою відмінностей від попередніх подій…

Нинішній етап російсько-української війни характеризується низкою відмінностей від попередніх подій. Частина з таких змін є продовженням попередніх тенденцій, а інша — наслідком появи нових чинників у розвитку ситуації.

Так, ворог дійсно активізує наступальні дії на Донбасі, однак поки що в менших масштабах, ніж на попередньому етапі. Причиною практичної відсутності успіхів у окупантів з початку липня поточного року стала виснаженість сил Росії, а також поява у ЗС України високоточної ракетно-артилерійської зброї далекої дії.

Наразі це певним чином компенсує перевагу Росії у силах і засобах, принаймні безпосередньо на лінії фронту. ЗС України отримали здатність знищувати штаби, склади та скупчення особового складу ворога в його оперативному тилу. Наведемо деякі приклади успішного застосування Україною згаданих засобів.

Зокрема, на минулому тижні були завдані удари по польових штабах 106-ї повітряно-десантної дивізії ПДВ ЗС РФ та 20-ї мотострілецької дивізії 8-ї загальновійськової армії ЗС РФ, що призвело до загибелі їх вищого командування. В першому випадку до пекла були відправлені два заступники командира дивізії, а в другому — командир з’єднання, замполіт та начальник штабу. Прізвища називати не будемо, бо вони цього не варті.

Після знищення російських військових баз у Запорізькій та Херсонській областях окупанти почали відтягувати свої штаби та польові табори якомога далі від лінії фронту, чи взагалі тікати звідти. Окупаційна влада міста Херсон, разом зі зрадниками-колаборантами, залишила мерію міста та переховується у невідомому місці. Кажуть, що у лікарнях, ховаючись за спинами цивільного населення.

На жаль Україна все ще не має достатньої кількості бронетанкової техніки, що не дає ЗСУ можливостей перейти у масштабний контрнаступ. На сьогодні розв’язання даної проблеми є головним завданням так званої групи Рамштайн, яка займається постачаннями озброєнь для України.

Нагальною потребою для ЗС України також залишаються засоби ППО і бойова авіація. Зараз ми збиваємо лише близько 50 % російських ракет, якими вона намагається знищувати Україну. Крім того, попри значні втрати своїх літаків та вертольотів, Росія зберігає суттєву перевагу над Україною в авіаційних засобах на полі бою.

Певним чином подоланню першої проблеми сприятиме реалізація намірів США передати Україні дві бактерії ЗРК NASAMS (12 пускових установок разом із РЛС та системами управління). З авіацією складніше, але можливості її постачання Україні передбачені у новому військовому бюджеті США.

…Наведені чинники вже змінили хід війни та створюють умови для її перелому на користь України…

Наведені чинники вже змінили хід війни та створюють умови для її перелому на користь України. Чи розуміє це Росія? Напевно розуміє та намагається не допустити таких перспектив. Як завжди у подібних випадках, Москва застосовує широкий спектр методів інформаційного, військового, економічного та підривного характеру.

Так, Кремль продовжує відчайдушні спроби залякування України та виправдання затягування війни перед російським населенням. Проявом цього стала нещодавня заява В. Путіна про те, що Росія «ще не починала» справжньої війни проти України. Заява очільника Кремля була доповнена публічною вимогою міністра оборони РФ С. Шойгу стосовно «нарощування дій угруповань російських збройних сил на всіх операційних напрямках у ході спеціальної військової операції в Україні». За його словами, це необхідно для того, щоб виключити можливість нанесення ЗСУ «масованих ракетних і артилерійських ударів по цивільній інфраструктурі і жителях населених пунктів Донбасу та інших регіонів». Перефразуємо: в той час, як В. Путін намагається приховати провали російської війни проти України, С. Шойгу фактично визнає їх. Включно із катастрофічними наслідками застосування ЗСУ західних озброєнь для російських військ, які цинічно названі «цивільним населенням Донбасу та інших регіонів». За таких обставин, з метою надання російському наступу нового імпульсу С. Шойгу особисто відвідав окуповані території України, де провів низку нарад з командуванням окупантів.

…В той час, як Путін намагається приховати провали російської війни проти України, Шойгу фактично визнає їх…

Для підняття морального духу особового складу ЗС РФ російський парламент прийняв закон, який прирівнює здачу у полон до державної зради. Тим самим був підтверджений факт загострення згаданої проблеми у російській армії.

Не забули й про цивільне населення країни. Як ми вже писали раніше, в липні поточного року в Росії ухвалений закон, який дозволяє державі примусове розміщення військових замовлень на підприємствах всіх форм власності, а також суттєво обмежує права їх працівників. Крім того, ФСБ та органи місцевої влади суттєво посилили боротьбу з поширенням антивоєнних настроїв в країні, застосовуючи різноманітні каральні заходи. В Росії продовжується прихована мобілізація, а її економіка переводиться на військові рейки.

…Росія намагається максимально послабити Україну та деморалізувати її керівництво і населення…

Мабуть, у розумінні Кремля наведені заходи і є підготовкою до розгортання «справжньої війни» проти України за стандартами 1940-х років. До того ж Росія намагається максимально послабити Україну та деморалізувати її керівництво і населення шляхом активізації ракетно-терористичних ударів по українській території.

Водночас Москва продовжує докладати зусиль з послаблення зовнішньої підтримки України шляхом проведення підривної роботи серед партнерів нашої держави. За деякими оцінками, урядові кризи у Великобританії та Італії стали наслідком підкупу Росією низки місцевих політиків. Як завжди, Росія продовжує застосовувати газовий важіль впливу на Європу. Зокрема, нещодавно була призупинена робота газопроводу «Північний потік-1».

Наведені зусилля Москви здійснюють певний вплив на позиції наших партнерів. Однак значні військові втрати, та негативний вплив західних санкцій призводять до зростання негативного ставлення російського населення до війни проти України.

Саме тому Росія намагається підштовхнути Україну до переговорів. При цьому у Кремлі припинили публічно декларувати плани «денацифікації» та «демілітаризації» України і стверджують лише про наміри «звільнити Донбас» та «забезпечити власну безпеку». Крім того, на переговорах в Туреччині Росія декларувала готовність до певних поступок у розв’язанні проблеми вивезення зерна з України на зовнішні ринки.

…Публічні сигнали з Кремля не означають відмову Росії від її стратегічних планів у відношенні України, а лише засвідчують нестачу в неї достатніх сил для їх реалізації…

Такі публічні сигнали не означають відмову Росії від її стратегічних планів у відношенні України, а лише засвідчують нестачу в неї достатніх сил для їх реалізації. Тому Росія, з однієї сторони, намагається накопичити сили та зломити Україну, а з іншої — шукає можливості завершити війну на вигідних для неї умовах. Втім, Україна та її західні партнери, зберігають тверді позиції та накопичують сили для протидії Росії.

В результаті війна все більше переходить у позиційну фазу з динамічною рівновагою сил сторін. З політичних та військових міркувань Росія і надалі докладатиме зусиль, спрямованих на повне захоплення Донбасу та створення довкола нього буферної зони, утримання під своїм контролем вже окупованих українських територій, а також послаблення України ракетними ударами. Своєю чергою, основними напрямами дій України залишатимуться оборона на Донбасі, півночі і півдні Харківської області та ведення контрнаступальних боїв на фронтах у Херсонській і Запорізькій областях.

…Через втрату понад третини своїх сухопутних військ Росія вже не здатна до проведення стратегічних наступів, принаймні у найближчій перспективі…

В рамках зазначених підходів Росія спиратиметься на власні військові, економічні та мобілізаційні ресурси, які дійсно перевищують відповідні ресурси України. Тому Москва може посилити інтенсивність наступальних дій та досягти певних успіхів. Втім, через втрату понад третини своїх сухопутних військ Росія вже не здатна до проведення стратегічних наступів, принаймні у найближчій перспективі.

Хоча вона, по суті, не мала таких можливостей і раніше. Так, всі успіхи, досягнуті Росією в лютому-березні поточного року, стали можливими лише завдяки оперативній раптовості її нападу, відсутності у ЗС України розгорнутих сил та обладнаних позицій (окрім Донбасу), домінуючої переваги російських військ у силах і засобах, а також фактичної зради у Херсоні.

Наразі ситуація має зовсім інший характер, а всі мобілізаційні заходи в Росії не зможуть її радикально змінити. Тим паче, що мобілізація населення та економіки є вкрай складною справою навіть для тоталітарної Росії зі всіма її ресурсами та потенціалом.

Нам жодним чином не буде легко. Однак поставлена Україні західна зброя (хоч і в незначній кількості) вже дозволяє ЗСУ здійснювати суттєвий вплив на військову обстановку. А що буде далі, коли Україна матиме достатню кількість західної зброї? Як зазначалося вище, це дозволить ЗСУ розпочати контрнаступ та звільнення окупованих територій.

…Поставлена Україні західна зброя вже дозволяє ЗСУ здійснювати суттєвий вплив на військову обстановку…

Насамперед — міста Херсон та правобережної частини Херсонської області, які неминуче будуть залишені Росією в якості чергового «жесту доброї волі». Звільнення згаданих територій має стратегічне значення. Так, фактично неможливим стане наступ Росії на українські міста Миколаїв та Одеса, оскільки російські війська не матимуть достатніх сил форсувати річку Дніпро. Крім того, буде перерваний логістичний канал сполучення російських військ на півдні лівобережної частини України з Кримом, який є їх логістичним хабом. І, нарешті — російські військові об’єкти в Криму опиняться в зоні дії ракетно-артилерійських засобів ЗС України.

В цілому наведені обставини можуть стати вирішальним чинником впливу на позицію Росії та змусити її погодитись на конструктивні переговори. А це вже дійсно стане реальним переломом у війні.

Саме для цього нам і потрібна західна зброя. Обсяги її постачань Україні набувають все більших масштабів. Однак її все одно недостатньо через те, що наші партнери все ще остерігаються вступати у пряме військове протистояння з Росією. Повторимо: Росії не треба боятися, вона сама боїться США та НАТО і лише прикриває свій страх войовничою риторикою.

 

Схожі публікації