Яку роль відіграватиме Німеччина в Європі після виборів 26 вересня?

Підсумки соціологічного опитування, виконаного аналітичним центром «Європейська рада з міжнародних відносин» (European Council on Foreign Relations, ECFR) у Брюсселі, свідчать, що 41 % громадян країн Європейського Союзу готові обрати чинного федерального канцлера Німеччини Ангелу Меркель президентом Європейської комісії. Її французького колегу, президента Франції Еммануеля Макрона, у цій ролі готові бачити 14 % опитаних. Загалом в опитуванні брали участь 16 тис. європейців з 12-ти країн ЄС. Опитування відбулося напередодні парламентських виборів у Німеччині, внаслідок чого у кріслі федерального канцлера з’явиться наступник А. Меркель.

Аналітичний центр ECFR повідомляє, що перевага А. Меркель над Е. Макроном спостерігається у різних країнах ЄС, зокрема, у Нідерландах (58 %), Іспанії (57 %), Португалії (52) та у Данії (46 %). А це свідчать не інакше, як про те, що А. Меркель вдалося позиціонувати Німеччину як консолідуючу силу.

Водночас опитування ECFR фіксує, що вплив Німеччини, на погляд більшості європейців, занепадає, а 34 % респондентів взагалі переконані, що її кращі часи вже в минулому.

Головним питанням в опитуванні було наступне: що станеться з Німеччиною і Європою після відходу Ангели Меркель з політики?

Яку роль відіграватиме Німеччина в Європі після виборів 26 вересня?

Власне, серед громадян 12-ти країн ЄС найбільш песимістично налаштовані німці. За висновками аналітичного центру ECFR, 52 % відсотки респондентів-німців вважають свою країну такою, яка регресує.

У таких країнах ЄС, як Австрія, Угорщина, Польща, Італія, Нідерланди, Франція, Болгарія та Данія, більшість опитаних також поділяють таку точку зору. В Іспанії більшість схильні вважати, що кращі часи Німеччини вже минули. В той же час більшість респондентів в Болгарії та Угорщині вважають, що Німеччина може розраховувати на покращення свого стану у майбутньому.

Показники з опитування щодо перспективи Німеччини

В аналітичному огляді, що базується на показниках соціологічного дослідження мозкового центру ECFR, відзначається, що «без Меркель основи керівної ролі Німеччини в ЄС будуть значно слабшими, особливо якщо новий уряд країни не реалізує переконливу стратегію, яка виходить за межі «меркелізму».

У дослідженні зазначається, що «якщо багато європейців дійсно вважають, що репутація Німеччини згасає, то це може підірвати їхню впевненість у спроможностях Берліну. Їх позитивне за часів Меркель ставлення до Німеччини багато у чому пояснюється її стабільним економічним зростанням та низьким рівнем безробіття протягом останніх двох десятиліть, попри складні економічні умови в Європі».

Німецькі респонденти також сумніваються, що їх країна спроможна бути провідною силою у Європейському Союзі щодо ключових питань.

Лише у питаннях дотримання принципів демократії та прав людини понад третина німців вважає, що їхня країна спроможна перейняти на себе виконання провідної ролі в Європі.

Щодо забезпечення обороноздатності та безпеки, то у цьому Берліну довіряють лише 20 % опитаних німців, а це відчутно менше, ніж загалом в інших країнах ЄС, де проводилося опитування (29 %). Така ж ситуація спостерігається у таких галузях, як економіка і фінанси: 37 % європейців довіряють Берліну, але з них лише 31 % німців.

Водночас, зазначається у дослідженні ECFR, німці не побоюються вірогідності повернення до націонал-соціалізму. Лише 19 % вважають, що такий ризик взагалі існує, у порівнянні з 27 % таких думок в інших країнах ЄС, де проводилося дослідження. Навпаки, 36 % німців сподіваються, що їх країна ще більше допомагатиме іншим країнам Європи (в інших країнах ЄС так вважають 25 % опитаних).

Таким чином, зазначає аналітичний центр ECFR, німці дуже оптимістичні щодо власних намірів і перспектив, але не вірять, що їх країна спроможна в майбутньому надавати надійну підтримку іншим державам-членам ЄС. В епоху після Меркель це, можливо, не зовсім правильний висновок. Можливо, німцям «доведеться переглянути лідерські якості Німеччини, оскільки інші європейці наразі розраховують, що Німеччина надасть такі гарантії», зазначається у дослідженні ECFR. Можливо, німцям слід відкинути сумніви щодо лідерських якостей Німеччини.

Ангела Меркель після чотирьох поспіль своїх перемог на виборах та 16-ти років при владі у найбільш економічно розвиненій країні ЄС наприкінці поточного місця сходить з політичної арени. Дослідження аналітичного центру ECFR переконливо засвідчує, що посаду своєму наступнику вона передає гідно. Її широко підтримують європейці, вважаючи, що вона була б кращим кандидатом у тому разі, коли б балотувалася на посаду президента Європейської комісії.

Співавтор дослідження та керівник офісу ECFR у Варшаві Пьотр Бурас заявив, що «Ангела Меркель уособлює потужну, стабільну Німеччину та позиціонувала себе протягом більше десяти років всіляких криз як надійну опору Європи». Але у той час, коли громадяни країн Європи покладають свої надії на Берлін і не проти того, аби Німеччина керувала Євросоюзом, такі перспективи наразі стають для того ж Берліна важким тягарем, яким самі німці не зовсім задоволені, застерігає П. Бурас.

На думку авторів дослідження, підсумки опитування свідчать, що роль Німеччини в ЄС необхідно змінювати. Співавторка дослідження — старший науковий співробітник в офісі ECFR Яна Пуглерін — заявила, що «найбільшим викликом для переможця парламентських виборів у Німеччині стане необхідність переконати німців у тому, що наразі є необхідними зміни у відносинах Німеччини з ЄС». Я. Пуглерін та П. Бурас також дотримуються тієї точки зору, що майбутній керівник уряду Німеччини повинен дотримуватися більш жорсткого курсу у відносинах з іншими країнами, які порушують європейські цінності, і одночасно дбати про активне відстоювання позицій ЄС у світі.

Часи, коли Європа могла повністю покластися на США для забезпечення керованості та захищеності, вже в минулому, зазначає аналітичний центр ECFR. А вищезгаданий П. Бурас навіть заявив наступне: «Чого дійсно наразі потребує ЄС, то це Німеччини з візією майбутнього, яка виступає за цінності ЄС та відстоює своє місце у світі».