Назвавши боротьбу з COVID-19 «війною», Е. Макрон закликав ЄС до солідарності у боротьбі з вірусом

Джордж Н. Цогопулос

Після кількох років знаходження у фарватері стратегії Німеччини стосовно економічних пріоритетів політики Євросоюзу президент Франції Еммануель Макрон обирає стежку перемін. Вважаючи, що геополітика повинна тісно переплітатися з майбуттям Європи, він запропонував нову амбітну стратегічну доктрину, що кидає виклик загальноприйнятим поглядам на НАТО, Росію і Китай; підкреслює роль ЄС на світовій арені; розширяє французьку присутність у Східному Середземномор’ї. Але епідемія коронавірусу, що триває, пригальмувала його плани. І оскільки пандемія продовжує сіяти хаос на континенті, Е. Макрон закликає до більшої солідарності і підтримує ініціативу загальної позики країн-членів ЄС для фінансування заходів з протидії вірусу — ідею, яку не сприймає Німеччина.

Політичне домінування Німеччини в ЄС стало ще більш очевидним після виникнення європейської боргової кризи. Берлін ініціював критичні рішення у політиці жорсткої економії і запропонував підключити МВФ до справи з надання фінансової допомоги і залучення коштів приватного сектора для реструктуризації боргів. Оскільки гра велася на полях економічної сфери, у якій домінує Німеччина, роль Франції в ЄС на той час була незначною. Іноді до Парижа все ж дослухалися — наприклад, коли у 2015 році він наполягав, щоб Греція залишилася в єврозоні, — але в цілому він дотримувався політичного порядку денного, встановленого Німеччиною.

Ситуація почала змінюватися після президентських виборів у Франції 2017 року. Схоже, президент Еммануель Макрон сповнений рішучості відродити колишню репутацію своєї країни.

Поки канцлер Німеччини Ангела Меркель розглядає договір про фіскальну стабільність і необхідність дотримання правил необхідними умовами для майбутнього єврозони, Е. Макрон сповідує більш гнучку стратегію. Запорукою успіху Європи він вважає збільшення інвестицій та сталий розвиток. Незважаючи на те, що йому не вдалося переконати А. Меркель у доцільності запропонованих ним ключових реформ, він залишається амбітним політиком зі своїм баченням Європи та прагне їх реалізувати.

Це стало особливо помітно під час пандемії коронавірусу. Назвавши боротьбу з COVID-19 «війною», Е. Макрон закликав ЄС до солідарності у боротьбі з вірусом. Важливо відзначити, що він прихильник ідеї т. зв. коронабондів, інструменту позики, завдяки якому можна підтримати найбільш постраждалі країни ЄС, такі як Італія. Разом з лідерами Італії, Іспанії, Португалії, Словенії, Греції, Ірландії, Бельгії та Люксембургу Е. Макрон підписав листа на підтримку ідеї коронабондів. Німеччина, як і раніше, цю ідею не схвалює.

Е. Макрон закликає ЄС зосередитись не тільки на зміцненні економіки, але і на гарантуванні більшої безпеки. До початку пандемії для цього були сприятливі умови. «Геополітичну» команду пообіцяла очолити новий президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Геополітика — не та сфера, де Берлін може відігравати провідну роль, адже Європа ще не забула про дві світові війни. На погляд Е. Макрона, це — шанс для Франції.

У знаковому інтерв’ю журналу The Economist, після виведення американських військ з Сирії, Е. Макрон заявив, що НАТО переживає «смерть мозку». Аби як відчутно це не шокувало міжнародне співтовариство, але він сказав правду про Альянс, який після закінчення «холодної» війни відчайдушно намагається старими засобами протистояти новим викликам.

У своєму інтерв’ю Е. Макрон, посилаючись на неоднозначні заяви адміністрації Д. Трампа щодо Європи, також наголосив на необхідності створити власні сили для захисту Європи. Цьому може посприяти коаліція під назвою Європейська ініціатива втручання (European Intervention Initiative), яку очолює Франція. Ідею такої коаліції запропонували у 2017 році, а офіційно заснували наступного року. Ініціативою, яка стосується не тільки країн-членів ЄС (до них вже приєдналася Великобританія), передбачається розвиток загальної стратегічної культури, сприяння НАТО та іншим європейським проектам, таким як Постійне структуроване співробітництво з питань безпеки і оборони (PESCO).

Через кілька днів після Brexit Е. Макрон оприлюднив ядерну доктрину своєї країни. Франція, як єдина ядерна держава в ЄС, вбачає глобальну загрозу в перегонах ядерних озброєнь і твердо підтримує політику стримування. Представляючи свою країну в якості парадигми, Е. Макрон закликає своїх європейських партнерів до стратегічного діалогу щодо можливого поєднання звичайної політики безпеки і оборони з політикою ядерного стримування. Він схвалює взаємодію з Росією та Китаєм, вважаючи, що Росія повинна бути конструктивним гравцем у європейській безпеці. Французький лідер бачить ЄС, що віртуозно балансує між США і Китаєм в новій технологічній «холодній» війні.

Протягом багатьох років французький військовий контингент брав участь у антитерористичних операціях в Африці і на Близькому Сході, а нещодавно був присутній в Перській затоці і Східному Середземномор’ї. Французький фрегат Courbet став першим європейським військовим кораблем, що брав участь в Європейській ініціативі з безпеки на морі (European Maritime Security Initiative) в Ормузькій протоці. Французький вертольотоносець Dixmude залучався до навчань з Грецією, США, Туреччиною, Тунісом і іншими країнами. Французький авіаносець Charles de Gaulle пришвартувався в порту Лімассол для участі у навчаннях з Грецією і Кіпром. Як повідомляє Times of Israel, скориставшись присутністю авіаносця Charles de Gaulle в Східному Середземномор’ї, ізраїльські пілоти на винищувачах F-16 і французькі пілоти на винищувачах Dassault Rafale опрацьовували повітряні бої «три на три» у змішаних командах.

Аби зміцнити свою присутність в регіоні Париж подав заявку на участь у газовому форумі Східного Середземномор’я (EastMed Gas Forum). Французька компанія Total почала буріння свердловин для добування природного газу у виключній економічній зоні Кіпру та Лівану. Греція і Франція розширюють співробітництво у сфері оборони. Афіни вирішили модернізувати свій парк винищувачів Mirage 2000, також розглядають можливість модернізації вертольотів NH-90 та закупівлі двох фрегатів класу Belharra. Як відомо, Кіпр також хоче придбати військову техніку у Франції.

Наприкінці січня ц. р. Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху домовилися про запуск стратегічного діалогу. Також Франція відновлює свої зв’язки з Єгиптом. На початку березня ц. р. в Каїрі зустрілися міністр оборони Франції Флоренс Парлі і президент Єгипту Абдель-Фаттах ас-Сісі. Париж критично ставиться до політики Туреччини в Східному Середземномор’ї, зокрема до її дій в Лівії і до підписаного меморандуму щодо демаркації морських зон.

Еммануель Макрон — стратег і лідер, проте важко передбачити, який вплив на Європу матимуть його амбіції. Німеччина визнає всю серйозність впливу пандемії коронавірусу на європейську економіку, але не сприймає ідей на кшталт коронабондів, які поглиблюють інтеграцію країн.

Криза систем охорони здоров’я викликає безпрецедентну невизначеність у багатьох сферах. Коронавірусом захворіли моряки авіаносця Charles de Gaulle, в зв’язку з чим були скасовані військові навчання Iniochos-2020, які повинні були відбуватися в Середземному морі в травні ц. р. за участю Франції. До того ж доведеться переглянути можливості Греції і Кіпру стосовно закупівель французької військової техніки. Також слід вивчити вплив епідемії на перспективи енергетичних проектів в Східному Середземномор’ї.

Про автора:
Д-р Джордж Н. Цогопулос — науковий співробітник ізраїльського Центру стратегічних досліджень BESA, лектор Європейського інституту у Ніцці та Фракійського університету імені Демокріта.

Оригінал публікації на сторінках Begin-Sadat Center for Strategic Studies.
Переклад «Борисфен Інтел»