Геополітичний аспект підготовки до польоту на Місяць
У засобах масової інформації сьогодні з’являються матеріали про геополітичні змагання провідних країн у космосі. Так, повідомляється про черговий успіх китайської космічної програми, зокрема, про успішний старт космічної ракети-носія з космодрому на острові Хайнань, що на півдні Китаю.
Австрійська Die Presse зазначає у своєму матеріалі, що сама така космічна програма вже має досить цікаву історію, як і неабиякі досягнення. Особливо протягом останніх років.
|
Довідково:
Свою космічну програму Китай розпочав ще у 1956 році, перший китайський супутник запущено у 1970-му. Хоча й вважається, що Китай був п’ятою космічною державою (тобто що самостійно запустила супутник), але на початку XXI століття він осів вже третє місце за космічним потенціалом. У нього є різноманітні ракети-носії, практично всі види прикладних супутників, включно з геостаціонарними. Китай запустив міжпланетні станції до Місяця і підготував програми місій до Марсу. Країна має кілька десятків наукових і виробничих підприємств космічної галузі, третій у світі за потужністю флот морських кораблів космічного стеження і мережу наземних радарних станцій спостереження, у тому числі за межами своєї території, 4 діючих космодроми (Цзюцюань, Січан, Тайюань, Веньчан). |
А 5 травня ц. р., відповідно до амбітного національного плану із завоювання першості у космосі, Пекін провів нові успішні випробовування. Космічна ракета-носій під назвою Long March 5B (Великий похід-5) з новим, поки що безпілотним модулем стартувала з космодрому Веньчан на острові Хайнань. На заплановану навколоземну орбіту космічний корабель успішно вийшов через 8 хвилин після старту, що можна вважати визначним досягненням Китаю у глобальному змаганні за світову першість, зокрема у космосі.
![]() |
| Старт ракети-носія Long March 5B з острова Хайнань. 5 травня 2020 року |
До речі, у 2022 році Китай планує ввести в експлуатацію свою космічну станцію, що стане одним з етапів у справі здійснення польотів на Місяць, і побудувати на ньому не пізніше, ніж через 10 років, космічну станцію.
На ракеті-носії Long March 5B завдовжки 54 метри і вагою майже у 850 тонн передбачено шість місць для астронавтів. Головний конструктор пілотованого космічного корабля нового покоління Академії космічних технологій Китаю Ян Цін повідомляє, що цим стартом корабля перевірялися «ключові технології» космічного польоту, зокрема, повернення корабля у атмосферу, його спроможність витримати надвисокі температури та інші перешкоди, що можуть підстерігати місію при виконанні польотного завдання. Ясна річ, що повний перелік запланованих завдань польоту космічного корабля Китай не розголошує.
|
Довідково:
Основними завданнями CAST є:
В даний час CAST та пов’язані з ним товариства є членами понад 250 міжнародних наукових та інженерних організацій.. |
Ракета-носій Long March 5B — модифікація моделей 7А та 3В, тестові запуски яких у березні та квітні ц. р. не були вдалими. Експерт у галузі космічних досліджень веб-сайту GoTaikonauts.com Чень Лан заявив, що нова ракета та космічний корабель забезпечують перевагу Китаю над Японією та Європою у справі виконання пілотованих космічних польотів. А також, що Китай нарешті наздогнав США в деяких галузях космічних досліджень, зокрема в спостереженні за поверхнею Землі. Щоправда, сьогодні ще помітне відставання Китаю від США у галузі досліджень віддалених просторів космосу та пілотованих космічних польотів.
У австрійському виданні вказується, що після зупинення у 2011 році програми космічний польотів «Спейс Шаттл» (Space Shuttle) у розпорядженні США немає жодного власного космічного корабля. Тому американські космонавти відправляються у космос до Міжнародної космічної станції (МКС) винятково в рамках спільного вивчення космічного простору з Росією.
|
…Китай стає основним конкурентом США у стратегічному суперництві в космічній галузі… |
Китай, зазначає австрійська Die Presse, з 1999 року випробував кілька космічних кораблів. Експерт авторитетного аналітичного американського центру Forecast International Картер Палмер, який спеціалізується на системах дослідження космосу, заявив, що майбутнє космічних польотів китайців залежать від амбіцій космічної програми Пекіна, а можливими такими планами є також «польоти поза Місяцем».
Таким чином, Китай своє відставання від Сполучених Штатів намагається активно надолужити, що може створити конкуренцію не лише США, але й іншим передовим у цьому питанні державами.
Росія, якій бракує коштів на утримання навіть розташованих на землі власних наукових, дослідницьких та військово-технічних потенціалів, не здатна складати далекосяжні космічні плани. Після кількох невдалих запусків космічних кораблів та через некомпетентність керівників програм космічних досліджень Росія починає помітно відставати, а Китай стає основним конкурентом США у стратегічному суперництві в космічній галузі.

За національну космічну програму у країні відповідає Національна космічна адміністрація Китаю (China National Space Administration, CNSA).
Академія космічних технологій Китаю (China Association for Science and Technology, CAST) — неприбуткова, неурядова організація китайських вчених та інженерів, до складу якої входять 167 національних професійних товариств та сотні місцевих відділень різних рівнів.

