Балтійське турне В. Зеленського

РЕЗУЛЬТАТИ ВІЗИТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДО ЕСТОНІЇ ТА ЛИТВИ

Роман Кот

Країни Балтії, а саме Литву, Латвію і Естонію, не можна вважати найбільш впливовими у Європейському Союзі. Але вони завжди були і залишаються тими, кого можна назвати на міжнародній арені найбільш надійними адвокатами Києва, і що мають позитивний досвід з адаптації своїх політичних та економічних систем до норм ЄС. Саме на цих двох напрямах і було сконцентровано увагу під час дводенної поїздки президента України Володимира Зеленського до Естонії та Литви. Однак резони і напрями взаємодії Києва з Таллінном та Вільнюсом дещо відрізняються.

Західні експерти та ЗМІ про зв’язки з Азією

ПОГЛЯД З ШВЕЙЦАРІЇ

Сергій Польовик

Засоби масової інформації та експертне середовище західноєвропейських країн приділяють підвищену увагу розвитку відносин з країнами Азії. Так, авторитетне швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung розміщає на своїх сторінках огляди подій у згаданому регіоні під рубрикою NZZ-Asien. У дослідженнях NZZ-Asien звертається увага на помітно зростаючу важливість азійського регіону, в 20-ти економічно найважливіших країнах якого на сьогодні проживає понад 4 млрд осіб. Швейцарські політичні експерти вказують, що це населення вже забезпечує випуск третини світової економічної продукції. Завдяки таким швидким темпам зростання, ринки Далекого Сходу привертають до себе увагу навіть високорозвиненої швейцарської економіки. Зокрема, швейцарський експорт до Азії протягом останніх десяти років зріс до 40 млрд швейцарських франків (36,42 млрд євро). Тільки на Китай (включно з Гонконгом) припадає майже половина цього експорту.

Україна-Китай

ДЕКЛАРАЦІЇ ТА ДІАЛОГ ЗА ІНЕРЦІЄЮ

Роман Кот

Після президентських та парламентських виборів в Україні дії нового українського керівництва на китайському напрямі демонструють, що Київ зацікавлений в інтенсифікації контактів з Пекіном. Так, ще до своєї інавгурації, 11 травня ц. р., новообраний президент України зустрівся з послом КНР в Україні Ду Веєм. Як зазначив В. Зеленський у Twitter, «Говорили про розвиток співпраці та традиційно дружніх відносин між нашими країнами. Для України також важливий досвід Китаю та інвестиції».

Протести в Еквадорі, Болівії, Чилі та реванш лівих сил в Аргентині

ПРИЧИНИ ЦИХ ПОДІЙ І НАСЛІДКИ ДЛЯ РЕГІОНУ

Катерина Вакарчук

Середина осені відзначилася багатьма подіями в країнах Латинської Америки. На перший погляд, протести в Болівії, Еквадорі та Чилі мають багато спільного у своїй основі, але є там і відмінності. Аргентинці, розчаровані правлінням представника правих сил М. Макрі, обрали на президентських виборах 27 жовтня ц. р. кандидата від лівоцентристів А. Фернандеса. Ще більш цікавий факт, що віце-президентом стала екс-президент Аргентини К. Кіршнер, яка керувала країною два терміни, протягом 2007–2015 років.

Союзницький прагматизм по-американськи

ЯК І ЗА ЧИЙ КОШТ США НАМАГАЮТЬСЯ ЗБІЛЬШИТИ ГРОШОВЕ УТРИМАННЯ СВОЇХ ВІЙСЬК У ЯПОНІЇ ТА ПІВДЕННІЙ КОРЕЇ

Сергій Польовик

Австрійська Der Standard 19 листопада ц. р. повідомляє про прояви так званого прагматизму США у стосунках зі своїми геополітичними партнерами. Маються на увазі вимоги Сполучених Штатів до Японії і Південної Кореї суттєво збільшити їх фінансові платежі, щоб компенсувати зусилля американських військовослужбовців у справі протистояння Північній Кореї. Таку заяву оприлюднив президент США Дональд Трамп.

Чи зможе НАТО стримати Росію?

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЗАХІДНИХ ЕКСПЕРТІВ

Віктор Гвоздь

В умовах агресивної зовнішньої політики Росії досить важливим є питання спроможності США та НАТО стримати її експансію. Мається на увазі, насамперед, російська військова сфера, яка вважається джерелом найбільш критичних загроз світовій та європейській безпеці, а також безпосередньо України.

Іран: бензиновий бунт

ЧИ НАДОВГО ВИСТАЧИТЬ ТЕРПІННЯ ІРАНЦІВ?

Вадим Волохов

Президент Ісламської Республіки Іран підписав 17 листопада 2019 року указ про виплату компенсації громадянам, які постраждали від підвищення ціни на пальне. «Державна фінансова підтримка буде надаватись з 18 листопада поточного року», — уточнив президент, пояснюючи, що уряд змушений підвищити ціну, «інакше Ірану у найближчі два роки довелось би імпортувати бензин».

Іран: чотири кола ядерного марафону

ПРОЦЕС ВИХОДУ ІРАНУ ІЗ «ЯДЕРНОЇ УГОДИ» НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО СВОГО ЛОГІЧНОГО ЗАВЕРШЕННЯ

Вадим Волохов

Другий рік поспіль на шпальтах світових засобів масової інформації не вщухає жорстка, направлена проти Ірану та його ядерної програми пропаганда. А на початку вересня поточного року Міжнародна агенція з ядерної енергії (МАГАТЕ) звинуватила Тегеран у недотриманні взятих ним зобов’язань в рамках Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), що започаткувало новий етап зовнішнього тиску на Ісламську Республіку Іран. Вкотре США та західні країни з великим обуренням та занепокоєнням привернули увагу світової спільноти до «ворожих дій» Ірану, але при цьому жодного слова про причини, що спонукали Тегеран на такі дії.

Над прірвою

ЯДЕРНЕ ПРОТИСТОЯННЯ У СВІТІ І УКРАЇНА

Віктор Гвоздь

Незважаючи на те, що США та Росія готові до певних змін своїх позицій в бік покращення, у військовій сфері вони фактично знаходяться у стані протистояння. І навіть більше, останнім часом таке протистояння починає виходити на новий рівень. Це стосується насамперед активного розширення масштабів їх підготовки до можливої ракетно-ядерної війни. До того ж набуває нового вигляду і взаємний ядерний шантаж. Такий процес розпочався після того, як відносини між Заходом та Росією загострилися внаслідок російської агресії проти України, коли обидві сторони, по суті, пішли шляхом ескалації «холодної війни» між США/НАТО і СРСР у 1950–1980-х роках: від нарощування угруповань звичайних сил на Європейському театрі військових дій — до посилення їх ракетно-ядерних потенціалів стратегічного та тактичного рівнів.

«Слабка ланка» НАТО на Чорному морі і протидія Росії

БОЛГАРІЯ МІЖ РОСІЄЮ ТА ЗАХОДОМ

Роман Кот

Динаміка розвитку подій у басейні Чорного моря свідчить, що через агресивність Російської Федерації у цьому регіоні стає досить небезпечно. Після двох актів агресії — незаконної анексії Криму та обмеження судноплавства у Керченській протоці — наступним таким етапом найбільш імовірно будуть деструктивні дії росіян у північно-західному секторі Чорноморського басейну, зокрема щодо взяття під контроль острова Зміїний та обмеження доступу до Одеси, Чорноморська та інших українських портів. Такими своїми кроками Росія не лише намагається економічно придушити Україну. Такі кроки також слід розглядати в рамках російської стратегії щодо утвердження РФ як військово-політичного гегемона на Чорному морі. А тому ситуацію у регіоні більше не можна розглядати як справу суто причорноморських країн. Вона стосується в цілому і НАТО.