Енергетичний колапс в Калінінградській області: роздуми про «світле майбутнє»
Сучасна Калінінградська область РФ — колишня історична частина Європи — за останні 80 років перетворилася на російську військову базу. А сьогодні вона стала ще й базовим майданчиком Росії для виконання операцій гібридної війни проти сусідніх європейських країн та в Балтійському морі. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну та ізоляції регіону матеріальне становище значної частини тамтешнього населення значно погіршилось, і зараз та частина не бачить позитивної економічної перспективи, що спонукає замислитися стосовно свого майбутнього. Тим більше, що наближається енергетичний колапс, який може стати каталізатором серйозного невдоволення населення області.
Як відомо, країни Балтії на початку лютого 2025 року вийшли зі спільної регіональної енергосистеми БРЕЛЛ, якою об’єднувалися електромережі Білорусі, Росії, Естонії, Латвії і Литви. Таким чином, Калінінградська область стала енергетично ізольованою від об’єднаної енергосистеми Росії й Білорусі. До того ж у поточному році закінчується термін дії 10-річного договору між литовським газотранспортним оператором та російським Газпромом про транзит щорічних 2,5 млрд куб. м природного газу через територію Литви до Калінінграду.
Щодо Литви, то вона більше не залежить від імпорту російського газу: у квітні 2022 року його закупівля було повністю припинена. В березні 2025 року президента Литви Г. Науседа заявив, що питання транзиту російського газу не є двостороннім і рішення про продовження договору має ухвалюватися на рівні Європейського Союзу. Так Вільнюс, незважаючи на явні комерційні втрати за транзит, демонструє свою вірність консолідованій загальноєвропейської позиції щодо російської агресії проти України.
Що у такому разі залишається робити Росії? У 2019 році вона вдалася до альтернативного способу постачання газу до свого анклаву. Скраплений газ почав постачатися Балтійським морем за допомогою єдиної в Росії плавучої мобільної регазифікаційної установки (МРГУ) з регазифікації та зберігання зрідженого природного газу «Маршал Василевський». Але як з’ясувалося, потужності наявних підземних сховищ в Калінінградській області недостатньо для створення стратегічного резерву газу. До того ж за будь-яких нештатних ситуацій з МРГУ (судно використовується надзвичайно активно, перевозить скраплений газ до країн Середземного моря і південно-Східної Азії) постачання газу повністю припиниться на невизначений термін. Власними силами відремонтувати установку, збудовану на південнокорейській верфі Hyundai Heavy Industries, Росія просто не зможе. А зробити це у Південної Кореї, або ж силами фінської компанії Wärtsilä внаслідок запроваджених жорстких санкцій проти Росії — варіант щонайменше сумнівний.
Тому наслідки енергетичної ізоляції для Калінінградської області передбачити нескладно. Після початку повномасштабної агресії Росія наочно продемонструвала це на прикладі України, влаштувавши майже повний блек-аут. Але різниця в тому, що на допомогу Україні поспішила міжнародна спільнота. Тому наслідки російських атак оперативно ліквідовувались, створювались альтернативні маршрути постачання і додаткові виробничі потужності. А ось чи повториться така ситуація з надання допомоги в разі зриву опалювального сезону в Калінінграді? Досить сумнівно.
Через запроваджені міжнародні санкції проти РФ у зв’язку з її агресією проти України до Калінінградської області перестали легально завозитися із сусідніх європейських країн продукти, товари широкого вжитку, електроніка та автомобілі. Санкції вже відчутно вплинули на місцеву економіку, бізнес, на надання робочих місць, а також на ціни і зарплати. А енергетична криза, яка накриває регіон, змусить мешканців регіону ще й серйозно подумати про своє «світле майбутнє».
Олег Махно
