Рубрика: Шлях до НАТО і ЄС

Балтійське турне В. Зеленського

vraevski

РЕЗУЛЬТАТИ ВІЗИТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДО ЕСТОНІЇ ТА ЛИТВИ

Роман Кот

Країни Балтії, а саме Литву, Латвію і Естонію, не можна вважати найбільш впливовими у Європейському Союзі. Але вони завжди були і залишаються тими, кого можна назвати на міжнародній арені найбільш надійними адвокатами Києва, і що мають позитивний досвід з адаптації своїх політичних та економічних систем до норм ЄС. Саме на цих двох напрямах і було сконцентровано увагу під час дводенної поїздки президента України Володимира Зеленського до Естонії та Литви. Однак резони і напрями взаємодії Києва з Таллінном та Вільнюсом дещо відрізняються.

Новий крок України до вступу в НАТО

vraevski

ДРУГИЙ ВІЗИТ Є. СТОЛТЕНБЕРГА В УКРАЇНУ

Олексій Волович

Наприкінці жовтня 2019 року на запрошення української влади делегація Північноатлантичної ради НАТО на рівні послів 29 країн-членів Альянсу, очолювана генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та його заступниками Мірчою Джоане і Беттіною Каденбах, перебували з офіційним візитом в Україні , зокрема, в Одесі і Києві. До України Є. Столтенберг прибув вдруге. Вперше це сталося 10 липня 2017 року з нагоди 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство України з Альянсом.

Україна і НАТО. Проблеми та перспективи

vraevski

В СЕРПНІ 2019 РОКУ ВИПОВНИЛОСЯ 70 РОКІВ З ЧАСУ ВСТУПУ В ДІЮ ДОГОВОРУ ПРО ЗАСНУВАННЯ НАТО

Віктор Гвоздь

В серпні 2019 року виповнилося 70 років з часу вступу в дію договору про заснування НАТО, як найбільш потужної системи колективної безпеки у світі. В цьому плані показовим буде черговий саміт Альянсу на вищому рівні, який планується провести у грудні ц. р. у Лондоні. Там підбиватимуться підсумки діяльності Північноатлантичного союзу за останні роки, а також уточнятимуться завдання Організації, виходячи з нових викликів і загроз НАТО та його членам.

Україна та «Міжмор’я»: можливі формати співробітництва

vraevski

Україні варто налагодити співпрацю з форматом держав Бухарестської дев’ятки на інституційному рівні   Роман Кот Події останнього часу, як то повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи, закріплення Німеччиною незворотності «Північного потоку-2» чи відновлення активної інвестиційної діяльності західноєвропейських компаній в Росії, знову актуалізує питання розбіжностей у поглядах щодо безпекової ситуації в Центрально-Східній Європі та, зокрема, ролі Росії у цьому регіоні. Це, а також динаміка електоральних процесів в ЄС свідчить про зростаючу готовність «старої» Європи до компромісів у відносинах з Росією, і якщо не до повного зняття, то, принаймні, до не запровадження нових…

Що нам робити далі

vraevski

Пропозиції до стратегії дій   Віктор Гвоздь З огляду на національні інтереси, головними завданнями нашої держави на сучасному історичному етапі є відновлення її територіальної цілісності і практична реалізація європейського вибору. Як свідчать позиції нового українського керівництва, ці завдання незмінні і пріоритетні за характером. По суті, це перший випадок у нашій новітній історії, коли зміна влади не призвела до радикальних змін у зовнішньому курсі України, що перетворює її на справжню європейську державу. Так, незважаючи на будь-які трансформації влади на просторах «старої» та «нової» Європи, які часом супроводжуються жорсткими політичними баталіями, її країни зберігають вірність європейським цивілізаційним…

Про розширення ЄС на Схід як загальний успіх

vraevski

Економічний погляд з Німеччини   Сергій Польовик Відслідковуючи взаємостосунки ЄС з новими членами Євросоюзу, європейські аналітики звертають особливу увагу на особливості їх внутрішньополітичних відносин. Їхні висновки, що були підготовлені напередодні нещодавніх виборів до Європарламенту у травні ц. р., дають можливість передбачати подальшу діяльність Євросоюзу в чинному форматі. І хоча активна політика нових членів не завжди консолідується з політикою всього ЄС, проте експерти вважають, що таке розширення вигідне для всіх членів євроспільноти. Очевидно, що і надалі позиціям основних країн ЄС, зокрема, Німеччини, Франції, Італії, та непоступливих стосовно національних питань нових членів ЄС — Польщі, Угорщини, Словаччини, Чеської Республіки тощо —…

Криза Східного партнерства і висновки для України

vraevski

Команді новообраного президента України та українській дипломатії потрібно модернізувати зовнішню політику та перерозподілити зусилля   Роман Кот Цього тижня у Брюсселі відзначають десятиріччя Східного партнерства (СхП). Цей формат, після приєднання до ЄС десяти країн Центрально-Східної Європи у 2004 році, мав дати відповіді на запитання: «А що ж робити з шістьма іншими державами на східних кордонах Європейського Союзу?». На першому етапі функціонування СхП відповіді були знайдені. Однак, після російської агресії проти України в Криму і на Донбасі, стало зрозуміло — Євросоюз повинен змінювати політику стосовно своїх східних партнерів. Тоді зміни відбулися і Україна отримала чи не найбільше…