Європі потрібно подолати страх перед власною перемогою над росією

Міжнародна спільнота згуртувалася навколо надання допомоги Україні у протистоянні з російським агресором

 

Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина

Війна росії в Україні продовжує визначати порядок денний на вищих політичних форумах в Європі. Після глибокого розчарування від обструкціоністської позиції федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, який на зустрічі у Рамштайні з відомих лише йому причин заблокував практично готове рішення Контактної групи країн НАТО з надання військової допомоги Україні, динаміка подій навколо спротиву росії та надання допомоги Україні лише активізувалася.

У свідомості керівників і лідерів наших партнерів вже визріло розуміння того, що Україна веде війну не лише за власну незалежність, а й за безпеку і незалежність країн Заходу. Черговим випробуванням на міцність коаліції країн Заходу має стати наступне засідання в рамках «Рамштайн», що відбудеться у Німеччині у лютому ц. р., та яке буде присвячене, серед іншого, наданню Україні літаків-винищувачів та інших машин ударної авіації. Оскільки для забезпечення успіху контрнаступу ЗС України необхідні обидва елементи, і наземний на чолі з сучасними танками, і повітряний, за участі сучасних літаків та ракетних систем достатнього радіусу дії, зокрема й повітряного базування, логічним очікуванням фахівців є те, що до часу проведення «повітряного Рамштайну» буде вирішене й питання щодо надання танків.

Тим часом питання підтримки України та забезпечення ефективного стримування росії розглядається й на інших міжнародних форумах. Зокрема, 23 січня ц. р. у Брюсселі відбулося засідання міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung надрукувало статтю власного політичного кореспондента з питань Євросоюзу, НАТО та країн Бенілюксу у Брюсселі Томаса Гутшкера (Thomas Gutschker), присвячену саміту міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.

Видання відзначає, що на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС продовжували обговорювати позицію Німеччини щодо поставок танків Leopard. І це не єдиний пункт, зазначає експерт, де Берлін стоїть окремо.

Анналена Бербок та міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто 23 січня ц. р. у Брюсселі.
Фото: DPA

Ще до початку роботи саміту федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (партія «Зелені») заявила в інтерв’ю французькому телевізійному мовнику LCI щодо позиції її країни стосовно надання дозволів з боку Німеччини на можливі запити інших країн-партнерів щодо надання танків Leopard 2 Україні, «якщо нас запитають з цього приводу, ми не будемо чинити перешкоди».

Щоправда, зазначає видання, незрозумілим залишилося, від імені кого пролунала заява Бербок, — від партії «Зелені», від федерального міністерства закордонних справ чи від імені всього федерального уряду Німеччини, який до того часу взагалі не коментував ситуацію. Проте, Бербок, на відміну від деяких представників країн Заходу, які висловлюються за «непрограш» України у війні, вона чітко заявила, що «необхідно зробити все, щоби захистити Україну, щоби Україна перемогла у війні». Принципова відмінність у позиції очільниці зовнішньополітичного відомства Німеччини в уряді Олафа Шольца може свідчити про потенційний злам існуючої правлячої коаліції та особисті амбіції Анналени Бербок. Вважається, що вона спроможна змістити діючого канцлера та створити нову правлячу еліту сучасної Німеччини.

Тим часом на саміті ЄС три міністри закордонних справ країн Балтії вимагали від Берліну постачання танків для України. Зокрема, міністр закордонних справ Латвії Едгарс Ринкевичс заявив, що «не існує жодного аргументу, чому танки не можуть бути поставлені Україні».

Таку позицію підтримали й інші міністри закордонних справ країн регіону.

Позиція канцлера Німеччини Олафа Шольца з цього приводу виглядає непевною, зазначає видання, від самого початку війни він уникав формулювань стосовно того, що росія має бути переможена. Його риторика обмежувалася лише визначенням того, що необхідно забезпечити, щоби «Україна не повинна програти». Шольц та його послідовники пов’язували таке своє ставлення до проблеми війни за участю росії з тим, що існують свідчення можливої ескалації війни.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заперечив позицію Шольца, заявивши, що «якщо ми визнаємо, що Росія може і мусить програти, щоб уникнути майбутніх війн, тоді ми зможемо доставити всю зброю, яка потрібна Україні».

Він поєднав це твердження з екскурсом в історію своєї країни, нагадавши, що коли Литва боролася за незалежність у 1990 році, західні друзі були настільки стурбовані розпадом Радянського Союзу, «що хотіли нас зупинити». Тоді їх аргументом було те, що отримання незалежності Литвою був би кінцем ери Горбачова і, таким чином, кінцем етапу відкриття кордонів Європи. Однак, за словами Ландсбергіса, це їх не зупинило, і вони зараз перебувають у Брюсселі як підтвердження власної історичної перемоги та як країна-член ЄС. Радянський Союз щоправда розпався, але за часами Горбачова прийшов час іншого реформатора, Єльцина.

500 мільйонів євро на постачання зброї в Україну

Власне, питання танків на порядку денному зустрічі міністрів закордонних справ ЄС не стояло. Скоріше йшлося про новий транш у розмірі 500 млн євро для субсидування поставок зброї Києву, про підготовку подальших санкцій проти Росії та про те, як Україна може відповісти у правовому полі, покаравши агресора за агресивну війну.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок в програмній промові в Гаазі, що мала місце за тиждень до саміту, долучилася до розгляду актуальних для України проблем, зокрема до створення гібридного трибуналу, який має діяти згідно з українським кримінальним правом і міжнародними процесуальними нормами, та повинен функціонувати в іншій країні, очевидно, у самій Гаазі. Склалося враження, зазначає автор, що вона обговорювала це питання з міністром закордонних справ України.

У всякому разі, як з’ясувалося в понеділок 23 січня ц. р., вона не погоджувала це питання з колегами з країн ЄС. Жоден міністр закордонних справ публічно не підтримав її крок. Натомість багато хто виступав за інший шлях, пропонуючи створення «справжнього» міжнародного спеціального трибуналу під егідою Організації Об’єднаних Націй, що діятиме виключно за міжнародним правом.

Про це заявили представники Франції, Бельгії, Литви та Естонії. Зокрема, міністр закордонних справ Франції Катрін Колонна заявила, що «ми розглядаємо можливість створення ad hoc юрисдикції з іншими державами, яка має необхідну легітимність і може притягнути до відповідальності російське керівництво «на найвищому рівні».

Згідно з позицією Анналени Бербок, це було би неможливо. Російському президенту, прем’єр-міністру та міністру закордонних справ не можуть бути висунуті звинувачення під час перебування на посаді, оскільки вони користуються імунітетом за їх дії проти України. Імунітет можна подолати лише через Організацію Об’єднаних Націй, і якщо не через Раду Безпеки ООН, де Росія може накласти вето, то через широко підтриману резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка б призначила спеціальний трибунал.

Однак федеральний уряд Німеччини не хоче йти цим шляхом, зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung, оскільки не очікує необхідної підтримки з боку інших держав та вважає, що доцільним є «більш реалістичний» підхід. Водночас Франція, яка сама є членом Ради Безпеки ООН, має з цього приводу окрему позицію.

Ця дискусія триватиме деякий час, зазначає видання, перш ніж країни ЄС домовляться про спільну лінію поведінки. Це стосується також і десятого пакету санкцій, над яким зараз триває робота. Він має бути готовий до першої річниці початку війни, 24 лютого. Нещодавно держави встановили ліміт цін на російську сиру нафту, якого повинні дотримуватися їхні транспортні компанії та страховики при доставці нафти в треті країни.

Такі ж дебати зараз точаться щодо продуктів нафтопереробки, таких як бензин і мазут, наразі тривають обговорення щодо обігу нафтопродуктів, існують різні погляди на глибину ринкового втручання та взаємозалежностей. У понеділок 23 січня ц. р. також було ще незрозуміло, чи схвалять міністри подальшу допомогу Києву зброєю. Зокрема, у підготовчих засіданнях Угорщина внесла своє застереження, не пояснюючи його зміст. Передбачалося, що Будапешт хотів посилити тиск з метою виключення частини росіян із санкційного списку.

* * * * *

Міжнародна спільнота, за рідкими виключеннями держав-сателітів москви, згуртувалася навколо надання допомоги Україні у протистоянні з агресором росією. Однак сателіти кремля на зразок Угорщини продовжують перешкоджати Україні та створюють проблеми для функціонування міжнародних інституцій ЄС. Власне росія продовжує війну, розгортає додаткові сили і засоби, не припиняє приховану мобілізацію особового складу та перекидає до Білорусі нові підрозділи і техніку. Тривають запеклі бої на сході України, де російські війська зазнають значних втрат в особовому складі і техніці, але продовжують атакувати, не шкодуючи життів власних солдат. Ситуація навколо України залишається напруженою, від Заходу надходить у значній кількості сучасна зброя. Але її недостатньо для вирішального наступу ЗСУ.

Україні доцільно робити висновки та наводити лад у власних ешелонах влади та у відносинах з іншими міжнародними партнерами, згадавши відомий принцип, — у нас повинні бути постійні державні інтереси. Незалежні від коливань симпатій та антипатій наших партнерів. Для цього потрібно ставати потужною державою, суб’єктом і сильним гравцем міжнародної політики, країною, яка має тверді переконання та цілі, в якій існує авторитетне керівництво та підтримка народу. Насамперед треба перемогти у війні.

Підготував Сергій Польовик

Схожі публікації