Фінансування чеської армії збільшується через російсько-українську війну

Слідкуючи за розв’язаною росіянами війною в Україні, чехи набувають відповідного досвіду і роблять висновки

 

 

Зважаючи на триваючу російсько-українську війну, Чехія не лише допомагає з прихистком українських біженців чи надає ЗСУ зброю і військову техніку. Чеське керівництво по-справжньому турбується про боєздатність свого війська, зважаючи в тому числі на досвід, набутий українцями у двобої з росіянами. А змін у сучасних тактиці та стратегії, як сьогодні переконуємося, дуже багато. Про це йдеться у одному з матеріалів на сторінках чеського сайту Irozhlas.cz, авторка якого Катерина Грунтова розповідає про планування з забезпечення чеських військовослужбовців, зокрема, виділення для них бюджетних коштів у поточному році. І тут може зацікавити не лише обсяг тих коштів, але й окремі підстави для їх виділення, про що напередодні обговорювалося на різних рівнях чеської влади.

Так, матеріал розпочинається з новорічного звернення чеського прем’єр-міністра Петра Фіали. Зокрема, він нагадав, що минулорічне фінансування міністерства оборони не були достатнім, хоча й вважалося для уряду пріоритетним. І якщо у війську зараз готуються отримати німецькі танки «Леопард» чи американські вертольоти, то його вище військове керівництво переймається гарантуванням стабільного оборонного фінансування. «Немає армії без бюджету», — пояснювала наприкінці року міністерка оборони Яна Чернохова на прес-конференції ще у грудні. — «Військові можуть планувати все, що вважають за необхідне, та без політичної волі і фінансування їхні вимоги залишаться на папері». Про це також говорив у своєму зверненні і Петр Фіала, наполягаючи, що «Чехія тепер має політичну волю покращити фінансування армії, в основному під впливом війни в Україні… Міністр фінансів пропонував скоротити бюджетні витрати на 70 млрд крон. Але таке заощадження не повинне стосуватися нашої армії».

У матеріалі далі згадується, що у 2023 році чеське міністерство оборони матиме бюджетних 111,8 млрд крон, що становить 1,5 % ВВП (1 млрд чеських крон приблизно дорівнюють 45,7 млн доларів США, або 167 млрд українських гривень — ред.). Якщо порівняти з минулим роком, коли в його розпорядженні було 89,1 млрд крон, то це поточне збільшення становить 22,7 млрд крон. Із загальної суми 80,3 млрд крон призначається безпосередньо для військових. Та треба нагадати, що загальні кошти ще не сягають тих двох відсотків, які ще у 2014 році на саміті НАТО зобов’язалася Чехія виділяти зі свого річного бюджету, розпочинаючи з 2025 року.

На що конкретно необхідні такі кошти? Так, є плани знайти заміну шведським винищувачам JAS-39 Gripen, оренда яких закінчується у 2027 і 2029 рр. Їх передбачено замінити американськими літаками F-35 п’ятого покоління. Таких літаків чехам потрібно у кількості 24 одиниць, про що вони ведуть перемовини у США. Начальник чеського генштабу вже не раз казав, що F-35 — це не просто винищувач:

Винищувач F-35 Lightning II.
Фото: Petr Bušta, джерело: «Чеське радіо»

— Це літаючий командний центр, який поєднує роль винищувача, елементи протиповітряної оборони, повітряної розвідки та зв’язку і, таким чином, може виконувати завдання, що повністю перекриває якісні можливості теперішніх літаків.

До речі, якщо Чехія укладе таку угоду з американцями, то плата міноборони за літаки становитиме понад 100 млрд крон. Це буде найбільшою сумою в історії придбання нею техніки. Якщо ж договір з певних причин не вдасться укласти, то чехи шукатимуть інше рішення. За словами Чернохової, доведеться продовжити використання вищезгаданих винищувачів Gripen.

Також чимало видатків потрібно буде для закупівлі шведських бойових машин піхоти CV90 у BAE Systems. Контракт як такий обговорюватиметься в першій половині 2023 року. Загалом Чехія зацікавлена придбати 210 одиниць для однієї з бригад, на що, за останньою заявою міністерки оборони, потрібно виділити 51,684 млрд крон. Щодо згаданої бригади, то в Чехії планують створити таку механізовану важкого типу до 1 січня 2026 року. Однією з її складових буде танковий батальйон, де з нетерпінням чекають на 14 танків Leopard 2A4 і бронеавтомобілі BPz3 Buffel, які чехам подарує німецький уряд на знак вдячності за надання військової допомоги Україні.

Бойова машина піхоти CV90 від BAE Systems.
Фото: Michal Voska, джерело: Міністерство оборони Чехії

Згідно з концепцією армійського будівництва, до 2030 року військовослужбовці мають освоїти отримані нові танки, що замінять наявні модернізовані T-72M4CZ. А ще у травні минулого року повідомлялося, що плануються переговори про придбання ще 50 танків Leopard останньої версії 2A7+. Поки що вивчаються умови щодо такої закупівлі. Міністерка оборони Яна Чернохова повідомила про плани придбати «Леопарди», але не виключено, що може розглядатися, наприклад, пропозиція Південної Кореї, яка може продати K2 Black Panther.

Міністерка оборони Чехії Яна Чернохова отримала «ключі» від першого німецького «Леопарда» з рук державного секретаря міністерства оборони Німеччини Бенедикта Ціммера, 21.12.2022 р.
Джерело: ČTK

Щодо літальних апаратів, то перший з 12 вертольотів, замовлених американському виробнику Bell, також прибуде до Чехії в 2023 році. Вісім багатоцільових Venom і чотири Viper замінять вертольоти Мі-24/35. Крім того, Чехія отримає ще вісім таких у подарунок.

Порівняно нещодавно призначений на посаду начальника генштабу ЗС Чехії генерал-майор Карел Ржека акцентує увагу на фаховій підготовці особового складу, який використовуватиме нову техніку на полі бою: «Техніка, її оновлення мало що варте, якщо не підготувати спеціалістів. Люди є ключем до всього. Війни не виграють машини чи зброя. У війні перемагають люди, і ми повинні їх добре підготувати. При цьому зважаючи на нову концепцію ведення війни, а також на нове устаткування і озброєння, які ми купуємо».

У 2023 році міністерством оборони Чехії планується підготувати понад 28 тисяч військовослужбовців і 4500 активних резервістів. Згідно з останньою офіційно інформацією 2021 року, у Чехії налічувалося 26 928 солдатів. Посприяти у справі збільшення їх чисельності має віртуальний центр рекрутингу, що запроваджується у поточному 2023 році.

«Техніка, її оновлення мало що варте, якщо не підготувати спеціалістів. Люди є ключем до всього», — наголошує начальник генштабу ЗС Чехії Карел Ржека

До речі, у 2023 році Чехія відзначатиме 30-ту річницю створення своєї армії. «Армія зазнала радикальних змін. На початку 1990-х років це була армія старого типу, яка вийшла з Чехословацької народної армії і яка була інструментом тоталітарної влади. Та згодом вона перетворилася на армію демократичної держави», — наводить авторка матеріалу висловлювання одного з представників міноборони. І нагадує про теперішній чеський уряд, який переглядає відповідні концепції зовнішньої політики, оборонної стратегії, будівництва армії, які заплановано затвердити у 2023 році. «Нова Стратегія безпеки, парасольковий документ, що нас убезпечує, повинна бути схвалена до початку літа 2023 року. Потім уряд затвердить решту», — розповів Ян Жиреш, представник відділення оборонної політики та стратегії міністерства оборони.

— Безпека і оборона — це обов’язки не лише відповідних міністерств і сил безпеки, а також і всього уряду, всіх міністерств і суспільства в цілому. Це також буде основою для обговорення нових стратегічних документів, — пояснює Ян Жиреш, за словами якого, у розгляді оборонної стратегії, крім військових, вивчатимуться невійськові передумови оборони: стійкість всього суспільства, промислові можливості, стратегічні комунікації. На зразок того, як це подається у нещодавно представленій новій стратегії безпеки США або Японії.

Тут доречно згадати про практично перше інтерв’ю начальника чеського генштабу Карела Ржеки, яке він дав восени минулого року чеському радіо Radiohurnal відразу після свого призначення на посаду. Серед іншого він говорив, що війна в Україні змінила погляди на роль армії в державі та на проблеми з її озброєнням. Державне керівництво швидко усвідомило необхідність інвестування оборони, тому переписуються стратегічні документи, йде пошук способів надання допомоги Україні у війні. Бойова спроможність стосується всіх областей — слід якісно підготувати військовий персонал, модернізувати армію, включно з моральною складовою тощо. У Карела Ржеки мається п’ять основних напрямів роботи зі зміцнення війська, Перший — військовий аналіз оборони, тобто, опрацювання різних загрозливих для Чехії сценаріїв. Також те, як застосовуються збройні сили і наявні плани, що потрібно уточнювати. Подібний перегляд, нагадав генерал, проходить в Альянсі.

Другий напрям стосується майбутньої війни, з приводу якої повинна бути створена відповідна концепція. Вона не ізольована, бо враховує діяльність Альянсу. Третій напрям стосується швидкої модернізації війська, яка вже розпочалася і щодо неї докладаються необхідні зусилля. Це — модернізація систем озброєння і технологій, де ще є деяке відставання від сучасних іноземних військ. Четвертий напрям, надзвичайно відповідальний — особовий склад. У такій відповідальній справі, справі з безпеки держави, без людей неможна чогось досягти. Тим більше, що середній вік чеських військовослужбовців становить понад 38 років, що  незабаром може зіграти не дуже позитивну роль.

Начальник генерального штабу чеської армії Карел Ржека.
Фото: René Volfík, джерело: iROZHLAS.cz

Щодо п’ятого напряму, то Карел Ржека називає його культивуванням стратегічного середовища: «Це означає, що ми насправді підтримуємо стратегічні дебати про захист країни аби у суспільстві обговорювалося важливі питання». Начальник генштабу вважає, що армія не повинна залежати від примхи однієї особи, тим паче, у своєму постійному розвитку: «Я просто виходжу з досягнень своїх попередників, намагаючись все зробити якнайкраще найефективніше… Адже наша безпекова ситуація змінюється на очах і до оборони держави треба ставитися серйозніше». Тому від упевнений, що за новим законом краще фінансуватимуться довгострокові проєкти армії, що відчутно позначатиметься на оптимізації оборонного планування.

Цікаві також його враження від відвідин влітку минулого року України, де у розпалі російсько-українська війна. «Я хотів побачити цю реальність, мене цікавив досвід і, звичайно, те, чи ми спроможні далі допомагати Україні. І, звичайно, я думаю, що це наш сигнал українцям на військовому рівні, коли їх відвідує начальник генерального штабу і цікавиться ходом подій… Я не можу бути тут дуже конкретним. Чехія відчутно допомагає Україні, зважаючи на нашу економічну спроможність. І робила це оперативно, без зволікань. В Україні можна відчути вдячність цієї нації, народу… Також цікавився тим, що найбільше їх турбувало, чого їм ще не вистачає не тільки матеріально, але і які проблеми у них виникали з призовом, з навчанням особового складу тощо».

Якщо казати про конкретний приклад з набутого досвіду російсько-української війни, то чеський генерал звертається до проведення експериментальних пожежних сценаріїв за зразком тих, які відбувалися і відбуваються насправді на українській території, до виконання розвідувальних завдань, в тому числі за допомогою дронів, розвідувальних сенсорів та об’єднаних систем для ведення вогню. Вивчається і швидкість передавання інформації, налагодження сумісності у системах озброєння тощо.

Підготував О. Махно

 

Схожі публікації