Європейський саміт у Чехії як чіткий сигнал для Москви
06 жовтня 2022 р. «Frankfurter Allgemeine Zeitung», Німеччина
Політичні події в Європі, пов’язані з війною Росії проти України та спротив міжнародної спільноти, що згуртувалася навколо захисту України та стримування агресії Москви, призвели до необхідності корегування загальнополітичного курсу Європи. З цією метою за ініціативою президента Франції Еммануеля Макрона і був проведений саміт у Празі в новому форматі, що отримав назву Європейської політичної спільноти. Новий саміт — це зустріч керівників країн та урядів не лише країн ЄС, але більшості країн Європи.
Європейські та німецькі видання негайно надрукували повідомлення з цього приводу, звернувши увагу на складнощі в організації саміту та особливу позицію деяких країн. Зокрема, німецька «Frankfurter Allgemeine Zeitung» розмістила статтю власного політичного кореспондента у справах Європейського Союзу, НАТО та країн Бенілюкс Томаса Гутчкера (Thomas Gutschker), який перебував на саміті у Празі в якості акредитованого журналіста.
У Празі (Чеська Республіка) 6 жовтня відкрився перший саміт Європейської політичної спільноти.
Джерело: https://mspu.gov.ua/
Видання зазначає, що зустріч на вищому рівні має врешті-решт дати відповідь народам Європи, чи здатні країни ЄС поєднатися навколо стримування Росії та надання допомоги Україні, чи здатні вони адекватно та організовано реагувати на сучасні виклики, що стоять перед європейською спільнотою. Одним з актуальних питань, очевидно, окрім енергетичних проблем та вирішення шляхів постачання Європи газом, стане відпрацювання доцільної політики щодо запобігання загрозі розпаду Євросоюзу. Очевидною стала необхідність напрацювати дієві механізми протидії та необхідної реакції на деструктивні дії окремих членів ЄС на зразок Угорщини.
У Празі, зазначає видання, вперше зустрілися керівники 44 держав та урядів з усієї Європи у рамках нового формату Європейської політичної спільноти. Білорусь та Росія не отримали запрошення.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ліз Трасс та прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала на саміті у Празі 6 жовтня ц. р.
Джерело: REUTERS
Серед присутніх керівників своїх країн, зазначає видання, — прем’єр-міністр Великої Британії Ліз Трасс та президент Туреччини Ердоган. Україну представляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У Празі відбувається перша зустріч на вищому рівні у форматі Європейської політичної спільноти, який ініціював президент Франції Еммануель Макрон. Видання зазначає, що учасники зустрічі мають намір подати чіткий сигнал Москві стосовно того, що європейці підтримують Київ та не допустять розпаду Євросоюзу.
Прем’єр-міністр України взяв участь у відкритті першого саміту Європейської політичної спільноти.
Джерело: https://www.faz.net/
В інтерв’ю для видання «Politico» керівники урядів Нідерландів Марк Рютте (Mark Rutte) та Албанії Еді Рама (Edi Rama) визначили головний меседж саміту, заявивши, що «ми твердо стоїмо разом, не лише члени Європейського Союзу, але й всі європейські країни». Керівники двох урядів заявили для американського видання, що російське вторгнення змушує кожного думати про те, як захистити свої цінності та свою демократію. Вони вважають, що «само собою зрозуміло, що нам потрібна сильна, витривала та об’єднана Європа». Спільними викликами вони назвали енергопостачання, кліматичну кризу, кібербезпеку та спільну торгівлю.
Politico — американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія, охоплює теми політики й урядування в Сполучених Штатах Америки і на міжнародному рівні.
Контент поширюється через телебачення, Інтернет, газету The Politico та радіо.
Для сторони-організатора заходу ЄС було важливо уникнути домінування на зустрічі. Взагалі скрізь зазначають, що цей саміт не є формат «ЄС плюс», а зустріч європейських держав. Однак президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також візьме участь у зустрічі як офіційна посадова особа. Підготовка саміту покладалася головним чином на президента Європейської ради Шарля Мішеля.
Передбачено проведення засідань у формі двох тематичних круглих столів, під гаслами «Мир та Безпека» та «Енергетика, економіка, клімат».
Видання відзначає, що проблеми саміту ЄС у новому форматі почалися ще на етапі підготовки. Зокрема, не вдалося дійти згоди всіх запрошених учасників щодо змісту і тексту заключної заяви саміту, яка готувалася протягом кількох тижнів. Врешті-решт, один з неназваних представників ЄС повідомив, що заключна заява – це не головне, більш важливими є прямі контакти та відвертий обмін думками. Водночас організатори саміту від ЄС наполягали, щоби всі учасники зустрічі підтримали санкції проти Росії. Це було принципово, оскільки ідея саміту полягала саме в єднанні європейських країн проти агресії Росії та війни в Україні. Проте, зазначає видання, Сербія та Туреччина дотепер відхиляли таку позицію, хоча обидві ці країни мають статус кандидата на вступ до ЄС.
Володимир Зеленський звернувся до учасників саміту Європейської політичної спільноти
Особливо загострилася ситуація на саміті у зв’язку з позицією президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Його у Брюсселі довго не наважувалися запросити до участі у зустрічі, з огляду на категоричну позицію щодо блокування вступу до НАТО Швеції та Фінляндії через політичні розбіжності з цими країнами у ставленні до засудження дій курдів. Обидві країни очікують рішення парламенту Туреччини, який після повернення з літньої відпустки повинен ратифікувати їх вступ до НАТО. Особливо різко виступали проти участі Ердогана Греція та Кіпр, які мотивували тим, що Туреччина давно дистанціювалася від європейських цінностей.
На саміті Ердоган ще більше загострив ситуацію, додавши до підтвердження блокади вступу до НАТО Швеції та Фінляндії прямі загрози на адресу члена НАТО та географічного сусіда Туреччини Греції. Він застосував вислови, що були характерні для риторики часів військових операцій сил спеціального призначення Туреччини проти противників у Сирії та Іраку, а також відносно тієї ж Греції, у територіальних суперечках та звинуваченнях щодо мілітаризації одного з островів. У Празі Ердоган заявив, що «яка б країна нас не турбувала, яка б країна не нападала на нас, наша реакція завжди буде полягати в тому, що, безсумнівно, ми можемо прийти посеред ночі».
Британцям загрожують відключенням електроенергії. Однак прем’єр-міністр Трасс не хоче цього говорити, її зупинила кампанія з енергозбереження.
Критики вважають це «ідіотським рішенням».
Джерело: https://www.faz.net/
Інтрига полягала також навколо прибуття до Праги нового прем’єр-міністра Великобританії Ліз Трасс, оскільки Велика Британія вже не є членом Євросоюзу, проте займає дуже чітку позицію стосовно агресії Путіна та підтримки України. Глава уряду заявила у Празі, що її країна підтримує новий формат європейського діалогу, але вимога Великої Британії полягає у повній і рішучій підтримці Києва у боротьбі з Росією. Ліз Трасс звернулася до європейців з проханням тримати у дієздатному стані газо- та нафтопроводи, якими Велика Британія сполучається з континентальною Європою, що підкреслило її усвідомлення існування залежності Лондона від Європи.
Серед потенційних конфліктних ситуацій у період підготовки саміту було також питання участі та політичних позицій Вірменії та Азербайджану. Вважалося сумнівним, що обидві країни можуть бути за одним столом переговорів у той час, коли на кордоні між країнами точаться збройні протистояння. Проте Голова Європейської ради Шарль Мішель (Charles Michel) доклав необхідних зусиль та залучив представників обох кавказьких держав до участі у саміті, оскільки обидві держави входять до країн-партнерів Євросоюзу, як і Білорусь. Проте, зазначає видання, Мінськ не отримав запрошення до участі у саміті, оскільки він підтримує агресію Путіна проти України та перебуває під комплексними санкціями ЄС.
Видання зазначає, що провести зустріч усіх європейців у травні ц. р. запропонував Президент Франції Еммануель Макрон. При цьому він мав на меті повернення до ідеї створення європейської конфедерації, яку Франсуа Міттеран (Francois Mitterrand) розробив у 1989 році після падіння залізної завіси. Однак тоді Міттеран хотів залучити також і Радянський Союз, що зустріло опір з боку країн Центральної Східної Європи і призвело до припинення ініціативи в 1991 році. Це стало ще більш очевидним на зустрічі в Празькому Граді, на яку також були запрошені США і Канада.
На відміну від ініціативи Міттерана, Європейська політична спільнота, без участі Росії, повинна мати більш тривале життя. Передбачається, що глави держав і урядів зустрічатимуться в такому форматі двічі на рік, наступного разу – у країні за межами ЄС. Декілька країн подали заявки щодо отримання права прийняття такого форуму, зокрема Велика Британія та Молдова. Вочевидь у Празі буде прийняте рішення, яка саме держава отримає таке право, приймати у себе наступний саміт Європейської політичної спільноти.
