13 скандальних операцій спецслужб Росії

Саботаж, замахи із застосуванням отрути та намагання повалити владу

 

 

 

Надзвичайна військова активність Росії привертає увагу і до діяльності її спецслужб. Таких, як російська воєнна розвідка. Перелік звинувачень на адресу російського ГРУ — чималий. Це і організація заколотів, і таємні військові операції, і хакерські атаки чи навіть втручання у виборчі процеси інших країн. У статті власного кореспондента швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung Андреаса Рьюша згадуються зухвалі операції російської воєнної таємної служби, про яку лише нещодавно дізналася громадськість Заходу.

Офіційна назва такої служби — Головне управління Генерального штабу ЗС Росії (колишнє ГРУ ГШ ЗС СРСР/Росії). Уява Заходу про діяльність ГРУ, що перетворилася на «службу для брутальних» і яка виконує небезпечні операції у багатьох регіонах світу, почала змінюватися приблизно з 2014-го року. Саме з того часу такі операції різко активізувалися і загострилися. Проте, відзначає Neue Zürcher Zeitung, ГРУ не можна вважати монолітною структурою.

Найбільш відомі наступні підрозділи ГРУ:

  • підрозділ 29155 спеціалізується, як вважають у США, на замахах на вбивство та цілеспрямованих актах саботажу. Ним керує генерал-майор Андрій Аверьянов, який специфічні операції бере під особистий контроль. Під час виконання нещодавно викритої операції ГУ ГШ з підриву боєприпасів на одному з чеських складів він особисто знаходився в цій країні;
  • підрозділи 26165 та 74455 спеціалізуються на хакерських втручаннях, зокрема у США, Франції та в Україні, за що їх звинувачують органи юстиції США. Ці підрозділи утворили хакерські групи під такими назвами, як зокрема, Fancy Bear та АРТ 28;
  • підрозділ 54777, відомий також як «72-й центр спеціальних операцій», займається психологічними операціями та дезінформацією. Поширює фальшиві повідомлення, в тому числі про COVID-19;
  • спецназ. Цей підрозділ є органом ГРУ з колишніх радянських часів і займається виконанням спеціальних операцій.
Президент Росії В. Путін у 2006-му році особисто відвідав новозбудовану штаб-квартиру ГРУ у Москві

У Neue Zürcher Zeitung також надається перелік найбільш відомих операцій, відповідальність за які покладається на ГРУ.

2014 рік:

Вторгнення до України. Після повалення проросійського уряду в Києві, наприкінці лютого 2014-го року на півострові Крим раптом з’явилися військовослужбовці без знаків розпізнавання. Захопивши місцевий парламент, вони контролювали хід сесії Верховної Ради Криму. Названі «зеленими чоловічками», ці озброєні військовослужбовці насправді були членами спеціальних частин ГРУ, як пізніше це і визнала Москва. Незабаром ГРУ брало участь в інсценуванні повстання у східноукраїнському регіоні Донбасу. ЄС застосував санкції стосовно тодішнього керівника одного з підрозділів ГРУ, офіцера Ігоря Гіркіна, який діяв під псевдонімом «Стрелков».

Військова розвідка Росії дещо пізніше, у липні 2014-го року, також була причетна до обстрілу малайзійського «Боїнга» рейсу МН17, внаслідок якого загинули всі 298 пасажирів. Відповідно до інформації міжнародної слідчої групи Billingcat, ракетний комплекс «Бук», застосований у цьому нападі, був у штатному складі однієї з частин протиповітряної оборони ЗС Росії. Як вважають слідчі Billingcat, в якості координатора доставки комплексу східноукраїнським «повстанцям» виступав ідентифікований офіцер ГРУ Олег Іванников з позивним «Оріон».

Акт саботажу у Чехії. Після багаторічного розслідування у квітні 2021-го року уряд Чехії повідомив, що восени 2014-го року два офіцери ГРУ підірвали один з військових складів, що призвело до загибелі двох осіб. Прага припускає, що Росія так намагалася перешкодити постачанню військових боєприпасів Україні. Були ідентифіковані двоє агентів, що закладали вибухівку. Їх визнали також виконавцями замаху з отруєння в Англії російського подвійного шпигуна С. Скрипаля. Як наслідок, виникла гостра криза між Прагою і Москвою, які дзеркально вислали десятки дипломатів.

Вірогідна операція ГРУ 2014-го року пов’язується з болгарським торгівцем зброєю Еміліаном Гебревим, який, серед іншого, займався постачанням зброї до України. Згодом Е. Гебрев став мішенню операції ГРУ. Група слідчих Billingcat у 2019-му році оприлюднила низку взаємопов’язаних доказів, згідно з якими Е. Гебрева отруїв спецпідрозділ ГРУ 29155 за допомогою бойової отруйної речовини нервово-паралітичної дії «Новачок». Е. Гебрев впав у кому, але вижив. До такого самого висновку, що й Billingcat, пізніше дійшли слідчі офіційних служб Болгарії.

Президент РФ Володимир Путін та керівник ГРУ Ігор Костюков (праворуч від нього) на святковій церемонії у 2018-му році

2015 рік:

Кібернетична атака на Бундестаг. У травні 2015-го року була зафіксована потужна кібернетична атака на комп’ютерний центр парламенту Німеччини. Шкідливе програмне забезпечення було запроваджене до внутрішньої мережі і знаходилося там кілька тижнів. Загальна комп’ютерна мережа парламенту була тимчасово відключена, а згодом її повністю замінили. Компетентні служби згодом встановили, що внаслідок хакерської атаки зникли 16 Гб даних, а саму атаку, з великою долею вірогідності, провело ГРУ. На арешт одного з офіцерів цієї російської спецслужби, причетного до диверсії, органи правосуддя Німеччини у 2020-му році видали ордер. Підставою стало те, що він інтегрував до комп’ютерних баз об’єкту нападу стороннє програмне забезпечення, викрав електронні паролі та глибоко увійшов у комп’ютерну мережу. Його вважають членом підрозділу ГРУ 26165 (група АРТ 28).

Військова інтервенція у Сирії. Підрозділи ГРУ (спецназ) відігравали важливу роль під час військової інтервенції Росії до Сирії, зокрема в операції з оточення міст Пальміра та Алеппо. Для підтримки режиму сирійського президента Б. Асада Росія застосовує також підрозділи приватного воєнізованого спецпідрозділу «Група Вагнера», що має тісний зв’язок з ГРУ, відзначає Neue Zürcher Zeitung. «Групу Вагнера» заснував колишній керівник спецназу, у її розпорядженні навчальний полігон на військовій базі ГРУ, що на півдні Росії. Про вірогідність такого співробітництва між ГРУ та воєнізованою «Групою Вагнера» з 2017-го року чітко свідчить розвиток подій у громадянській війні в Лівії.

З нагоди 100-річчя від дня заснування спецслужби у 2018-му році В. Путін зустрівся з керівником ГРУ І. Костюковим (праворуч) та міністром оборони С. Шойгу

2016 рік:

Втручання у вибори в США. Навесні 2016-го року жертвами хакерських атак стали центральні виборчі штаби Демократичної партії США та керівники виборчої кампанії кандидата у президенти США Хілларі Клінтон. Через різні канали, зокрема через платформу розкриття інформації Wikileaks, у публічний доступ було виведено тисячі електронних листів з важливою інформацією. Спецслужби США пов’язують це з операцією росіян, які намагалися вплинути на вибори, щоб їх результати допомогли виграти представникові Республіканської партії Дональду Трампу. Застосувавши символічні санкції проти керівного складу ГРУ, Вашингтон у грудні 2016-го року таким чином підкреслив, на яку саме спецслужбу Росії він покладає відповідальність.

До такого ж висновку пізніше дійшли учасники розслідування під керівництвом спеціального прокурора Роберта Мюллера. У 2018-му році Р. Мюллер висунув дванадцятьом поіменно названим співробітникам ГРУ звинувачення у здійсненні ними широкомасштабних кібернетичних операцій з метою впливу на президентські вибори у США. У описі детально подаються вірогідні операції ГРУ, включно з переліком адрес у Москві причетних до цього підрозділів. За цим та іншими кібернетичними нападами на політичні об’єкти на Заході вбачається діяльність російського ГРУ, а також залучених ним приватних комп’ютерних компаній.

Атака на конференцію в Лозанні. Під час конференції Світової антидопінгової агенції (WADA) у Лозанні у вересні 2016-го року хакери вдалися до комп’ютерних атак. Американські спецслужби приписують це російському ГРУ. Згідно з їх повідомленнями, двоє російських фахівців у галузі комп’ютерних технологій проникли до бездротової локальної мережі (WLAN) готелю, що забезпечував роботу конференції. Вони інфікували шкідливим програмним забезпечення комп’ютер одного з канадських делегатів і автоматично весь канадський антидопінговий центр. Напад був здійснений на тлі розслідування антидопінгового скандалу щодо порушень з боку Росії на Олімпійських іграх 2014-го року у Сочі. Вірогідні хакери ГРУ викрали персональні дані провідних західних спортсменів, щоб викласти їх в Інтернет. Розслідуванням займалася федеральна прокуратура Швейцарії. У рамках надання міжнародної правової допомоги Берн співпрацював зі США.

Спроба військового перевороту у Чорногорії. У жовтні 2016-го року державні органи Чорногорії запобігли військовому перевороту у країні та вбивству глави уряду Міло Джукановіча. Зрадники намагалися перешкодити вступу країни до НАТО. Разом з дванадцятьма громадянами Сербії та Чорногорії були заарештовані та звинувачені також два росіянина. Згідно з результатами розслідування Billingcat, один з них, а саме Едуард Шишмаков, є офіцером ГРУ та має паспорт громадянина Росії з номером, що майже ідентичний з обома паспортами вірогідних виконавців нападу на С. Скрипаля.

Емблема ГУ ГШ ЗС РФ на будівлі головного офісу у Москві

2017 рік:

Операція проти Макрона у Франції. Наприкінці квітня 2017-го року у завершальній фазі президентської виборчої кампанії у Франції хакери за допомогою фальшивих електронних листів та повідомлень здійснили атаку на кандидата, у подальшому — президента Франції Еммануеля Макрона. Атака мала багато спільних рис з хакерською атакою, що сталася на рік раніше стосовно кандидата від Демократичної партії на виборах у США. Хакери викрали тисячі електронних повідомлень та документів, які були оприлюднені незадовго до другого туру виборів. Змістом деяких з них маніпулювали. Метадані, що характеризують стан уражених документів, свідчать про російське походження зловмисників. При цьому визначено комп’ютерних фахівців, які пізніше були встановлені як співробітники підрозділу 26165 комп’ютерних спецоперацій ГРУ. Вірогідно, Москва намагалася шляхом оприлюднення інформації, що компрометує Е. Макрона, посилити позиції його конкурента, проросійського лідера праворадикальної партії Front national Марін Ле Пен. Але попри все вона вибори програла.

Рекордні збитки від хакерської атаки NotPetya. Хакерська атака з використанням шкідливого програмного забезпечення NotPetya, що швидко вразила комп’ютерні системи у всьому світі, сталася в червні 2017-го року. Постраждало у тому числі чимало українських компаній та органів влади. Але у іноземних ЗМІ йшлося передусім про об’єкти західного світу, зокрема про фармацевтичну компанію Merck, службу доставки Fedex, будівельну компанію Saint-Gobain та кілька закладів охорони здоров’я. Збитки, за оцінками американського уряду, становили понад 10 млрд доларів. Тому на сьогоднішній день вірусна атака NotPetya вважається найбільш відчутно руйнівною.

Восени 2020-го року США висунули звинувачення чотирьом росіянам за їх участь у розробці відповідного шкідливого програмного забезпечення. Слідчі ідентифікували розробників, як офіцерів хакерського підрозділу ГРУ 74455. Заступник міністра юстиції США Джон Демерс, відповідальний за питання національної безпеки, різко висловився на адресу РФ: «Жодна країна не застосовувала свої бойові спроможності та кібернетичні можливості настільки злісно і безвідповідально, як Росія, яка свідомо завдає безпрецедентних збитків».

Головний офіс ГУ ГШ ЗС РФ у Москві. Хорошевський район, вул. Гризодубової. Географічні координати: 55°46’55.2″N, 37°31’22.8″E

2018 рік:

Напад з використанням отрути у Великобританії. 4 березня 2018-го року колишній агент ГРУ Сергій Скрипаль, який проживав у Великобританії в Солсбері, та його дочка втратили свідомість на лавці місцевого парку. Зважаючи на колишній рід занять С. Скрипаля, підозра впала на Росію. Підозра підтвердилася після визначення засобу вбивства — ще радянський нейротоксин класу «Новачок». Жертви ледве вижили. Але факт отруєння дуже обурив громадськість. Фактично вперше після Другої світової війни в Європі було використано хімічну зброю. Через кілька місяців розслідування Лондон зміг оприлюднити свої висновки. На підставі численних свідчень зловмисниками визнано двох росіян, які належать до ГРУ. Очевидно, їх місія полягала в тому, щоб покарати російського зрадника.

Звісно, Москва заперечує свою причетність до скоєного злочину і двох російських виконавців отруєння подала як невинних туристів, що випадково гостювали у Солсбері. Однак навіть інтерв’ю з ними обома на державному телебаченні Росії дістало протилежний ефект. Агенти мали надто неправдоподібний вигляд. Журналістській слідчій групі Bellingcat також вдалося довести, що ці особи мають стосунок до ГРУ. Справа С. Скрипаля призвела до того, що США посилили свої санкції щодо Росії та вислали велику кількість російських дипломатів.

Супутниковий знімок комплексу будівель ГУ ГШ ЗС Росії. Джерело: Google Maps

Атака на Організацію із заборони хімічної зброї та лабораторію у Шпіці, Швейцарія. 13 квітня 2018-го року спеціальні служби Нідерландів викрили чотирьох агентів ГРУ, які на майданчику для паркування намагалася підключитися до бездротової локальної мережі (WLAN) Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ). Вони мали намір поїхати також до Швейцарії та, вірогідно, вчинити хакерську атаку на лабораторію у місті Шпіц. Активність агентів ГРУ пояснюється розслідуванням, що проводила ОЗХЗ стосовно отруєння С. Скрипаля у Солсбері, в якому також була задіяна згадана лабораторія. Цей випадок ускладнив російсько-швейцарські відносини, оскільки Росія, на погляд швейцарців, зробила розташовану у Шпіці лабораторію мішенню для кібератак.

Довідково:

Лабораторія Шпіц (Labor Spiez) — державний інститут Швейцарії з вивчення загроз і захисту населення від ядерних, біологічних і хімічних атак. Лабораторія розташована у містечку Шпіц на південному березі високогірного озера Тун у кантоні Берн. У місті 12 тис. жителів.

Склад персоналу лабораторії — понад 100 співробітників, їх робота принесла лабораторії міжнародне визнання. Labor Spiez плідно співпрацює з ООН, ОЗХЗ, а також бере активну участь у програмі ООН із захисту навколишнього середовища та у програмі НАТО «Партнерство заради миру».

 

2020 рік:

Допомога менеджеру Wirecard Яну Марсалеку у його втечі. Дуже мало існує інформації щодо вірогідної причетності Росії до втечі менеджера компанії з обробки платежів Wirecard Яна Марсалека в червні 2020-го року. Однак є переконливі свідчення того, що цей менеджер переховується в Росії, і ним опікується ГРУ. Точно відомо, що австрієць, якого правоохоронні органи Німеччини розшукували через участь у нелегальних операціях та викраденні мільярдів євро, спочатку втік до білоруської столиці. А потім його слід губиться. До того ж, перебуваючи на посаді керівника операційного бізнесу Wirecard, він часто відвідував Москву.

Довідково:

Ян Марсалек — австрійський кримінальний злочинець, колишній менеджер, відомий ще як член правління та головний операційний директор німецької фірми з обробки платежів Wirecard. Переховується з червня 2020-го року в Росії.

Вважається, що Я. Марсалек тісно спілкувався з представниками ГРУ, оскільки серед його віденського кола знайомих був росіянин, який вірогідно мав зв’язок з воєнною розвідкою Росії. Я. Марсалек свого часу хвалився, що росіяни допомогли йому з поїздкою до відвойованого і зруйнованого сирійського міста Пальміра.

Шпигунство у зв’язку з пандемією коронавірусу і поширення дезінформації. Під час пандемії COVID-19 експерти на Заході з певних міркувань визначають ГРУ негативним суб’єктом. З одного боку, компанія-виробник програмного забезпечення Microsoft в листопаді 2020-го року повідомила, що група хакерів зі складу ГРУ виконала кілька кібератак на фармацевтичні компанії та розробників вакцин, намагаючись зламати паролі відповідних об’єктів. Очевидно, що йшлося про шпигунство за виробниками вакцин та тестів на COVID-19. Раніше подібні звинувачення висувалися проти російської Служби зовнішньої розвідки (СВР).

З іншого боку, ГРУ звинувачують у організації дезінформаційної кампанії на тему причини виникнення пандемії. У червні 2020-го року аналітичний центр EU DisinfoLab з Брюсселя (Бельгія) посилався на публікації непримітного, створеного нещодавно французького новинного веб-сайту Observateur Continental. Центр EU DisinfoLab підготував доповідь про технології поширення російської дезінформації у Франції на прикладі цього непримітного веб-сайту. Це були тези на зразок того, що спалах COVID-19 в Європі може мати щось спільне з навчаннями військ НАТО. На веб-сайті також з’явилася заява одного експерта, який без жодних доказів стверджував, що новий коронавірус є досконалою біологічною зброєю, виготовленою в американських лабораторіях.

Довідково:

EU DisinfoLab (EUDL) — молода незалежна неурядова організація, що досліджує та мінімізує негативні наслідки комплексних дезінформаційних кампаній, спрямованих проти ЄС, його держав-членів, головних установ та основних цінностей.

Місією EU DisinfoLab є викриття дезінформаційних кампаній, збір об’єктивної інформації та підтримання стійкості громадянського суспільства до дезінформації, сприяння зміцненню інформаційної екосистеми. Виконання цієї місії вимагає ресурсів, що дають змогу EUDL бути незалежним та об’єктивно оцінювати різноманітну дезінформацію, що порушує громадянський та раціональний політичний дискурс.

Сайт центру: https://www.disinfo.eu/

Аналітичний центр EU Disinfo Lab доводить, що незалежний веб-сайт Observateur Continental насправді є продуктом російської пропагандистської агенції «ІнфоРос», яка вважається структурою ГРУ. Джерела американської розвідки вказують, що два тимчасові керівники «ІнфоРос» також служили в підрозділі ГРУ 54777 у Москві, який відповідає за виконання дезінформаційних операцій.

 

Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung не намагається робити якихось висновків стосовно згаданих подій. Адже все зрозуміло і без того: Росія та її спецпідрозділи ГУ ГШ мають відношення до найбільш гучних та скандальних операцій, що виходять за межі моралі і норми міжнародного права. Провал їх операцій негативно позначився на міжнародному іміджі Росії, як держави. Її спецслужби не припиняють виконувати у світі незаконні акції, чим порушують всі можливі міжнародні регламентні документи. Втім, для Росії та її кремлівського керівництва такий стан речей звичний. Кількість провалів у спецопераціях та бездарне керівництво спецслужб стає все більш очевидними. Як і те, що Росія не спроможна проводити дружню політику стосовно своїх партнерів, а тим більше — щодо визнаних нею ворогів. Очевидно, що такими вона вважає США, НАТО, ЄС та Україну. То чи повинні бути ще якісь ілюзії та сподівання на успішні переговори із вбивцями?

 

Схожі публікації