Війна в Україні і розгортання агресивного сценарію навколо Тайваню

Наміри Євросоюзу долучитися до вирішення проблеми Тайваню

 

Die Zeit, Німеччина

Україна завершує підготовку до контрнаступу на сході і півдні України, маючи на меті звільнити тимчасово окуповані російськими військами території та призвести внаслідок цього звільнення до постановки питання щодо подальшої долі росії. Очевидно, що внаслідок військового програшу росії в Україні виникнуть нові геополітичні обставини як на Європейському континенті, так і у світі, держави-суб’єкти міжнародної політики будуть вимушені сформувати новий світ існування на підставі нових геополітичних реалій. США і Китай, виступаючи головними ініціаторами перебудови світу, втягують в орбіту своїх впливів інші країни, вимагаючи від них слідувати їх власним стратегічним інтересам.

Такі вимоги і нові партнерські зобов’язання країн не завжди відбуваються без проблем та без прихованого просування власних інтересів, що яскраво продемонстрував останній візит до Китаю президента Франції Еммануеля Макрона. Президент Франції фактично зрадив США, європейських партнерів та знехтував участю Франції у трансатлантичній єдності держав під проводом США. Париж обрав Китай як нового сюзерена замість росії, але водночас виступив розкольником як Європейського Союзу та НАТО, так і системи європейської і глобальної колективної безпеки.

Які саме принципи сповідують нові китайські партнери Макрона нещодавно пролунало у заявах посла Китаю у Франції, який в інтерв’ю висловив думку, що країни колишнього СРСР «не мають ефективного статусу в міжнародному праві, оскільки не існує міжнародної угоди, яка б конкретизувала їхній статус як суверенної країни». Був підданий сумніву також статус українського Криму, який, за словами китайського дипломата, спочатку належав росії.

Такі заяви китайського посла викликали гостру негативну реакцію з боку країн світу та керівництва Євросоюзу, а висновок щодо неперебірливості саме французької сторони у визначенні стратегічних друзів залишив у міжнародної спільноти негативний слід щодо ставлення партнерів до Франції у майбутньому.

Події за участі Китаю привертають увагу керівництва Євросоюзу та змушують робити неочікувані від них раніше заяви. Так, високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив з ініціативою долучення сил і засобів Євросоюзу до вирішення кризової ситуації навколо острівної держави Тайвань.

Керівник дипломатії ЄС Жозеп Боррель у березні 2023 року у Брюсселі.
Джерело: © Kenzo Tribouillard/AFP/Getty Images

Німецьке видання Die Zeit надрукувало редакційну статтю, присвячену проблемі Тайваню та необхідності залучення Євросоюзу до її вирішення. У недільному випуску французького видання Journal du Dimanche Жозеп Боррель написав, що Європа мусить виявити себе активною стороною у вирішенні проблеми навколо демократичного острова та продемонструвати там свою військову присутність. На думку керівника європейської дипломатії, Тайвань є для Європи економічно та технологічно надзвичайно важливим.

Верховний представник ЄС закликав європейські держави організувати патрулювання Тайванської протоки силами військових кораблів ЄС. Він написав, що Європа має бути дуже присутньою у подіях навколо теми Тайваню, «який впливає на нас економічно, комерційно та технологічно». Щоб «продемонструвати відданість Європи до свободи судноплавства в цій надзвичайно важливій сфері», він пропонує, щоб військово-морські сили європейських країн відправили кораблі до Тайванської протоки.

Два тижні тому, зазначає німецьке видання, Китай відреагував на зустріч президентки Тайваню Цай Ін Вень і спікера Палати представників США Кевіна Маккарті проведенням військових маневрів навколо Тайваню, що тривали протягом трьох днів. Китайська Народна Республіка також опрацьовувала блокаду острова та нанесення ударів по об’єктах на його території. Керівництво Китаю розглядає Тайвань як сепаратистську територію, яку Пекін хоче возз’єднати з материковою частиною, у разі необхідності використовуючи військову силу. При цьому Китай вважає всю Тайванську протоку своїми суверенними водами.

Під час дебатів щодо політики Китаю в Європейському парламенті минулого тижня Жозеп Боррель заявив, що «Тайвань є виразною частиною нашого геостратегічного периметру для забезпечення миру та захисту наших інтересів». Дії Китаю проти Тайваню слід відхилити не тільки з «моральних» міркувань, а й через серйозні економічні наслідки, заявив головний дипломат ЄС, зважаючи на виробництво сучасних напівпровідників на Тайвані.

Німецьке видання Die Zeit раніше друкувало розгорнутий аналіз щодо актуального стану відносин Китаю з Тайванем та значення цієї острівної держави для ЄС та решти світу.

Зокрема, видання зазначало, що військові навчання Китаю навколо Тайваню цього року мали виразну відмінність від маневрів попередніх років. А саме: китайське військове керівництво не приховувало, що протягом навчань Китай опрацьовував авіаційні і ракетні удари по конкретних цілях на території Тайваню. Серед пріоритетних цілей були мости, інженерні споруди та об’єкти критичної інфраструктури на території Тайваню.

Китайський пілот під час військових навчань 8 квітня 2023 року.
Джерело: Командування Східного ТВД НВАК/Reuters

Німецьке видання зазначає, що Тайвань відіграє головну роль у конфлікті між Китаєм і США, а статус Тайваню є однією з головних суперечок між цим державами. Більшість країн світу дотримуються політики єдиного Китаю, що є необхідною умовою дипломатичних відносин з Китайською Народною Республікою. США наразі також віддані політиці одного Китаю і підтримують офіційні дипломатичні відносини лише з Китаєм.

Проте США десятиліттями допомагали Тайваню нарощувати обороноздатність. Досі Сполучені Штати Америки завжди уникали питання про те, чи нададуть США військову підтримку Тайваню в разі нападу. У 2022 році президент США Джо Байден заявив, що США «зобов’язані» захищати Тайвань у разі нападу, щоправда трохи пізніше дистанціювався від попередньої двозначності.

Реагування з боку США

США закликали Китай до стриманості. Представник Державного департаменту США заявив, що за діями Китаю уважно стежать. Канали зв’язку залишилися відкритими. Водночас речник зовнішньополітичного відомства заявив, що США мають «достатні ресурси та можливості в регіоні» для забезпечення миру та стабільності та «виконання наших зобов’язань щодо національної безпеки».

Історія конфлікту між Китаєм і Тайванем

Конфлікт між КНР і Тайванем приховано існує вже понад 70 років. Після розпаду Китайської імперії в 1912 році була заснована Китайська Республіка. У той час острів Тайвань перебував під японським колоніальним пануванням. Японія передала Тайвань Китайській Республіці в 1945 році. Раніше США скинули дві атомні бомби на Хіросіму та Нагасакі, змусивши японський уряд капітулювати у Другій світовій війні.

У 1949 році комуністи під проводом Мао перемогли армію Республіки Китай у громадянській війні та захопили владу. У той час як комуністи в 1949 році проголосили Китайську Народну Республіку, національний китайський уряд Гоміндану зі своїми прихильниками втік на острів Тайвань.

Відтоді обидва державні утворення мали слово «Китай» у своїх назвах: комуністична Китайська Народна Республіка та Китайська Республіка, яка все ще зберігає таку офіційну назву, але відома в усьому світі як Тайвань.

Статус Тайваню сьогодні

Комуністичне керівництво Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна вважає Тайвань частиною Китайської Народної Республіки і намагається об’єднати острів з материковим Китаєм. При необхідності — включно із військовими засобами.

З іншого боку, Тайвань з його 23 мільйонами жителів давно вважає себе незалежним і був самоврядним від 1949 року. Демократичні вибори там відбуваються від 1996 року. Тайвань має свого президента, свою валюту та свою армію.

Однак Тайвань не є міжнародно визнаною державою більшістю країн і не є членом ООН. Лише 14 переважно невеликих держав підтримують офіційні дипломатичні відносини з урядом у Тайбеї.

Наміри Китаю стосовно Тайваню

Острів Тайвань розташований між Японією та Філіппінами і має велике стратегічне та символічне значення. Завоювання його Китаєм стало би важливим наріжним каменем у великодержавницьких амбіціях Пекіну. Лідер  Китаю Сі Цзіньпін і Комуністична партія (КПК) також вважають своєю «історичною місією» досягнення «об’єднання» з Тайванем.

Крім того, виробництво напівпровідників на Тайвані робить його успішним економічним експортером і важливим торговим партнером для Заходу. Близько 90 % найбільш якісних напівпровідників, які вбудовані в кожен смартфон, кожен автомобіль і кожну ракету в усьому світі, виробляються на Тайвані.

Тому від 1970-х років КПК все більше підкреслює необхідність завоювання Тайваню та підносить таку мету до патріотичних наративів. Лідер Китаю Сі знову акцентовано висунув мету захоплення острова, для нього анексія Тайваню повинна відбутися до 2049 року, тобто до 100-річчя заснування Китайської Народної Республіки. Тоді «велике оновлення» Китаю під керівництвом Комуністичної партії буде офіційно завершено.

З огляду на агресивні наміри Китаю, виникає логічне запитання стосовно того, наскільки потужний наразі військовий стан Китаю.

Китай роками проводив модернізацію, зміцнюючи свій флот, авіацію та ракетні сили. Сі Цзіньпін намагається до 2049 року досягти спроможності Китаю вести війну проти інших сильних держав і перемагати в них. Проте Китай вже зараз значно перевершує Тайвань у військовому плані, як показує порівняння станом на літо 2022 року.

Нерівні суперники. Порівняння військового потенціалу Тайваню і Китаю.
(Синій — Тайвань, червоний — Китай. Активні солдати; Резервісти; Воєнізовані формування; Танки та бронемашини; Військово-повітряні сили, включно з ударними гелікоптерами; Військово-морські сили)
Джерело: globalfirepower.com

Майже всі свої системи озброєнь Тайвань закуповує у Сполучених Штатах Америки. Обидві країни тісно співпрацюють у питаннях безпеки, а США вважаються неофіційною державою-захисником Тайваню.

Зараз США посідають перше місце у світі за обсягом військових витрат. Із 801 млрд доларів США (746 млрд євро) країна має найбільшу частку, що становить майже 38 % від загальних світових витрат на озброєння. Таким чином Сполучені Штати Америки витрачають на озброєння приблизно стільки ж грошей, скільки наступні десять країн разом узяті. Далеко позаду, на другому місці, перебуває Китай із 293 млрд доларів (273 млрд євро) і, отже, часткою у майже 14 % світових витрат.

Від початку російської агресивної війни проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року, оборонна підготовка на Тайвані знову активізована. Країна намагається виглядати готовою до захисту та надіслати Китаю чітке повідомлення стосовно того, що ціна його нападу на острівну державу буде надто високою.

Крім того, війна за Тайвань через виробництво на острові передових напівпровідників була би найгіршим сценарієм для провідних гравців світової економіки. Ось чому такі виробники на Тайвані, як UMC, вважаються «кремнієвими щитами» (silicon shield). Відповідно до існуючої теорії можливої війни, зловмисники завдали би шкоди собі, якби постачання чипів у світі не поповнювалися.

* * * * *

Війна в Україні тісно пов’язана з можливим розгортанням агресивного сценарію навколо Тайваню. Не виключно, що протягом переговорів між путіним і Сі Цзіньпіном напередодні Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року лідери цих авторитарних держав обговорювали взаємопов’язаний сценарій таких агресивних воєн та взаємну підтримку на шляху їх реалізації. Путін свій шанс на блискавичну перемогу в Україні змарнував та перейшов до ведення війни на виснаження зі всім демократичним світом. Схоже, що Китай за керівництва Сі Цзіньпіна підтримує путіна на цьому шляху та готується до вторгнення на Тайвань. Зупинити безумство ядерних держав можуть лише колективні зусилля та жорстка політична воля керівництва Заходу на чолі зі США і Великою Британію.

Місце України у цьому фронті боротьби добра зі злом — у лавах демократичного Заходу. На порядку денному стоїть першочергове завдання обезголовлення російсько-китайського дракона та завдання йому неприйнятних економічних втрат, що зроблять неможливим подальший курс світової агресії.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації