Безпека Чехії та всієї Європи безпосередньо пов’язана з наслідками війни в Україні

Іdnes.cz, Чехія

Та якщо вести мову про готовність чеських військових брати участь у можливому конфлікті НАТО з Росією, то в такому разі втрати Чехії були б досить відчутними. Так заявив начальник генерального штабу чеської армії Карел Ржека у своєму виступі під час зустрічі чеського державного керівництва з командувачами військових частин. Зокрема, начальник генштабу не заперечує, що чеське військо буде активним учасником з першої хвилини бойових дій: «Війна в Україні — це великий тривожний дзвінок для всього суспільства. Ескалація воєнних дій в Україні продовжується. Не можна виключати навіть найсерйозніших сценаріїв». Він переконаний, що якби стався конфлікт між Росією та Альянсом, то чеська армія з першої хвилини брала б у ньому активну участь. «Низка систем озброєння, які сьогодні завдають шкоди Україні, також досягнуть території Чехії, ситуація серйозна», — переконував він аудиторію, уточнюючи при цьому, що армія повинна використовувати антитерористичний досвід, але в першу чергу вона повинна підготуватися до широкомасштабної війни проти цинічного супротивника.

До речі, у одному зі своїх виступів після призначення на теперішню посаду, К. Ржека переконував підлеглих, що «війна в Європі знову стала реальністю і триває на кордоні Північноатлантичного альянсу. Вічний мир — це утопія. Період застереження про таку кризу розпочався принаймні з 2014 року, а західне співтовариство не хоче звертати увагу на її ознаки. Ми сподівалися, що все заспокоїться. Але надія — це не стратегія».

Щорічна зустріч державного керівництва Чеської Республіки із керівниками міністерства оборони та командним складом чеської армії

Зараз у Чехії серйозно переймаються достатністю військового озброєння і техніки, навіть не заспокоюючись збільшенням військового бюджету, якого повинно вистачити для ідеального вирішення всіх проблем. «Ми повинні бути жорстко ефективними», — застерігає начальник генштабу. Бо, як він констатує, найбільше переозброєння чеської армії в історії країни вже не просто якесь бажання, а відверта необхідність. Тому запланував, по-перше, провести військовий огляд обороноздатності країни з тим, щоб переглянути оборонні плани і з’ясувати, наскільки вони реалістичні та відповідають поточній ситуації та ресурсам.

По-друге, визначитися з пріоритетами у баченні майбутньої війни. За його словами, якщо зараз у країні ухвалюється рішення про закупівлю систем озброєння на наступні 40 років, то необхідно твердо знати, якою буде майбутня війна. Для цього він створив спеціальну раду, яка повинна подати свої висновки до середини наступного року.

По-третє, слід прискорити модернізацію армії. По-четверте, кадрова сфера має стати пріоритетною. «Люди — це все, вони, а не зброя виграють війни», — сказав він, констатуючи, що армія недоукомплектована, старіє і потребує системних підходів до вирішення проблем. Але, за його словами, «чарівного рецепту» не існує: «Потрібні будуть якісні умови, щоб молодь хотіла йти до війська».

По-п’яте, треба вести стратегічну дискусію про оборону та безпеку Чеської Республіки. Адже суспільство не має хвилюватися, скільки техніки у кожній бригаді, які у неї гармати та яка компанія їх постачатиме. «Давайте набагато більше говорити про те, яка бригада нам буде корисна, хто наш супротивник, яка існує для нас реальна загроза, що нам потрібно для оборони, як ми будемо мобілізувати суспільство в умовах кризи і чи є у нас необхідне законодавство». Бо, як він пояснює свої погляди, з війни в Україні можна винести два уроки. Українці не діставали підтримки автоматично, але її вимагали. На захист України стало все суспільство, воно має свої цінності, які йому дорогі, і навіть чеське суспільство не може розраховувати тільки на те, що хтось прийде на допомогу країні. «Але зараз ми повинні готуватися в першу чергу до найскладнішого і найнебезпечнішого сценарію, а це — широкомасштабна війна з сучасним супротивником».

У цьому ж матеріалі йдеться про президента Чехії Мілоша Земана. Виступаючи на заході, він знову заявив про повну підтримку України в боротьбі з російською агресією. Водночас, за його словами, не можна забувати про ще одного ворога — міжнародний тероризм. У такому контексті президент розкритикував виведення військ НАТО з Афганістану: «Це — поразка». Тому вважає участь чеських солдатів у закордонних місіях обв’язкою, оскільки Чехія, як член НАТО, несе спільну відповідальність за світову безпеку». Також зазначив, що чехи планують придбати ефективні бойові ізраїльські безпілотники IAI Heron 1. Згадуючи про командирські збори, де йшлося про завдання на наступний рік, нагадав серед основних тем слідуючі — безпекова ситуація через війну в Україні, а також подальша допомога Києву. Зауважуючи при цьому , що уряд погодив участь чеських військових у вишколі українських сил. Згідно із затвердженим мандатом, відбудеться п’ять ротацій, у кожній з яких може бути до 800 українських військових.

У своєму виступі перед армійською аудиторією прем’єр-міністр Петр Фіала говорив, що російська агресія в Україні є поєднанням звичайних і гібридних атак. Набутий досвід він планує використати у підготовці стратегічних документів, корективи до яких уряд вноситиме наступного року. Вказав і на те, що в останнє десятиліття Росія систематично підривала міжнародний порядок, неодноразово порушувала неписані правила міжнародних відносин і конкретні домовленості. Тому необхідно допомагати Україні та сприяти якнайшвидшому припиненню російської агресії.

Його підтримала міністерка оборони Яна Чернохова: «Навчання українських військових — це ще один спосіб допомогти українцям у їхній боротьбі з російськими агресорами… Київ дуже зацікавлений у підготовці медиків, хіміків, інженерів, а також механізованого батальйону».

Вона також повідомила, що у наступному році, вирішальному у зв’язку з кількома стратегічними придбаннями для армії, передусім 210 бронетранспортерів для переозброєння важкої бойової бригади, міністерство оборони домовляється зі шведською стороною закупити перевірені бронеавтомобілі CV90, які мають замінити застарілі бойові машини піхоти БМП-2. Загалом на придбання бронетехніки, включно з 24 найсучаснішими надзвуковими американськими літаками п’ятого покоління F-35, передбачено щонайменше на понад 50 мільярдів крон.

За її словами, безпека Чехії та всієї Європи безпосередньо пов’язана з наслідками війни в Україні. Тому чеська матеріальна та політична підтримка України триватиме, бо війна також довела, наскільки важливими є численні, мотивовані та підготовлені армійські резерви. Відповідно до цього найближчими роками робитиметься наголос не лише на збільшенні чисельності активних резервів та їх можливостей, але й на застосуванні інших інструментів, які використовуються для зміцнення готовності громадян захищати країну.

Якщо далі продовжувати тему обороноздатності Чехії, як члена НАТО, то чехи не гірше за інших європейців (а часом і краще) усвідомлюють наявні проблеми. Тому вже в поточному місяці уклали низку угод на постачання своєму війську сучасного озброєння, повідомляється у ще одному матеріалі цього ж чеського сайту Іdnes.cz. Так, цього літа колегією міністерства оборони Чехії схвалено закупівлю норвезьких протитанкових ракет у норвезько-фінського концерну Nammo. Зважаючи на війну в Україні, пояснюють у міністерстві, це базова зброя. Вона дає піхотинцям змогу ефективно боротися з важкою технікою. Оскільки цей снаряд одноразовий, то його називають боєприпасом.

Схваленим колегією документом передбачається укладання рамкової угоди про відповідне постачання протягом 2023–2029 років. Планується, що максимальний ліміт замовлень становитиме 4,84 мільярда крон. Яна Чернохова повідомила, що у рамках термінової оперативної потреби міністерство оборони повинне зобов’язатися придбати щонайменше 7968 ракет  M72 ASM RC, які застосовуються проти бастіонів, укріплень і неброньованого обладнання, і стільки ж M72 EC LAW, які використовуються для знищення танків, броньованої техніки, особового складу. До того ж необхідно придбати 10 368 навчальних ракет. Постачальником на чеському ринку виступить MPI Group, ексклюзивний представник концерну Nammo.

Пояснюючи необхідність такого придбання, колишній начальник чеського генштабу Їржі Шедіві повідомив, що за своїми параметрами М72 доволі потужна і це особливо буде помітно при зіткненні з сучасними БМП. А ось, наприклад, російські танки з динамічною бронею мають товщину броні 400 мм, у танків T-90 захист, включно з динамічною бронею, вищий, ніж спроможні пробити RPG72 і M72. Та важливо, що за своєю характеристикою озброєння досить влучне. «У M72 влучність вища, аніж у RPG72. Це дає змогу знищувати техніку на великих відстанях», — додав він. Але при цьому необхідно підвищувати рівень підготовки бійців.

Та з’ясовується, що процес закупівлі техніки чи озброєння має свої «особливості», пов’язані з намаганням відповідних осіб мати вигоду. Достеменно не відомо, чи це так насправді, чи тут спрацьовує іноземна пропаганда, але у місцевій пресі нещодавно згадувалося про розбіжності поглядів у самому міністерстві. Ось як пишеться про це у ЗМІ: «Протитанкову ракету армія обрала як найкращий варіант. На колегії міноборони мали остаточно підтвердити вибір і погодитися з мандатом на укладення відповідного контракту. Але поки що цього не сталося».

Що ж, напевне, ринкова конкуренція «вмішується» навіть в процеси виготовлення необхідної військової техніки і озброєння. Та як це поясниш їх «кінцевому споживачу», змушеному воювати з ворогом на полі бою і ризикувати життям через гіршу характеристику своєї зброї, компенсуючи це своїм героїзмом?

Як повідомляє редакція Іdnes.cz, безпосередньо перед засіданням колегії у листопаді, перший заступник міністра оборони Франтішек Шульц скликав нараду, де переконував військових змінити вибір на користь протитанкової ракети чеського виробництва. Але за технічними параметрами чеська ракета Zeveta поступається норвезькій. Чеська протитанкова ракета пробиває лише 300 мм однорідної броні, а норвезька — 450 мм.

На противагу перевіреній і надійній норвезькій ракеті, Zeveta гірша, що проявилося в минулому, коли її постачали для чеської армії. За даними міноборони, її заряд небезпечний ще й для чеських солдат. Наприклад, під час стрільб у рамках місії в Афганістані з 40 зарядів непридатними були дванадцять… І ось коли такі сумніви поширилися у місцевих ЗМІ, виступити з поясненнями довелося чеському міноборони. Офіційне його повідомлення було приблизно наступне: «Міністерство оборони ще не визначилося щодо закупівлі протитанкових ракет. Задля прозорості та громадського контролю закупівлі має застосовуватися багатоетапний процес: від уточнення вимог армійців до рішень колегії міністра оборони, яка складається з вищого керівництва відомства, стосовно укладання державного контракту, інформації для уряду Чеської Республіки до остаточного підписання контракту», — повідомив Давид Яреш, директор прес-служби чеського міноборони.

До слова, він заперечив, що Ф. Шульц мав будь-яке відношення до компаній, які є партнерами ZEVETA Bojkovice, переконуючи, що Шульц не причетний до підтримки експорту протитанкових ракет з ZEVETA Bojkovice в Україну через словацьку торгову компанію BTG.

Підготував Олег Махно