Прощання з вільним Гонконгом

Свято з нагоди прощання з вільним Гонконгом

02.07.2022 р. «Süddeutsche Zeitung», Німеччина

Увагу ЗМІ Німеччини привернули події на території одного з визнаних геополітичних гравців світу, Китаю. Зокрема, південна німецька газета «Süddeutsche Zeitung» 1 липня ц. р. надрукувала статтю власного кореспондента видання у Пекіні  Лі Сахай (Lea Sahay), присвячену святкуванню 25-ї річниці передавання до складу Китаю Особливого адміністративного району Гонконг. Президент Китаю Сі Цзіньпін високо оцінив цю подію, відзначивши «справжню демократію», яка зараз панує в місті. Проте разом з ним цю дату святкують дуже мало місцевих громадян, зазначає німецьке видання.

Довідково. Особливий адміністративний район Гонконг

Особливий адміністративний район Гонконг або скорочено Гонконг — особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південно-Китайському морі.

Площа: 1 114 км²

Населення: 7,482 мільйона (2020)

Валюта: Гонконзький долар

Валовий внутрішній продукт: 346,6 мільярда USD (2020)

Офіційні мови: Китайська, Англійська

Столиця – Гонконг

Гонконгу належать 236 островів Південно-Китайського моря, найбільший з яких також називається Гонконг.

[свернуть]

 

Увага німецьких ЗМІ до подій у Китаї у розпал війни Росії проти Україні, може свідчити про намір певних сил у Німеччині пом’якшити негативний загальний тон сприйняття подій на європейському континенті, що може становити дискомфорт для пересічного бюргера у Німеччині. Водночас, увагою до подій у Гонконзі підкреслюється диверсифікація політичних поглядів та зосереджень фокусу уваги Німеччини не лише на географічно близькій проблематиці в Україні, а й стосовно відслідковування дій геостратегічного суперника США та партнера багатьох країн в Європі, Китаю.

Постановка на догоду смакам Сі: глава держави Китаю відвідує військову базу в Гонконгу.
Фото: IMAGO/Li Gang/IMAGO/Xinhua

Глава китайської держави та лідер партії Сі Цзіньпін у своїй промові з нагоди 25-ї річниці передачі Гонконгу Китаю у п’ятницю 01 липня ц.р. висловив своє задоволення розвитком цього спеціального адміністративного району. Сі заявив, що з моменту передачі влади в місті панує «справжня демократія», а конституційний порядок є «стабільним і врівноваженим». Принцип «одна країна, дві системи» досяг визнання та успіху і реалізується «коректно». Цією заявою президент також підкреслив, що Гонконгом можуть керувати лише «патріоти». Відразу після свого прибуття до міста в четвер 30.06.2022 р. президент Сі заявив, що метрополія подолала «великі виклики» і «повстала з попелу».

Урочистості, які значна частина мешканців Гонконгу рішуче ігнорувала, проходили в умовах посилених заходів безпеки. Щоб запобігти акціям протесту, поліція встановила навколо місця проведення заходу високі загорожі, центр міста патрулювали поліцейські.

Кінець 156-річного британського колоніального панування в Гонконгу 1 липня 1997 р.
Договір передбачав спеціальні гарантії свободи терміном 50 років.
Фото: Dylan Martinez/Reuters

Видання відзначає, що це була перша поїздка лідера Комуністичної партії за межі материкового Китаю від моменту спалаху пандемії коронавірусу навесні 2020 року. Щоб захистити його та його дружину Пен Ліюань (Peng Liyuan)  від зараження коронавірусом, близько 3000 учасників заходів довелося заздалегідь ізолювати. Проте подружжя президента Сі було звільнене від дуже суворих правил карантину в Гонконзі. На фото Сі Цзіньпіна видно, що лідер партії нікому не подав руку.

Цього разу маршів протесту не було, більшість людей зі страху залишилися вдома

Пекін, ймовірно, розцінить святкування річниці цьогоріч, що відбулося без протестів, як успішне. Жителі Гонконгу традиційно щороку виходять на вулиці 1 липня, щоб шляхом демонстрацій засвідчити відданість демократії та свободи у своєму місті. Цього року марші протесту скасували, а більшість людей зі страху перед поліцією залишилася вдома. Раніше організатори демократичного руху повідомляли, що органи безпеки попереджали їх про заборону акцій протесту, як це було раніше лише в материковому Китаї. Численні ЗМІ були не допущені до висвітлення урочистостей. І це є новиною в місті, яке колись користувалося порівняно великою свободою преси.

Ще у 2019 році сотні тисяч людей у ​​Гонконзі вийшли на вулиці за більш демократичну участь і проти насильства з боку поліції. Тоді протести були спровоковані суперечливим законом про екстрадицію, багато жителів Гонконгу вважали свої основні свободи під загрозою.

25 років тому: тодішній президент Китаю Цзян Цземінь і британський наслідний принц Чарльз,
а також прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер після передачі Гонконгу до Китаю.
Фото: Kimimasa Mayama/Reuters

Перед передачею в 1997 році китайський уряд запевнив Гонконг, що буде керувати за принципом «одна країна, дві системи». Відповідно до цього принципу, до 2047 року люди повинні користуватися «високим ступенем автономії» та багатьма політичними свободами, яких китайці в материковому Китаї позбавлені.

Автономія була гарантована, але тепер будь-який опір карається

Проте в останні роки Китай систематично збільшував свій вплив на місто, захоплюючи контроль над газетами, залякуючи активістів і послаблюючи дію верховенство права. У відповідь на триваючі антиурядові протести Пекін нарешті влітку 2020 року запровадив закон про безпеку, який фактично поставив поза законом будь-який опір режиму.

Відтоді десятки активістів були ув’язнені або чекають суду, інші живуть у вигнанні. Багато міжнародних організацій, засобів масової інформації та компаній також покинули Гонконг через проблеми із забезпеченням власної безпеки чи конкретні погрози з боку влади Гонконгу.

Під час урочистостей у п’ятницю лідер партії Сі Цзіньпін також прийняв присягу нового прем’єр-міністра Джона Лі (John Lee). Колишній начальник служби безпеки міста несе значну долю відповідальності за придушення протестів у Гонконзі в 2019 році, а коли його призначали на посаду в травні ц.р., не залишилося навіть жодного альтернативного кандидата. У своїй інавгураційній промові Лі виправдовував закон про безпеку та говорив про «покращення» виборчої системи, які перевели Гонконг «від стану хаосу до процвітання». Він пообіцяв і далі просувати інтеграцію міста з материковим Китаєм.

Політики в усьому світі критично оцінили події в Спеціальному адміністративному районі Китаю. Голова Комітету Бундестагу Німеччини з прав людини та гуманітарної допомоги Рената Альт (Renata Alt, ВДП) заявила, що через 25 років після того, як Гонконг був переданий комуністичному Китаю, існують свідчення того, наскільки брутально були зраджені свободи та права місцевих жителів. Гірко спостерігати, як колись жваве місто під демократичним керівництвом тепер задихається під авторитарним контролем Пекіна. Альт вимагала, щоби продемократичним активістам був наданий притулок в ЄС.

Політичні події у далекому географічно але потужному економічно та впливовому геополітично Китаї перебувають під увагою і контролем журналістів німецьких ЗМІ. Очевидно, що відволікання уваги громадськості від нагальних для Німеччини політичних проблем, пов’язаних з пасивною участю політичного керівництва Німеччини у війні Росії проти України є доцільним і навіть необхідним кроком для стабілізації психологічної стійкості німецького суспільства. Важливий напрямок підтримування відносин з активним у Європі Китаєм використовується політичними силами Німеччини в якості громовідводу та перемикача суспільної уваги.

Водночас, слід визнати послідовну позицію німецьких ЗМІ, які приділяють багато уваги відносинам Німеччини з Китаєм, створили мережу кореспондентських пунктів та забезпечили професійну освіту кореспондентів-дописувачів. Війна для Німеччини триває не лише в Україні, а й на фронтах геополітичних змагань за визнання та пріоритети у світі.

Довідково. Леа Сахай

Леа Сахай, уроджена Дойбер, є китайським кореспондентом газети Süddeutsche Zeitung, вона інформує з Пекіна про політику та суспільство Китаю.

Від 2016 до 2018 року працювала в Шанхаї для економічного тижневика Німеччини Wirtschaftswoche.

Сахай вивчала європейські та азіатські дослідження в Бонні та Берліні та відвідувала Кельнську школу журналістики для політики та економіки.

Як голова правління об’єднання Journalists.network, вона зосереджена на популяризації іноземних репортажів і молодих журналістів.

[свернуть]

 

https://www.sueddeutsche.de/politik/hongkong-china-xi-jinping-demokratie-25-jahrestag-1.5613557

 

Гонконг — не Китай: культурна прірва в картинках

Схожі публікації