Саміт «Давос 2022» та Україна

Головні підсумки зустрічі в контексті інтересів України

 

 

Іван Січень

Ситуація довкола України в умовах продовження Росією повномасштабної війни проти нашої держави залишається в центрі уваги світової спільноти. Так, згадана тема стала головним питанням порядку денного саміту учасників Всесвітнього економічного форуму у Давосі 22–26 травня поточного року. З огляду на таку спрямованість саміту, а також низку інших чинників він мав суттєві відмінності від аналогічних заходів минулих років. Втім, більшість з таких змін в тій, чи іншій мірі пов’язані з нападом Росії на Україну. Виходячи з цього хотілося б зробити оцінку особливостей та підсумків саміту через призму українських інтересів.

 

Доповідь 2022 року Всесвітнього економічного форуму в Давосі

Як відомо, Всесвітній економічний форум (ВЕФ) є однією з найбільш авторитетних міжнародних організацій, яка займається вивченням стану та тенденцій розвитку світової економіки, а також глобальних економічних проблем та шляхів їх вирішення. Головним заходом ВЕФ є щорічні саміти, які традиційно проводяться у швейцарському м. Давос наприкінці січня – на початку лютого.

У зв’язку з пандемією коронавірусу, у 2021 році саміт проводився у режимі відеоконференції. А в 2022 році через спалах COVID-штаму «Омікрон» він був перенесений на травень. Попередньо планувалося обговорення найбільш важливих проблем, які здійснюють негативний вплив на розвиток світової економіки, а саме — наслідків таких процесів та подій як: загострення протистояння між Заходом та Росією; посилення суперечностей між США, Європою і Китаєм; проведення окремими країнами протекціоністської політики; пандемія коронавірусу та його нових форм; глобальні кліматичні зміни.

Разом з тим внаслідок повномасштабного нападу Росії на Україну наведені проблеми відійшли на другий план. Центральною темою саміту став розгляд ситуації довкола України та визначення можливостей надання їй допомоги у війні з Росією. Згідно з більшістю неупереджених оцінок, завдяки такій тематиці саміту він мав найбільш актуальний характер за всю історію ВЕФ. При цьому була продемонстрована повна підтримка України та рішуче засуджені дії Росії, яка вперше після розпаду СРСР не була запрошена на саміт.

Центральною темою саміту став розгляд ситуації довкола України та визначення можливостей надання їй допомоги у війні з Росією

З огляду на воєнний час та відсутність у більшої частини аудиторії можливостей приділяти увагу великим статтям, почнемо відразу ж із висновків, які потім будуть підкріплені фактами. Отже, що нам показали хід та підсумки саміту «Давос 2022»:

  • по-перше,— тверда позиція України у проведенні незалежної та європейської політики, а також її стійкий опір повномасштабному нападу з боку Росії продовжують змінювати світ. Так, переважна більшість західних та інших демократичних країн згуртувалися довкола ідеї протидії поширенню тиранії у світі, яка намагається прокласти собі шлях із застосуванням грубої військової сили. Наразі основною формою реалізації такої ідеї є надання допомоги Україні та стримування Росії;
  • по-друге,— Росія остаточно втратила авторитет, позиції та вплив на міжнародній арені, перетворившись на країну-ізгоя, яка може протиставити світу лише важіль своєї ядерної зброї. Однак навіть погрози її застосування вже втратили свою дієвість як глобального інструменту реалізації російських інтересів. Одним зі свідчень стало подання Фінляндією та Швецією заявок на вступ до НАТО всупереч відомим ультиматумам Москви. По суті, російська ядерна зброя є лише чинником, який стримує Захід від прямої конфронтації з Росією. Втім, Москва поки що зберігає своє лобі у західних країнах та намагається використовувати його для здійснення впливу на їх політику;
  • по третє,— подальше загострення протистояння між Росією та Заходом через путінську війну проти України суттєво гальмує процеси світової глобалізації у всіх сферах. Значні перешкоди у розвитку даного процесу створює також й ускладнення відносин між США/Європою та Китаєм, у тому числі через фактичну підтримку Пекіном політики Москви або, принаймні, відмову від протидії такій політиці. Більш того, наведені обставини вже призвели до виникнення нової холодної війни з двома лініями протистояння, а саме — між Заходом та Росією і Заходом та Китаєм;
  • по четверте,— війна Росії проти України безпосередньо зачіпає також і країни третього світу, що пов’язано з блокуванням Москвою можливостей постачання українського зерна на світовий ринок. В результаті під загрозою голоду опинилося понад 400 млн мешканців країн Близького Сходу та Африки, що створює загрозу масштабної гуманітарної кризи у зазначених регіонах. Це також використовується Кремлем як засіб тиску на Європу, яка може зіткнутися з черговим напливом біженців;
  • по п’яте,— попри наявні проблеми, лідери західних країн і міжнародних організацій демонструють впевненість у спроможності України досягти перемоги над Росією та інтегруватися до Європи. Разом з тим визнаються значні складнощі у досягненні згаданих цілей.

 

Єдність позицій західного світу та всіх цивілізованих країн з питань підтримки України та необхідності посилення тиску на Росію була продемонстрована у вступній промові засновника та глави ВЕФ — німецького економіста К. Шваба, який відкрив зустріч. Своєю чергою, її тон задало відеозвернення президента України В. Зеленського. У своєму виступі глава Української держави надав оцінку діям Росії як прояву застосування грубої сили для зміни світу на свою користь. За словами В. Зеленського, якщо Москві вдасться досягти своїх цілей, це надихне інші тиранії та повністю зруйнує сучасний світ, який перетвориться на «велику колекцію воєнних злочинів».

Виходячи з таких перспектив, війна Росії проти України названа В. Зеленським черговим переломним моментом у розвитку світової історії, що потребує конкретних кроків провідних країн світу та міжнародних організацій. В цьому плані президент України зробив наголос на необхідності максимального посилення санкцій проти Росії, включно із введенням ембарго на імпорт російської нафти.

Втім, як зазначив В. Зеленський, Україні вдалося зупинити другу армію світу, хоча й ціною важких боїв та тисяч життів. Тому В. Зеленський підтвердив потребу України у західних озброєннях, у тому числі засобах ППО, що дозволить витиснути агресора з української території та забезпечити безпеку мирного населення.

Окрема увага В. Зеленського була приділена післявоєнному відновленню України. Глава Української держави закликав світ створити відповідний прецедент, «який продемонструє всім, хто мріє знищити життя сусіда, що війна не дає бажаного результату».

Звернення В. Зеленського було доповнене у виступах представників української влади, політиків та підприємців під час інших заходів, які організовувались Україною. У тому числі: сесії «Дух стійкості: українські голоси»; сесії мера Києва В. Кличко та дискусії за участю братів Кличків; сесії, присвяченої реагуванню на гуманітарну кризу в Україні; спілкування учасників зустрічі «Давос 2022» з міністром закордонних справ України Д. Кулебою та його пресконференції; міжнародного саміту Brave Ukraine; роботи Українського дому; Українського сніданку в Давосі. Низка виступів була зроблена у ході презентації «Російського дому військових злочинів», відкритого у приміщенні традиційного «Російського дому» в Давосі (що стало ще одним приниженням Москви).

Українські учасники згаданих заходів надали підтвердження військових злочинів Росії, конкретизували ситуацію в Україні за різними напрямами, а також уточнили потреби нашої держави у військовій та економічній сферах. Був зроблений висновок щодо готовності та здатності України продовжувати боротьбу з агресором до повного звільнення українських територій, а також неминучості перемоги над диктатурою Путіна як головною загрозою світу.

У зв’язку із зазначеним, доповідачі підкреслювали роль України як одного з основних чинників стримування агресії Москви. Саме цим обґрунтувалась необхідність посилення зовнішньої підтримки України, що дозволить уникнути нової світової війни. Водночас учасники української делегації ще раз акцентували увагу західних країн на неможливості будь-яких поступок на користь Росії або компромісів з нею, оскільки це тільки підштовхує її до подальших агресивних дій.

 

Розгляду українського питання була присвячена також низка окремих сесій саміту «Давос 2022». У різних форматах в контексті ситуації довкола України обговорювались: нова холодна війна та проблеми безпеки Європи; можливість глобальної продовольчої кризи; загрози енергозабезпеченню європейських країн; політика ЄС та НАТО; наслідки виникнення нових міграційних потоків.

У дискусії з воєнно-політичних та економічних питань, які стосуються війни Росії проти України взяли участь представники керівництва ЄС і НАТО, західних та інших країн, а також політики та військові експерти.

Так, президент Європейської комісії У. фон дер Ляєн погодилась з оцінкою В. Зеленського стосовно агресії Росії, яка створила критичні загрози не тільки для України, але й для Європи та світу. З огляду на це вона закликала світову спільноту об’єднати зусилля у протидії російській агресії. За словами У. фон дер Ляєн, Європейський Союз і надалі буде підтримувати Україну, зокрема у рамках виділення їй 10-мільярдного пакета макроекономічної допомоги. Водночас ЄС нарощуватиме тиск на Росію шляхом введення нових санкцій. Найбільш потужною із них має стати відмова Європи від російських енергоносіїв.

Позиції У. фон дер Ляєн були повністю підтримані президентом Європейського парламенту Р. Метсолою. Крім того, вона виступила за необхідність припинення риторики про «збереження обличчя Путіна». Як вважає Р. Метсола, «ніякого умиротворення Кремля не може бути. Треба посилювати Україну, а не вести дискусії про те, чому вона не зможе перемогти Росію».

Своєю чергою, генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг зробив акцент на стратегічній помилці В. Путіна, якою став напад Росії на Україну. На його переконання, Москва не змогла досягти жодних стратегічних цілей і лише зіткнулася з новими, критичними для неї проблемами як економічного, так і безпекового характеру.

Свідченням цього стала повна невдача спроб Росії стримати процес розширення НАТО чи, навіть, повернення його до кордонів 1997 року. Замість цього Росія зіткнулася з перспективою безпосереднього виходу Альянсу на її північно-східний кордон. Крім того, російським військам не вдалося захопити Київ, вони були змушені піти з півночі України, відтісняються українською армією з Харківської області та не мають значних успіхів на Донбасі.

Підтримав Україну та засудив дії Росії також федеральний канцлер Німеччини О. Шольц. Всупереч уявам про нібито проросійську політику Берліну, канцлер Німеччини чітко сказав про те, що «Путін не повинен виграти». О. Шольц закликав союзників і партнерів «дати зрозуміти Путіну, що продиктований ним мир не прийме ні Україна, ні Захід». Окремо очільник німецького уряду зазначив те, що через війну Росії проти України армія ФРН вперше постачає зброю до зони бойових дій.

Подібні погляди висловлювали і військові експерти. Одним із найбільш показових став виступ колишнього офіцера розвідки ВМС США М. Ненса, який зараз бореться за Україну у складі Інтернаціональному легіоні. Він визначив міжнародні аспекти, які сприяють зміцненню обороноздатності України та її майбутній перемозі над Росією. Серед них були названі поставки сучасної зброї західними партнерами, а також добровільна участь іноземних громадян з військовим досвідом у Силах оборони України. Причому вони не є найманцями, оскільки залишили роботу вдома, де заробляли набагато більші гроші. Виходячи з цього, М. Ненс зазначив важливість якнайшвидшого вирішення питання щодо передачі Україні систем залпового вогню, зенітних ракетних комплексів Patriot та винищувачів.

 

…Більшість з проблем світового рівня обговорювалися в контексті наслідків війни Росії проти України…

Більшість з інших проблем світового рівня також обговорювалися в контексті наслідків війни Росії проти України. Так, учасники саміту дійшли згоди щодо фактичного виникнення нової холодної війни у світі. Така війна є набагато складнішою, ніж попередня, оскільки вона включає не тільки протистояння Заходу та Росії, але й характеризується загостренням суперечностей між США, Європою та Китаєм.

Причому всі протиборчі сторони активно нарощують свої військові потенціали, включаючи ракетно-ядерні озброєння. За поглядами експертів, це створює загрозу виникнення третьої світової війни, яка може стати наслідком нападу Росії на Україну. Тим паче, що Москва відкрито погрожує партнерам України, у тому числі застосуванням ядерної зброї.

Біла книга «Конфлікт, санкції та майбутнє світової торгівлі»

Згідно з висновками учасників саміту «Давос 2022», наведена ситуація блокує розвиток процесів світової глобалізації та, навіть, призводить до їх регресу. Проявами даної тенденції є введення ворогуючими сторонами взаємних санкцій, розрив торговельно-економічних, банківсько-фінансових, політичних та культурних зв’язків, а також запровадження обмежень на поширення інформації. Все це уповільнює темпи росту світової економіки та знижує рівень добробуту людства.

Суттєвою проблемою було названо також захоплення або блокування Росією українських портів, що створює значні перешкоди експорту Україною зерна на світові ринки. Внаслідок цього виникла реальна небезпека гуманітарної катастрофи в низці країн Близького Сходу та Африки. Наразі загроза голоду вже викликала збільшення потоків біженців до Європи, що створює підґрунтя для чергової міграційної кризи в ЄС. З огляду на це, була зазначена необхідність якнайшвидшого вирішення згаданої проблеми шляхом збільшення обсягів фінансової допомоги бідним країнам та пошуку можливостей розблокування українських портів.

Крім того, серед проблемних аспектів повномасштабного нападу Росії на Україну була названа загроза екологічних катастроф у випадку руйнувань хімічних та інших небезпечних підприємств. Це розглядалося в якості ще однієї з причин необхідності посилення міжнародного тиску на Росію з метою припинення нею війни проти України.

На жаль, на полях саміту окремі політики та представники великого бізнесу висловлювалися за доцільність поступок України на користь Москви та досягнення певних компромісів в інтересах відновлення економічних зв’язків європейських країн з Росією. Втім, такі погляди не були підтримані та не мали поширення.

 

Схожі публікації