Розширення Євросоюзу як сигнал для України та росії

Європа продовжує підтримувати Україну, яка потерпає від вторгнення російського агресора

 

Süddeutsche Zeitung, Німеччина

Минулого тижня Європейська комісія рекомендувала розпочати переговори з Україною та Молдовою стосовно вступу цих країн до Європейського Союзу. Така рекомендація стала для України ще одним кроком на шляху до бажаного вступу до ЄС. Водночас необхідно розуміти, що зараз глави держав і урядів країн-членів ЄС перебувають через таке рішення Єврокомісії під вимушеним тиском та працюють за умов цугцвангу. Тепер Євросоюз має прийняти рішення про початок офіційних переговорів з Україною та Молдовою про вступ до ЄС. У рекомендації Єврокомісії від 8 листопада 2023 року зазначено, що обидві країни досягли такого прогресу у своїх реформах, що фундаментальне рішення про переговори щодо їх вступу до ЄС може бути виправданим.

…Тепер Євросоюз має прийняти рішення про початок офіційних переговорів з Україною та Молдовою про вступ…

Південнонімецьке видання Süddeutsche Zeitung надрукувало статтю власного кореспондента у Брюсселі Хуберта Ветцеля, в якій автор викладає значення прийнятого рішення для України, Молдови і Грузії, а також євроспільноти загалом. На його думку, особливо показовою є позитивна оцінка Брюсселю щодо України. У статті зазначається, що ця східноєвропейська країна, яка перебуває у запеклій війні з росією, на сьогоднішній день є найбільшою з усіх країн-кандидатів на вступ до ЄС, а її інтеграція до Євросоюзу буде складною та витратною. Для Єврокомісії є зрозумілим, що в Україні все ще існують значні недоліки, особливо в боротьбі з корупцією, зменшенні політичної та економічної влади олігархів і ставленні до національних меншин. Тому у своїй рекомендації Єврокомісія пов’язала фактичний початок переговорів про вступ із умовою ухвалення Україною ще кількох законів, які вирішують ці проблеми.

Урсула фон дер Ляєн заявляє, що «ми всі виграємо»

…У Брюсселі позитивна рекомендація Єврокомісії вважається, перш за все, сигналом як Україні, так і російському агресору…

Той факт, що Єврокомісія все ж принципово висловилася за переговори про членство України в ЄС, пов’язаний передусім із політичними міркуваннями. Наразі військова ситуація не сприятлива для України, адже близькосхідний конфлікт, що знову розгорівся, відвертає увагу міжнародної спільноти до іншого регіону світу, а у США зміцнюються ті політичні сили, які більше не хочуть надавати Києву жодної допомоги. У Брюсселі позитивна рекомендація Єврокомісії вважається, перш за все, сигналом як Україні, так і російському агресору про те, що Європа продовжує підтримувати країну, яка потерпає від вторгнення агресора.

Подібні політичні міркування вже були у підґрунті переговорів минулого літа, коли Євросоюз надав Україні та Молдові статус країн-кандидатів. 8 листопада 2023 року Єврокомісія знову чітко обґрунтувала своє рішення геополітичними аргументами, зазначивши, що найкращим способом розширити зону миру, свободи та процвітання в Європі є прийняття до ЄС нових країн. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що мета «розширення Євросоюзу» відповідає змісту сильної «геополітичної логіки». Вона вважає, що «ми всі виграємо».

Нещодавно Урсула фон дер Ляєн відвідала президента України Володимира Зеленського в Києві.
Джерело: Прес-служба Президента України / Reuters

На практиці початок переговорів про вступ не означає, що країна безумовно і швидко стане повноправним членом ЄС. З Туреччиною, наприклад, Євросоюз почав переговори про вступ у 2005 році і вони тривають дотепер, поки що без успішного завершення. Однак про те, що Єврокомісія не мислить суто геополітичними категоріями, також свідчить той факт, що в 8 листопада вона не рекомендувала почати переговори про вступ із чотирма країнами Західних Балкан: Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією. На відміну від України та Молдови, з точки зору Єврокомісії, жодна з цих країн не робить значного прогресу в наближенні до стандартів ЄС у політичному та економічному плані.

Глави держав і урядів зустрінуться в середині грудня

…Рішення Єврокомісії ставить під тиск всі 27 країн ЄС, які наразі вимушені діяти за умов цугцвангу…

Лише Боснія і Герцеговина отримала кращу оцінку від Єврокомісії. Цій країні також пообіцяли початок переговорів про вступ до ЄС, як і надали очікуваний статус кандидата на вступ до ЄС для Грузії. Але в обох випадках цей прогрес відбуватиметься лише за певних умов.

Для України, попри всі обмеження, рекомендація Єврокомісії означає, що вона зробила важливий крок вперед на шляху до членства в ЄС. Водночас рішення Єврокомісії ставить під тиск всі 27 країн ЄС, які наразі вимушені діяти за умов цугцвангу. Їхні глави держав і урядів зустрінуться в середині грудня 2023 року на саміті в Брюсселі, де вони обговорять рекомендації Єврокомісії. На сьогодні очікується, що лідери країн ЄС принципово схвалять початок переговорів про вступ України та Молдови до ЄС.

Однак, нагадує німецьке видання, таке рішення має бути прийняте в ЄС одноголосно. Це ускладнює ситуацію, оскільки в ЄС є такі країни, як Угорщина, які негативно ставляться до прийняття України до ЄС та для яких безумовна підтримка України з боку Європи вже давно зайшла занадто далеко. З іншого боку, інші держави Євросоюзу, зокрема Естонія, виступають за якнайшвидше прийняття України до ЄС, навіть якщо країна все ще має певні політичні прогалини.

У третьому таборі країн ЄС такі помірковані держави, як Нідерланди. Вони бачать геостратегічну необхідність прийняття України до Євросоюзу. Але вони також вважають, що її вступ вимагатиме багатьох років складних реформ, і що ЄС ні за яких обставин не повинен йти на компроміс з Києвом з політичних причин щодо таких принципів, як верховенство права.

Німеччина висуває умови для розширення ЄС

…Главам держав і урядів доведеться узгодити всі протиріччя та відмінні один від одного погляди на грудневому саміті ЄС…

І по-четверте, зазначає німецьке видання, в Євросоюзі є такі країни-члени, як Німеччина, які роблять вступ нових держав до ЄС принципово залежним від внутрішніх змін у Євросоюзі, тобто від реформування механізмів розподілу грошей і політичних впливів. На думку урядів цих держав, для нових країн-членів ЄС має бути, зокрема, обмежене право вето, яке зараз має кожна країна ЄС у зовнішній та податковій політиці. Інакше існує побоювання, що розширений ЄС перетвориться на недієздатний, політично паралізований, надзвичайно фінансово витратний колос.

Главам урядів доведеться узгодити всі ці протиріччя та відмінні один від одного погляди на грудневому саміті ЄС. Зрештою, заявляють євродипломати у Брюсселі, може бути досягнуто компромісного формулювання, яке офіційно підтверджує початок переговорів з Києвом про вступ України до ЄС, але водночас прив’язує їх до визначених Єврокомісією умов, які Україна має виконати до першого засідання і через які, крім того, сам ЄС повинен здійснити внутрішні реформи. Безумовно, зазначається у Süddeutsche Zeitung, ці перетворення не будуть швидкими та легкими.

Про автора:

Хуберт Ветцель (Hubert Wetzel) вивчав політологію, пізніше стажувався у Süddeutsche Zeitung. На початку 2000 року став іноземним редактором тодішньої новоствореної Financial Times Deutschland, у 2003–2005 роках був політичним кореспондентом цієї ділової газети в США. У 2009 році повернувся до міжнародного відділу Süddeutsche Zeitung, де від 2012 року працював заступником редактора відділу. З 2016 року Ветцель знову працював у Вашингтоні кореспондентом німецького видання. Від літа 2022 року працює в брюссельському офісі Süddeutsche Zeitung, де друкує дописи про зовнішню політику та політику безпеки.

* * * * *

Європейська комісія зробила рішучий крок на шляху до остаточного поховання мрій путіна і російських політичних еліт щодо неприйняття України до Європейського Союзу. Не зважаючи на те, що реальний шлях до членства в ЄС для України видається наразі довгим і складним з багатьох причин, загальний вектор руху України та Євросоюзу визначений офіційно, — Україна буде прийнята до ЄС.

…Україна остаточно відривається від пут російської імперії та прямує за цивілізованими європейськими країнами…

Громадяни України наразі ще не в повній мірі розуміють, що означатимуть для держави та її особисто такі кроки на шляху до цивілізованого співіснування. Наближення до стандартів життя євроспільноти буде доволі складно і болісно адаптувати до реалій життя українців, які перебувають у стані війни з потужним російським ворогом. Вірогідно, доведеться виконувати численні рекомендації ЄС щодо приведення стандартів існування українського суспільства до норм Євросоюзу. Такі зміни можуть бути пов’язані з деякими ускладненнями для пересічних громадян України, змінами цінової політики, умовами ведення бізнесу тощо. Та загальний вектор спрямованості України до цивілізованого життя вже не спинити. Україна остаточно відривається від пут російської імперії та прямує за цивілізованими європейськими країнами. Україна стає суб’єктом міжнародної політики та повноправним і дієвим геополітичним гравцем.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації