Росія готується до довготривалої війни

Чого нам чекати у подальшій перспективі

 

Іван Січень

Ми пам’ятаємо, як на початку війни в лютому минулого року Москва сподівалась захопити Київ протягом трьох днів, а всю Україну — не більше, аніж за два тижні. Ці сподівання розвіялися вже в березні 2022 року після провалу наступу російських військ на столицю нашої держави, а потім і їх вимушеного відступу у північних та північно-східних українських регіонах. Фактично невдалим для росіян став і їх новий наступ на Донбасі, що розпочався в січні 2023 року з метою повністю захопити Донецьку і Луганську області. При цьому нападники вже втратили понад 200 тис. особового складу російської армії та флоту, 90–95 % спецназу і кілька тисяч одиниць бойової техніки. Втім, путінський режим не припиняє бойових дій в Україні, не виводить своїх військ з захоплених територій, бо добре усвідомлює, що це свідчитиме про його політичний крах. Представники правлячої верхівки Росії лише декларують своє бажання відновити мир, хоча насправді готуються до затяжної війни з Україною.

 

…Правляча верхівка Росії лише декларує своє бажання відновити мир, хоча насправді готується до затяжної війни з Україною…

Щодо цинічної позиції Москви, яка, з одного боку, ніби й прагне примиритися з Україною, а з боку іншого — не припиняє бойових дій. Здавалося б, ну що тут складного у відновленні «добросусідських» стосунків сторін. Для цього Росії необхідно лише вивести свої війська з території України, відмовитися від усіх претензій до нашої держави, передати військових злочинців до Міжнародного кримінального суду, повернути депортованих наших громадян до місць постійного проживання, а також компенсувати нам завдані російськими агресорами збитки.

…Російське керівництво розпочало процес переходу до довготривалої війни проти нашої держави із використанням всього мобілізаційного ресурсу РФ…

Але хто ж з керівництва РФ зважиться на такі кроки?! Замість цього російські урядовці все ще сподіваються досягти перемоги над Україною за рахунок переваги Росії у військових, людських та економічних ресурсах. Разом з тим на заплановану Москвою «блискавичну» війну з Україною таких ресурсів вже не вистачає. Саме тому російське керівництво вже фактично розпочало процес переходу до довготривалої війни проти нашої держави із використанням всього мобілізаційного ресурсу Російської Федерації.

Ми вже писали у попередніх публікаціях, як саме це відбувається. В той же час варто розглянути такі заходи росіян у комплексі, щоб краще зрозуміти поточну ситуацію та визначити, що нас чекає у недалекому майбутньому. Отже:

 

…Під час чергового етапу мобілізації в Росії до кінця 2023 року має бути призвано 400 тис. осіб…

Наразі в Росії відбувається черговий етап мобілізації, під час якого до кінця року має бути призвано 400 тис. осіб. Це більше, ніж залучалося до нападу на Україну на початку війни. Для надання мобілізаційному процесу більшої оперативності та недопущення ухилення від нього громадян, у квітні ц. р. запроваджено механізм електронної розсилки повісток. Їх отримують громадяни через російську систему державних послуг. Послуги не надаються до того часу, допоки громадянин не підтвердить отримання виклику до військомату із застосуванням електронного підпису. Після цього повістка вважається врученою і настає кримінальна відповідальність за ухилення від призову.

Крім того, відтепер на контрактну службу мають право йти юнаки відразу ж після закінчення навчання у школі (раніше можна було тільки після закінчення ВИШу або по проходженню звичайної служби протягом не менше, аніж три місяці). Запрошення на службу за контрактом розміщуються у регіональних російських ЗМІ. Пропонуються посади заступників командирів взводів та командирів відділень, кулеметників, стрільців, гранатометників, водіїв і кухарів. Служити у російській армії запрошують також осіб з числа іноземців.

У зв’язку з невдачами регулярних військ ЗС РФ та їх нестачею в зоні бойових дій, на перший план знову виходить ПВК «Вагнер». Туди направляються особи із виправних колоній. «Вагнерівцям» надаються достатні обсяги боєприпасів і озброєння. У такий спосіб Москва прагне впоратися з проблемою дефіциту особового складу регулярної армії ще до завершення нового етапу мобілізації.

 

…Російські органи влади зміцнюють систему оборони на кордоні з Україною та на другорядних ділянках лінії фронту на території України…

З осені-зими минулого року федеральні та місцеві органи влади Росії зміцнюють систему оборони на кордоні з Україною (насамперед, у Брянській, Курській та Бєлгородській областях), а також на другорядних ділянках лінії фронту на території України. Це смуги інженерних загороджень вглиб від трьох до п’яти кілометрів, як мінімум з трьох рядів залізобетонних пірамідок (тетраедрів), мінних полів, протитанкових шанців та взводних, ротних і батальйонних опорних пунктів, обладнаних траншеями, бліндажами та залізобетонними ДОТами. Позаду них розташовуються позиції ствольної та реактивної артилерії, а далі — оперативно-тактичних ракет. У вищезгаданих областях нарощується чисельність російських військ та створюються так звані добровільні народні дружини.

Внаслідок перетворення прикордонних регіонів РФ на прифронтові зони, там водночас розширюється і модернізується мережа укриттів для населення. Це в основному підвали житлових будинків, шкіл, дитячих садочків, промислових об’єктів та різних установ. Від органів місцевої влади місцеві бізнесмени отримали розпорядження забезпечувати цивільну та військову оборону своїх підприємств, включно з обладнанням бомбосховищ, закладанням вікон мішками з піском, а також створенням периметрів із окопів, траншей та блокпостів.

 

…Москва активізувала процес переведення російської економіки на військові рейки…

Активізувала Москва і процес переведення російської економіки на військові рейки. Зокрема, тільки у м. Курськ та Курській області військову продукцію випускають 50 підприємств (перед початком війни таких було лише чотири), де виробляється важка техніка (облаштовуються бронею вантажні автомобілі), спеціальне обладнання, дизельні генератори, різноманітна радіоелектронна апаратура, акумулятори, військові однострої та предмети амуніції тощо.

На підприємствах у інших регіонах Росії збільшуються обсяги виробництва БПЛА (в тому числі, за іноземними ліцензіями), а також вишукуються можливості для відновлення масового виробництва крилатих і балістичних ракет, інших озброєнь і комплектуючих до них.

Ще минулоріч власники і директори підприємств військового призначення всіх форм власності отримали право забороняти звільнення своїх працівників, а також відміняти відпустки і вихідні та запроваджувати ненормований робочий день.

Та це все одно не дає Росії змоги належно забезпечувати свої війська сучасною військовою технікою, яка щодня втрачається на фронті, що змушує її знімати з консервації застаріле озброєння мало не часів Другої світової війни.

 

…Готується до запуску «друкарський верстат», що має компенсувати дефіцит державного бюджету Росії…

Через західні санкції, військові витрати, а також внаслідок відсутності перспектив швидкого завершення війни готується до запуску «друкарський верстат», що має компенсувати дефіцит державного бюджету Росії за рахунок випуску додаткової грошової маси. Втім, уряд та керівництво центрального банку РФ добре розуміють, що такі гроші не матимуть реального забезпечення, а тому їх введення в обіг неминуче призведе до стрімкого зростання інфляції і у кінцевому підсумку — послаблення позицій режиму Путіна. Через те Москва вишукує можливості внутрішніх та зовнішніх запозичень. В рамках таких дій, по суті, у російського бізнесу конфіскуються гроші. До того ж Росія змушена вдаватися до різних фінансових махінацій та укладати невигідні для себе угоди для того, щоб отримати кредити від інших країн.

 

…Спецслужбами та владою Росії посилюється поліцейський режим, який має не допустити поширення антивоєнних настроїв у російському суспільстві…

Спецслужбами та владою Росії посилюється поліцейський режим, який має не допустити поширення антивоєнних настроїв у російському суспільстві. Внаслідок неспроможності ЗС РФ та найманців ПВК «Вагнер» домогтися відчутних успіхів на фронті, через затягування війни, суттєве збільшення втрат та погіршення рівня життя населення подібні настрої починають набувати критичного для режиму Путіна характеру. Це вже відчувається навіть по відкритим публікаціям регіональних ЗМІ РФ, не кажучи вже про дописи у соціальних мережах та розмови російських громадян, які давно перейшли від ейфорії з приводу «успіхів спеціальної воєнної операції Росії в Україні» до визнання всіх пов’язаних з нею проблем. Показовим чинником є падіння авторитету ЗС РФ, дезертирство та масові ухилення чоловіків від військової служби. З огляду на зазначене, значно посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за згадані дії. А упійманих дезертирів з ПВК «Вагнер» страчують безпосередньо на місці затримання. Щоправда, така загроза їх не зупиняє, що, насамперед, стосується колишніх в’язнів, призваних із колоній та таборів, які втікають зі зброєю в руках чи вступають у бої з Росгвардією, поліцією та підрозділами ФСБ.

 

…Москва вишукує іноземних союзників, які можуть надати підтримку її політиці та позиції у війні з Україною, а також військово-технічну допомогу…

В умовах практичної ізоляції на міжнародній арені Москва вишукує союзників, які можуть надати підтримку її політиці та позиції у війні з Україною, а також військово-технічну допомогу. На сьогоднішній день Росію відкрито підтримують Північна Корея, Іран, Сирія та Нікарагуа, які є такими же країнами ізгоями, як і вона сама. При цьому Іран ще й постачає їй ударні БПЛА. Певним чином на боці режиму Путіна виступають Китай та Бразилія, хоча їх курс більш обережний через власні інтереси. Так, КНР декларує відносини «стратегічного партнерства» з Росією та підтримує з нею тісні торговельно-економічні зв’язки, однак відмовляється постачати їй озброєння. По суті, Пекін використовує Російську Федерацію як джерело природних ресурсів для своєї економіки та ринок збуту для китайських товарів, а також як інструмент для відволікання уваги і ресурсів США та ЄС у конкуренції з ними у якості нового центру сили світового рівня.

Згадані заходи росіян супроводжуються масштабною інформаційно-пропагандистською кампанією, якою намагаються згуртувати російське населення довкола Кремля шляхом позиціювання Росії як «обложеної фортеці, що воює зі всім Західним світом», а також виправдати путінську війну з Україною.

 

І нарешті, в якості висновків спробуємо спрогнозувати що буде далі.

По-перше, виходячи з того, що намагається робити Росія, яка активізувала наступ на Донбасі за рахунок залучення резервів та перекиду додаткових військ з інших ділянок лінії фронту, слід бути готовим, що вона з усіх сил намагатиметься захопити всю територію Донецької і Луганської областей.

По-друге, після втрати такої можливості Москва перейде до стратегічної оборони на російсько-українському кордоні та у більшій частині зони бойових дій, разом із подальшим проведенням окремих наступальних операцій на сході нашої держави. Водночас Росія може посилити ракетні та артилерійські обстріли з метою послаблення військового та економічного потенціалів України, а також залякування її населення.

По-третє, у випадку успіху нового етапу мобілізації в Росії та накопичення нею достатньої кількості військової техніки (хоча б і застарілих зразків), боєприпасів та інших необхідних матеріалів, амуніції і обладнання, Москва може відновити масштабний наступ на Донбасі. Крім того, допоміжні удари можуть наноситись з території Білорусі, Брянської, Курської і Бєлгородської областей РФ та окупованих районів півдня України.

Україна має бути готовою до такого розвитку подій.

 

Схожі публікації