Росіяни повсякчас прагнуть налаштувати настрої суспільств країн Заходу у вигідній для себе «тональності»
Словаччина починає вагатися
Прагнення РФ постійно впливати на ЄС всім відоме. І сама Росія цього не заперечує. І тут справа не лише у величезних російських коштах, які вкладаються росіянами у таку справу, що вже всюди називається інформаційною війною. Просто засоби комунікації, як з’ясовується, часом спроможні діяти не гірше за сучасну вогнепальну зброю. Що і демонструють своєю діяльністю «снайпери» різних ЗМІ і телекомунікацій. Тому росіяни повсякчас прагнуть налаштувати настрої суспільств країн Заходу у вигідній для себе «тональності». Це стосується не лише суспільств країн-колишніх членів Варшавського договору, де старші покоління під інформаційним тиском можуть часом «не злим, тихим словом» пригадати свою молодість. У таких «обіймах» опиняються навіть відомі політичні особистості, які не повинні там бути (Шредер, Орбан та інші), не кажучи вже про інших популярних європейців. Ось кілька днів тому президентка Словаччини Зузана Чапутова у своєму інтерв’ю бельгійським журналістам сайту Politico застерігала, що її країна перебуває під загрозою дезінформації, яку поширює російська пропаганда. Як вона сказала, нова політична домовленість після майбутніх парламентських (у Словаччині) виборів може поставити під загрозу подальший процес словацької підтримки України, яка вже більше року протистоїть російській агресії. Її думку опосередковано підтверджують підсумки опитування словацької неурядової організації GLOBSEC, згідно з якими, наприклад, лише 40 відсотків словаків вважають, що головна відповідальність за розв’язування війни в Україні лежить на Росії.
Президент Зузана Чапутова стурбована поширенням дезінформації в Словаччині.
Фото: Sergey Dolzhenko/EPA-EFE
І внаслідок чого так починає мислити словацьке суспільство?
Відповідь дає сама президентка: сьогодні Словаччина підпала під вплив активної російської дезінформаційної кампанії. Ба більше, вона по-справжньому стурбована, що «молода демократія» її країни стала «більш вразливою» від впливу цієї кампанії: «Я спостерігаю не лише поляризацію, а й фрагментацію нашого суспільства». Оскільки у Словаччині восени відбудуться вибори, то за таких обставин країну можуть очолити популістські партії, що призведе до того, що на міжнародній арені політика її країни «може бути більше схожою на зовнішню політику Віктора Орбана», який «часто виступає проти військової підтримки України та закликає до послаблення антиросійських санкцій. Крім того, Орбан підтримує тісні стосунки з президентом Росії Путіним».
Звичайно, Словаччина піддається зовнішньому впливу, і як вже згадувалося, тут найактивніша у такому ділі РФ. Та автори кореспонденції на чеському сайті iROZHLAS намагаються розвивати тему далі, зокрема зазначаючи, що «хоча ззовні Словаччина виглядає прозахідно налаштованою, але проросійські погляди вже знаходять на її поверхні благодатний ґрунт». І знову звертаються до інших показників вже згаданого опитування, проведеного організацією GLOBSEC. У ньому близько 50 відсотків опитаних словаків заявили, що США становлять загрозу безпеці для їхньої країни, а 66 відсотків погодилися з твердженням, що «США втягують Словаччину у війну з Росією, тому що їм це зручно». Нам це нічого не нагадує? Мається на увазі московський наратив щодо російсько-української війни…
І ставлення словаків до НАТО також не менш цікаве. В опитуванні GLOBSEC 58 відсотків респондентів сказали, що проголосували б на можливому референдумі за те, щоб залишитися в цьому Альянсі. Однак, згідно з іншим опитуванням стосовно Північноатлантичного альянсу, то вже лише 51 відсоток словаків проголосували б за те, щоб у ньому залишитися. Нагадаємо, що в інших країнах-членах такий показник сягає в середньому близько 70 відсотків опитаних.
І як тут не звернути увагу, що Словаччина досі залишається важливим союзником Києва. Вона надавала Україні винищувачі МіГ-29. Крім того, передала Україні, серед іншого, зенітно-ракетний комплекс С-300, системи розмінування Bozena, вертольоти, боєприпаси, пальне та стрілецьку зброю. І прийняла у себе понад 110 тисяч українських біженців.
«Після свого призначення в середині травня голова нинішнього офіційного кабінету Людовіт Одор запевнював, що його кабінет і надалі допомагатиме Україні. Однак популістська SMER-SD колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо (лівоцентристська політична партія Словаччини) тепер лідирує в опитуваннях перед майбутніми осінніми виборами». Це той, хто нещодавно закликав припинити надання військової допомоги Україні.
У чехів-сусідів
А тепер про те, як у сусідів-чехів тривають дебати навколо інформаційного забезпечення суспільства. Практично вони перебувають в однакових умовах зі словаками і проблеми у них виникають не менш серйозні, якщо вести мову про чеські ЗМІ. Російська пропаганда також намагається там бути активною щодо нав’язування кремлівських поглядів, і щодо російсько-української війни — однозначно. Та чехи, рухаючись інформаційними шляхами в останні кілька років, намагаються робити правильні висновки і запобігати зовнішньому втручанню.
Так, ось вже кілька місяців обговорюються плани з підвищення урядом вартості друкованих видань, які у Чехії мають великий попит. Газети (а сьогодні вони — серйозна зброя) пропонують замінити Інтернетом, який вважається більш впливовим. Чи погоджується на це чеське суспільство, яке досить активно купує газети і журнали, не завжди довіряючи електронним засобам масової інформації?
На погляд фахівців видавничої справи, цілковито покладатися на Інтернет не варто. Бо вплив друкованих ЗМІ відчутно більший, як і більша довіра суспільства до розміщеної там інформації. І якщо, наприклад, збільшувати вартість друку газет, як це пропонує прем’єр-міністр Фіала, то переважна більшість друкованих ЗМІ припинять своє існування. І болючі наслідки не забаряться.
Ось як коментує такі плани Лібуше Шмуклерова, голова ради директорів Союзу видавців: «Газети — одна з небагатьох речей, що дає змогу уникати поширенню дезінформації… В Інтернеті фейкові новини поширюються вдвічі швидше, ніж правдиві. 75 відсотків того, що люди бачать в Інтернеті, визначають технологічні компанії, переважно Google і Facebook. Їхньою метою є не збалансоване інформування, сприяння розумінню, соціальному консенсусу. Їхня мета — отримати якомога більше кліків, щоб привернути найбільшу увагу до своїх послуг».
Голова ради директорів Союзу видавців Чеської Республіки Лібуше Шмуклерова.
Фото: Profimedia
Показники опитувань за 2022 рік у Чехії наступні: понад два мільйони людей читають друковані газети щодня, майже шість мільйонів принаймні раз на два тижні. Загалом друковані видання (газети та журнали) охоплюють 83 відсотки чеського населення віком від 12 до 79 років, що в абсолютному вираженні становить 7,3 мільйона осіб. Тому і сприйняття чехами російсько-української війни об’єктивне, як і визначення причин щоденних боїв, розв’язаних росіянами.
«Припинення видання газет означало б ще й скорочення тих журналістських колективів, які виступають проти індустрії брехні, яка поширилася в Інтернеті. У рамках не тільки інформаційної, гібридної війни, що палає в Інтернеті. І не тільки у зв’язку з війною в Україні», — переконана Л. Шмуклерова. З нею важко не погодитися, якщо згадати, як минулого року поширювалася інформація про причини підриву чеських складів з боєприпасами і як Чехія однією з перших європейських країн вислала працівників російського посольства, основним завданням яких була шпигунська діяльність.
Генеральний директор Vltava Labe Media Віт Нантл.
Фото: Deník / Vladan Krumpl
Віт Нантл, генеральний директор Vltava Labe Media, зауважує: «Як громадянин хочу підкреслити, що це може бути величезною помилкою уряду і прем’єр-міністра, якщо вони відправлять читачів газет в Інтернет. У Чехії, як і в інших країнах світу, можна побачити значне зростання популізму. Останні вибори нам це яскраво показали». Варто до цих слів додати: як показують сьогодні розв’язані росіянами війни, в тому числі інформаційна. І підтверджується заголовком статті на сайті Deník.cz «Друковані газети мають силу навіть в епоху електроніки. Їх читає більше половини населення».
Підготував Олег Махно