Прояви спільної стурбованості пролунали на полях саміту НАТО у Мадриді

Провідні політики Німеччини щодо актуальних проблем міжнародного життя

01.07.2022 р. «Die Welt», «Die Zeit», Німеччина

Серія помітних заходів у міжнародному житті Європи знайшли відповідну реакцію у заявах лідерів країн, які брали участь у зустрічах на вищому рівні G7, ЄС і НАТО. Проведені протягом стислого періоду часу наприкінці червня ц. р. ці саміти засвідчили розуміння міжнародної спільноти та лідерів провідних країн Європи неминучості змін у ставленні до проблем національної, регіональної та глобальної безпеки. Очевидним стало також те, що колективну безпеку на континенті та у світі неможливо забезпечити лише зусиллями США, як це раніше вважалося прийнятним і достатнім, за замовчуванням. З усією безпощадністю, засвідченою жорстокістю війни Росії проти України, визріла необхідність реформування національних стратегій та змін у ставленні до власних збройних сил країн ЄС і НАТО. Підтвердженням такого тренду стала нова Концепція НАТО, яка визначила Росію безпосередньою і сталою загрозою для Альянсу та, відповідно, до стабільності і миру на Європейському континенті.

Канцлер Олаф Шольц висловив стурбованість стосовно відсутності ефективності міжнародних санкцій, запроваджених до Москви та, з огляду на це, можливого затягування війни в Україні на «дуже тривалий час»

Проявами спільної стурбованості, що панує в європейських столицях, стали заяви лідерів Німеччини, зокрема Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца та Федерального міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, що пролунали на полях саміту НАТО у Мадриді.

Зокрема німецьке видання «Die Welt» повідомляє у статті власного кореспондента, керівника відділу зовнішньої політики Клауса Гайгера (Klaus Geiger) що канцлер Олаф Шольц висловив стурбованість стосовно відсутності ефективності міжнародних санкцій, запроваджених до Москви та, з огляду на це, можливого затягування війни в Україні на «дуже тривалий час».

В інтерв’ю для англомовного видання США канцлер Німеччини повідомив, що санкції не змусили зупинитися російську машину війни у середньостроковій перспективі, як це планувалося на Заході. Продовжуються жорстокі бої та бомбардування мирних міст, маються численні людські жертви, тепер вже в Одеській області та у Миколаєві. Лінія фронту поступово посувається все далі на захід, поглинаючи українські міста, села та життя українських громадян.

Видання «Die Welt» зазначає, що невдовзі після вторгнення Росії в Україну у лютому ц. р. західні політики були переконані, що Україна повинна втриматися у війні проти Росії принаймні до того часу, поки не почнуть діяти запроваджені проти Москви санкції. Вважалося, що після цього Владімір Путін потрапить у складну ситуацію та змушений буде тим чи іншим чином завершити свою агресивну війну. Проте, зазначає видання, наразі таких заяв вже майже не чутно. Попри численні пакети санкцій проти Росії, Кремль не демонструє жодних ознак сповільнення або припинення своєї жорстокої війни в Україні.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц також, очевидно, вважає, що санкції навряд чи надовго утримають Владіміра Путіна від продовження війни. На запитання, коли у Путіна закінчаться зброя та гроші, Шольц повідомив в інтерв’ю, що насправді цього ніхто не знає.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив в інтерв’ю американському телеканалу CBS, яке транслювалося в п’ятницю ввечері, що «Путін є керівником дуже великої країни з багатьма людьми, з великими ресурсами». В інтерв’ю, що велося англійською мовою, Шольц заявив, що «рішення про цю війну було прийнято за рік або, можливо, навіть більше до її початку, тому оскільки Путін підготувався до неї».

Близько десяти днів до початку війни: остання особиста зустріч Владіміра Путіна та Олафа Шольца у Кремлі.
Джерело: pa/dpa/Russian President Press Office/Sputnik/Mikhail Klimentyev

«І тому він зможе продовжувати війну дуже довго». При цьому Шольц переконаний, що Путін відчуває на собі наслідки санкцій, навіть якщо «не дуже хоче цього визнавати», — заявив Шольц, з огляду на його телефонні розмови з президентом Росії.

Шольц визнав, що «зрозуміло, що Путін дійсно страждає від санкцій і що він розуміє серйозні наслідки санкцій для його економіки». Росія не дуже розвинена країна, тому їй потрібні технології з решти світу, щоб створити благополуччя для власного населення.

Реагуючи на заяву модератора про те, що Німеччина витрачає до двох мільярдів доларів (близько двох мільярдів євро) на місяць на російські енергоносії, Шольц не став заперечувати прямо, але підкреслив, що ця сума постійно зменшується. Шольц пояснив, що Путін навряд чи зможе щось започаткувати нове з цими доходами. Оскільки «він не може нічого купити за гроші, які отримує від нас».

Причина в тому, що Захід ввів санкції і технології більше не можуть продаватися до Росії. «Це дуже дратує Путіна», вважає Шольц. Близько чотирьох тижнів тому Федеральний міністр економіки Німеччини Роберт Хабек (Robert Habeck, партія «Зелені») зробив подібну заяву в Бундестазі. Тоді віце-канцлер Хабек заявив, що «Путін може купувати все менше і менше на зароблені ним гроші».

Він ще може забезпечувати свою армію, але все одно сильно постраждав від санкцій. При цьому Хабек визнав, що для Росії дохід, який Путін отримував від Німеччини за свої енергетичні сировинні ресурси, «справляє біль». Можна «просто визнати сором, що нам не вдалося зменшити залежність», — заявив Хабек, маючи на увазі відсутність диверсифікації у постачанні енергоносіїв для Німеччини перед нападом Росії на Україну. З початком загарбницької війни Росії проти України Німеччина значно зменшила свою залежність від російських енергоносіїв, зазначає видання.

«Die Zeit»


Ще одна дражлива тема, що виникла останнім часом для ЄС, — проблема блокування Литвою підсанкційний вантажів, які Росія намагається доставляти через територію Литви до Калінінграду. Ситуація загострилася після того, як Москва гостро відреагувала на блокаду Калінінграда та виступила з погрозою застосувати військову силу для його деблокування. Одним з потенційних учасників боїв за Сувалкський коридор, що сполучає Анклав з Росією, вважається підконтрольна Москві Білорусь.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) вимагає від ЄС втрутитися задля вирішення питання щодо блокади Калінінграду.

З питання врегулювання ситуації Анналена Бербок бачить відповідальність Єврокомісії, яка координує санкції. Водночас, вона не погодиться на мир в Україні за умов диктату з боку Росії.

Анналена Бербок, Федеральний міністр закордонних справ Німеччини, на зустрічі країн НАТО в Мадриді.
Джерело: © Manu Fernandez/​AP/​dpa

Анналена Бербок заявила, що рішення про санкції ухвалив Європейський Союз, і тому жодна окрема держава не може приймати якісь рішення з цього приводу

У дебатах щодо заборони транзиту російських товарів до ексклаву Калінінград Федеральний міністр закордонних справ Анналена Бербок вимагає відповідного рішення від Єврокомісії. В інтерв’ю газеті Daily Topics міністр заявила, що рішення про санкції ухвалив Європейський Союз, і тому жодна окрема держава не може приймати якісь рішення з цього приводу. Росія різко засудила заборону транзиту і закликала канцлера Олафа Шольца до деескалації конфлікту.

У випадку, якщо заборону навіть знімуть, вважає німецьке видання «Die Zeit», санкції не будуть пом’якшені, і не відбудеться послаблення жорсткого ставлення до Росії. Анналена Бербок вважає, що у «складних ситуаціях» «завжди правильно і важливо обміркувати, якщо виникли непорозуміння».

Російський ексклав знаходиться між Литвою та Польщею.
Наразі уряд у Вільнюсі обмежує ввезення металу, вугілля та високих технологій.
Джерело: «Zeit Online», зображення ZEIT-Grafik: Nora Coenenberg

Федеральний уряд Німеччини, як і раніше, наполягає на припиненні вогню в Україні, однак існує «гірка реальність», що таке рішення може прийняти лише Росія. У той же час, заявила лідер партії Німеччини «Зелені» Анналена Бербок, мир під диктатом Росії не є достатньою альтернативою, оскільки події у Бучі та в інших місцях показали, що означає російська окупація, а саме «розстріляні мирні жителі і зґвалтовані жінки».

На запитання про рішення Іспанії відправити в Україну основні бойові танки німецького виробництва Бербок відповіла, що погоджуватиме це питання з міжнародними партнерами. Вона вважає, що слід запобігти можливому втягненню Німеччини в конфлікт, щоб захистити німецьке населення.

 

Позиція лідерів Німеччини у ситуації щодо протистояння всього цивілізованого світу агресії Росії, вважається надмірно поміркованою та обережною. Небажання загострювати ситуацію та псувати відносини зі своїм колись стратегічним партнером Росією все ще має місце у заявах та рішеннях вищого політичного керівництва Німеччини. Вірогідно, війна, що прогнозовано затягується, не входить до стратегічних планів Німеччини, оскільки вимагає переорієнтування національної економіки та політики до вимог умов війни та слідування у руслі загальних рішень ЄС і НАТО.

Очевидно, що такі вимушені дискомфортні складнощі для заможної і традиційно пасивної Німеччини та слабкість політичної позиції правлячої у Німеччині коаліції, формують ставлення її лідерів до процесів навколо війни Росії проти України. Ніхто у Німеччині не очікував тривалого та мужнього спротиву України, яка не впала протягом трьох діб за сценарієм і розрахунками німецьких аналітиків. Дочекавшись стабілізації на фронті і погодженої позиції Заходу щодо стримування Росії на полях боїв в Україні, Німеччина раптом виявилася неготовою до адекватної реакції на заклик щодо надання допомоги Україні важким озброєнням.

Війна в Україні засвідчила повну неготовність Бундесверу до ведення сучасної війни…

Навіть за розуміння того, що спротив Україні захищає всю Європу і власне Німеччину, стан та укомплектованість основними бойовими системами ведення бою національних збройних сил Німеччини Бундесверу, спроможності німецького військово-промислового комплексу (ВПК) засвідчили, що Німеччина наразі фактично роззброєна. Тому мова не йде про надання Україні якихось додаткових типів озброєнь, адже їх просто немає. Якщо Берлін декларує про готовність надати певні важкі системи зброї, то це може означати, що їх Німеччині спочатку потрібно виготувати.

Війна в Україні засвідчила повну неготовність Бундесверу до ведення сучасної війни, фактично злочинне розукомплектування бойової техніки, відсутність достатньої кількості боєприпасів тощо. Та найбільш важливим видається те, що Німеччина продемонструвала власну неготовність до ролі лідера Євросоюзу у подальшому, як до цього звикли в Європі. Настає час переоцінки спільних цінностей та подальшої геополітичної ролі держав у системі міжнародних координат.

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-06/transitverbot-kaliningrad-annalena-baerbock?wt_zmc=sm.ext.zonaudev.mail.ref.zeitde.share.link.x

https://www.welt.de/politik/ausland/article239671747/Kanzler-Interview-Wirkungslose-Sanktionen-Scholz-fuerchtet-sehr-langen-Krieg.html

 

Схожі публікації