Саме це стало темою заходу, що проходив минулого тижня у приміщенні Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв в Україні. Тон у виступах задавав політолог Григорій Перепелиця, який і був, як сьогодні кажуть, модератором заходу. Він — директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук, у минулому — військовослужбовець у чині капітана 1-го рангу. Чому наголошую на його посадах і званні — бо саме військовослужбовцям найкраще відомо про наслідки, які створюють війни для цивільного населення, і причини, що доводять до таких наслідків аби як про це не говорилося на усіх громадських і політичних широтах. Присутні на заході мали змогу переконатися у цьому, прослуховуючи виступи запрошених спеціалістів і політиків. А таких у залі було чимало. Зокрема, А. Стельмах (заступник міністра з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України); Д. Чистіков (заступник Постійної представниці президента України в Автономній Республіці Крим); М. Сірий (співробітник Інституту держави і права НАН України) та інші.
Для дискусії організатори підготували чимало питань, кожне з яких могло б бути окремою темою для обговорення. Наприклад, національні та міжнародно-правові аспекти реінтеграції, юридичні аспекти реінтеграції, економічне відновлення деокупованих територій, регіональні особливості Донбасу і Криму… Забігаючи наперед, слід зазначити, що у виступах присутніх на заході в основному йшлося не стільки про способи вирішення проблем чи усунення того, що заважає полегшити життя і побут населення, яких накрила хвиля воєнних дій чи через що вони, українські громадяни, потрапили у, м’яко кажучи, підпорядкування загарбників, скільки про можливості, якими це населення має право скористатися. Так, як це передбачено, наприклад, на Заході, де кілька десятиліть тому також переймалися жителями колишньої Югославії. Чи здійснюється відносно переселенців, які перемістилися у європейські країни з Близького Сходу чи Північної Африки.
Але у нас, в Україні стан справ — інакший, бо ми одночасно переймаємося і нашими біженцями, і тим, як налагоджувати мирне життя на відвойованих у російських загарбників землях. Адже доведеться не лише займатися відбудовою. На часі будуть питання правосуддя, зокрема, амністія і люстрація; юридичні аспекти реінтеграції; перехідні адміністрації і політико-адміністративні питання; соціовимір населення деокупованих територій, тобто, ставлення до окупантів, симпатиків Росії.
 |
 |
У виступах дискутувалося, в тому числі щодо ролі судової системи, законності державних документів, визнаних чинними до і після 2014 року, статусу анексованих територій, що мають відновлюватися у складі України згідно з європейських принципів у такій справі.
Звісно, перед Україною, як державою, постане по війні чимало проблем. Їх не можна буде вирішити за короткий термін, внаслідок чого з’являтимуться нові, часом зовсім несподівані. Тому до такої справи необхідно готуватися вже зараз, навіть коли у наших населених пунктах лунають звуки тривоги, сповіщаючи про дії ненаситного ворога, коли велика частина нашого населення вимушена шукати тимчасового прихистку не лише у інших областях України, але й за її межами. І слід брати до уваги, що відразу о закінченні бойових дій відчуватимуться також зміни соціальної психології. А це — також велика проблема, про яку ніколи не згадували, наприклад, після закінчення Другої світової.
Під час спілкування учасників заходу озвучувалося чимало актуальних тем, які навіть не планувалося для обговорення. Та якщо вони оприлюднювалися зараз, то обов’язково з ними ми зіткнемося по закінченні війни. До чого і державне керівництво, і місцеве самоврядування повинні готуватися вже сьогодні.
Олег Махно
«Реінтеграція населення деокупованих територій Донбасу і Криму в Україну: права і громадянство»
