Німеччина стурбована власною економікою. Зараз проблемою стає Китай

05.03.2022 р. «Frankfurter Allgemeine Zeitung», Німеччина

Німецьке видання друкує статтю власного кореспондента з економічних питань у Шанхаї Хендріка Анкенбранда (HENDRIK ANKENBRAND), присвячену черговій «стурбованості» німецького істеблішменту. Типово для Німеччини прагматично та з ознаками національного егоїзму аналітик досліджує перспективи війни Росії з Україною для німецької економіки. Одним із чинників нових загроз для Німеччини виступає Китай.

Владімір Путін та Сі Цзіньпін єдині у своїй недовірі до Заходу та в посиленні тиску на власний народ.
Фото: FAZ

Чи був Пекін заздалегідь поінформований про військові плани Путіна? Відповідь на це питання може мати далекосяжні наслідки для німецької економіки. Воно виникло відразу після відкриття роботи Всекитайських зборів народних представників у суботу 05 березня ц.р.

У випадку, якщо президент Сі Цзіньпін під час візиту його «кращого друга» Володимира Путіна на початку ігор у Пекіні, як підозрюють західні спецслужби та уряди, був поінформований, що Росія вторгнеться в Україну через кілька днів після закінчення Олімпійських ігор, спостерігачі оцінюють, що Німеччина та німецька промисловість повинні повністю переоцінити свої відносини зі своїм дотепер найважливішим торговельним партнером, Китаєм.

Приватний юрист Сабіне Штрікер-Келлерер (Sabine Stricker-Kellerer) у Мюнхені, яка також консультує Федеральний уряд Німеччини, вважає, що «війна Путіна є прискорювачем дебатів, які довгий час тривають у керівництві німецьких компаній про те, як вести бізнес у Китаї». Навряд чи компанії повністю виведуть свій бізнес з КНР. «Але нових інвестицій у Китаї може бути менше, і багато компаній розглядають можливість диверсифікації та створення виробничих майданчиків в інших країнах».

Виявляється ризик від тісних економічних зв’язків

Але навіть якщо чутки, як стверджує Пекін, що він не знав про війну Путіна, виявляться неправдивими, залежність німецької економіки від Китаю тепер буде проблемою. Ще до початку війни президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) визначила новий союз між Росією та Китаєм, як покликаним реалізувати принципи «право сили» і «примус замість співпраці» замість верховенства права у світі.

Якщо і без того негативні настрої по відношенню до Китаю в Німеччині повністю зіпсуються через її партнерство з Росією, ризиком може стати втрата високої частки продажів автомобілів Німеччини в Китаї. Провідні німецькі економісти з Deutsche Bank та Кільського інституту світової економіки (Kieler Institut für Weltwirtschaft, IfW) ще до початку війни попереджали, що «німецькі компанії стають небезпечно залежними від доброї волі китайського керівництва».

Низький рівень підвищення добробуту, та водночас, зростання безробіття

Для Китаю дебати відбуваються в невигідний час. На шестиденній сесії штучно утвореного парламенту в Пекіні невільно обрані депутати мають схвалити плани уряду, які мають на меті повернути хвору економіку на курс зростання, як це відбувається щороку. У четвертому кварталі минулого року їхні показники зросли лише на 4 відсотки в порівнянні з аналогічним періодом минулого року — після того, як Пекін відрізав від подальших кредитів величезні групи нерухомості з великими боргами, такі як Evergrande, і таким чином підірвав будівельну індустрію, що важливо для економіка.

Опитування випускників елітного Пекінського університету Цінхуа (Tsinghua) показує, наскільки сильно страждає економіка Китаю. За минулий рік 70 % з них влаштувалися на роботу в уряд, партійні організації або державні компанії, а не в набагато краще оплачувану приватну компанію, де робота менш безпечна та гарантована. Навіть в уряді визнають, що тиск на ринок праці посилився. На відміну від попереднього року, у звіті про роботу, представленому прем’єр-міністром Лі Кецяном (Li Keqiang) на початку Всекитайських зборів народних представників, він вперше згадав про масу випускників університетів, кількість яких налічується понад 10 мільйонів і які часто мають суттєві проблеми з пошуком високо оплачуваної роботи.

Замість досягнення мети уряду Китаю щодо досягнення рівня зростання у 5,5 % у поточному році, що є найнижчим показником за останні 30 років, майбутнє Китаю незабаром буде у більшій мірі визначатися у залежності від подальшої вірності відносин Китаю з Росією. Незадовго до початку кризи, з Росією було узгоджене «партнерство без кордонів». Скасування Пекіном санкцій проти Росії як «незаконних» і підтвердження того, що він продовжить співпрацю з цією країною, викликало побоювання, зокрема в Берліні, що Китай може спробувати врятувати Росію.

Бізнес-лобісти, зокрема голова Торгової палати ЄС Йорг Вуттке (Jörg Wuttke) з Пекіна не вважають, що Сі Цзіньпін поставить під загрозу від дій Путіна свої набагато більші ринки збуту на Заході.

Довідково. Йорг Вуттке (Jörg Wuttke).
Президент Торгової палати Європейського Союзу в Китаї.
Йорг Вуттке є головним представником BASF China в Пекіні з 1997 року. У травні 2019 року він був обраний на третій термін головою Торгової палати Європейського Союзу в Китаї.

Офіційно Росія, як партнер КНР на початку Всекитайських зборів народних представників не згадувалася. У вступній промові форуму пролунало, що ситуація у світі є «мінливою, серйозною і невизначеною». Економісти пекінського аналітичного центру Gavekal Dragonomics вважають, що економічні відносини зі США, Європою та їхніми союзниками в Азії для Китаю є більш важливими, ніж з Росією. На підтвердження цього, експорт до США та ЄС разом перевищив 1 трильйон доларів, тоді як експорт до Росії становив лише 68 мільярдів доларів.

Дружба між партнерами може коштувати дорожче

Американські торговельні асоціації очікують, що після початку війни в Україні Вашингтон вживе ще більш жорстких дій проти можливих порушень санкцій китайськими компаніями у їх бізнесі з Росією, що змусить їх дотримуватися заборон Заходу на торгівлю з нею. За словами голови палати ЄС Йорга Вуттке, Пекін не тільки ввів санкції проти Росії після анексії Криму в 2014 році. Керівництво Китаю також уважно спостерігало в останні кілька днів, як швидко нафтова компанія British Petroleum Corp. скасувала свої інвестиції в Росію на суму до 25 мільярдів доларів. Занепокоєння Китаю, що німецька промисловість може попрощатися зі своїм важливим ринком у Китайській Народній Республіці внаслідок посилення політичного тиску, є перевагою для європейської сторони на саміті ЄС-Китай, що відбудеться 1 квітня ц. р. У кращому випадку, незважаючи на офіційну риторику про протилежне, це може забезпечити поступки з боку Пекіна, зокрема, у ситуації, коли кордони Китаю все ще закриті під час пандемії, що триває.