Німці не дуже раді новому статусу України

Свідчення протесту ЄС проти війни Путіна

24.06.2022 р. «Focus», Німеччина

Україна офіційно отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Європейські ЗМІ висвітлюють цей факт та аналізують можливий розвиток подальших подій, шлях до повноправного вступу України до європейської спільноти та вірогідні наслідки від такого розширення для самого Євросоюзу. Очевидно, що подальше існування та міжнародне позиціонування кожної із країн Європи буде означено її ставленням до війни Росії проти України, подальшими двосторонніми відносинами, що формуються буквально зараз, та які будуть існувати після завершення війни і перемоги України. У Німеччині не всі раді єдності саміту ЄС і підсумковому голосуванню за надання європейських перспектив Україні. Економічний та військовий гігант Росія все ще вважається для багатьох німців більш привабливим партнером на майбутнє, у порівнянні з Україною. Проте, відверто про своє розчарування німці у ЗМІ наразі відверто не говорять, хоча й прогнозують довгий шлях Україні на шляху євроінтеграції.

Прогрес у сфері верховенства права є однією з передумов для вступу України до ЄС.
Джерело: «Focus Online», фото Patrick Pleul/dpa-Zentralbild/dpa, https://www.focus.de/
 

Привертає увагу перша реакція деяких ЗМІ Німеччини, які неоднозначно поставилися до одноголосної підтримки резолюції щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Зокрема, видання «Focus» 24 червня ц. р. надрукувало редакційну статтю, присвячену офіційним результатам голосування що надання Україні статусу кандидата, зазначивши, що одноголосне рішення 27 країн-членів ЄС на підтримку наміру України є свідченням протесту європейців проти війни Путіна. Водночас, визнаючи, що для самого ЄС таке рішення є поворотним моментом в його існуванні, коли Україна стає кандидатом на вступ до євроспільноти, вона, на думку видання, може залишатися у такому статусі надовго, в осяжному часі, або навіть назавжди. Адже, на думку редакції, однією з передумов для вступу України до ЄС є обов’язковий прогрес у сфері верховенства права, що може стати для України проблемою. Тим не менш, зазначає «Focus», це рішення є більше, ніж просто символічний акт країн ЄС проти Владіміра Путіна. І тепер вже є завданням не лише України, а й самого ЄС показати, чи є цей крок більше, ніж просто жест.

Європейські законодавці та представники України розгорнули
30-метровий український прапор біля Європарламенту у Брюсселі.
Джерело: «The Washington Post», фото Ів Герман / Reuters, https://www.washingtonpost.com/

Після кількох місяців війни та практично щоденних закликів президента України Володимира Зеленського, зазначає «Focus», настав час, коли Україна офіційно стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Рішення на саміті Ради ЄС було прийнято через тиждень після того, як президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) заявила, що Україна заслуговує на статус кандидата, оскільки вона «чітко продемонструвала прагнення та рішучість країни відстоювати європейські цінності» та жити за європейськими стандартами. Після цієї заяви події розвивалися швидко. Швидше, ніж для інших країн, деякі з яких роками намагаються стати членом ЄС. Але й для України шлях приєднання до міжнародного співтовариства, ймовірно, буде довгим — і, можливо, навіть ніколи не приведе до мети.

Моральна перемога і сигнал Путіну

Наразі статус кандидата — це перш за все моральна перемога зруйнованої війною України. А також чітке послання президенту Росії Владіміру Путіну, який практично відмовив від імені Росії у визнанні України суверенною державою.

Але ця символічна перемога може незабаром зникнути, відзначає німецьке видання, і тоді Україні, як й іншим країнам-кандидатам, доведеться зіткнутися з дуже практичними проблемами, що стосуються статусу країни-кандидата. А він передбачає проведення реформ у державі, які були б складними, тривалими та дорогими навіть у звичайні часи, та можуть стати потенційно неможливими для реалізації у час, коли країна намагається запобігти вторгненню світової держави-агресора.

Україна намагається долучитися до ЄС від часів Помаранчевої революції

Україна прагне членства в ЄС від часу «помаранчевої революції» 2004 року, відновивши європейські наміри та вимоги на Майдані в 2013 і 2014 роках, коли було усунено прокремлівського президента Віктора Януковича.

Через рік після Помаранчевої революції кияни вітають у Києві
колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко.
Джерело: «Focus Online», фото dpa, https://www.focus.de/

Але статус кандидата ніколи раніше не був для України реалістичним. Україну вважають корумпованою, і навіть ще на початку війни навесні цього року багато країн-членів ЄС скептично поставилися до вимог Зеленського щодо членства. В межах внутрішньої обміну інформацією в ЄС повідомлялося, що щонайменше десять із 27 країн-членів були проти статусу кандидата для України. Але страх опинитися на неправильному боці історії перед обличчям жорстокого нападу Росії змусив багатьох членів ЄС переосмислити їх позицію.

Тривалий і складний процес приєднання

До вступу України до ЄС можуть пройти ще роки. За даними аналітичного центру «Великобританія в Європі, що змінюється» («UK in a Changing Europe»), для приєднання країни до ЄС потрібно в середньому чотири роки і десять місяців. Деяким країнам-членам Східної Європи довелося чекати навіть до 10 років.

Процес приєднання довгий і складний. Україна має спершу відповідати Копенгагенським критеріям, які, серед іншого, мають засвідчити, що держава має вільну ринкову економіку, верховенство права та діючу демократію. Відповідно до цього, Україна має провести численні внутрішні реформи в різноманітних сферах, зокрема, в економіці, судовій системі та в громадянському суспільстві. І навіть після цього вступ держави до ЄС ще потребує схвалення Європейською Радою.

Країни-члени побоюються переміщення центрів влади із Заходу на Схід

Також може бути критичним те, що цей процес вимагає згоди всіх 27 держав-членів на багатьох етапах процесу приєднання. На додаток до існуючих реальних занепокоєнь, держави ЄС також можуть використовувати своє право вето на переговорах, переслідуючи свої власні політичні амбіції та преференції або вимагаючи для себе більше коштів з бюджету ЄС.

Застереження щодо вступу України, а також інших потенційних держав, таких як Молдова чи Боснія і Герцеговина, в основному обмежуються трьома основними сферами: занепокоєння щодо глибоко вкорінених корупційних структур, фінансова діра, яку Україна може прорвати в бюджеті ЄС, і переміщення центру прийняття рішень всередині ЄС із Заходу на Схід.

Україна могла ніколи не стати членом ЄС

Цілком можливо, що європейська глава України в ЄС закінчиться статусом «країни-кандидата», зазначає німецька «Focus». Наприклад, Туреччина подала заявку ще в 1987 році, стала кандидатом у 1999 році і, ймовірно, ще ніколи не була такою далекою від членства в ЄС, як сьогодні. Також й інші держави, такі як Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Боснія-Герцеговина, неодноразово вели переговори з ЄС, але поки що безуспішно.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн
та президент України Володимир Зеленський.
Джерело: «Focus Online», фото Natacha Pisarenko/AP/dpa, https://www.focus.de/

Тут, «із стурбованістю» відзначає німецьке видання, також стає очевидною побічна шкода вчорашнього рішення в ЄС. А саме, Україні вдалося стати кандидатом на вступ до ЄС протягом лише кількох місяців, тоді як інші балканські держави роками чекають на визнання своїх намірів і проведених реформ.

Багата на людські ресурси, але бідна і корумпована

Якби Україна зараз приєдналася до ЄС, вона була би п’ятою за чисельністю населення країною-членом і, безумовно, найбіднішою. За оцінками Міжнародного валютного фонду, валовий внутрішній продукт України на душу населення минулого року становив 4625 євро, що менше половини ВВП нинішньої найбіднішої країни-члена, Болгарії, який становить 11092 євро. Загалом для країн-кандидатів на вступ з 2021 до 2027 року в ЄС заплановано 14,16 мільярдів євро в якості так званої «передвступної» допомоги для реформ. Очевидно, що це крапля в морі, адже відбудова спустошеної війною України, яка є країною-боржником, ймовірно, обійдеться в суму значно більше одного трильйону євро.

Лідери Європейського Союзу та Західних Балкан збираються на саміт
у штаб-квартирі Європейської Ради в Брюсселі 23 червня.

Джерело: «The Washington Post», фото Valeria Mongelli/Bloomberg News, https://www.washingtonpost.com/

У звіті з саміту ЄС, про який повідомляє The Washington Post, йдеться про те, що членство України може залежати від «здатності» ЄС «приймати нових членів». Конкретно це може означати, що спочатку ЄС хотів би переглянути давно назрілі зміни до внутрішніх правил прийняття нових членів, перш ніж висловлюватися що прийняття новачків.

ЄС повідомляє про поворотний момент

Співтовариство держав Європи, що налічує «всього лише» 27 членів, уже виявляє себе неповоротким у прийнятті необхідних рішень. Все частіше мають випадки блокування спільних рішень ЄС, особливо у таких важливих сферах, як зовнішня політика, де рішення мають прийматися одноголосно. Тому Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц нещодавно запропонував скасувати принцип одностайності для прийняття деяких рішень, він вважає, що лише тоді ЄС буде здатним до «розширення».

Шольц, Макрон та Драгі зустрічаються із Зеленським у Києві.
Джерело: «Focus Online», фото IMAGO/UPI Photo , https://www.focus.de/

Таким чином, робить висновок видання «Focus», статус приєднання України до Євросоюзу залишається лише ейфоричним сигналом із меланхолійним поглядом у майбутнє. Тим не менш, цим рішенням ЄС, а отже і Європа, зробили, мабуть, свій найсильніший на сьогоднішній день внесок проти російського вторгнення. Воно, ймовірно, завдасть Росії більше шкоди, ніж доставлена ​​зброя та боєприпаси. Тому що рішення стосовно надання статусу кандидата для України — це також визнання того, що російське вторгнення спрямоване не лише на Україну, а й на європейську систему та всіх, хто таку систему підтримує. А також своїм рішенням ЄС показує, що він готовий захищати цю систему та її цінності шляхом постачання зброї за межі країн існуючого сьогодні Євросоюзу. Для ЄС, який зазвичай є громіздким і повільним, це є також невеликим поворотним моментом.

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі (ліворуч) і президент Франції Еммануель Макрон
розглядають уламки під час візиту в Ірпінь під Києвом 16 червня.
 Джерело: «The Washington Post», фото Людович Марін/Agence France-Presse/Pool через AP, https://www.washingtonpost.com/

Країни ЄС визначилися з наданням Україні бажаного нею статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу. Такий статус означає якісно нові зміни та акценти у війні Росії проти України, адже відтепер Москва демонстративно і жорстоко веде війну на знищення проти держави, яку щойно визнали гідною до вступу в ЄС. Крім того, Україна, готуючись до повноправного членства, буде здійснювати реформи за європейськими стандартами у різних галузях державного устрою, розвитку інституцій та громадянського суспільства.

Для України стають доступними європейські програми та фінансування відповідних реформ і створення нових інструментів контролю над процесами у державі, що створить додаткові перешкоди для п’ятої колони Кремля в Україні. Процеси набувають для Кремля незворотного характеру.

 

https://www.focus.de/politik/zeitenwende-fuer-die-eu-die-ukraine-wird-beitrittskandidat-und-koennte-es-fuer-immer-bleiben_id_107987333.html

Схожі публікації