«Ми повинні створити європейську архітектуру безпеки для протидії Росії»

Реалії сьогодення та завдання для Німеччини у майбутньому

10.07.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Увага до міжнародної політики, яку проводить в Європі та загалом у світі найбільш економічно розвинена країна ЄС Німеччина, привертає увагу також аналітиків і експертів в галузі міжнародної безпеки. Посилення такої уваги пов’язане останнім часом з неоднозначністю поведінки вищого політичного керівництва країни у відносинах з агресором Росією, нечіткою позицією Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца щодо надання Україні важкого озброєння, дипломатичні скандали та суперечки навколо неприйняття у Києві Федерального президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, різкої позиції Надзвичайного і Повноважного Посла України у Німеччині Андрія Мельника, що призвела врешті-решт до його відставки тощо.

Політика розрядки не була пацифістською самоціллю

Визнаний архітектор Східної політики (Ostpolitik) Егон Бар (Egon Bahr), був реалістом у класичному розумінні. Він був переконаний, що міжнародна політика — це влада та інтереси держав. Такі цінності, як демократія, верховенство права та права людини, відійшли на другий план. Великі успіхи Ostpolitik зумовлені не в останню чергу цим реалізмом: визнанням реальності, тверезим аналізом міжнародного контексту, мотивів та інтересів залучених держав.

Три фатальні помилки Німеччини

«Зміни через зближення» стали «змінами через торг», і врешті торги відбулися без жодних змін з російського боку. Навіть коли Путін остаточно встановив свою автократичну систему і неодноразово розпалював війни по сусідству, Німеччина дотримувалася політики продовження діалогу. Від Східної політики (Ostpolitik) насправді залишилися лише економічні відносини, але в Німеччині продовжувало існувати переконання, що інтеграція охопить і Росію.

Як Німеччині необхідно здійснювати нову Східну політику

Тому нова Ostpolitik для проголошеного Шольцом переломного моменту повинна враховувати уроки успіхів Ostpolitik часів Віллі Брандта в 1970-х роках і помилки останніх кількох років. А саме, вона повинна бути реалістичною та орієнтованою на цінності, обороноздатною та відкритою до діалогу, погодженою на європейському та трансатлантичному рівнях і спиратися на тісну участь громадянського суспільства.

До готовності до діалогу належать також обороноздатність та політика стримування

Незважаючи на агресивну політику Кремля, Німеччина до останнього намагалася підтримувати діалог з Росією. Прямий діалог також є можливим, оскільки Німеччині потрібні відкриті канали зв’язку з Москвою, щоб забезпечити прозорість, усунути непорозуміння та уникнути подальшої військової ескалації.

Ми живемо в неспокійний час. Багато людей побоюються подальшої ескалації війни, зростання цін на енергоносії та неминучої економічної кризи. Однак німці не повинні впадати у відчай. Коли Віллі Брандт заклав основу своєї Східної політики на початку 1960-х років, світ щойно стояв на межі ядерної війни, радянський імперіалізм здавався нестримним, а Європа була розділеною. Незважаючи на все це, він не дозволив зневірити себе у своїй вірі в стійкість і цінності наших ліберальних демократій.

Важливими є самокритика та саморефлексія. Але вони не повинні нас паралізувати. Нові часи вимагають мужності для нової Східної політики. То ж, вперед!

https://www.welt.de/politik/deutschland/plus239813185/Ostpolitik-fuer-die-Zeitenwende-Wir-muessen-jetzt-eine-europaeische-Sicherheitsarchitektur-gegen-Russland-errichten.html

Схожі публікації