Альянс НАТО готує резолюції та дії, спрямовані на убезпечення стабільності в Європі і лише після цього, —  рятування України

«Альянс НАТО повернувся», — але чи зможе Німеччина не відставати?

30.06.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Німецькі засоби масової інформації прогнозовано активно реагують на історичний саміт НАТО, що відбувається 29-30 у столиці Іспанії Мадриді. Для Іспанії принциповим є той історичний факт, що ця країна рівно сорок років тому стала країною-учасницею Альянсу, тому приймати саміт НАТО для неї — важливий політичний і значущий момент. Крім того, історичним цей саміт є також з огляду на те, що вперше після завершення Другої світової війни блок НАТО стикається з фактом повномасштабної війни на європейському континенті та вимушений реагувати відповідним чином.  Агресія Росії проти України змушує уряди країн-учасниць та політичне керівництво Альянсу переглянути їх ставлення до національної та колективної безпеки, створювати нові форми взаємодії та військової підтримки, переглядати власні видатки на оборону тощо.

Німецька «Die Welt» 29 червня ц. р. надрукувала статтю власного політичного кореспондента Торстена Юнгхольта (Thorsten Jungholt), в якій автор намагається визначити нові орієнтири для Альянсу та, насамперед, для Німеччини, аналізує стан готовності країни до забезпечення національної оборони та виконання союзницьких зобов’язань в рамках блоку НАТО.

Канцлер Олаф Шольц з Федеральним міністром оборони Крістіне Ламбрехт (ліворуч)
та Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок.
Джерело: «Die Welt», фото dpa/Bernd von Jutrczenka

 Видання підкреслює, що на саміті у Мадриді партнери по Альянсу НАТО надіслали на адресу російського диктатора однозначне послання: Путін отримає «натоізацію Європи». Водночас, перед Німеччиною та, зокрема, перед Федеральним міністром оборони Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) постає додатково надзвичайно складне завдання.

Неназваний німецький дипломат заявив на полях саміту, що коли у середу 29 червня ц. р. 30 глав держав і урядів країн НАТО зайняли свої місця за великим овальним столом Північноатлантичної ради, ключові рішення їхньої зустрічі вже були прийняті. Адже «рішення напружено готувалися тижнями, а сам саміт — це скоріше церемоніал, великий процедурний акт Альянсу, який має на меті засвідчити політичну єдність і військову рішучість».

Тому учасники заходу, що відбувається у приміщенні виставкового центру в Мадриді, дійсно працюють напружено. Навряд чи було якась заява на саміті, яка обходилася би без слова «історичний» з огляду на російську загарбницьку війну в Україні. Зокрема, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (Jens Stoltenberg) заявив, що Трансатлантичний військовий альянс готується до «найбільшої кризи для безпеки в Європі від часів Другої світової війни».

За словами Столтенберга, внаслідок російської агресивної війни
країни НАТО вирішили
збільшити свої оперативні війська
до «значно понад 300 000» з поточної цифри близько 40 000.

Джерело: «Die Welt», кадр відео «Прес-конференція генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга», https://www.welt.de/

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДП) повторив свої слова щодо «зламу епох» і повідомив про «важливі рішення, які мають велике значення для безпеки світу».

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте (Mark Rutte) вважає Альянс більш об’єднаним, ніж він був довгий час до того, заявивши, що «НАТО повертається».

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив на адресу російського президента: «Якщо Владімір Путін сподівався отримати менше НАТО на своєму західному фланзі в результаті свого неспровокованого незаконного вторгнення в Україну, він глибоко помилявся. Він отримує більше НАТО».

Офіційне групове фото
Джерело: «Die Welt», фото Getty Images/WPA Pool

А президент США Джо Байден, з огляду на опубліковане в Мадриді офіційне запрошення Швеції та Фінляндії приєднатися до НАТО, повідомив що це є чіткий сигнал про те, що Путін не може підпорядкувати Європу своєму впливу. Адже «Путін хотів, щоб Європа була фінляндизована. Натомість він отримає натоізацію Європи».

Дві скандинавські країни, відзначає видання, дотепер були військово нейтральними.

Наразі лише Сполучені Штати Америки спроможні безсумнівно досягти власних цілей

Ця риторика на саміті була підкріплена прийняттям нової стратегічної концепції. Вона визначає Росію як «найбільшу та безпосередню загрозу безпеці союзників». Путіну приписують створення власних зон впливу за межами Росії «шляхом насильницького примусу, підривної діяльності, агресії та насильницького незаконного привласнення чужої території». НАТО навіть не виключає «нападу на суверенітет і територіальну цілісність союзників».

У документі йдеться про те, що кожний сантиметр території Альянсу буде захищений. З цією метою у Східній Європі має бути розміщено більше військ та їхнього обладнання, а сили швидкого розгортання Альянсу мають бути збільшені з 40 000 до 300 000 солдатів. Крім того, союзники повинні будуть підтримувати Україну на «довгостроковій» основі, в тому числі й «сучасним обладнанням НАТО», що свідчить про те, що в майбутньому Україні також можуть поставлятися танки західного зразка.

Президент США заявив у Мадриді, що зробить усе можливе,
щоб захистити кожен квадратний сантиметр території НАТО.

«Росія розглядається як найпряміша і найскладніша загроза», —
каже военный эксперт генерал-лейтенант ФРН у відставці Катер.
Він аналізує новий шлях оборонного альянсу.

Джерело: «Die Welt», кадр видео «Президент США Байден анонсує додаткові збройні сили для Європи та Німеччини», https://www.welt.de/

Водночас до реалій належить також і те, що країни-члени НАТО тепер повинні довести, що вони спроможні реалізувати всі ці наміри до 2023 року, як оголосив Столтенберг. Без сумнівів, у повному обсязі такі кроки можуть здійснити тільки американці. Примітно, зазначає «Die Welt»,  що вони вже їх роблять. Хоча увага політики безпеки США вже давно зосереджена на Китаї, а американські збройні сили цілеспрямовано зосереджені на «стратегічному супернику з повним спектром» (full-spectrum strategic rival) у Тихоокеанському регіоні, США продовжують робити основний внесок у трансатлантичну безпеку.

Після початку війни в Україні американці вже розширили свою військову присутність в Європі на 20 000 до приблизно 100 000 солдатів. Тепер Байден оголосив про подальше збільшення їх кількості. Зокрема, американські війська, дислоковані в Польщі лише на ротаційній основі, з урахуванням Основоположного акту НАТО-Росія, мають бути заміщені там головним штабом і особовим складом на постійній основі. Війська США також мають бути нарощені в Румунії та у країнах Балтії, оскільки європейські союзники не можуть забезпечити це власними силами.

Дві додаткові ескадрильї винищувачів F-35 мають бути відряджені до Великої Британії, а додаткові сили протиповітряної оборони мають бути розміщені в Німеччині та Італії, внаслідок чого до Німеччини буде відправлено додатково 625 солдатів. В Іспанії кількість есмінців США буде збільшено з чотирьох до шести. За словами Байдена, трансатлантичний альянс буде оснащений таким чином, щоб він міг захищатися від «усіх загроз на землі, на морі та з повітря». Президент назвав «священним» зобов’язання надавати колективну допомогу за статтею 5 договору НАТО.

Фінляндія та Швеція, два нових потужних партнери

Приєднання Фінляндії та Швеції, яке ще мають ратифікувати парламенти всіх 30 нинішніх держав-членів, також покликане забезпечити швидке зростання впливу НАТО в Європі. За даними Федерального міністерства закордонних справ, у Німеччині це має відбутися негайно, можливо, до літньої перерви роботи Бундестагу.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (партія «Зелені») підкреслила, що ці дві північні країни приведуть до НАТО «власні потужні армії». Фактично, на відміну від багатьох старих членів альянсу, вони постійно інвестували у свою національну оборону навіть після закінчення холодної війни та мають у своєму розпорядженні сучасні сухопутні, повітряні та військово-морські сили.

Зокрема, військово-морський флот Швеції оснащений великою кількістю ​​корветів для берегової оборони, підводних човнів і кораблів постачання, побудованих за технологією Stealth, технічне виявлення яких ускладнене для противника. Фінляндія має добре оснащені механізовані війська, один із найбільших артилерійських арсеналів у Європі, потужний кібернетичний захист і, не в останню чергу, одну з найкращих розвідувальних служб, яка спроможна вести розвідку Росії. У разі конфлікту Хельсінкі може швидко мобілізувати до 280 000 солдатів, а з урахуванням резерву, — навіть у багато разів більше. В обох країнах існує загальновійськовий обов’язок.

Шведські корвети-невидимки, збудовані за технологією Stealth,  у порту Кіля
Джерело: «Die Welt», фото pa/Carsten Rehde/Carsten Rehder

З іншого боку, незрозуміло, як швидко інші європейці зможуть це зробити, особливо Німеччина. Щоправда, у Мадриді лунало багато похвали на адресу  Федерального уряду Німеччини за участь у нарощенні впливу НАТО в Європі. Йєнс Столтенберг звернув увагу на готовність Німеччини надати одну з нових бойових бригад чисельністю від 3000 до 5000 солдатів для захисту партнера по НАТО Литви. Однак поки що для Бундесверу було проблемою належним чином оснастити та утримувати навіть бригаду скороченого складу кожні кілька років для застосування її на вістрі НАТО.

Гарантувати існування такої бригади на постійній основі стає проблематичним, тим більше тому, що Федеральний міністр оборони Крістіне Ламбрехт (СДП) також пообіцяла взяти участь у нових силах реагування НАТО, які складатимуть 300 000 солдатів. Крістіне Ламбрехт заявила у Мадриді, що Федеральний уряд Німеччини готовий «надати дивізію, тобто 15 000 солдатів».

Однак, така дивізія повинна бути створеною до 2023 року та повністю оснащеною і готовою до застосування протягом десяти днів. Дотепер Бундесвер виходив з того, що зможе розгорнути дивізію, починаючи від 2025 року, хоча навіть такі терміни і раніше вважалися дуже оптимістичними.

А з поставкою десяти самохідних гаубиць 2000 в Україну Ламбрехт визнала, що Бундесвер «досягає власної абсолютної межі». На даний момент у боєготовому стані ЗС Німеччини мається лише третина від приблизно 120 гаубиць, які є на озброєнні Бундесверу. Водночас, у наступні кілька років для виконання завдань НАТО знадобиться велика кількість артилерії.

Забезпечення зобов’язань НАТО зараз є «основним завданням керівництва та управління особисто для Федерального міністра оборони Німеччини», заявив голова Федеральної асоціації Бундесверу полковник Андре Вюстнер (André Wüstner) в ефірі телеканалу WELT. З огляду на створений канцлером Шольцом спеціальний фонд для Бундесверу у розмірі 100 мільярдів євро, Вюстнер заявив, що «самі лише гроші не забивають голи. Необхідні відповідні структури, необхідно здійснити багато змін у Бундесвері». Це стосується не лише загальновідомої нестачі матеріальних ресурсів, а й проблем із кадровим наповненням.

Спеціальних фондів також буде недостатньо, передбачив Вюстнер. Канцлер Шольц спочатку говорив про два відсотки витрат на оборону, виміряні в перерахунку на валовий внутрішній продукт, на додаток до 100 мільярдів євро. Однак справа в тому, що нічого цього немає в бюджеті Бундесверу на 2023 рік, який Федеральний міністр фінансів Крістіан Лінднер (Christian Lindner, партія ВДП) має намір представити наприкінці тижня.

На саміті НАТО в Мадриді президент США Джо Байден оголосив
про передислокацію додаткових американських підрозділів до Європи,

включаючи штаб 5АК США до Польщі та додаткові війська США до Німеччини.
Джерело: «Die Welt», кадр видео «Президент США Байден анонсує додаткові збройні сили для Європи та Німеччини», https://www.welt.de/

5-й армійський корпус

США мають намір створити постійний штаб 5-го корпусу армії США у Польщі.

5-й армійський корпус — оперативно-тактичне з’єднання Армії США, брав участь в обох світових війнах, в операції в Косові та глобальній війні з тероризмом.

Розформований 15 вересня 2013 року. Навесні 2020 Пентагон знову активував штаб корпусу на військовій базі Форт-Нокс, Кентуккі. 16 жовтня 2020 року Пентагон відтворив 5-й армійський корпус для підтримки командування сухопутних військ США в Європі та Африці та забезпечення рівня командування та управління, орієнтованого на синхронізацію тактичних формувань Армії США, союзників та країн-партнерів, що діють у Європі.

Створено дві штаб-квартири: у Форт-Ноксі (штат Кентуккі) та Польщі. Командування корпусу вирішили розмістити у Кракові. Основні підрозділи будуть на околицях Познані.

Аналогом американського корпусу може бути розгорнута загальновійськова армія у складі кількох дивізій, бригад і полків.

Основні бойові з’єднання, частини корпусу (на 1989 р.):

  • 3 бронетанкова дивізія
  • 4 механізована дивізія
  • 8 механізована дивізія
  • 194 бронетанкова бригада
  • 197 механізована бригада
  • 11 бронекавалерійський полк (розвідка)
  • 41 артилерійська бригада
  • 42 артилерійська бригада

На 2010 р.:

  • 1 бронетанкова дивізія
  • 2 кавалерійський полк Страйкер
  • 12 бойова авіаційна бригада
  • 170 піхотна бригада
  • 172 піхотна бригада
  • 173 повітряно-десантна бригада

[свернуть]

Країни НАТО на саміті у Мадриді не заявляють публічно про те, що Альянс виявився повністю неготовим до агресії і війни, розпочатої Росією. Країни Європи тривалий час не брали участі у воєнних конфліктах, а історія Другої світової війни свідчить, що такий бойовий досвід у нинішніх країн-членів НАТО є переважно негативним. Десятиліттями стара Європа не звертала уваги на геополітичного монстра Росію, який зростав поруч. Навпаки, розвивали з нею співробітництво та охоче отримували економічні зиски, делегуючи завдання національної і навіть колективної безпеки на адресу США. На час активної фази жорстокої війни з великою кількістю жертв на полі бою, фізичного знищення міст і селищ на сході України  неспровокованих жертв серед мирного населення Альянс НАТО розуміє, що він є неспроможним захистити власні країни у випадку війни на національних територіях. Звідси виникло рішення щодо надання всієї можливої військової допомоги Україні, знищення військового потенціалу Росії на полях боїв, які поки що далекі від європейських кордонів.

Виявилося, що наразі лише український народ та його Збройні Сили спроможні вести війну проти агресора, який має перевагу у 15-20 разів в артилерійських системах та системах залпового вогню, в авіації, на морі. Надання військової допомоги Україні стало завданням не лише виживання України, але й необхідною умовою для захисту європейських країн. НАТО потребує час для того, аби здійснити реформи та нарощення власних військових спроможностей. Підприємства ВПК США та європейських країн працюють над випуском зброї для України.

Позиція Німеччини поступово трансформується від безкінечного балансування інтересів у стилі Ангели Меркель, яке законсервувало проблему та загострило її у теперішній фазі війни, до вимушеної безумовної підтримки України.

Війна триває, Москва не збирається зупинятися на досягнутих успіхах та тимчасово захоплених українських територіях на сході і півдні. На черзі стоять й інші країни-сусіди України, від країн Балтії на півночі до Молдови на півдні. Альянс НАТО готує резолюції та дії, спрямовані на убезпечення стабільності в Європі і лише після цього, —  рятування України.

Надання військової допомоги та переведення Росії у статус постійної загрози для НАТО є лише складовою частиною загальної, вже проголошеної концепції оборони Альянсу та, очевидно, нової Стратегією НАТО, яка має бути розробленою невдовзі.

https://www.welt.de/politik/deutschland/plus239642193/GipfelinMadridDieNatoistzurueckKannDeutschlandSchritthalten.html

Схожі публікації