Кремль може отримати зброю для своєї війни від третьої країни — Ірану

Є дві ключові причини угоди Путіна з Іраном про постачання зброї

20.07.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Останніми днями увага міжнародних експертів привернута до візиту Владіміра Путіна до Ірану, з яким у Росії давно підтримуються партнерські відносини, зокрема й у питаннях торгівлі зброєю. Німецьке впливове видання зазначає у статті власного кореспондента у регіоні Близького Сходу Крістіне Кенше (Christine Kensche) за 19 липня ц. р. зазначає, що для України цей візит може мати важливе значення.

Озброєний дрон стартує з невстановленого місця в Ірані.
Джерело: AFP

Режим у Тегерані внаслідок візиту розраховував забезпечити поставки іранських безпілотників до Росії і, таким чином, зміцнити свій вплив як міжнародного торговця зброєю. Це перший раз, коли Кремль може отримати зброю для своєї війни від третьої країни Ірану і, хоча це дещо принизливо для космічної країни Росії, це може означати небезпечний поворотний момент для України.

На супутникових знімках видно ангар, перед яким помітні грубі контури двох геометричних фігур. За формою це трикутник і витягнутий предмет із широкими крилами. За даними розвідки США, це аеродром Кашан (Kashan), розташований на південь від Тегерана, де Іран тренує своїх регіональних ополченців. Геометрично означеними об’єктами є безпілотники: «Шахед-191» (Shahed 191) і «Шахед-129» (Shahed 129), обидва вважаються такими, що здатні нести озброєння. Їх назва у перекладі означає «мученик». За інформацією США, на знімку також зображений транспортний засіб для гостей з Росії. Якщо те, що нещодавно заявив Білий дім, є правдою, то ці «мученики-шахіди» незабаром можуть кружляти над Україною, дистанційно керовані російськими солдатами.

І хоча, за наявними офіційними повідомленнями з Тегерану, Іран відмовився здійснювати поставки бойових дронів до Росії, не виключається, що такі оборудки будуть здійснюватися неофіційно, як це часто робиться в операціях з постачання зброї. Тому експерти ретельно вивчають інформацію навколо такої можливості та визначають чинники, що можуть впливати на таке рішення Ірану. Примітно, що Росія здійснила інформаційне прикриття зацікавленості у придбання іранських дронів та дезавуювала негативний фон відмови Ірану від оборудки начебто взагалі відсутністю такої зацікавленості з боку Росії у принципі. Насправді технологічна відсталість Росії на цьому напрямку та вплив міжнародних санкцій негативно впливають на проведення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт у Росії та унеможливлюють швидке постачання дронів до районів бойових дій.

Крім того, раптова потреба Росії у бойових дронах, здатних вражати важкі наземні цілі, викликана надходженням до України із Заходу високотехнологічної сучасної зброї у вигляді ракетних систем та високоточної дальнобійної артилерії. Очевидно, що суттєва шкода, якої завдали росіянам кілька залпів такої артилерії, виявилася достатньою, щоби Москва почала принизливо шукати в Ірані засобів боротьби з українською артилерією. Питання набуло розголосу, тому офіційно оборудка вже, мабуть, не буде реалізованою. Проте гіпотетична можливість таких поставок ударних БПЛА з Ірану до Росії та далі на війну з Україною можлива.

За словами радника з національної безпеки США Джейка Саллівана (Jake Sullivan), Іран хоче поставити в Росію «кілька сотень» безпілотників і навчити російських солдатів роботі на них. Навчання, можливо, вже почалося, заявив Салліван. У червні російські делегації двічі здійснювали поїздки до іранського тренувального центру. Глава Кремля Володимир Путін особисто відвідав Тегеран у вівторок 19 липня ц.р.

Ізраїльський експерт з дронів Сет Францман (Seth Frantzman), який опублікував книгу на цю тему («Війни дронів», «Drone wars»), заявив, що «таке рішення буде важливим поворотним моментом для Ірану як міжнародного торговця зброєю». Поки що Тегеран продав свої технології поза колом своїх союзників у регіоні лише Венесуелі та побудував фабрику безпілотників у Таджикистані. Фахівець вважає, що «угода зі світовою потугою Росією нарешті зробить Іран міжнародним гравцем у бізнесі безпілотників, вплив якого сягатиме аж до Європи».

Світовими державами-лідерами у бізнесі безпілотників, з точки зору технологій і торгівлі, є США, Ізраїль, Китай і, з деяким відривом, Туреччина. Україна застосовує отримані від Туреччини БПЛА «Байрактар» у війні ​​проти російських загарбників, вони у початковій фазі війни забезпечили Україні важливі стратегічні успіхи.

Є дві ключові причини, чому Росія тепер намагається закупити дрони в Ірану: її власні безпілотники не можуть конкурувати з аналогічними безпілотними апаратами конкурентів. Друге — іранські безпілотники хоча технічно менш досконалі, ніж безпілотники західних виробників, але вони справляються зі своєю роботою, виготовляються швидше та дешевше. Навіть ворог Ірану Ізраїль визнає потужний потенціал армії безпілотників Тегерана.

На фотографії Міністерства оборони Ірану представлений безпілотник далекого радіусу дії «Шахед-129» у Тегерані.
Джерело: dpa

Ізраїльський експерт Сет Францман повідомляє, що «останніми роками Іран значно модернізував свою програму безпілотників». Шиїтський режим країни ледь не щотижня запроваджує нові типи дронів. Згідно з інформацією ізраїльської армії, Іран має повний цикл виробництва, від побудови корпусу літального апарату до інсталяції навігаційних систем. За визнаннями Тегерана, деталі дронів часто копіюють, зокрема, з американських безпілотників, які Іран збив у минулому. Наразі у країні існують різноманітні лінійки та типи БПЛА, від неозброєних розвідувальних пристроїв до бойових безпілотників і дронів-камікадзе, що є невеликими безпілотними літальними апаратами із вибуховими зарядами, що таранять ціль. Режим Ірану за останні роки продемонстрував шкоду, яку може завдати іранська технологія шляхом здійснення нищівних терористичних атак.

Іран постійно покладається на зброю

Регіон застосування арсеналу дистанційно керованих літаків Ірану простягається від Лівану, Сирії та Іраку через Перську затоку до Ємену. Цю розробку Тегерану використовують іранські союзники Хизбулла та ХАМАС проти Ізраїлю, єменські хусити (Huthis) проти Саудівської Аравії, шиїтські парамілітарні угруповання — проти армії США. Зареєстровані також удари БПЛА силами військових самого Ірану.

Найбільш інтенсивний період, так званий «Перл-Харбор» війни із застосуванням безпілотників стався три роки тому, коли Іран використав безпілотники та ракети для нападу на нафтопереробний завод Abqaiq найбільшої у світі нафтової компанії Aramco в Саудівській Аравії. ППО Саудівської Аравії виявилася тоді безсилою. Напад дронів на кілька місяців припинив експорт нафти з Саудівської Аравії, світовий видобуток нафти впав на 6 відсотків.

Відтоді Іран систематично покладався на цю зброю. Вважається, що дрони були застосовані щонайменше у п’яти атаках на американські бази в Сирії та Іраку в травні та червні минулого року. Іранська технологія безпілотників також зіграла свою роль в останній війні в Газі. ХАМАС не тільки випустив 4000 ракет по Ізраїлю в травні минулого року, він також широко застосував нові дрони, споряджені вибухівкою.

Минулого року атаки іранських безпілотників вперше забрали людські життя, зокрема безпілотники-камікадзе атакували нафтоналивний танкер Mercer Street в Ормузькій протоці. Загинуло двоє членів екіпажу, включаючи капітана. Навесні безпілотники атакували танкери та аеропорт столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі (Abu Dhabi). Троє людей загинули. Повстанці-хусити в Ємені, яким Іран постачає зброю та технології, заявили, що вони відповідальні за атаку на Об’єднані Арабські Емірати.

Точної інформації про те, які саме безпілотники намагається отримати Росія, немає. Типи БПЛА, показані США на супутникових знімках, є одними з найважливіших розвідувальних і бойових безпілотників Ірану. Зокрема, Shahed 129 є найстарішим бойовим безпілотником країни.

Довідково. Shahed 129

Shahed 129 — іранський одномоторний середньовисотний безпілотний літальний апарат тривалого часу польоту, розроблений Shahed Aviation Industries для Корпусу вартових Ісламської революції Ірану (КВІР).

Зовні схожий на ізраїльський дрон Hermes 450 та американський MQ-1 Predator.

Здатний нести на борту від 4 до 8 ракет Sadid-1 чи авіабомб.

Радіус дії Shahed 129 — до 1700 км.

Дрон здатний підніматися на висоту до 7,5 км.

Крейсерська швидкість літального апарату складає 150 км/год.

[свернуть]

Shahed 129 спроможний залишатися в повітрі до 24 годин і може бути оснащений вісьмома керованими ракетами.

 

Бойовий дрон Shahed 191, також відомий як Saegheh («Удар блискавки», «Громниця»), має високу мобільність. Він може встановлюватися на кузов вантажівки та запускатися під час руху автомобіля.

Довідково. БПЛА Shahed 191

Довідково. Аналог американського дрону RQ-170 Sentinel.

Літальний апарат має конструкцію «літаюче крило» та рухається за допомогою турбореактивного двигуна.

Він може розвивати швидкість до 350 км/год. Заявлена автономність польоту — 45 годин.

Дрон може віддалятися від оператора на відстань до 450 км.

На озброєнні Shahed 191 маються дві керовані бомби Sadid-342, які розміщуються у спеціальних відсіках.

[свернуть]

 

Маючи такі властивості та технічні характеристики, бойовий безпілотник, який може бути оснащений двома дистанційно керованими протитанковими боєприпасами, є надзвичайно гнучким.

Однак сумнівно, зазначає видання, що Іран справді зможе у стислі терміни поставити Росії сотні бойових апаратів цих типів. Таким чином, угода з Росією, якщо вона відбудеться, реально може включати безпілотники-камікадзе, які простіше та дешевше виробляти.

Стратегічна інфраструктура України під загрозою

Експерт Сет Францман  вважає, що навіть якщо Росія використовувала би іранські безпілотники найближчим часом, це не означало би поворотного моменту у війні з Україною. Адже «за допомогою безпілотників не можна виграти війну». Але таким застосуванням дронів Росія могла би порівняно недорого завдати суттєвої шкоди стратегічній інфраструктурі України без ризикованого застосування російської бойової авіації.

І ще одна ціль може потрапити в поле зору іранських безпілотників, а саме західне військова техніка, зокрема реактивні системи залпового вогню HIMARS, які в Україну поставили США, та які відіграють центральну роль у захисті від Росії.

Вірогідно, такі системи залпового вогню, що почала застосовувати Україна, разом із запланованими поставками наступних партій РСЗВ та систем ППО та інших сучасних систем включно із бойовою авіацією від США, а також загрозою для росіян потрапити в оперативне оточення на півдні у районі Херсону внаслідок ефективного знищення тилових баз, складів зі зброєю, боєприпасами та пальним, пунктів управління та зв’язку, стали однією з причин візиту Путіна до Ірану та пошуку ним дієвих способів протистояння Україні.

 

Поставки бойових безпілотних літальних апаратів Росії від Ірану, що могло би становити серйозну загрозу для бойової техніки та об’єктів критичної інфраструктури України, наразі офіційно відкладені та виведені за рамки переговорного процесу. Проте доцільно враховувати, що потенційно такий крок з боку як Росії, так й Ірану можливий та буде застосований у випадку гострої потреби для Росії.

Міжнародна спільнота не реагує на подальші погрози Москви щодо ескалації бойових дій, захоплення чергових регіонів і міст України, створення загрози для безпеки і цілісності держав Європи і НАТО. Війна продовжується вже не за сценарієм Кремля. Постачання дронів Ірану до Росії не вплине докорінно на перебіг війни та на її результати.

https://www.welt.de/politik/ausland/plus240004013/Drohnen-Putins-Waffendeal-mit-dem-Iran.html

Схожі публікації