«Для добре укріпленої держави нам потрібні сильніші спецслужби»
22.03.2022 р. «Die Welt», Німеччина
На тлі подій останніх тижнів привернула увагу серія публікацій у впливовому німецькому виданні «Die Welt», присвячена війні Росії проти України та її наслідкам для Німеччини, з точки зору необхідності забезпечити власну національну безпеку.
Політичний кореспондент видання Томас Вітцтум (Thomas Vitzthum) розкриває, які наслідки війна в Україні має на розширене усвідомлення Німеччиною недоліків у системі власної безпеки та оборони, ролі, завдань та повноважень національних спецслужб.
Біля офісу Федеральної служби розвідки (Bundesnachrichtendienst, BND) Німеччини.
Джерело: picture alliance/dpa
Війна Росії проти України виявляє не тільки слабкі місця військового відомства Німеччини, Бундесверу. З’ясувалося, зокрема, що німецькі спецслужби також навряд чи можуть ефективно виконувати покладені на них завдання без своїх міжнародних партнерів. Широкий партійна коаліція політичних сил у Німеччині має намір змінити державний змінити курс, зокрема, й з огляду на необхідність надавати відповідну інформацію для власних військовослужбовців.
Єдина новина, яку повідомила Федеральна служба розвідки (БНД) у зв’язку з війною Росії в Україні, була досить неприємною. А саме, керівник БНД Бруно Каль (Bruno Kahl ) у день вторгнення Росії був у Києві. Минуло майже два дні, перш ніж спецпідрозділ зміг евакуювати Каля з країни.
З України евакуювали керівника німецької розвідки, передає RT Росії та колишнього Радянського Союзу.
Джерело: сайт GWN, https://goodwordnews.com/
Інцидент висвітлив дві речі, — Федеральна служба зовнішньої розвідки Німеччини не підозрювала, що російське вторгнення неминуче у найближчий час, інакше Каля там би не було. З іншого боку, швидку евакуацію керівника провідної розвідувальної служби Німеччини з Києва навіть не вдалося здійснити негайно. Адже керівник BND пропустив перший рейс, з яким вилетіли з країни дипломати і важливі іноземні діячі.
Згадана подія є свідченням слабкості німецьких спецслужб, зазначає видання. Щоправда, раніше їх посилили за перебування на посаді Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель (ХДС), зокрема щодо ресурсів та оснащенні персоналу. Але Меркель ніколи не робила цю частину політики безпеки держави своєю особистою сферою відповідальності. Так само відбувалося і з Бундесвером.
Штаб-квартира розвідслужби BND у Берліні.
Джерело: DW.com, https://www.dw.com/
З питання національних збройних сил нинішня влада Німеччини зараз намагається змінити ситуацію. Вірогідно, щось відбувається також і в спецслужбах. Адже Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДП) у січні ц. р. прийняв главу ЦРУ США Вільяма Бернса (William Burns). За часів Меркель таку зустріч навряд чи можна було б уявити. Але й німці також залежні від американців. Фактично, інформація про війну в Україні просочується до громадськості лише з американських чи британських джерел. Незрозуміло, якою інформацією володіють німецькі розвідувальні служби, оскільки Федеральний уряд Німеччини за канцлера Олафа Шольца наказує відомствам проявляти максимальну стриманість. Проте, і це показав інцидент з Калем, навіть такі обмеження не можуть приховати того факту, що німці без закордонної допомоги не є достатньо ефективними.
Штаб-квартира Федерального відомства захисту конституції у Кельні.
Джерело: «Verfassungsschutz», https://www.verfassungsschutz.de
Після того, як Шольц оголосив про створення спеціального фонду для Бундесверу в розмірі 100 мільярдів євро, зараз розгортаються дебати щодо того, чи не варто також краще оснастити спецслужби Німеччини. Вважається, що крім BND, необхідно також посилити службу внутрішньої безпеки Федеральне відомство захисту конституції (Bundesamt für Verfassungsschutz), яка призначена для виявлення та зупинення діяльності іноземних шпигунів. Розглядаються також перспективи Служби військової контррозвідки (Militärischer Abschirmdienst), яка призначена для захисту Бундесверу від шпигунських акцій і диверсій. У процесі переозброєння армії її робота набуває центрального значення.
Штаб-квартира Служби військової контррозвідки у Кельні.
Джерело: сайт «Bundeswehr», https://www.bundeswehr.de/
Коаліція проти «фетишизму у захисті даних»
Лідер парламентської фракції Вільної демократичної партії Німеччини ВДП Стефан Томае (Stephan Thomae) повідомив для WELT, що «російська загарбницька війна в Україні призвела до переорієнтації всієї німецької архітектури безпеки. У будь-якому випадку, наразі необхідно вести дискусію щодо фінансового та кадрового посилення спецслужб».
На додаток до збільшення фінансування і збільшення штату, Томае закликає до «структурних змін у сфері функціонування розвідувальних служб та посилення парламентського контролю». Потрібна «всебічна реформа розвідувальної діяльності, особливо щодо повноважень розвідорганів, а також діяльності у національній та в міжнародній сферах». Томае виключає використання спеціальних фондів Бундесверу для забезпечення діяльності спеціальних служб. Він заявив, що додаткові гроші для забезпечення їх діяльності повинні бути надані.
Костянтин фон Ноц (Konstantin von Notz), заступник голови парламентської фракції партії «Зелені» і неназваний заступник керівника органу парламентського контролю за спецслужбами, також закликають до кращої структурної організації спецслужб, щоб «у своїй аналітичній та ситуаційній діяльності вони могли швидко реагувати на динамічні ситуації». Розвідувальні служби повинні бути належним чином оснащені та мати можливість діяти на чіткій, конституційній основі. Фон Ноц також виступає за «посилений контроль за діяльністю спецслужб з боку парламенту та контролюючих органів».
Експерт з питань внутрішньої політики Християнської демократичної партії Німеччини ХДС Крістоф Де Вріз (Christoph de Vries) підкреслює, що в національній обороні та обороні Альянсу НАТО необхідний не тільки поворотний момент, «а й фундаментальна зміна менталітету щодо здатності наших спецслужб діяти».
Реклама Федерального відомства з охорони конституції у берлінському метро.
Джерело: DW.com, https://www.dw.com/
Якщо розраховувати на ефективну протидію цілеспрямованій дезінформації, нейтралізувати діяльність іноземних агентів і отримувати упереджувальну інформацію щодо загроз з боку іноземних держав, то правлячі партії Німеччини також повинні повністю змінити свій курс щодо політики безпеки. Крістоф Де Вріз вважає, що «нашим спецслужбам потрібні вичерпні юридичні повноваження, що забезпечать використання сучасних технологій спостереження та не матимуть ідеологічного фетишизму щодо захисту даних».
Лідер партії ХДС Федеральної землі Німеччини та ганзейського міста Гамбург Крістоф Плосс (Christoph Ploß) сформулював головну мету: «Для добре захищеної держави нам потрібен не тільки краще оснащений Бундесвер, але й сильніші секретні служби. Нашим спецслужбам потрібно більше ресурсів, щоб вони могли на рівних протистояти таким авторитарним державам, як Росія чи Китай».
