Коуделка: «Після депортації діяльність російської розвідки в Чехії скоротилася»
«Česká tisková kancelář», Чехія
За словами директора інформаційної служби безпеки (BIS), Міхала Коуделки, діяльність російської розвідки в Чеській Республіці зведена до мінімуму після того, як відбулася депортація російських осіб, причетних до підриву складів з боєприпасами у Врбетіце Злинського району Чехії та внаслідок нападу росіян на Україну.
На нещодавній безпековій конференції в Палаті депутатів М. Коуделка розповів, що тепер росіяни не зможуть проводити великі розвідувальні операції в Чеській Республіці. За його словами, загальна кількість російських дипломатів у Чеській Республіці вже зменшилася до шести осіб, а адміністративно-технічного персоналу — до 25.
Міхал Куделка, директор Служби інформації безпеки (BIS).
Джерело: «Česká tisková kancelář (ČTK)», фото ČTK / Krumphanzl Michal, https://www-ctk-cz.translate.goog/
— З такою їх кількістю росіяни не спроможні виконувати будь-які значні розвідувальні операції на нашій території під звичним прикриттям, вести стеження тощо, — сказав керівник цивільної контррозвідки. І додав, що завдяки відчутним антиросійським санкціям, обмеженню з надання віз чи закриттю повітряного простору для російських літальних апаратів російські респонденти, що працюють під прикриттям трейдерами, журналістами чи представниками російських компаній, зараз також опинилися у складних умовах.
Те ж саме підтвердив і керівник військової розвідки Ян Бероун, одночасно попередивши про можливу дезінформацію, а також про деякі ризики, пов’язані з прибуваючими біженцями з України.
Посольство Росії в Чехії.
Джерело: https://www.facebook.com/AmbRusCz/
Штат посольства Росії в Чеській Республіці було минулого року значно скорочено через справу Врбетіце. Після викриття силами безпеки виконавців двох підривів боєприпасів на складах у Врбетіце в Злинському районі у 2014 році — неодноразово підозрюваних агентів російського ГРУ — Чехія вислала 18 працівників, а згодом і ще деяку їх кількість. Після вторгнення росіян до України Чехія зробила ще один дипломатичний крок, коли відкликала свою згоду на роботу російських консулів у Карлових Варах та Брно, що означало подальше скорочення їхньої чисельності.
За словами М. Коуделки, відносно сприятлива ситуація не означає, що російська розвідка припинила свою діяльність. Він вважає, що росіяни скоріш за все почали працювати згідно з планом, передбаченим за таких ситуацій. Тобто, це можуть бути операції в кіберпросторі, масове поширення дезінформації та використання в Чехії так званої п’ятої колони, яка, як він пояснив, поступово активізується. Згідно з його словами, дезінформація є одним з найбільш серйозних ризиків, її мета — зруйнувати єдність міжнародного співтовариства та одностайність в окремих країнах.
— Дуже необхідно, щоб боротьба (з дезінформацією) велася у чіткому правовому полі, згідно з законодавчою базою, щоб при цьому не виникала потреба в імпровізації, — підкреслив Я. Бероун. Аж ніяк не можна, переконаний він, допустити, щоб громадська думка стала проросійською.
А ще М. Коуделка визнав за необхідне повідомити, що чеські поліція та міністерство внутрішніх справ дають собі раду з міграційною хвилею з України, чимала кількість прибулих українських жінок та дітей не становлять серйозної небезпеки. Однак, вважає він, слід мати на увазі, що серед мігрантів можуть бути й такі особи, яких Росія послала виконувати різні завдання, або, навпаки, люди, щодо яких Росія після війни може вжити «відповідних заходів».
Кадр відео «Вибухи на складах зброї у Чехії готували мінімум 6 співробітників ГРУ Росії» з сайту «TCН», https://tsn.ua/
За словами керівників чеських спеціальних безпекових служб, у них немає інформації, що в даний час Чехії загрожує будь-яка серйозна небезпека у зв’язку з російським вторгненням до України. Однак директор Департаменту зовнішніх зв’язків та інформації Марек Шимандл зазначив, що Чеська Республіка, ймовірно, посідає перше місце в російському списку «недружніх країн».
— Атака на Україну — це своєрідна особиста війна російського президента Володимира Путіна, — сказав глава цивільної контррозвідки, передбачаючи з цього приводу, що антиросійські санкції можуть спровокувати серйозні соціально-економічні, а, отже, і внутрішні політичні зміни в Російській Федерації. «У довгостроковій перспективі не можна виключити можливість системних змін, тобто зміни режиму Володимира Путіна, — зокрема пояснив теперішні події М. Шимандл, — а це, цілком ймовірно, може викликати кризу безпеки поблизу Європи.
Ян Бероун у своєму виступі назвав Білорусь, як можливу найбільшу небезпеку для України, вказуючи, що частина українських сил поблизу Києва скована, і Україна не може їх використовувати де-інде. «З боку ЄС та НАТО мають вживатися щодо Білорусі серйозні заходи, як і щодо Росії, і не тільки в дипломатичній та економічній сфері», — сказав він без роз’яснення.
У заголовку матеріалу колаж з сайту TCН.ua
