Бюджет Польщі у 2023 році: передусім все — для армії та соціальних програм

Скільки коштів цього року планує витратити польський уряд

 

 

Wnp.pl, Польща

Цьогорічні бюджети і видатки у кожній з європейських країн особливі внаслідок нападу Росії на Україну і намагання нападника принаймні економічно вплинути на ЄС за допомогою відвертого шантажування. Як країни Заходу запобігають можливим проблемам і що для цього намагаються зробити — можна побачити на прикладі нашого сусіда — Польщі, де уряд, вживаючи необхідних заходів, впевнений, що польське суспільство з розумінням їх сприйматиме, оскільки бачитиме у цьому логіку і намагання встояти перед економічними провокаціями росіян. Так, у планах Варшави — створити найбільш потужну армію в Європі і для цього навіть перевершити стандарти НАТО з видатків на оборону. Нещодавно це підтвердив у своєму виступі міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак. До слова, коли на одній з прес-конференцій поцікавилися його думкою стосовно сьогоднішньої потуги польського війська, він відповів: «Будемо потужними, і в закордонній пресі йдеться, що ми будуємо найсильнішу армію в Європі». Він мав на увазі також те, що 2022 році Польща отримала перші батареї зенітного ракетного комплексу (ЗРК) Patriot та безпілотники Bayraktar турецького виробництва. У 2023 році Варшава сподівається отримати танки Abrams, реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, літаки та гелікоптери. У грудні минулого року повідомлялося, що до польського війська призвуть для вишколу добровольців. Це можуть бути громадяни віком від 15 до 65 років, що дасть можливість навчати чималу кількість людей основним навичкам, пов’язаним з військовою справою.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед самітом ЄС-АСЕАН у Брюсселі.
Джерело: Канцелярія прем’єр-міністра Польщі

Про це йдеться, зокрема, у розміщеному матеріалі на сайті польського WNP.PL під заголовком «Три щити і мільярди на армію та соціальні програми», де вже з самого початку автор Адам Сірак окреслює основні принципи, за якими польський уряд під керівництвом Матеуша Моравецького витрачатиме протягом 2023 року бюджетні кошти. Пріоритетними будуть, перш за все, військові, соціальні програми та інвестиції в сфері охорони здоров’я, наземного транспорту та культури. Зокрема, підтримка надаватиметься тим, хто споживає електроенергію у виробництві, також стосовно окремих питань соціальної політики (включно зі змінами пенсій для тих, хто працював у сільському господарстві). Уряд також обіцяє підвищити стандарти оплати праці для тих, хто працює на державній посаді. Але як згадувалося вище, передусім піклуються про безпеку держави, тобто, виділятимуться необхідні кошти на оборону. У 2023 році вони відчутно збільшені, до 3 % ВВП, і становлять 97,4 млрд злотих (1 млрд польських злотих приблизно дорівнює 216 млн доларів США, або 8,8 млрд українських гривень — ред.). Якщо порівняти з попередніми роками, наприклад 2015-м, то таке збільшення становитиме 160 відсотків. Тоді видатки на оборону становили понад 37 млрд злотих, тобто приблизно 2,2 % ВВП. «Завдяки чималим коштам на оборону ми вийшли у перші ряди серед країн Північноатлантичного договору, які зміцнюють свої збройні сили», — пояснив один з польських урядовців.

…Завдяки чималим коштам на оборону Польща вийшла у перші ряди серед країн Північноатлантичного договору…

Якщо дещо конкретизувати безпекові плани уряду, то мається на увазі перш за все План технічної модернізації на 2021–2035 роки, ухвалений польським міністерством національної оборони. На модернізацію армії виділено 649 млрд злотих. Передбачаючи кошти для покращення військового і оборонного потенціалу, поляки замовляють сучасну бойову техніку в Сполучених Штатах Америки, Південній Кореї, Великобританії та в інших своїх союзників. Тільки протягом останніх місяців підписані контракти на нові танки, ракетні установки, літаки і гаубиці. Серед іншого опрацьовуються замовлення на новітню американську техніку — Abrams, HIMARS, F-35 і MRAP Cougar. «Це можна вважати безпрецедентним зміцненням армії», — пояснює згаданий представник Міноборони Польщі. За його ж словами, також буде збільшена кількість особового складу: з 2015 року чисельність військовослужбовців Збройних Сил Республіки Польща зросла від 95 тис. до понад 153 тис. (строковики, територіальна оборона, добровільна базова військова служба). За новим законом про оборону батьківщини чисельність військовослужбовців становитиме приблизно 300 тис. (250 тис. професійних військовослужбовців і 50 тисяч у Силах територіальної оборони). Це, так би мовити, одне з найбільш важливих питань, яке у Польщі ніхто не заперечує.

Щодо «трьох щитів» для польського суспільства, завдяки яким держава полегшить його існування — енергетика, солідарність і антиінфляція.

…У Польщі буде найбільш дієвий і комплексний пакет з підтримки економіки, що запобігатиме енергетичній кризі…

Автор статті пише, що агресія Росії стосовно України, зростання цін на сировину, а також пандемія COVID-19 негативно позначаються на стані економіки багатьох країн світу. У цей непростий час польський уряд намагається підтримати своїх громадян: «За повідомленням Урядового інформаційного центру, серед багатьох заходів передбачені зниження податків і державна підтримка. Тобто, завдяки цьому поляки зможуть впоратися з різким зростанням цін на електроенергію або газ. Програма Energy Shield — це набір рішень, що запобігатимуть високим цінам на енергоносії та її джерела». Інакше кажучи, уряд знижує і заморожує ціни на електроенергію.

Так, представники Офісу прем’єр-міністра обіцяють зафіксувати ціни на поточному рівні до 2 МВт/год річного споживання (середнє споживання домогосподарства). У 2023 році не відчуватимуть цінового зростання 10 мільйонів домогосподарств. Також, завдяки нововведенням і через збільшення споживання електроенергії буде збільшено ліміт до 2,6 МВт/год на рік громадянам з обмеженими можливостями, а великим сім’ям (з великою сімейною карткою) та сільськогосподарським фермам — до 3 МВт/год на рік. Ціни на електроенергію в межах ліміту будуть визначатися, зважаючи на заморожені ціни на енергоносії з 2022 року.

Якщо домогосподарства перевищать споживання 2,6 і 3 МВт/год відповідно, то за кожну наступну використану МВт/год будуть розраховуватися в межах максимального цінового механізму: 693 злотих за МВт/годину.

Максимальна ціна для важливих підприємств, для органів місцевого самоврядування та мікро-, малих та середніх підприємств складає 785 злотих за МВт/годину. Це означає, що зростання ціни буде обмежуватися до 70 %.

Як пояснюють у кабінеті міністрів Польщі, з запровадженням у 2023 році максимальної ціни 99,8 % всіх підприємств (понад 2 млн мікропідприємств і десятки тисяч малих та середніх підприємств) виграють від такого рішення. Таким чином у Польщі буде найбільш дієвий і комплексний пакет з підтримки економіки, що запобігатиме енергетичній кризі.

…Ще один «щит» — поєднання фіскальної відповідальності з втіленням амбітних соціальних програм…

Ще один «щит» — поєднання фіскальної відповідальності з втіленням амбітних соціальних програм.

Реалізацію таких програм, як вважає уряд Польщі, повинні відчути на собі, серед іншого, польські сім’ї, літні люди, працівники та підприємці. Такого планується досягти завдяки підвищенню ефективності податкової системи. Прогнозується, що в такому разі бюджетні видатки у 2023 році сягатимуть 672,5 млрд злотих. Такі соціальні програми, як Family 500+ (40,2 млрд злотих у 2023 році), Good Start (1,4 млрд злотих у 2023 році) чи витрати сімейних коштів на догляд (2,4 млрд злотих у 2023 році), повинні стати основними.

Також передбачає виконання інвестиційних завдань, пов’язаних серед інших зі сферою охорони здоров’я, функціонуванням наземного транспорту, діяльністю культури та охорони національної спадщини.

Видатки на освіту порівняно з бюджетом 2022 року збільшаться на 8 млрд злотих і становитимуть 64,4 млрд злотих. Збільшаться і видатки на вищу освіту, науку та фермерське господарство. Передбачається також виділити необхідні кошти для підвищення заробітної плати в державній бюджетній сфері — на рівні 7,8 %.

До вищезгаданих «щитів» польського суспільства у 2023 році також відноситься збільшення пенсії для тих, хто займається фермерським господарством. Буде зроблений перерахунок пенсійних виплат — з 1 березня 2023 року, валоризація 113,8 %. Крім того, будуть виплачуватися 13-та і 14-та пенсії. Прогнозується, що мінімальна пенсія з березня 2023 року становитиме 1588,44 злотих.

Для громадян старшого покоління продовжать дію спеціальних програм, включно з: «Активний +», «Старший+». Це і є те, що називають у Польщі діяльністю задля збереження солідарності між поколіннями.

Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт щодо принципів начислення пенсій для тих, хто займається аграрним господарством. Новим рішенням змінюється спосіб валоризації аграрних пенсійних виплат, коли сума основної пенсії залежить від суми мінімальної пенсії. Тобто, якщо стаж роботи фермера становитиме 25 років, то він матиме право отримати сільськогосподарську пенсію в розмірі мінімальної пенсії.

До того ж, можна буде отримати доплату до фермерської пенсії завдяки механізму компенсації виплати подвійної та додаткової пенсійної страхової суми. Мається на увазі ведення, крім сільськогосподарської діяльності, додаткової несільськогосподарської хазяйської діяльності та ведення фермерської діяльності на площі понад 50 га.

…У Польщі тверезо ставляться до того, що відбувається біля її східних кордонів…

Щодо третього «щита», то наприкінці своєї статті автор пише так: «У протистоянні інфляції і економічній кризі, викликаних злочинними діями Росії, найважливіше для нас — захистити гаманці поляків. Наприклад, та ж нульова ставка ПДВ на продукти харчування діятиме з 1 січня 2023 до середини року. Наразі завдяки цьому поляки зможуть заощадити понад 7,6 млрд злотих… Якщо вести мову про зниження податків, то це є лише одним з багатьох заходів захисту, які вживає уряд».

Ознайомлюючись з викладеними у статті планами польського уряду щодо річного, 2023 року, бюджету, читач переконується, що у Польщі тверезо ставляться до того, що відбувається біля її східних кордонів. А польське керівництво намагається зробити все від нього залежне, щоб втримати економіку і запобігти будь-яких потрясінь у польському суспільстві.

Підготував Олег Махно

 

Схожі публікації