Президент Азербайджану Ільхам Алієв. Джерело: «Day.Az», https://news.day.az/
У першому кварталі 2022 року товарообіг між Росією та Азербайджаном становив 631 мільйон доларів, що перевищує показник того ж періоду 2021 року майже на 8 %. Про це сказав заступник прем’єр-міністра Азербайджану Шахін Мустафаєв на пленарній зустрічі міжурядової комісії з економічного співробітництва між Росією та Азербайджаном, повідомляє Trend.
Шахін Мустафаєв
За словами заступника прем’єра, Росія практично є третім торговим партнером Азербайджану, і першим — в частині ненафтового експорту. «У 2021 році товарообіг між нашими країнами зріс більш ніж на 12 % і досяг трьох мільярдів доларів. Сподіваємося, що ця позитивна динаміка триватиме протягом 2022 року і ми зможемо досягти більш високих показників. Також відчутно зростають взаємні інвестиції: Росія інвестувала в економіку Азербайджану 6,3 мільярда доларів, а Азербайджан — 1,2 мільярда. Крім того, російський бізнес широко представлений на місцевому ринку нашої країни, де діють близько 1,13 тис. підприємств з російським капіталом», — повідомив Шахін Мустафаєв.
Користуючись такою ситуацією, Азербайджан зміг дещо покращити свою ділову активність, отримати дивіденди з огляду на валютну виручку і долучитися до регіональних і навіть міжконтинентальних транспортно-логістичних артерій. Але при цьому перед Азербайджаном практично вже постає питання співпраці з країнами, що шукають можливості транспортування вантажів в обхід Росії, оскільки транспортні маршрути через Південний Кавказ стають дедалі більше затребуваними, про що йшлося вище у цьому дописі.
І недалекий той час, коли перед Баку постане принципове питання про обмеження торгівлі з Росією через дотримання запроваджених щодо неї Заходом санкцій. Яка для Баку буде альтернатива? Чим пояснюватиме стосунки зі своїм північним сусідом, що опиниться у скруті внаслідок воєнного нападу на Україну і відмови від співпраці з ним Заходу?
Звернімося до інформації, що оприлюднив нещодавно центр Карнегі. Його представник, експерт Умаров, сказав наступне: «Транспортування по Південному Кавказу стає більш затребуваним для інших країн, в тому числі для країн Центральної Азії… Сьогодні ми бачимо, яка гостра конкуренція розгортається з точки зору транспортування вантажів у зв’язку з високим рівнем мінливості на регіональних та світових ринках. На сьогоднішній день Південно-Східна Азія — це центр економічної активності у світі.
Зважаючи, що Європейський Союз продовжує залишатися одним із найважливіших ринків з високим рівнем платоспроможності, реалізація транспортних та логістичних проєктів, що з’єднують ПСА та Європу, це, звичайно, є пріоритетним з точки зору транспортно-логістичної політики для всіх країн регіону. Приємно зазначити, що завдяки своєчасним діям глави Азербайджану в рамках реалізації транспортної та логістичної політики, проведеної в перші роки його президентства, сьогодні Азербайджан отримує досить вагомі конкурентні переваги з точки зору економічних дивідендів для реалізації великих інфраструктурних проєктів».
А тепер слушно зазирнути, як кажуть, по інший бік медалі, тобто звернутися до ще однієї ролі Азербайджану, яку він намагатиметься виконувати у процесі співпраці з Європою.
Парвіз Шахбазов
Тільки факти: У січні – березні 2022 року Азербайджан експортував до Європи 2,6 мільярда кубічних метрів газу. Як повідомляє Trend, про це написав у Twitter міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов. «У першому кварталі поточного року до Туреччини було експортовано 2,2 мільярда кубічних метрів газу, до Європи — 2,6 мільярда кубічних метрів, до Грузії — 1,1 мільярда кубічних метрів», — йдеться у публікації. Якщо розширити таку інформацію, то повідомляється про постачання азербайджанського газу до Європи по «Південному газовому коридору».
Вперше в історії Азербайджан експортував свій природний газ на європейський ринок по трубопроводу. Маючи прямий доступ до європейського ринку, який є найбільшим імпортером природного газу у світі, Азербайджан диверсифікував свої експортні можливості. По TAP, який є європейською частиною «Південного газового коридору», щороку буде доправлятися вісім мільярдів кубічних метрів газу до Італії та по одному мільярду — до Греції і Болгарії.
Коментарі тут зайві.
Поліна Ейземан
Через два дні з’являється нове повідомлення: до європейських країн, що підтримують бажання ЄС збільшити постачання азербайджанського газу, долучаються Нідерланди. Про що заявила послиня Нідерландів в Азербайджані Поліна Ейземан, відповідаючи на питання Trend. «Залежність Нідерландів від постачання газу з Росії невисока, тому нинішня криза в постачаннях не буде дуже значною», — сказала вона, додаючи, що Нідерланди, згідно з політикою ЄС, також підтримують бажання збільшити імпорт енергетичних ресурсів з Азербайджану. Аби лише їх вистачало у постачальника.
«Південний газовий коридор» вже відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки Європи, і додаткові обсяги можуть зробити вагомий внесок у європейські зусилля з диверсифікації. Однак незрозуміло, скільки додаткового газу може бути надано і в які терміни. Це те, щодо чого нам потрібно більше ясності», — сказав американський аналітик Американського центру стратегічних та міжнародних досліджень (The Center for Strategic and International Studies, CSIS) Нікос Цафос, зазначаючи при цьому, що тиск зростає проти російських газових санкцій, але між країнами ЄС розбіжностей не існує. На його погляд, відмова російського газу матиме відчутні наслідки для Європи. За короткий термін зріджений природний газ (СПГ) може компенсувати лише частину втрачених обсягів. Європі доведеться стандартизувати, щоб впоратися з повним припиненням постачання російського газу.
Ведучи мову про країни Південного Кавказу і, зокрема, про Азербайджан, не можна не згадати, яку геополітичну роль починають йому відводити США і ЄС. Наприкінці квітня президент Ільхам Алієв приймав делегацію під очільництвом Еріки Олсон — заступниці помічника державного секретаря США з питань Кавказу, регіональних конфліктів і Південної Європи. У складі делегації був також головний радник Державного департаменту США з перемовин на Кавказі Ендрю Шофер, американський посол в Азербайджані Ерл Літценбергер зі своїми колегами у Грузії і Вірменії. На зустрічі йшлося про перспективу двосторонніх зв’язків між Азербайджаном і США, підкреслювалося, що цьогоріч відзначається 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, які успішно розвивалися, зокрема, і в енергетичному секторі.
Відносини між Азербайджаном та США мають особливе значення. Джерело: «РСМД», фото azertag.gov.az, https://russiancouncil.ru/
Президент І. Алієв між інших порушив тему розмінування звільнених під час 44-денної війни територій і висловив сподівання, що американці допоможуть у такій нелегкій справі. Адже від цього залежить мир, стабільність і безпека в регіоні і у інших питаннях, що становлять взаємний інтерес. Політичні аналітики відзначають, що налагодженню мирного процесу починають активно сприяти Євросоюз і Франція як нинішній голова Ради ЄС, а також США і Росія, яка зараз вже змушена відмовитися від попередньої ролі посередника у стосунках між Баку і Єреваном. Їй на зміну приходять геополітичні гравці, яким не до вподоби російський принцип «умиротворення» — розділяй і володарюй, і пропонують інші, справедливі правила міжнародних стосунків, що не призведуть до міждержавних протиріч.
Політичний аналітик Фархад Мамедов пожвавлення динаміки процесів перемовин характеризував як позитивний фактор, оскільки «така конкуренція, що з’явилася наприкінці минулого року між Росією і Заходом (в особі Євросоюзу, Франції, США), після початку російського вторгнення в Україну набула елементів жорсткості». Це можна розуміти і як підконтрольність дотримання запроваджених стосовно Росії санкцій, що, очевидно, стриножить її галопування при намаганні їх оминути за допомогою підставних структур.
Порівнюючи всю вищевикладену інформацію і зважаючи на поточні події, тобто на російсько-українську війну, можна передбачити цілком можливу картину подальшого розвитку стосунків між регіональними і світовими лідерами, де у центрі уваги будуть питання енергетичного забезпечення.
…І наостанок про те, з чого ми розпочинали, тобто про 9 Травня, відзначати яке росіяни намагалися на якомога ширшій території, як вони кажуть, колишнього Союзу, але отримали у відповідь незгоду.
На черговий посил із «Раші тудей» з такого приводу відповідно критично відреагували в багатьох колишніх радянських республіках, що нині стали незалежними державами і торують свій шлях у майбуття. Серед них і Казахстан, міноборони якого повідомило, що цього року параду на честь такого колишнього свята не планується. А казахський активіст А. Шураєв, доповнюючи повідомлення міноборони, відповів: «Ми, казахи, очікуємо перемогу України над Росією, І цей день перемоги ми будемо відзначати».
Президент Азербайджану Ільхам Алієв.
Азербайджан чекає логістичний бум.
