Західні партнери і надалі допомагатимуть Україні, але не робитимуть за нас нашу справу
Іван Січень
У червні 2024 року відбувся своєрідний «марафон» міжнародних заходів, присвячених Україні. Всі вони важливі за значенням для нашої держави і підтвердили її підтримку з боку США, НАТО та ЄС. Такі тенденції знайшли своє відображення під час саміту Європейського Союзу на вищому рівні, який відбувся 27–28 червня у Брюсселі. Прийняті на саміті ЄС рішення відповідають нашим попереднім висновкам, зробленим за підсумками нещодавніх зустрічей лідерів західних країн та міжнародних організацій. З одного боку, такий збіг є досить зрозумілим, оскільки більшість із західних країн репрезентують Євросоюз, є його членами або підтримують з ним тісні стосунки, а з іншого — є цілком об’єктивною тенденцією. Тому в контексті саміту ЄС пропоную спрогнозувати подальшу політику Європейського Союзу стосовно України та Росії, а також розв’язаної проти нашої держави війни. Таке питання особливо актуальне для України з точки зору визначення перспектив розвитку ситуації довкола нашої держави та її здатності протистояти агресорові за допомогою європейських партнерів.
Як і на інших міжнародних заходах, що відбулися протягом останнього часу, центральною темою порядку денного саміту Європейського Союзу в червні 2024 року став розгляд проблем, які стосуються війни Росії проти України. Загрози на східному фланзі Європи впливали і на інші напрями роботи саміту ЄС, які стосувалися обрання нового керівництва ЄС та розвитку відносин з країнами інших регіонів. Зважаючи на рішення лідерів Європейського Союзу зі згаданих та інших питань, у найближчій і середньостроковій перспективі політика Євросоюзу буде більш чіткою за характером в плані реалізації інтересів європейських країн у ситуації, що склалася після повномасштабного нападу Росії на Україну. В цьому зв’язку можна зробити декілька прогнозів.
Керівні органи Євросоюзу зроблять більш жорстким і непоступливим своє ставлення до Росії та її агресивної політики. Передусім це стосується війни Росії проти України.
Так, всі вищі посадовці Європейського Союзу, яких було переобрано або обрано на саміті, є беззаперечними супротивниками Росії та водночас прихильниками України. На посаді президента Європейської комісії залишилась Урсула фон дер Ляєн, яка є одним з основних ініціаторів та провідників твердого курсу ЄС щодо тиску на Росію та надання допомоги Україні. Верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки обрано прем’єр-міністра Естонії Каю Каллас, яка жорстко та безкомпромісно ставиться до політики Кремля (оголошена Москвою у розшук за «ворожі дії проти історичної пам’яті», а саме — знесення радянських пам’ятників в Естонії). Президентом Європейської ради обрано колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніу Кошту, який постійно засуджує дії Росії та виступає за надання військово-технічної допомоги Україні (Португалія однією із перших пообіцяла надати українським військам танки європейського виробництва). Президенткою Європейського парламенту планують переобрати Роберту Мецолу, у якої також стійкі проукраїнські позиції (Ще 1 квітня 2022 року відвідала Київ та виступила перед Верховною Радою України).
Проявом наведеної тенденції стало запровадження Євросоюзом напередодні саміту чергового пакету економічних та індивідуальних санкцій проти Росії у зв’язку з її війною проти України. В основному вони покликані ускладнити обхід європейських санкцій і стосуються сфер енергетики, фінансів та торгівлі.
|
Довідково: Новий (14-й) пакет санкцій Європейського Союзу включає: заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого газу на території ЄС; заборону на нові інвестиції у російські СПГ-проєкти; заборону на використання європейськими банками російської «Системи передачі фінансових повідомлень»» (SPFS); заборону на доступ до портів та надання послуг суднам, які сприяють російській війні (включно з танкерами, які є частиною тіньового флоту Росії); розширення заборони на польоти російських літаків до країн-членів ЄС; посилення контролю та обмежень на операції з експорту товарів, які сприяють зростанню російського промислового потенціалу; заборону політичним партіям, фондам і неурядовим організаціям отримувати фінансування з Росії; санкції проти 116 юридичних та фінансових осіб. |
Євросоюз збільшить масштаби та форми своєї підтримки України у протидії російській агресії. Водночас будуть усуватися внутрішні проблеми в Євросоюзі, які можуть негативно впливати на єдність країн-членів ЄС щодо підтримки України.
Такі наміри Брюсселя закріплено у підсумковому комюніке саміту ЄС. У документі констатовано невід’ємне право України на самооборону, що повністю відповідає Статуту ООН та іншим нормам міжнародного права. З огляду на це, оприлюднюються наміри Євросоюзу збільшити обсяги постачань Україні озброєння та військової техніки, включно з засобами протиповітряної оборони, бронетанковою технікою та боєприпасами. Крім того, Україна отримає додаткове обладнання для відновлення зруйнованої Росією енергетичної інфраструктури.
На погляд керівництва ЄС, Росія не повинна перемогти Україну і диктувати свою волю Західному світу. Це визначає тверду європейську позицію стосовно до Росії та її агресивної політики, а консолідація Євросоюзу довкола ідеї стримування Москви є потужним чинником впливу на лідерів окремих країн-членів ЄС, які займають промосковські позиції.
Прискорюватиметься процес укладення безпекових угод між Україною та її партнерами. Цьому сприятиме підписана під час саміту безпекова угода України з Євросоюзом.
Документ вперше закріпив багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх країн-членів Європейського Союзу щодо надання широкої підтримки Україні у військовій, фінансовій, гуманітарній, політичній та інших сферах. Згідно з наданими Україні безпековими зобов’язаннями, у разі нападу вона може розраховувати на військову підтримку з боку країн-членів ЄС, у тому числі всі необхідні озброєння. Вперше у документі, підписаному Євросоюзом із третьою країною, передбачено створення консультативного механізму для ухвалення відповідних рішень у випадку агресії проти неї. У Києві планується відкрити офіс оборонних інновацій Європейського Союзу, а також поглибити співробітництво сторін в галузі оборонних технологій, у справі з протидії гібридним і кіберзагрозам, забезпеченні вільного судноплавства у Чорному та Азовському морях.
За оцінками більшості експертів, багатостороння безпекова угода України з Євросоюзом сприятиме підписанню додаткових двосторонніх безпекових угод України з окремими країнами-членами ЄС. Наразі такі угоди вже підписані з такими європейськими країнами як Великобританія, Німеччина, Франція, Данія, Італія, Нідерланди, Фінляндія, Латвія, Іспанія, Бельгія, Португалія, Швеція, Ісландія, Норвегія, Естонія, Литва. Завершуються переговори щодо укладення такої угоди з Польщею.
В результаті (разом з іншими країнами, які вже уклали безпекові угоди з Україною, чи планують це зробити, а саме — Канадою, США та Японією) буде сформована стратегічна коаліція партнерів України, яка гарантуватиме її безпеку. Звичайно, такі гарантії (зобов’язання) не матимуть прямої дії, оскільки більшість зі згаданих країн навряд чи направлять свої війська для захисту України. Однак за допомогою об’єднання своїх зусиль вони зможуть зміцнити оборонний потенціал нашої держави до рівня, коли вона не тільки буде спроможною зупинити навалу Росії та перейти у контрнаступ, але й стримувати Москву від нового нападу на Україну.
Нового поштовху отримають переговори щодо приєднання України до Європейського Союзу.
Напередодні саміту Європейська комісія підтвердила, що Україна зробила всі необхідні кроки для початку переговорів зі згаданого питання. Зважаючи на такі висновки у текст безпекової угоди між Україною та ЄС включений пункт щодо підтримки нашої держави на шляху до членства в Євросоюзі.
Така консолідація країн Євросоюзу вплинула на позиції апологетів Москви зі складу окремих країн-членів ЄС. Зокрема, у червні 2024 року Угорщина відмовилась блокувати переговори щодо європейської інтеграції України, а на початку липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вперше за довгий час відвідав Україну.
Разом з тим підтримка європейської інтеграції України не включена до переліку пріоритетів Угорщини в період її піврічного головування в Євросоюзі з 1 липня 2024 року. Тому переговорний процес щодо членства України в ЄС скоріш за все реально прискориться лише після переходу головування до Польщі з 1 січня 2025 року. За оцінками європейських експертів, у будь-якому випадку такий процес не розтягнеться на багато десятиліть, як це сталося з Туреччиною. Так, за деякими прогнозами, переговори про вступ України в ЄС можуть завершитись вже до 2030 року.
Активізується процес поглиблення взаємодії між ЄС та НАТО у питанні спільної підтримки України.
Більшість європейських країн є членами обох організацій та реалізують спільні програми у сферах оборони, запобігання криз і конфліктів та оперативного реагування на них, забезпечення безпеки у кібернетичному, морському та космічному просторах. Зважаючи на триваючу війну Росії проти України, під час учасники саміту Євросоюзу ухвалили рішення щодо активізації співробітництва з НАТО за всіма цими напрямами. А відтак, стратегічна коаліція партнерів України стане ще більш потужною та дієвою.
Зрозуміло, що до завершення війни Україна не зможе увійти ні до Європейського, ні до Північноатлантичного союзів на правах повноправного членства. Хоча, за низкою напрямів взаємодії з ними Україна не відрізняється від учасників ЄС та НАТО. Ба більше, вона, по суті, вже є невід’ємною складовою європейської безпеки та форпостом Західного світу у стримуванні загроз з боку Росії.
У даному зв’язку позитивне значення має обрання новим генеральним секретарем НАТО прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, який беззаперечно підтримує Україну та засуджує агресивну політику Росії. За його словами, мир в Україні є важливим як для Нідерландів, так і всієї Європи. Тому європейським інтересам відповідає повна інтеграція України до ЄС та НАТО. Наразі на Заході Марк Рютте розглядається як лідер, який зможе забезпечити подальшу військово-технічну та іншу допомогу Україні з боку Європи навіть у разі відмови нового президента США від підтримки нашої держави.
|
…За будь-яких сценаріїв саме Україні відводиться вирішальна роль у перемозі над Росією… |
Підсумки нещодавнього саміту Європейського Союзу жодним чином не надають приводів для ейфорії та не гарантують Україні швидку перемогу у війні проти потужного російського агресора. Вони лише створюють додаткові можливості для досягнення успіхів Україною. Причому не тільки на полі бою, але й у політичній, економічній, гуманітарній та іншій сферах.
Нагадаю, що на сьогодні всі зацікавлені сторони визнають за необхідне у мирний спосіб врегулювати російсько-українські відносини, щоправда не забуваючи про власні інтереси. В принципі, на переговори погоджується і Україна, але знову ж таки на своїх умовах. За таких обставин рішення саміту ЄС сприятимуть зміцненню майбутніх переговорних позицій України.
Однак за будь-яких сценаріїв саме Україні відводиться вирішальна роль у перемозі над Росією. Європейський Союз, НАТО та інші партнери і надалі допомагатимуть Україні, але не робитимуть за нас нашу справу.



