Геополітика невмолимо поширюється на космічні простори

Країни-члени НАТО змушені дотримуватися своїх союзницьких зобов’язань, пов’язаними у тому числі і з космосом. Адже саме там нині проявляються геополітичні устремління опонентів Альянсу, таких як Китай і Росія. Тому країни-члени Північноатлантичного блоку так чи інакше і реагують на новітні космічні технологічні загрози з боку цих двох країн.

Німецьке видання Die Zeit оприлюднило 12 червня ц. р. інформацію стосовно того, що НАТО хоче налагодити обов’язкову взаємодопомогу партнерів Альянсу, пов’язану з космосом. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив в інтерв’ю для видання Spiegel, що «глави держав і урядів мають усвідомити серйозність атак на наші супутники або інші космічні засоби, на що обов’язково реагуватимуть всі члени Альянсу».

Те ж повинно стосуватися випадку, коли хоча б один із союзників по НАТО зазнає нападу з космічного простору. Є. Столтенберг вважає, що таким саме чином дії у космосі будуть аналогічні з діями Альянсу в разі нападу на членів блоку НАТО на землі, на морі, у повітряному чи в кібернетичному просторі. Адже, як він каже, «напад на одного з членів НАТО є нападом на всіх і відповідь надійде від усіх».

Напад на одного з членів НАТО є нападом на всіх і відповідь надійде від усіх

Є. Столтенберг не уточнив обставини та терміни готовності такого реагування Альянсу, оскільки річ у тому, що «залишення невизначеними точних термінів відповідних заходів реагування є частиною стримуючого фактору». Водночас НАТО не планує збройних перегонів в космосі. Є. Столтенберг так і заявив, що «ми є оборонним союзом, тому не будемо розміщувати зброю в космосі». За його словами, йдеться не про мілітаризацію космосу, а про захист ключових спроможностей: «Супутники відіграють ключову роль у забезпеченні комунікацій та в обороні, і їх потрібно захищати».

Німеччина повинна збільшити видатки на оборону

Є. Столтенберг підтримав експертів, які радять обмежити використання штучного інтелекту в системах озброєнь. «Настав час встановити нові режими контролю над озброєннями для регулювання нових технологій, таких як штучний інтелект», — пояснював генсек НАТО. Тим не менш, оборонний альянс повинен працювати над такими системами «хоча б тому, що цим масово займаються наші потенційні опоненти», — уточнив Є. Столтенберг, маючи на увазі Китай.

На першому саміті НАТО за участі президента США Джо Байдена у понеділок, 14 червня ц. р., ухвалюватиметься нова стратегія Альянсу з захисту від кібератак. Як пояснив Є. Столтенберг, її мета — провести необхідні політичні консультації, створити надійну техніку, а також скласти відповідні військові плани: «…Слід визнати, що наразі точиться боротьба за володіння кіберпростором».

Крім того, зазначається у Die Zeit, генеральний секретар НАТО вимагає і від Німеччини, і від інших членів Альянсу збільшувати свої видатки на оборону. Ті країни-члени НАТО, які ще не виділяють на оборону 2 % коштів від загальних своїх економічних показників, «повинні їх збільшити». За даними НАТО, у цьому році рівня 2 % від ВВП на оборону можуть досягти лише 10 із 30 країн-членів НАТО. У Німеччини, зазначається у публікації, такий показник становить 1,53 %.

Генсек НАТО вимагає і від Німеччини, і від інших членів Альянсу збільшувати свої видатки на оборону

Die Zeit нагадує, що країни-члени НАТО у 2014 році домовилися протягом наступних десяти років збільшити виділення коштів на потреби оборони до рівня 2 % ВВП. Таким чином Альянс реагував на захоплення Росією українського Криму. Попередній президент США Дональд Трамп, нагадує видання, свого часу також завзято критикував Німеччину через скромне фінансування оборонних потреб.

* * * * *

Повідомлення щодо можливих рішень НАТО, сформульовані Є. Столтенбергом напередодні саміту НАТО у Брюсселі, очевидно має на меті вивчити реакцію опонентів на плани Альянсу. Особливо зважаючи на щойно оприлюднені повідомлення про наміри Росії поставити Ірану космічне обладнання з високою розподільною здатністю для спостереження за об’єктами вірогідного супротивника як у космосі, так і на земній поверхні. Очевидно, що такі країни, зокрема, як Китай, Росія, Іран тощо, не обмежаться розміщенням на супутниках лише апаратури візуального та інструментального спостереження. НАТО доведеться зважати на наявність на навколоземній орбіті апаратури стеження, що може функціонувати у поєднанні із засобами космічної зброї.

Не оприлюднюється технологічна спроможність з протидії у космосі ворожим актам шляхом лише задекларованої НАТО концепції нерозміщення зброї у космосі. Вірогідно, НАТО або вже має на орбіті необхідні засоби ураження, або має концепцію достатньо ефективної протидії таким недружнім діям з використанням систем наземного, морського та повітряного базування.

Поки що немає і чіткої дефініції терміну «напад з космосу». Наприклад, чи буде вважатися таким нападом активна діяльність засобів спостереження вірогідного супротивника, розміщених на навколоземній орбіті? Та якими саме силами і засобами НАТО збирається протидіяти таким недружнім діям опонентів? Та як і коли розгортатимуться на орбіті засоби космічної війни, яким чином вони знешкоджуватимуть вже розгорнуті ворожі засоби? На ці питання так чи інакше будуть намагатися знайти відповіді зацікавлені сторони. Адже геополітика невмолимо поширюється на космічні простори.