Путінська Росія та гітлерівська Німеччина

Іван Січень

 

Початок цього року став найбільшим випробуванням для України, яке можна порівняти лише з нападами на неї Московії у XVII столітті, ленінської (більшовицької) Росії – в 1918 році та гітлерівської Німеччини – у 1941 році. Обставини всіх цих подій досить відомі, тому немає сенсу повторювати їх ще раз.

Тому просто порівняємо гітлерівський та путінський режими як найбільш показових агресорів у недавній та сучасній історії. При цьому звернемо увагу як на спільні, так і на протилежні риси згаданих режимів. Як не дивно, відмінності між ними також є, хоча і не на користь Росії.

 

Отже, як відмічалося вище, подивимося на спільні та протилежні риси режимів А. Гітлера і В. Путіна.

В основному, обидва з них є цілковито подібними. Так:

  • як А. Гітлер, так і В. Путін були та є відвертими параноїками з манією величі. Факт психічного розкладу А. Гітлера був визначений спеціалістами ще до початку Першої світової війни та підтверджений після неї. Такий же діагноз був поставлений американськими психіатрами і В. Путіну. Хоча це було ясно і без них. Хто ще у здоровому глузді буде погрожувати світу ядерною зброєю виключно через власні амбіції? Більш того – відкрито погоджуватися з тим, що через це буде знищена і його власна країна;
  • лідери нацистської Німеччини та путінської Росії створили у своїх країнах суто тоталітарні режими зі всіма притаманними їм особливостями, включаючи: повну узурпацію влади; порушення всіх базових прав людини; придушення свободи преси та підпорядкування її своїм інтересам у рамках проведення масових дезінформаційних кампаній; встановлення державного контролю над основними секторами національних економік;
  • головним змістом зовнішньої політики обох режимів стало проведення агресивної експансії із застосуванням військової сили для досягнення своїх цілей. Як і у А. Гітлера, основні з таких цілей В. Путіна включають розподіл світу зі встановленням сфер свого виключного впливу. При цьому, якщо А. Гітлер робив це під гаслом «побудови великої Германії», то В. Путін намагається досягти своїх цілей під гаслами «відродження великої Росії» та «розширення руського світу»;
  • реалізація наведених планів здійснювалася А. Гітлером на основі ідеології нацизму. Ще більш нацистський характер має ідеологія В. Путіна, яка, по суті, є відвертим расизмом. Обидва з них демонстрували та демонструють «перевагу» своїх рас та зверхнє ставлення до інших націй і народів. Виходячи з такої ідеології А. Гітлер обґрунтовував, а В. Путін зараз обґрунтовує свої «права» на агресію проти інших країн та знищення їх населення;
  • розпочавши Другу світову війну А. Гітлер повністю знехтував всіма нормами міжнародного права, своїми договорами з іншими країнами та загальнолюдськими нормами. В цьому плані можливо назвати лише тотальні бомбардування німецькою армією мирних населених пунктів та масове знищення цивільного населення гестапівськими карателями. Аналогічним чином вчинив і В. Путін. А російська армія, росгвардія та спецслужби точно так же діють в Україні, як раніше діяли їх попередники – фашисти;
  • спільною рисою гітлерівського та путінського режимів стала їх фактична міжнародна ізоляція після початку ними згаданих вище війн. При цьому їх єдиними союзниками залишилися такі ж самі споріднені з ними тоталітарні режими. Як відомо, для гітлерівської Німеччини основними з них стали режими Муссоліні в Італії та імператора Хірохіто в Японії. Для путінської Росії – це режим Лукашенко в Білорусі;
  • А. Гітлер завершив своє життя самогубством 30 квітня 1945 року напередодні остаточної поразки Третього рейху у Другій світовій війні. А його поплічники постали перед Нюрнберзьким трибуналом. Теж саме очевидно очікує і В. Путіна та всіх тих, хто є відповідальними за війну проти України. Не дарма ж сам В. Путін відсиджується у бункері на Уралі, а його найближче оточення з числа російських олігархів почало відмовлятися від нього. І це вже не кажучи про те, що Міжнародний суд у Гаазі почав розслідування військових злочинів Росії в Україні.

Втім, між двома режимами є і досить суттєві відмінності. Зокрема:

  • гітлерівська Німеччина мала потужну та розвинуту на той час економіку, здатну забезпечувати високий рівень життя свого населення та виробляти весь спектр військової техніки. При цьому вона не тільки не поступалася, але і переважала аналогічні зразки озброєнь противників гітлерівської Німеччини. У путінської Росії всього цього немає, що ще раз підтвердила її війна проти України;
  • німецький вермахт був однією з найбільш ефективних армій періоду Другої світової війни та дійсно воював «не чисельністю, а вмінням». Так, під час війни з колишнім СРСР на одного загиблого німецького солдата приходилось десять радянських, на один підбитий німецький танк – п’ять радянських, а на один німецький літак – до семи радянських літаків. Так же, як і СРСР, воює зараз В. Путін, намагаючись задавити Україну чисельною перевагою своєї військової сили. При цьому, як і керівники Радянського Союзу, ніхто з керівництва нинішньої Росії не переймається через втрати особового складу російської армії та інших силових структур в Україні.

Який же висновок можна зробити зі всього цього? Лише один і він є досить зрозумілим: Путін – це Гітлер сьогодні. Ось так його і треба сприймати. До речі, це вже зрозуміли навіть ті, хто стверджував про «непричетність Росії до збройного конфлікту на Донбасі» у 2014 році.

 

Схожі публікації