Якщо Євросоюз не хоче відставати від Азії та США, йому потрібні спільні відповіді і більше довіри

Ларс Клінгбайль: «Ми повинні бути обережними в Європі, щоб не втратити зв’язок з реальністю»

«IPG — Міжнародна політика та суспільство», Німеччина

Буремні події в колись тихій безтурботній Європі, спричинені російською агресією та війною в Україні, поставили питання щодо стійкості та життєздатності європейських систем безпеки. Наразі, через півтора роки війни, вони доповнюються новими викликами й загрозами для країн континенту, вірогідністю втрати конкурентоспроможності Європи у змаганні за впливи і ринки з Азією та США. Проблематика актуальна також і для України, оскільки від стійкості та обороноспроможності партнерів України в Європі та в інших регіонах світу залежить її успішне майбутнє в якості самостійного геополітичного гравця.

Авторитетний аналітичний центр у галузі міжнародної політики і дискусійна платформа з питань міжнародної політики та глобальних трендів, німецький журнал IPG при Фонді Фрідріха Еберта надрукував статтю впливового політика від правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДП), члена Бундестагу та колишнього генерального секретаря СДП Ларса Клінгбайля, присвячену майбутньому Європейського Союзу. В якості діючого співголови СДП Ларс Клінгбайль має значний вплив на формування політичного курсу правлячої коаліції Німеччини та володіє експертною оцінкою ситуації, що складається навколо Німеччини та перспектив Євросоюзу загалом. Україні доцільно враховувати оцінку німецького експерта у своїх зовнішньополітичних пріоритетах.

Ларс Клінгбайль застерігає, що для Євросоюзу та його країн-членів наразі складається тривожна ситуація не лише через війну росії в Україні. Наразі для ЄС все гостріше постають питання, що матимуть вплив на подальший розвиток і благополуччя народів країн-членів ЄС та, зокрема України, та які стосуються його мирних взаємовідносин з країнами Азії та США.

Політичний експерт зазначає, що незалежно від того, чи мова наразі йде про економіку, чи про політику безпеки, якщо Євросоюз має сподівання не відставати від партнерів в Азії та у США, йому потрібні спільні, зрозумілі для всіх партнерів відповіді на актуальні питання і виклики та більший рівень взаємної довіри.

Війна в Україні, зазначає політик, похитнула європейський порядок безпеки. Агресивна війна росії, яка порушує міжнародне право, також є нападом на спільні європейські цінності, на нашу свободу та нашу демократію. Ситуація у США та майбутні вибори у цій країні можуть стати ще більшим викликом безпеці Німеччини та Європи в майбутньому. Зважаючи на це, зазначає експерт, Європа повинна послідовно йти шляхом автономії політики безпеки та стати більш суверенною.

Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінгбайль.
Джерело: SPD.de

Ларс Клінгбайль вважає, що «ми повинні використати імпульс для зміцнення Європи саме зараз, заради безпеки Європи, її процвітання, демократії та єдності. Однак успіх на цьому шляху не є самоплинним та гарантованим. У 2008 році Євросоюз, як спільнота 27 держав, був найсильнішим економічним регіоном у світі з валовим внутрішнім продуктом (ВВП) трохи більшим за 16 трлн доларів США. Сьогодні ЄС ще має майже ті самі фінансові показники у розмірі 17,3 трлн доларів. Тим часом США за той же період змогли майже подвоїти свій ВВП з 14,7 до 26,8 трлн доларів США. А ВВП Китаю зріс навіть більше ніж втричі — з 4,6 трлн до 18 трлн доларів США.

Не конкретизуючи причину своїх побоювань, німецький політик застерігає, що «ми повинні бути обережними в Європі, щоб не втратити зв’язок з реальністю». Він висловив побоювання, що європейці неправильно розставляють пріоритети і недостатньо рішучі. Ці вагання та повільність зрештою зашкодять європейцям і в результаті вони можуть втратити своє звичне благополуччя та стабільність.

У 1980-х роках у Європі зростали сумніви щодо спільної економічної могутності Європейського співтовариства. Відповіддю на такі сумніви стало створення за ініціативою президента Європейської комісії, соціаліста Жака Делора найбільшого економічного простору у світі. А саме, був створений європейський внутрішній ринок, який став основою спільного процвітання країн ЄС. Пізніше були створені економічний і валютний союзи ЄС. це далекоглядне мислення, зазначає Ларс Клінгбайль, і воно змінило Європу.

Ларс Клінгбайль вважає, що сьогодні необхідно наполегливо зміцнювати спільні цінності в Європі, інвестувати більше у спільні суспільні блага, у спільну безпеку, у поглиблення кооперації на внутрішньому ринку, у європейську інфраструктуру та стале й стійке енергопостачання. Набагато більшого європейці можуть досягти спільними зусиллями в європейській безпековій та економічній політиці.

Що стосується політики безпеки, то в Європі немає розбіжності інтересів. Адже Франція, Німеччина, Польща, Швеція чи Словенія — всі зацікавлені в безпечній Європі, яка спроможна забезпечити безпеку в межах ЄС та сприяти національній обороні країн-членів ЄС. Звичайно, зазначає політик, існують розбіжності та конфлікти в уявленні про те, яким чином це досягається, але спільна мета всіх європейців об’єднує. Адже Європа, в якій лише частина її території є безпечною, не є безпечною Європою. Безпека є спільним європейським надбанням, якого жодна країна не може досягти поодинці, а лише всі разом. Саме тому потрібен Європейський безпековий союз (European Security Union).

У світі на зламі перехідного періоду Європа має, як ніколи, відстоювати мир, свободу та процвітання та заснований на правилах міжнародний порядок. Це передбачає, що європейці в новій політиці ЄС за напрямком Північ-Південь надаватимуть більшого значення зміцненню важливих стратегічних партнерств і забезпечать більш ретельне врахування інтересів і перспектив європейських партнерів в Азії, Африці та Латинській Америці.

Німеччина готова взяти на себе більше відповідальності за безпеку Європи. Перш за все, необхідно посилити обороноздатність Євросоюзу. Наприкінці минулого року федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц дав старт європейській ініціативі «Небесний щит» (Sky Shield), до якої вже приєдналися 19 країн ЄС. Ініціатива спрямована на створення в найкоротші терміни єдиної європейської системи ППО та ПРО, для чого використовуються сучасні системи, переважним чином з Ізраїлю та США, які на сьогодні доступні на ринку.

Особливо відчувають загрозу своїй безпеці з боку росії партнери ЄС у Східній та Центральній Європі. Головний урок на зламі епох полягає в тому, що європейці серйозно ставляться до їхніх інтересів безпеки. Тому правильно, що Німеччина взяла на себе ініціативу та прагне швидкого вирішення безпекових проблем. Однак, зазначає німецький політик, такий підхід не всюди в Європі зустрічає схвалення. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон висловлює побажання, щоби в Європі розробляли власні системи протиповітряної оборони, а не закуповували їх в Ізраїлі та США. Добре, що Макрон ініціював цю дискусію, зазначає Ларс Клінгбайль, тому що ми повинні розглядати обидва підходи. У короткостроковій перспективі ми отримаємо спільну систему безпеки та реагування на загострення ситуації. В майбутньому мова йтиме про те, щоби разом розширювати власні європейські оборонні спроможності.

Хоча видатки на оборону всіх членів ЄС значно зросли за останні роки, Євросоюз все ще недостатньо швидко просувається до ефективних спільних європейських закупівель. Лише менше п’ятої частини закупівель у межах ЄС у 2021 році було зроблено спільними зусиллями. Звичайно, жодна директивна вимога зараз не змінить цю ситуацію, але я очікую, зазначив Ларс Клінгбайль, що новий склад Єврокомісії зробить Європейський безпековий союз центром свого порядку денного.

Врешті-решт, це спрацює лише у тому випадку, якщо окремі країни ЄС вийдуть з ініціативою і візьмуть на себе лідерство. Тут особливо важливий німецько-французький тандем, зазначає Ларс Клінгбайль. Так, після прогресу, досягнутого з Future Combat Air System, FCAS («бойова авіаційна система майбутнього»), франко-німецька міністерська рада також усунула важливі перешкоди в іншому німецько-французькому проекті в галузі озброєнь — проекту спільного основного танку (Main Ground Combat System, MGCS). Для того, щоби гарантувати, що таке порозуміння не залишиться винятком, Євросоюзу потрібен європейський внутрішній ринок в галузі оборони з рівними умовами для суб’єктів промисловості, більшою стандартизацією та сумісністю та меншою кількістю винятків, заснованих на інтересах національної безпеки. Для того, щоб Європа залишалася сильною на етапі зміни епох, всередині ЄС має бути більше довіри для спільних відповідей.

Система FCAS має стати новим поглядом на способи ведення бойових дій у повітрі, де різні елементи взаємодіють між собою, отримуючи інформацію з різних платформ, сенсорів, центрів управління тощо.
Джерело: European Defence Review

Аналогічна ситуація має місце і в економіці, зазначає німецький експерт. Немає сумніву, що Європа покращує життя мільйонів людей, чи то в Німеччині, чи в Іспанії, чи в Польщі. Проте в міжнародній конкуренції європейці відстають. Економічні центри сили наразі зміщуються до США та Азії.

Ларс Клінгбайль впевнений, що Європі терміново потрібна нова економічна політика. Тобто, потрібний новий порядок денний щодо підвищення ефективності внутрішнього ринку ЄС для повного використання економічного потенціалу Європи. Закон про зниження інфляції (Inflation Reduction Act) у США створює мільярдні стимули для інвестицій у кліматично нейтральну інфраструктуру та передові бізнес-моделі. Це приваблює до США приватні інвестиції з усього світу. В ЄС повинні знайти європейську відповідь на розвиток таких подій, якщо він хоче не відставати від глобальної конкуренції. Мова йде не про те, щоб вступати в гонку високовартісних субсидій, але Євросоюзу потрібно набагато тісніше згуртувати силу 27 своїх держав і 450 мільйонів громадян. На погляд німецького політика, головними для ЄС тут є три наступні напрями діяльності:

По-перше: європейці повинні просувати кліматично нейтральну трансформацію в Європі та розвивати інновації щодо запобігання зміні клімату. Наріжним каменем у цьому процесі є Європейський енергетичний союз. Війна в Україні показує, зазначає політик, наскільки важливим для процвітання та забезпечення безпеки є незалежне та гарантоване енергопостачання. Спільна мета для Європи стати першим у світі кліматично нейтральним континентом до 2050 року має стати стимулом для скоординованої європейської енергетичної політики.

Євросоюзу потрібен прорив щодо створення альянсу з відновлюваних джерел енергії та чистого водню. У цьому є величезний потенціал — як для процвітання європейців у майбутньому, так і для високоякісної роботи та справедливої оплати праці вже сьогодні. Досягнення такої мети вимагає значно більшої інтеграції європейських енергетичних ринків та мережевої інфраструктури. Завдяки цьому енергія в ЄС стане не тільки чистішою, безпечнішою та дешевшою, але також будуть створені нові бізнес-моделі для європейської економіки.

По-друге: нам потрібна європейська промислова політика. Щоби забезпечити конкурентоспроможність Європи та зміцнити її стійкість, в Європі повинні здійснюватися цільові інвестиції саме в сектори з високим інноваційним потенціалом і високою стратегічною важливістю, які можуть мати широкий вплив на зростання решти економіки. До таких належать, зокрема, технології зеленого майбутнього, такі як водень, електроавтомобілі чи вітрова енергія, а також важливі компоненти, такі як сучасні напівпровідники та акумулятори.

Однак у майбутньому ми повинні розробити промислову політику, яка ефективно функціонуватиме на європейському внутрішньому ринку. Щоб уникнути фрагментації внутрішнього ринку, ми повинні гарантувати, що всі країни-члени ЄС можуть здійснювати інвестиції в майбутнє. Це вимагає більшої свободи дій у реформуванні Пакту стабільності та зростання (Stability and Growth Pact), оскільки старі правила більше не відповідають новій реальності.

По-третє: спільна промислова політика також передбачає створення добре оплачуваних робочих місць по всій Європі. Європа має стати кузнею інновацій для глобальної трансформації. Європейські політики несуть велику відповідальність за те, щоби такі зміни не призвели до поділу Європи та її суспільств на нових переможців і переможених. Завдяки європейській директиві про мінімальну заробітну плату та намірам щодо охоплення колективними договорами щонайменше 80 відсотків робітників, Європа встановлює у цій сфері важливі стандарти.

Звісно, реалізація всіх цих проектів також пов’язана з коштами. Однак існують численні дослідження, які показують, що інвестиції в європейські суспільні блага, такі як безпека, інфраструктура та енергопостачання, матимуть суттєвий синергетичний ефект та стимулюватимуть загальне зростання.

За словами Ларса Клінгбайля, Інститут німецької економіки (Institut der deutschen Wirtschaft), який орієнтований на роботодавців і тому не зовсім відповідає уявленням німецьких соціал-демократів, підрахував, що розширення Енергетичного союзу ЄС може принести додаткові 440 млрд євро щорічно. Розширення транскордонної інфраструктури та гармонізація корпоративних податків можуть принести навіть до 644 млрд євро. Реалізація Союзу ринків капіталу та продовження дії механізмів перестрахування ЄС на випадок безробіття SURE та NextGenerationEU здатні принести до 320 млрд євро на рік. Таким чином, робить висновок німецький експерт, Європа самоокупна.

Зосередженість на ключових спільних європейських завданнях може стимулювати зростання та вивільнити інновації, оскільки більшість трансформацій відбуватиметься в Євросоюзі за рахунок приватних інвестицій. Однак європейський ринок капіталу все ще надто фрагментований. Замість того, щоб інвестувати в Європу та мати справу з численними національними регуляторними механізмами, все більше приватних інвестицій переміщується до США чи Азії. Щоб зробити ринки ЄС більш привабливими і легшими для бізнесу, європейці повинні нарешті завершити створення Союзу ринків капіталу (Capital Markets Union).

Жодна країна не отримує такої вигоди від участі в ЄС, як Німеччина. Кожне четверте робоче місце в Німеччині залежить від експорту, а більше половини німецького експорту йде до ЄС. Той факт, що ми маємо потужний європейський внутрішній ринок, відповідає інтересам самої Німеччини. Без сильної Європи Німеччина не може бути сильною, робить висновок лідер Соціал-демократичної партії Німеччини.

Україні доцільно відслідковувати процеси новотворення нових фінансово-економічних та соціальних інституцій в ЄС. Адже незабаром нашій державі потрібно буде відповідати новим стандартам оновленого і розширеного ЄС, що має відновитися після перемоги України та Заходу над російською імперією. При цьому Україна повинна зайняти чільне місце у новоствореному Європейському безпековому союзі, про який йдеться у статті німецького експерта. Не випадково політик правлячої партії Німеччини говорить з надією на реформи у форматі вже майбутнього складу Єврокомісії, з чим Україні необхідно працювати вже зараз. Спільне європейське майбутнє чекає на всіх, зокрема й на Україну.

Підготував Сергій Польовик