Пол Крістенсен: «Наразі я не бачу сценарію, за яким Путін здасться»
Війна в Україні в оцінках американського експерта
23.03.2022 р. «Focus», Німеччина
У засобах масової інформації Німеччини широко висвітлюються події навколо війни Росії проти України, яка нарешті примусила німецьких політиків, експертів та безтурботних бюргерів зрозуміти, що небезпека стосується й особисто кожного з них. До традиційної «стурбованості» експертів Заходу додається аналіз американського фахівця з питань дослідження Росії Поля Крістенсена (Paul Christensen) щодо перспектив розвитку і подальшого перебігу війни та можливих її наслідків для Німеччини і Європи. Статтю власного онлайн-кореспондента видання «Focus» Сандри Уорд (Sandra Ward) оприлюднено 23 березня ц.р. на підставі висновків Поля Крістенсена, який дає похмурий прогноз подальшого перебігу путінської війни в Україні.
Американський фахівець з питань дослідження Росії Пол Крістенсен дає похмурий прогноз подальшого перебігу путінської війни в Україні.
Джерело: «MAGO/ITAR—TASS»
Пол Крістенсен є одним із найвпливовіших експертів з проблематики Росії серед американських політологів. Нинішня оцінка української кризи випускника Прінстонського університету (Princeton University) є похмурою. Експерт з дослідження Росії з Бостона повідомив, що «на даний момент він не бачить сценарію, за якого Путін здасться. Його бомбардування міст свідчать про те, що війна триватиме ще довго». В інтерв’ю виданню FOCUS Online Крістенсен пояснив, чому досі не вірить у ядерну війну.
«Наразі немає жодних ознак того, що Путін здасться», наводить видання слова експерта, автора численних праць про російське суспільство після розпаду Радянського Союзу. Крістенсен вважає, що «крім запевнень Заходу про те, що Україна ніколи не вступить до НАТО, і значних поступок у східних областях України, він не бачить, що могло би вгамувати Путіна або переконати його укласти мирну угоду».
Крім того, в російській еліті немає помітних тріщин, вважає Крістенсен, чия сфера досліджень протягом десятиліть включала російську внутрішню політику, дійсно передбачає вірогідне зростання антивоєнних протестів у країні в майбутньому. Але при цьому експерт зазначає: «Влада Росії поводиться жорстоко, про що є надзвичайно небезпечні свідчення. І, звичайно, більшість населення Росії просто хоче вижити».
Путінська пропаганда: «Навіть науковці звинувачують Захід у кризі»
Тим часом багато опозиціонерів також покинули країну: «Не можна забувати, що саме ті люди, які вже виїхали з Росії, безумовно, найбільше були готові до протестних виступів». Той факт, що ці люди вже перебувають за межами країни, статистично посилює позиції Путіна серед населення. «Він сортує опозицію, відпускаючи її за кордон. У мене самого є знайомі в Росії, які відправили своїх дітей до Туреччини та Фінляндії. Потяги з Санкт-Петербурга до Гельсінкі переповнені щодня».
Джерело «Boston College»
З іншого боку, інші друзі Крістенсена, які залишилися в Росії, будуть й надалі вірити пропаганді Путіна: «Навіть серед науковців академічного рівня є багато тих, хто звинувачує у кризі Захід». Експерт наводить результати соціологічного опитування Інституту дослідження громадської думки «Левада», згідно з яким не підтримує дії Путіна проти Україні менше десяти відсотки всіх опитаних. Водночас, більше 50 відсотків респондентів звинуватили у кризі США та ЄС, і лише три відсотки винним визнали Путіна.
Експерт з питань Росії Крістенсен вважає, що «результати соціологічного дослідження «Левада-Центру» свідчать, наскільки ефективною є пропаганда Путіна». «Хоча у багатьох росіян є друзі за кордоном, більшість з них отримує переважну частину інформації щодо подій із підконтрольного державі телебачення і, можливо, не має уявлення про те, що насправді відбувається».
Уявлення про історію, змінене Путіним. «Ще у 2010 році він був не таким радикальним»
Експерт Крістенсен зазначає, що останніми роками російські ЗМІ все більш активно пропагують світогляд Путіна. Він зазначає, що «риторика і розуміння історії Путіна різко змінилися. Для нього особисто мова йде набагато більше, ніж про Україну. Надзвичайно націоналістичний, він одержимий захистом традиційних цінностей від сучасних ліберальних ідей, таких як звичні на Заході права геїв. У 2010 році він не був таким радикальним».
Для Крістенсена очевидна відповідь на запитання про те, як може виглядати нова структура НАТО після цієї війни. Він повідомив, що «переконано виходить з того, що НАТО й надалі буде присутнім на Сході Європи. Залежно від результату війни, може посилитися військова присутність НАТО у країнах Балтії. Експерт зазначає, що якби він жив, наприклад, у Таллінні чи Ризі, він би дуже нервував, і йому б дуже цього хотілося».
Ядерна війна: «Я сумніваюся, чи вся еліта Путіна насправді готова піти разом з ним»
Про можливу роль Німеччини у перебігу подій експерт з питань Росії вважає, що «вже ясно, що німецьке пацифістське ставлення залишилося в минулому, з цим покінчено. Тепер німці повинні припинити свою залежність від російського імпорту енергоносіїв. «На мою думку, це була найбільша помилка Німеччини. Найпізніше після анексії Криму в 2014 році відхід від Росії був фактично неминучим. Але ти завжди розумніший заднім числом».
Крістенсен сумнівається, що загнаний в кут Путін впаде в крайнощі та розпочне ядерну війну. Він вважає, що «врешті-решт це війна не лише Путіна». Навіть якби Путін віддав відповідні накази, його військова еліта також мала би бути готовою до ядерної війни. «Як і в інших країнах, російські ядерні сили підпорядковані окремій, складній владній структурі з дуже конкретними, детальними повноваженнями. Дослідник Росії вважає, що навряд чи вся елітна структура Путіна дійсно захоче піти разом з ним. Хоча, додає експерт, можливо, це лише його особисті побажання.
Існує декілька причин, чому Путін вимушений й надалі грати на підвищення ставок у війні з Україною, оскільки інших шляхів для переможного завершення війни у нього вже не залишилося. Серед прорахунків Путіна — невдалий для Росії перебіг та катастрофічні втрати ЗС РФ за підсумками першого місяці війни в Україні, стратегічні прорахунки Москвою в оцінці власного військового потенціалу та мотивації українського суспільства до спротиву вторгненню Росії, героїчний спротив українських Збройних Сил і всього українського суспільства, консолідація сил Заходу та відродження оперативних спроможностей НАТО, невблаганна позиція США та непевні результати переговорів Путіна із союзниками, насамперед із Китаєм.
Вже лише ці показники непрофесійної підготовки ЗС РФ до вторгнення, не зважаючи на всі попередні стратегічні військові навчання та тренування з перекидання військ і створення умов, наближених до реальних в Україні, не допомогли Путіну досягти ефектного і блискавичного успіху та відсвяткувати парад перемоги над Україною.
Очевидно, що Росія змушена буде вживати заходів для зламу ситуації на свою користь та змушення України і Заходу до виконання умов, вигідних для Путіна. Одним з інструментів, який дотепер ще не використав Кремль у війні з Україною, є застосування зброї масового ураження. Кремль вже має досвід застосування хімічної зброї у бойових діях в інших регіонах світу. За оцінками багатьох експертів, зовсім небагато залишилося часу до вірогідного застосування проти України тактичної ядерної зброї, хімічної та бактеріологічної зброї. Адже, все що можливо собі уявити жахливого та нелюдського у випадку дій Росії, саме воно неодмінно й станеться. Розрахунки та непевні сподівання американських експертів-дослідників Росії не завжди спираються на реальні події та не враховують всіх можливих варіантів дій людини, для якої цінність життя і норми людського співіснування нічого не вартують.
Війна триває. Україна змінюється та перетворюється на потужного геополітичного гравця. Росія зазнає поразки. Змінюється світ і визначається нове місце України у подальшому світоустрої.
У заголовку матеріалу колаж «Путин может устроить самую большую катастрофу XXI века». Джерело: «Радио Свобода», колаж на основі фото Reuters, https://www.svoboda.org/
