Варіанти реальних дій Путіна у війні проти України та цивілізованого Заходу

Шість варіантів дій, що залишилися у Путіна

28.10.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Побіжний погляд на сучасний стан зовнішньої і внутрішньої політики Росії свідчить, що її керівництво все більше віддаляється від реалій та можливостей співіснування Росії, як державного утворення, у цивілізованому світі серед інших держав, що сповідують цінності демократичного способу життя.

Аналітики визначають, що явними рисами сучасної політики Росії на геополітичній мапі світу є намагання військовою силою встановлювати прийнятний для неї світовий порядок та двосторонні відносини з іншими державами, яких вона вважає своїми підлеглими та залежними. Найбільш яскравим проявом такої сучасної політики, що стали наслідком тридцятирічного правління Владіміра Путіна, є загарбницька війна проти України, жорсткий конфлікт з демократіями Заходу, насамперед США, протиставлення своїх неоімперських амбіцій цивілізаційному шляху розвитку сучасного постмодерного світу, намагання кооперуватися з відверто диктаторськими режимами та утримувати у покорі власне населення завдяки терору.

Режим та війська Путіна у війні з Україною виявили себе неспроможними отримати перемогу на полі бою, його найкращі та розрекламовані в якості непереможних дивізії й бригади розбиті у боях на сході України. Тому Москва перейшла до застосування терору проти мирного населення України, знищення стратегічної інфраструктури та створення умов, неприйнятних для життя людей. Водночас, на міжнародному рівні активно поширюється путінська теза щодо недоцільності подальшої підтримки Заходом спротиву українського народу, змушення воєнно-політичного керівництва України до мирних переговорів та призупинення війни на умовах Кремля. Очевидно, що мета таких терористичних дій правителя Кремля – змусити український народ до відмови від спротиву, виїзду за межі країни якомога більшої кількості українців та стимулювання думки щодо припинення війни на будь-яких умовах Росії.

Країни Заходу  перебувають під енергетичним тиском Кремля та загрозою виникнення нових ускладнень в їх економіках з настанням холодів та опалювального сезону. Москва здійснює шантаж, погрожуючи здійснити кібернетичні атаки вже на об’єкти критичної інфраструктури країн Заходу, що неабияк лякає звиклих до комфорту і благополуччя європейців.

Пошук союзників серед потужних гравців геополітики, Китаю та Індії, поки що не дає позитивного для Москви результату, оскільки світові гіганти розуміють ризики та небажані наслідки для своїх країн від кооперації з токсичним путінським режимом. До явних союзників Путіна долучився режим аятол Ірану, яких також вважають проповідниками диктатури і тероризму, та які забезпечують Москву ударними БПЛА для бомбардувань мирних об’єктів в Україні. Та не забувають про створення власної ядерної зброї, у чому для них може бути корисною Москва.

Тим часом, аналітики Німеччини визначили обмеженість подальших варіантів реальних дій Путіна у війні проти України та цивілізованого Заходу.

У статті німецького видання «Die Welt» від 27 жовтня ц. р. позаштатного  кореспондента у місті Танжер, Марокко, Альфреда Хакенсбергера (Alfred Hackensberger) ці можливості Кремля перелічуються. Видання зазначає, що шість варіантів дій, що залишилися у Путіна, насправді викликають побоювання через реальність їх застосування.

Владімір Путін.
Джерело: AP

Видання зазначає, що російській армії все частіше доводиться миритися з поразками у загарбницькій війні проти сусідньої України. Однак у Путіна все ще є різні варіанти, як виснажити Україну та її мирне населення. Важливим є також те, що країни-партнери з ЄС, що надають підтримку Україні, також стають мішенню для Москви.

Вторгнення Росії в Україну, зазначає видання, стало військовим фіаско для Путіна. Чим довше триває війна, тим більше підтверджується цей вирок. Навіть давні апологети Кремля заговорили про «катастрофічну некомпетентність», коли російській армії лише за кілька днів у вересні ц.р. довелося відступити з території всієї Харківської області. Тепер усе у розвитку військової ситуації вказує на те, що Москва втрачає ще й Херсон на півдні України, – єдине крупне українське регіональне місто, яке їй вдалося захопити за вісім довгих місяців війни.

Кремль тривалий час ігнорував негативний для себе розвиток подій на полях війни і замість цього поширював повідомлення про успіхи в стилі радянської пропаганди. Однак, зважаючи на катастрофічну ситуацію, тепер тональність повідомлень Кремля змінюється. Незважаючи на часткові протести серед населення, президент Владімір Путін оголосив часткову мобілізацію в обсязі 300 000 чоловік, а новий головнокомандувач військами Росії в Україні, генерал Сергій Суровікін, атакує українські міста за допомогою іранських бойових безпілотників і знищує критичну інфраструктуру.

Кремль хоче досягти прийнятних для себе змін, застосовуючи будь-які засоби, якими б непопулярними та радикальними вони не були. Можна вважати вірогідним, що Путін і Суровікін ще більше посилять такі дії, за рахунок чого будуть намагатися поширити війну на якомога більше рівнів.

Очевидно, що Росія вважає, що вона повинна перехопити ініціативу та збільшити тиск на своїх противників. В реалізації такого наміру Москва може вдатися до кількох небезпечних сценаріїв дій, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, зазначає видання «Die Welt».

1. Зміна стратегії

Кілька днів тому, зазначає німецьке видання,  український генерал Олександр Сирський, який планував та здійснював контрнаступальну операцію українських військ у Харківській області,  відзначив, що «Росія досі воює, як у Другу світову війну». Саме тому московська армія є такою передбачуваною. Але керівництво російської армії навчилося на своїх помилках після поразки біля Харкова, а генерал Суровікін, ймовірно, знову підштовхне цей процес та намагання росіян наступати. Поки що він на телебаченні незвично відверто розповідає про «складну ситуацію» в армії.

Сергій Суровікін вже застосовував зброю проти мирного населення в Сирії та Чечні.
Джерело: Pavel Golovkin/picture alliance/dpa/AP

Суровікін відомий своєю холоднокровною нещадністю на війні, тому, напевно, Путін його і призначив на посаду, де раніше не було успіхів. Чоловік на прізвисько «Генерал Армагеддон» буде намагатися усунути відомі слабкі сторони російської армії. В першу чергу це стосується матеріально-технічного забезпечення та тактики ведення бою.

Ймовірно, дії російської армії в майбутньому буде непросто прорахувати, зокрема це вже довело  застосування іранських безпілотників. Українські військові вже скаржилися, що вони становлять несподівану загрозу для танків і артилерії. За словами Держсекретаря США Ентоні Блінкена, Тегеран, швидше за все, у майбутньому надасть Росії ще більше дронів.

Росія інтенсивно озброюється і буде безжалісно використовувати нові системи зброї проти мирного населення. Шляхом застосування безпілотних літальних апаратів Москва також розраховує знищити небезпечні для неї реактивні системи залпового вогню «Himars», що є у розпорядженні ЗС України. Ці американські високоточні системи вогню завдали великих втрат російським військам після їх доставки в Україну в липні ц. р.

2. Відкриття другого фронту

Протягом останніх тижнів Москва знову відправила кілька тисяч своїх військових до Білорусі для формування там спільного контингенту з військами Лукашенка. За даними британської та американської розвідок, загрози нападу через північний кордон України наразі немає. Водночас відкриття другого фронту могло би зменшити навантаження на російські війська на Донбасі та в Херсоні, тому що Україні доведеться перекинути додаткові підрозділи з інших районів на північ, щоб захистити столицю Київ. Однак залишається сумнівним, чи справді Росія має достатньо солдатів, щоб відкрити там другий фронт, зазначає «Die Welt».

3. Збільшення кількості ударів по критичній інфраструктурі

В Україні через російські атаки вже не працює 30 відсотків енергетичної інфраструктури. Щоб завершити терор проти мирного населення, Росія може продовжити знищення критичної інфраструктури.

Наслідки російських атак на енергопостачання України можна побачити по всій країні, як тут, у Львові.
Джерело: REUTERS

Розрахунок Росії може бути такий: без газу, електроенергії, опалення та водопостачання життя взимку у містах України буде неможливим, а воля до опору українців зламається. У результаті ще більше людей виїде за кордон. Крім того, у Москві припускають, що без електроенергії буде погіршено як матеріально-технічне забезпечення, так і зв’язок українських військ.

Сценарій загрозливий, з ним варто рахуватися як керівництву України, так і її партнерів по антипутінській коаліції.

4. Бомбардування історично знакових місць

Над Києвом здіймається чорний дим.
Джерело: /ukrin/dpa

Росія може здійснювати бомбардування урядових будівель та культурних об’єктів, які мають особливе значення для Незалежності та національної ідентичності України. З точки зору військової стратегії, Кремль від цього нічого не виграє, але внаслідок таких варварських дій підбадьорить націоналістичний табір у Росії, який раніше критикував російське вторгнення як надто «занадто м’яке».

5. Атака на західні поставки зброї

 Через Україну щодня їздять потяги та вантажівки, навантажені зброєю із західних країн. Багато з цих об’єктів перевезень може бути легко визначено як легітимні військові цілі для Росії, ураження яких мало би для обороноздатності України значні негативні наслідки.

Росія вже назвала такі можливі атаки «законними», але поки що не наважилася на нанесення ударів по ним. Це може раптово змінитися, зазначає німецьке видання. Москва здатна нанести удари на ураження логістичних транспортів та надіслати тим самим потужний сигнал Заходу, а також уповільнити надважливі поставки в Україну.

6. Саботаж

Протягом багатьох років Москва хвалилася тим, що вона винайшла особливу форму «гібридної війни». Вона поєднує застосування звичайної зброї та невійськових методів, таких як дезінформація та кібернетичні атаки. Зокрема, невійськові операції мають на меті дезорганізувати, завдати шкоди та залякати держави. Особливість таких операцій полягає у тому, що причетність Росії до злочину завжди заперечується.

Теоретично диверсія на газопроводах Nord Stream 1 і 2 у Балтійському морі дуже добре вписується в цю категорію гібридних воєн. ЄС і Америка підозрюють Москву у причетності до нападу. Порушення функціонування на німецькій залізниці Deutsche Bahn два тижні тому та пошкодження інтернет-кабелів біля узбережжя південної Франції багато експертів також приписують Росії, хоча офіційно ще не доведено, що за цим стоїть Кремль.

Атака на Deutsche Bahn могла бути лише тестовою. Залізничний рух у Північній Німеччині повністю вийшов з ладу в суботу.
Дєерело: dpa/Christoph Söder

У будь-якому випадку, не можна виключати, що Путін, обурений поставками зброї до Києва від країн ЄС, буде проводити більш агресивні таємні операції. Не можна заперечувати, що президент Росії зараз робить усе можливе, щоб відмовити Європу від підтримки України взимку з огляду на зростання інфляції та високі ціни на енергоносії та їх транспортування.

 

 Комплексний вплив руйнівних заходів Росії, спрямований на нищення інфраструктури та умов виживання українців може тривати нескінченно довго, вважають європейські аналітики. Завадити остаточній руйнації української інфраструктури та економіки, що призведе до колапсу держави та зниження боєздатності Збройних Сил України, власними силами Україна не спроможна. Це розуміють західні партнери та готують нові транші фінансової допомоги й нові партії сучасного озброєння. Запитання залишається, чи зуміє Україна використати наявні можливості та додатковий час, що створюються і забезпечуються західними партнерами. Консолідація суспільства та громадянський патріотичний рух в Україні не можуть замінити впевнене державне керівництво, прийняття правильних рішень у кризовому менеджменті, побудову основ нової економіки держави на засадах взаємовигідних відносин з міжнародними партнерами. 

 Зростає також розуміння того, що європейським країнам та, можливо, іншим партнерам України доведеться брати більш активну участь у війні Росії проти цивілізованого світу. Аж до застосування ними зброї та національних збройних сил на полях війни, поки вона ще точиться на території України. Назріває також необхідність  ліквідації керівництва Кремля та його очільника, як центру прийняття людиноненависницьких рішень, що загрожують існуванню всіх держав і народів світу. 

Довідково. Про автора: Альфред Хакенсбергер

Альфред Хакенсбергер (Alfred Hackensberger) — позаштатний кореспондент видання «Die Welt» у місті Танжер (Tanger), що є важливим портом на північному заході Марокко.

Позаштатний кореспондент для Північної Африки та арабських країн видання WELT від 2012 року. З міркувань безпеки Альфред Хакенсбергер також писав під псевдонімом Петер Штайнбах (Peter Steinbach).

Раніше був позаштатним автором для преси, телебачення та радіо. Має дописи та репортажі для ZDF, ARD, Premiere TV, Radiofeatures für NDR, BR і WDR.

Друкував статті в Süddeutsche Zeitung, Zeit-Magazin, Berliner Zeitung, Frankfurter Rundschau, Taz, Das Parlament, Vogue, Die Woche, Wiener.

Отримав освіту в галузі германістики, політології, соціології у Мюнхенському університеті Людвіга Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universität München).

[свернуть]

https://www.welt.de/politik/ausland/plus241799957/Ukraine-Krieg-Diese-sechs-Optionen-hat-Putin-noch-und-sie-lassen-Schlimmes-befuerchten.html

Схожі публікації