Світовій продовольчій безпеці оголошено війну

Світовій продовольчій безпеці оголошено війну

«Defence24.pl», Польща

 Про великі проблеми у світі з харчуванням через війну росіян в Україні щодня йдеться на усіх широтах, і жодний серйозний захід цим не обмежується, навіть якщо тема безпосередньо цього не стосується. Так, ще у середині травня експерт з питань продовольчої безпеки сільськогосподарської аналітичної компанії Gro Intelligence Сара Менкер повідомила, що внаслідок вищезгаданої війни та «через те, що Індія в останні тижні заборонила експорт пшениці, …її запасів на Землі залишилися лише на 10 тижнів».

Джерело: «Defence 24», фото АрміяINFORM/CC-BY 4.0

Королева Нідерландів Беатрікс

А королева Нідерландів під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі навіть поділилася своїми передбаченнями, що її піддані будуть змушені харчуватися не три, а два рази на добу, щоб впоратися з економічною кризою в країні на тлі запроваджених щодо Росії санкцій. В унісон королеві колишній міністр сільського господарства Італії Мауріціо Мартін, якось висловився, що кількість голодних на планеті може досягти 220 мільйонів.

А ось польський аналітик Ян Войцик у своєму нещодавньому коментарі «Напад Росії на Україну: продовольча криза і тиск Москви» конкретизує причину такої ситуації: це є наслідком російсько-української війни. Адже вони обидві забезпечували 30 % світового експорту пшениці та 80 % експорту соняшникової олії. «Обидві під час війни оголосили, що скоротять експорт пшениці на 7 мільярдів тон, тобто приблизно на стільки, скільки є у продовольчих резервах Сполучених Штатів. Як наслідок, ціни на пшеницю на світових ринках з початку року зросли на 40 %».

Девід Бізлі

Автор не погоджується з висновками деяких політиків, коли ті намагаються переконати цивілізований світ, що РФ не винна у такому стані речей, бо проблема з продовольством залежить не тільки від її нападу на Україну. І вкотре звертає увагу, що росіяни не лише блокують рух українських кораблів, але й викрадають українське зерно, призначене для продажу за заздалегідь укладеними контрактами. За словами глави Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі, пише автор, це — «оголошенням війни світовій продовольчій безпеці, яка призведе до голоду, дестабілізації та масової міграції у світі».

Війна веде до глобального дефіциту пшениці та різкого зростання цін на хліб.
Джерело: «Deutsche Welle»,  https://www.dw.com/

Але справа не лише в тому, пише автор, що ціни на продукти харчування почали зростати після російського вторгнення. Якщо поглянути на графік ціни на пшеницю, то можна побачити її зростання з середини 2021 року. Це ще й наслідок великої закупівлі зернових Китаєм, який взявся збільшувати свої запаси. Згідно з грудневою інформацією, Китай має резерви, що забезпечують країну на півтора року, і накопичив 50 % світових запасів пшениці, понад 60 % кукурудзи та рису. Там проживає 20 % населення планети, нагадує автор, і за оцінками графіка цін на пшеницю з середини 2020 року, Китай почав накопичувати продукти харчування, викликавши зростання цін на третину.

Наскільки може почувати себе у безпеці з харчуванням Європа, запитує автор, і тут же починає викладати свої висновки. Якщо європейські країни і безпечні в плані харчування, але це не означає, що ціни залишатимуться на попередньому рівні. Бо «ситуація в інших країнах створює непрямі загрози безпеці нашого регіону». Вже зараз стає очевидним, що деякі країни, які залежать від російського експорту, не можуть рішуче приєднатися до засудження та ізоляції Росії за її агресивні дії в Україні. Це не єдиний елемент, але у випадку з Єгиптом чи Туреччиною цей фактор не слід сприймати легковажно, намагається пояснити автор.

Друга, на погляд автора, загроза, — це страх масової міграції до Європи, особливо з країн, що межують із Середземним морем. Налякані люди, які тікають до Європи від голоду та крайньої бідності, наразяться на страхи за безпеку та спокій європейців. Зважаючи на такий розвиток подій, важко не запідозрити Росію у свідомому порушенні продовольчої безпеки у світі і тим самим опосередковано вдарити по Заходу, робить висновок автор, якому навряд чи хтось наважиться заперечувати. Пам’ятаючи про такі настрої 2015–2016 років, можна припустити, що в європейському суспільстві це спровокує інтенсивні дебати і напруженість, які впливатимуть на політику та відносини між державами.

Не виключено, що це може послужити причиною для таких революцій, які сталися під час арабської весни, також викликаних ситуацією з продовольством. Автор нагадує, що «Єгипет пережив такі заворушення раніше, ще в 1977 році, у зв’язку зі скороченням субсидій на хліб, а також у 2017 році; це змусило владу відмовитися від скорочення субсидій хлібопекарням». І тут, на погляд автора допису, може виникнути продовольча дипломатія, як це сталося під час пандемії вакцин. А Китай, який створив значні запаси продовольства, «може запропонувати свою допомогу певним країнам, розвиваючи свій вплив у Європі».

Санкції проти Росії можуть серйозно ускладнити її аграрний експорт.
Джерело: «Deutsche Welle»,  https://www.dw.com/

Автор, коментуючи проблему, намагається передбачити кому найвірогідніше загрожує голод і де у такому разі раніше, ніж будь-де, може обвалитися продовольчий ринок. Перш за все проблеми виникають у відомих імпортерів, які зараз шукають постачальників, що могли б замінити Росію та Україну. Це — Єгипет, Туніс, Лівія, Туреччина, Азербайджан, Ліван, Ємен, Судан, Сенегал, Малі, Бангладеш і Пакистан, а також до певної міри Індонезія, Кенія та Нігерія є одними з найбільш залежних від обох ринків у контексті пшениці (понад 50 % імпорту).

Навіть якщо будуть вживатися певні запобіжні заходи з постачанням продовольства, не можна виключати виникнення значного дефіциту на місцевому рівні. Поточна ситуація провокує зростання цін на ринках, що призводить до ризику появи невдалих та нестійких держав, які не спроможні швидко впоратися з дефіцитом, а розподіл продовольства на них, як пише автор у своєму матеріалі, «є неефективним». У деяких країнах це спостерігається вже зараз. Наприклад, у Лівані, Тунісі, Єгипті, Шрі-Ланці і, зрештою, у Туреччині, «яка виглядає більш стабільною країною, і зараз бореться з величезною, раніше спричиненою інфляцією, яку буде ще важче стримати через очікуваний дефіцит на світових ринках».

Наприкінці свого коментаря автор розмірковує, чи можна таку кризу якось послабити. Зробити це буде непросто, робить він висновок, бо переважна більшість державних лідерів не поспішають за це братися, хоча звідусіль чути голоси з вимогою запобігати проблемі з продовольством.

Харчування, якість, моральний дух – як польська компанія піклується про солдатів під час кризи.
Джерело: «Defence 24», фото Kadar POLAND

Австралія повідомляє про рекордний урожай зернових в цьому році, але це, ймовірно, заповнить нестачу у її сусідів, наприклад, в Індонезії. Минулого місяця на зустрічі Моді — Макрона в Парижі було оголошено, що Індія та Франція співпрацюватимуть у пом’якшенні кризи, що насувається. А вже через тиждень після зустрічі Індія заблокувала експорт пшениці, що призвело до зростання цін на 6 %.

Автор наводить думку експертів, що ціни на продукти харчування повинні почати падати приблизно в червні – липні. Однак, вважає він, навряд чи вони повернуться до попереднього рівня, а значить, згадані в його дописі загрози, залишатимуться актуальними.

Підготував О. Махно

https://defence24.pl/geopolityka/rosyjski-atak-na-ukraine-kryzys-zywnosciowy-i-presja-moskwy-komentarz

У заголовку матеріалу колаж з сайту «Алтайский филиал РАНХиГС», https://www.alt.ranepa.ru/

Схожі публікації