Путін спалює свої стратегічні резерви. Коли в Росії закінчаться танки?
Neue Zürcher Zeitung, Швейцарія
Ситуація на фронті в Україні залишається найбільш важливим чинником, що здійснює вплив на всю міжнародну політику. Саме від перебігу боїв та досягнутих результатів будуть залежати політика головних геополітичних гравців світу. Україна перетворюється на головний чинник не лише європейської, але й світової геополітики, Європа та Захід нарешті зрозуміли, що поразка України у війні проти росії означатиме неминучу війну на європейських теренах. Тому перемога України стане гарантом мирного співіснування на континенті та розвитку інших держав світу. Такий геополітичний зміст і значення підсумків війни в Україні для держав, що протидіють «вісі зла», неминуче приводить західних аналітиків до вивчення питання потенційних спроможностей сторін до ведення подальшої війни, досягнення ними вирішального успіху.
Одним з важливих компонентів успіху у наземній військовій операції завжди вважалися танкові війська. У концепції бойового застосування збройних сил країн-членів НАТО танкові війська Радянського Союзу, а пізніше росії, вважалися основною ударною силою та засобом досягнення вирішального успіху у військових операціях і загалом перемоги у війні. Однак розвиток технологій і перехід до застосування нових засобів ведення бойових дій призвели до перегляду оцінки важливості танкових військ. Сучасні аналітики та військові експерти називають танки нащадками минулого, «зброєю варварів» та зневажливо ставляться до грубого металу на полі бою. Наразі найбільш ефективними засобами ураження противника на полі бою вважаються безпілотні літальні апарати різноманітного класу і призначення, здатні виконувати бойові завдання з використанням інтелектуальних систем з елементами штучного інтелекту. У поєднанні з традиційними засобами ураження, зокрема авіації, артилерії та ракетних військ, безпілотні літальні апарати перетворилися у головну загрозу для систем озброєння противника, зокрема й танків.
Проте західні аналітики періодично висвітлюють саме кількісний підхід під час аналізу танкового потенціалу противника. Потенційний вплив на результати війни в Україні значних обсягів танкового парку росії суттєво перебільшений, з огляду на неодноразово підтверджене знищення найкращих російських танкових частин. Москва наразі намагається замістити якість танкових військ кількістю застарілих машин, що перебувають на складах зберігання. Їх застосування передбачає необхідність суттєвих ремонтних та відновлювальних робіт машин танкового парку, які були випущені ще у 1950–1960-х роках, та які не можуть бути ефективними у протистоянні із сучасними засобами ураження на полі бою. Однак їх кількість і здатність вести вогонь зі штатних артилерійських гармат залишається суттєвим чинником збільшення вогневої потуги російських військ.
Впливове швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung надрукувало статтю власного кореспондента Андреаса Рюша (Andreas Rüesch), в якій автор намагається проаналізувати кількість наявних у росіян танків та їх потенційні можливості. А відтак, — потенційну спроможність москви до подальшого ведення сухопутної війни в Україні.
Москва щомісяця втрачає у своїх штурмах українських позицій більше сотні танків. Дотепер втрати танкових частин і підрозділів росіянам вдавалося поновлювати новими бойовими машинами. Але навіть арсенали кремля не безмежні. Актуальним стає запитання, коли запаси танків у росіян нарешті вичерпаються. Таке запитання є одним з ключових у цій війні, вважає автор швейцарського видання.
Коли 24 лютого 2022 року з’явилося перше зображення знищеного російського танка, це ще було сенсацією. Згорілі та з порваною гусеницею уламки цього Т-80 лежали на узбіччі під Харковом. За кілька метрів башта гармати застрягла в землі, — очевидно, її підкинуло високо в повітря, коли боєкомплект на борту вибухнув і танк розлетівся на друзки.
Відокремлена башта знищеного 24 лютого 2022 року під Харковом танка Т-80.
Джерело: Hostri Kartusi via Youtube
За першим знищеним російським танком з кожним днем їх ставало все більше: мабуть, найповніші підрахунки аналітичної групи Oryx свідчать про 3093 знищені, пошкоджені або іншим чином втрачені російські бойові танки. Ця гігантська цифра більше ніж у чотири рази перевищує кількість основних бойових танків, які разом мають на озброєнні Німеччина, Франція та Велика Британія. Оскільки Oryx враховує лише втрати, задокументовані фотозображеннями, тому реальні втрати росії насправді ще більші. Не можна забувати про близько 6 тис. знищених або пошкоджених бронетранспортерів, що застосовуються для транспортування особового складу на фронт.
Проте Москва продовжує посилати в бій нові танкові колони і незліченну кількість солдатів на смерть. Цієї весни втрати навіть зросли. За даними дослідницької платформи Warspotting, ще однієї аналітичної групи, яка документує знищену військову техніку, від березня до травня 2024 року росія втратила 332 бойових танки, що більше, ніж за будь-який інший тримісячний період від осені 2022 року. Українські бойові безпілотники часто беруть участь у знищенні російської техніки.
Зі смітника на фронт
Як довго може це тривати? Чи в росії з часом закінчаться танки? І якщо так, чи змусить це москву погодитися на припинення вогню? Це головні запитання для оцінки перебігу війни, зауважує автор статті. На сьогодні немає браку доказів збільшення дефіциту в російських арсеналах. Минулого року москва почала забирати зі зберігання та розгортати в Україні 70-річні танки Т-54/55. Ці машини вже планували здати на металобрухт. Зараз, завдяки їх танковим гарматам, вони використовуються в якості заміни артилерії.
Але росія в основному воює на частково модернізованих радянських танках Т-72 і Т-80. На графіку нижче показано, що на ці два типи танків припадає майже 90 відсотків ідентифікованих втрат.
Росія втратила в Україні понад 3 тисячі танків.
Знищені, пошкоджені або покинуті танки, втрата яких підтверджена фотозображеннями.
Графіка: Oryx; Джерело: NZZ / A. R.
Розрахунок того, коли запаси танків впадуть до критичного рівня, залежить від різних припущень і тому є складним. Загалом це стосується прогнозів війни, які базуються на математичних екстраполяціях. Викладач Технічного університету у Цюриху (Zurich ETH) і військовий економіст Маркус Кеупп неодноразово робив помилкові прогнози, зокрема про те, що росія програє війну у жовтні 2023 року, або наступного грудня, чи про те, що путін буде до березня 2024 року втратить всі свої танки.
Такі помилки виникають, коли важливі змінні величини ігноруються або замінюються надто оптимістичними припущеннями. Наприклад, недостатньо просто взяти оціночну кількість танків на початку війни і відняти від неї втрати.
Найбільш часто цитована початкова цифра кількості російських танків походить від Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), поважного британського аналітичного центру, який намагається щорічно кількісно оцінювати глобальні арсенали у своєму аналізі «Військовий баланс» (Military Balance). Згідно з аналізом IISS, на початок 2022 року на озброєнні російської армії було 2927 бойових танків. Якщо порівняти цю цифру з втратами, поданими групою Oryx у майже 3100 одиниць, то стає зрозуміло, що росія вже втратила більше, ніж весь свій початковий танковий склад.
Навряд чи хтось розраховував на такі результати напередодні війни, що підкреслює величезні військові досягнення українців. Але росія змогла значною мірою компенсувати власні втрати. Це було досягнуто за рахунок того, що москва нарощувала виробництво і знімала танки зі складів зберігання. У російських державних ЗМІ регулярно з’являються кадри з цехів, де люди нібито цілодобово працюють на повну потужність і з додатковими змінами.
Президент росії владімір путін відвідує найважливіший танковий завод Росії «Уралвагонзавод» у Нижньому Тагілі у лютому 2024 року.
Джерело: Alexander Kazakov / Sputnik via Reuters
Наразі звільнений міністр оборони росії сергій шойгу заявляв у лютому 2024 року, що російська промисловість збільшила виробництво танків у шість разів. Західні експерти також припускають, що тільки за минулий рік до збройних сил росії було поставлено до 1,5 тис. бойових танків. Але ці цифри вводять в оману, оскільки лише деякі з них є танками нового виробництва. Переважна більшість — це старі танки, які були законсервовані після закінчення холодної війни і зараз проходять певну модернізацію та, скоріш за все, лише мінімальний ремонт.
Конфуз із «диво-танком»
Озвучені величезні темпи зростання виробництва не можуть приховати кризу російського танкобудування. Історія найсучаснішого танка Т-14 «Армата», який москва колись рекламувала як революційну бойову машину, дає глибше розуміння такого твердження. Після 14 років розробки довгоочікуваний «диво-танк» все ще страждає від різних проблем і дитячих хвороб. Про серійне виробництво дотепер не йдеться й мови. Згідно з початковим планом, росія мала перейти до серійного випуску танків Т-14 до 2020 року. Відповідальна за це оборонна компанія «Ростех» навіть не розраховує на те, що ця машина коли-небудь буде застосована у бойових діях в Україні.
«Найсучасніший» танк Т-14 «Армата» вперше з’явився на військових парадах кілька років тому, але для бойового застосування він не придатний.
Джерело: Evgeny Biyatov / Host via Getty
Тому в основному виготовляються технологічно більш застарілі Т-90М, але лише в невеликих кількостях, — максимум 80 одиниць на рік. Західний військовий чиновник підрахував, що росія виробляє всього лише 200 нових танків на рік, що вдвічі більше, ніж у довоєнний період, але це ніщо в порівнянні з втратами росії на фронті.
Тому ключове запитання полягає у тому, скільки старих танків росія має на складах і скільки з них вона може відремонтувати. На початку війни IISS та українські експерти припускали, що в росії налічувалося близько 10 тис. танків Т-72/Т-80, а також ще 7 тис. повністю застарілих танків Т-54/Т-64. Більшість з них зберігаються просто неба у восьми великих таборах, так званих центральних базах резерву танків, переважно за Уралом. Завдяки таким базам зберігання росія виконала свої зобов’язання щодо роззброєння після розпаду Радянського Союзу, які передбачали жорсткі обмеження на кількість розміщеної військової техніки в Європі.
Фотографії з соціальних мереж дають уявлення про місця зберігання російської бронетанкової техніки, зокрема наведене нижче фото з табору в Сибіру. Танки стоять щільно один до одного довгими рядами і повністю відкриті для непогоди. Лише для незначної кількості машин маються бокси для зберігання.
Танковий майданчик в Ярково в Сибіру з висоти пташиного польоту, опублікований у 2020 році.
Джерело: Lanasator via Instagram
Незахищене зберігання російської техніки має ту перевагу для іноземних дослідників, що зміни можна виявити за допомогою супутникових знімків. Прикладом цього є велика база резерву танків у селищі Топчіха в Сибірському Алтаї. Знімки кінця зими 2024 року показують явне зменшення кількості техніки на зберіганні, порівняно з довоєнним періодом. Тільки на майданчику, зображеному на супутниковому знімку нижче, зникло близько 70 танків.
 |
 |
| Зменшення кількості танків на зберіганні на базі у селищі Топчіха (2021 vs 2023). Фото: Google EarthAirbus / Google Earth; Джерело: NZZ / A. R. |
|
 |
 |
| Зменшення кількості танків на зберіганні на полігоні в Улан-Уде (2021 vs 2023). Фото: Google EarthAirbus / Google Earth; Джерело: NZZ / A. R. |
|
Підрахувати кількість танків складно і не завжди можливо через відсутність супутникових знімків високої роздільної здатності. Найповніше дослідження наразі зроблено українською аналітичною групою «Військовий віщун». У квітні 2024 року аналітики групи дійшли висновку, що в російських таборах і перед ремонтними майстернями все ще залишається близько 4,5 тис. придатних до використання танків. При обчисленнях не враховувалися танки, що були явно виведені з ладу. На початок 2022 року запаси росіян були більші приблизно на 2,4 тис. одиниць. Це узгоджується з висновками IISS та інших експертів, згідно з якими росія щорічно відновлює зі складів близько 1,2 тис. танків.
Збільшення кількісної нестачі техніки від 2026 року
Для майбутнього російських бронетанкових сил це означає, що поки що москва може компенсувати власні жахливі втрати. Однак зрозуміло, що її запаси обмежені. Хоча потенційна кількість у 4,5 тис. танків, які підлягають модернізації та ремонту, перевищує кількість танків, що перебувають на озброєнні в арміях усієї Західної Європи. Але якщо щодня в Україні будуть знищувати мінімум три-чотири російські танки, це не триватиме вічно.
Росія втрачає понад 100 танків на місяць.
Графіка: Warspotting, Richard Vereker; Джерело: NZZ / A. R.
Аналіз втрат за типами танків також свідчить, що росії тепер доводиться розраховувати на старі моделі, такі як оновлений танк Т-62. Це супроводжується втратою якості, яку чисті цифри не відображають. Ці танки, яким близько 60 років, отримали деякі вдосконалення, включаючи додаткову динамічну броню, решітки для захисту від безпілотників і трохи новіший приціл. Але технологічно вони залишаються абсолютно застарілою бойовою технікою.
Коли у кремля закінчаться танки, залишається хитким розрахунком. 4,5 тис. танків на зберіганні, і, за оцінками експертів, ще 2 тис. діючих танків, у сумі становлять 6,5 тис. танків. За першу половину 2024 року росія підтверджено втратила 620 танків, а якщо припустити більш реалістичну цифру, ймовірно, понад 650 одиниць. Тому резервів на складах вистачить росії ще на п’ять років війни.
Це було б нищівним відкриттям з точки зору України, але воно однозначно свідчить, що кремль не буде стояти осторонь та спостерігати, як він втрачає всі свої танки та свою армію. Ймовірно, критичної точки буде досягнуто, коли загальна кількість наявних танків в росії впаде нижче довоєнного рівня приблизно в 3 тис. танків. Це може статися за 2,7 року. Якщо не брати до розрахунків 800 застарілих радянських танків виробництва 1950–1960-х років, залишається період у 2,1 року (починаючи від березня 2024 року). За цей період росія, щоправда, виготовить близько 420 нових танків. За цими припущеннями критична точка буде досягнута влітку 2026 року. Ще раніше можуть закінчитися запаси БТР та інших бойових броньованих машин.
Міноборони росії, ймовірно, розглядає подібні сценарії. Нічого поки не вказує на те, що оборонна промисловість росії може настільки збільшити свої потужності за такий короткий період часу. Розрахунковий термін може збільшитись, якщо Китай почне постачати танки до москви. І навпаки, він впаде нижче двох років, якщо Україна отримуватиме більше артилерійських снарядів та протитанкових мін із Заходу. Вірогідно також, що оновлені росією танки будуть дедалі гіршої якості. Безсумнівно, дотепер москва першими вивозила зі сховищ найкраще збережені машини.
Начальник генштабу рф валерій герасимов (праворуч) розмовляє з одним із своїх генералів.
Перед військовим керівництвом росії стоять складні стратегічні завдання.
Джерело: Vyacheslav Prokofyev / AP
Наслідки для подальшого перебігу війни
Які стратегії буде рекомендувати російський генштаб кремлю, усвідомлюючи, що запаси танків скоротяться до критичного рівня майже через рік, можна лише здогадуватися. Проте зрозуміло, що на цьому тлі нібито запланований великий наступ росіян несе у собі додаткові ризики, оскільки їх втрати неминуче різко зростуть.
І навпаки, російські генерали могли б рекомендувати зменшити інтенсивність війни. Це означатиме, що танки можна було б врятувати, а критичний момент — відстрочити. Однак також цілком можливо, що москва продовжуватиме атакувати та все частіше відправлятиме своїх солдатів на фронт без захисту бронетехнікою. Про це вже сьогодні свідчать зображення російських піхотинців на марші або ударних загонів на мотоциклах. Однак різке збільшення кількості жертв є очікуваним і не призведе до серйозних змін на фронті.
Українські поля битв усіяні іржавими уламками бойової техніки.
У селі Велика Димерка танк вибухнув посеред городу і стоїть там вже два роки.
Джерело: Sergey Dolzhenko / EPA
Американський військовий експерт Майкл Кофман вважає, що російську армію обмежуватиме у діях не брак боєприпасів чи особового складу, а, перш за все, відсутність військової техніки. Особливо це стосується бойових танків. Їх часто оголошували застарілою військовою технологією, «динозаврами» у швидко мінливому військовому середовищі. Але вони залишаються необхідними для широкомасштабних наступальних дій на землі. Схоже, що росія знаходиться на шляху до втрати свого наступального потенціалу. Передумовою для цього є наявність у України достатньої кількості оборонної зброї, щоб і надалі завдавати противнику великих втрат.
Підготував Сергій Польовик
